ЕНАЛОЗИД: нове дозування — подвійний контроль артеріальної гіпертензії

Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностують у 30–40% дорослого населення промислово розвинених країн світу. Її поширеність у популяції з віком підвищується (Преображенський Д., Сидоренко Б., 2001). В Україні АГ — найбільш поширене хронічне захворювання. Зареєстровано понад 9 млн хворих на АГ, що становить 22,6% дорослого населення нашої країни. Стандартизований за віком показник поширеності АГ серед працездатного населення України становить 33,7%, серед чоловіків — 40,4%, серед жінок — 27,5%. Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском (АТ) знають про наявність у них захворювання 46,9% жителів сільської місцевості та 69,45 — міської, лікуються — 12,4 і 28,5% відповідно, ефективність лікування становить 6,25 і 16,1%. Тому ці дані можуть слугувати поясненням, що у структурі загальної смертності населення України частка захворювань серцево-судинної системи становить 61,6%. Економічні збитки від тимчасової непрацездатності, інвалідності та смертності внаслідок АГ, ішемічної хвороби серця, цереброваскулярної патології щорічно перевищують 2 млрд грн. (Коваленко В. та співавт., 2001; 2003).

Українському споживачу добре відомий препарат Еналозид від ВАТ «Фармак» в дозуванні 10 мг еналаприлу малеату та 25 мг гідрохлоротіазиду. На сьогодні компанія додатково вивела на ринок цей препарат у новому дозуванні — 10 мг та 12, 5 мг відповідно. Про їх роль у фармакотерапії АГ ми попросили розповісти доцента кафедри технології ліків і клінічної фармації Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кандидата фармацевтичних наук Тамару Торхову.

— Тамара Вікторівна, розкажіть, будь ласка, про сучасні принципи лікування АГ.

Тамара Торхова

Доцент кафедри технології ліків і клінічної фармації Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кандидат фармацевтичних наук Тамара Торхова

— На сьогодні важко переоцінити значення раціонального підходу до терапії АГ, бо саме це дозволяє значно знизити ризик виникнення ряду ускладнень (церебральний інсульт, інфаркт міокарда тощо), а значить — подовжити вік людини, тому основна мета лікування пацієнтів із підвищеним АТ полягає в максимальному зниженні ризику розвитку цих загрозливих станів. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше і проводити його постійно, як правило, все життя. Курсове лікування антигіпертензивної терапії неприйнятне. Схема лікування має бути простою, за можливістю — 1 таблетка на добу, що зручно для хворого.

— Препарати яких груп та в яких варіаціях застосовуються для лікування АГ?

— На сьогоднішній день визначено п’ять основних класів препаратів першої лінії лікування АГ, серед яких досить популярними є інгібітори АПФ та діуретики. Більш ефективно застосовувати препарати довготривалої дії, які забезпечують добовий контроль за рівнем АТ при прийомі 1–2 рази на добу. Одна із переваг цих препаратів полягає в тому, що вони дозволяють хворому легко виконувати рекомендації лікаря та дотримуватися режиму лікування. У багатьох випадках ефективнішим може бути використання комбінованої терапії. Її переваги полягають у тому, що, по-перше, при поєднаному застосуванні двох препаратів з різними механізмами дії легше контролювати підвищений АТ та його ускладнення, по-друге, кожен із них можна призначати у більш низькій дозі, що зменшує вірогідність розвитку побічних ефектів.

— Чи притаманні зазначені переваги препарату ЕНАЛОЗИД від ВАТ «Фармак»?

— Так. ЕНАЛОЗИД — комбінований антигіпертензивний засіб, 1 таблетка якого містить 10 мг еналаприлу малеату (інгібітора АПФ) 25 або 12,5 мг гідрохлоротіазиду (тіазидового діуретика), що дозволяє оптимально визначити режим прийому препарату залежно від стадії захворювання: ЕНАЛОЗИД із вмістом 10 мг еналаприлу малету та 12,5 мг гідрохлоротіазиду в 1 таблетці показаний для лікування початкових стадій АГ, на більш піздніх стадіях — доцільніше застосовувати препарат із вмістом 25 мг гідрохлоротіазиду. Застосування комбінації інгібіторів АПФ і тіазидних діуретиків терапії хворих на АГ — ефективне та безпечне (Преображенський Д. та співавт., 2003).

— Який механізм дії препарату?

— Клінічний ефект ЕНАЛОЗИДУ зумовлений його складовими та їх позитивною взаємодією. Гальмування перетворення неактивного ангіотензину І в ангіотензин ІІ — основна ланка в механізмі антигіпертензивної дії еналаприлу як інгібітора АПФ. Внаслідок зниження концентрації ангіотензину ІІ в плазмі крові відбувається вазодилатація та зниження АТ. Зниження інгібіторами АПФ судинного тонусу не супроводжується змінами серцевого викиду. При первинному порушенні скоротливої здатності міокарда вони поліпшують його інотропну функцію. Інгібітори АПФ також сприяють таким позитивним гемодинамічним зрушенням, як зниження тиску наповнення лівого шлуночка, в легеневій артерії та правому передсерді. Окрім того, інгібітори АПФ відіграють важливу роль у поліпшенні коронарного резерву, зменшуючи ендотеліальну дисфункцію судин серця та вазоконстрикцію.

Важливою перевагою інгібіторів АПФ є те, що вони не впливають на ліпідний та вуглеводний обмін, виявляють кардіо- та ренопротекторний ефекти. Окрім того, вони мають урикозуричну властивість і нормалізують підвищений рівень сечової кислоти, в тому числі якщо це зумовлено прийомом діуретиків. Завдяки калійзберігаючому ефекту інгібіторів АПФ в деяких випадках вдається уникнути гіпокаліємії (Коваленко В. та співавт., 2004).

Діуретики тіазидового класу широко застосовуються як препарати першої лінії для лікування хворих на АТ. Доведено, що тіазидові діуретики, до яких належить один із компонентів ЕНАЛОЗИДУ — гідрохлоротіазид — запобігають розвитку серцево-судинних ускладнень при АГ, особливо мозкового інсульту (Коваленко В. та співавт., 2001). Вони знижують АТ завдяки зменшенню реабсорбції натрію та води, а при тривалому застосуванні — завдяки зниженню судинного опору, що лежить у основі їх антигіпертензивного ефекту. Українським товариством кардіологів у 2001 р. визнано, що найбільш прийнятними для лікування АГ є тіазидові та тіазидоподібні діуретики, зокрема, гідрохлоротіазид у дозі принаймні 12,5 мг на добу. А застосування останнього з інгібіторами АПФ, як вже було зазначено, сприяє збереженню калію організмом.

— Чи є дані, які підтверджують клінічну ефективність ЕНАЛОЗИДУ?

— Звичайно. На початку 2004 р. на базі кафедри факультетської терапії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця під керівництвом професора В. Лизогуба проведені клінічні випробування з метою оцінки ефективності та переносимості ЕНАЛОЗИДУ. Результати випробувань свідчать, що цей препарат не лише виявляє антигіпертензивну дію, але й позитивно впливає на показники циркадного ритму АТ, що сприяє його нормалізації у разі вихідного порушення добової динаміки АТ.

— Як приймати ЕНАЛОЗИД?

— Режим дозування препарату визначає лікар індивідуально. Зазвичай, дорослим призначають по 1 таблетці 1–2 рази на добу незалежно від прийому їжі.o

Олександр Сіроштан, фото Євгена Чорного

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи