Продукти та компаніі

МАСТОДИНОН від “Біонорики АГ”:Оптимальне вирішення суто жіночих проблем

До уваги читачів “Щотижневика АПТЕКА” пропонується стислий огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень, які мали на меті вивчити клінічну ефективність комбінованого гомеопатичного препарату рослинного походження МАСТОДИНОН компанії “Біонорика АГ” (Німеччина) при лікуванні пацієнток з патологією репродуктивної системи, зумовленої гіперпролактинемією (ГПЛЕ). Принагідно зазначимо, що віднедавна в українській роздрібній аптечній мережі, крім вже звичної рідкої лікарської форми препарату у вигляді крапель для внутрішнього застосування (спиртового розчину), з’явився МАСТОДИНОН у формі таблеток.

КЕТОЗОРАЛ-ДАРНИЦЯ – впевнена перемога над грибковими інфекціями

Проблема грибкових інфекцій має важливе медичне та соціальне значення, зумовлене насамперед великою поширеністю їх у популяції. За даними ВООЗ (1995), мікозами уражено близько 20% населення, тобто кожний п’ятий житель планети. У структурі шкірних захворювань частка мікозів становить до 40% (Корсунська І. М., 2003). За своєю етіологічною структурою та клінічними проявами грибкові інфекції надзвичайно різноманітні. На сьогодні відомо близько 400 патогенних грибів – збудників мікозів (Сергєєв А. Ю., Сергєєв Ю. В., 2003). Останніми десятиріччями грибкові інфекції стали предметом ретельного вивчення: було вдосконалено методи діагностики, розроблено нові специфічні протигрибкові засоби, що значно розширило можливості терапевтичної корекції. Однак, незважаючи на очевидні успіхи в діагностиці та лікуванні, спостерігається значне підвищення частоти розвитку цих захворювань (Буслаєва Г. Н., 1999). Це, зокрема, може бути зумовлено недооцінкою ролі змішаної, грибково-бактеріальної флори при мікозах, зростанням важкост і перебігу супутньої патології, алергічних реакцій. Тому питання впровадження у повсякденну клінічну мікологічну практику нових лікарських засобів, які б вирізнялися удосконаленими фармакологічними характеристиками, залишається актуальним.

Опыт применения препарата ЛИПРИЛ в лечении больных с метаболическим синдромом

Сердечно-сосудистая патология является одной из наиболее частых причин заболеваемости и смертности в промышленно развитых странах. Установлено, что комплексное воздействие на такие факторы, как артериальная гипертензия (АГ), курение, дислипидемия и ожирение позволяет в значительной степени снизить заболеваемость и летальность от этой патологии среди населения. В 1988 г. профессор Стенфордского университета (США) G. Reaven выделил комплекс сцепленных на патобиохимическом и патофизиологическом уровне факторов, обусловливающих чрезвычайно высокий суммарный риск развития ишемической болезни сердца (ИБС), как синдром Х, или метаболический синдром (МС) [4, 5]. Этот синдром является симптомокомплексом связанных между собой нарушений углеводного и жирового обмена, а также механизмов регуляции артериального давления (АД) и функции эндотелия, механизм которого обусловлен снижением чувствительности тканей к инсулину. В настоящее время проблема МС приобретает первостепенное значение из-за высокой распространенности (от 5 до 20%) среди популяции. Результаты крупных многоцентровых исследований продемонстрировали тесную взаимосвязь между АГ и другими симптомами МС [1, 3]. Это обусловливает важность своевременного лечения метаболических нарушений, включая медикаментозные и немедикаментозные методы их коррекции. Антигипертензивная терапия – одно из основных направлений лечения МС. При выборе антигипертензивных препаратов необходимо учитывать их метаболическую активность и органопротекторное действие.

ГЕМОФЕРОН: новий вітчизняний препарат для лікування залізодефіцитної анемії

Основними показаннями для застосування препарату ГЕМОФЕРОН є лікування і профілактика ЗДА і фолієводефіцитної анемії; підвищена потреба в залізі й інших компонентах препарату в період вагітності і годування груддю, при гіпохлоргідрії, хронічній крововтраті, опіковій хворобі, після операцій на шлунку, при гемодіалізі, целіакії, неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона, ентеритах, глистній інвазії, синдромі мальабсорбції, парентеральному харчуванні, різкому зменшенні маси тіла; у період інтенсивного росту і статевого дозрівання.

ПАНТОКРИН: вітчизняна формула алтайського адаптогену

На теренах колишнього СРСР препарат ПАНТОКРИН у лікарській формі для внутрішнього застосування випускався лише двома підприємствами. Одним із них була “Тернопільська фармацевтична фабрика”, де випуск препарату було освоєно ще у 80-х роках минулого сторіччя. На жаль, часи дезінтеграції на кілька років позбавили українського пацієнта змоги приймати ПАНТОКРИН для перорального застосування вітчизняного виробництва. Та у 2000 р. тернопільчани відновили виробництво добре відомого нашому споживачеві безрецептурного адаптогенного засобу.

БРОНХИПРЕТ® для лікування гострого та хронічного бронхіту

Одним із провідних світових виробників фітотерапевтичних препаратів є німецька фітонірингова компанія “Біонорика АГ”, Німеччина.
БРОНХИПРЕТ® (код якого згідно з класифікаційною системою АТС R05C A10) призначений для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем і утворенням мокротиння, в тому числі гострого та хронічного бронхіту.

Клинические испытания нового препарата для лечения пациентов с тромбоэмболией

Венозная тромбоэмболия возникает у 40-84% пациентов после выполнения полного протезирования коленного сустава, которым не проводили профилактику антитромботическими средствами.
Известны различные препараты для лечения пациентов с венозной тромбоэмболией. На стадии клинических испытаний находится новый антикоагулянт для перорального применения – Экзанта (ксимелагатран) производства компании “Астра Зенека”.

Фітобальзам “АПТЕКА МАКЛЕЯ” – нове слово в косметиці

Необхідно пам’ятати, що Фітобальзам “Аптека Маклея” призначений для локального гігієнічного догляду за шкірою при побутових мікротравмах і ушкодженнях (опіках, синцях, запаленнях, саднах, мозолях, потертостях, набряках, обмороженнях, укусах комах, попрілостях, пролежнях, подразненнях), а також для догляду за проблемними ділянками шкіри, схильними до запалень, вугрового висипу.

Одобрение FDA

ГЛИВЕК. Селективный противоопухолевый препарат Гливек (иматиниба мезилат) производства компании “Новартис” получил окончательное одобрение FDA как лекарственное средство второго ряда для лечения пациентов с хроническим миелолейкозом (ХМЛ), резистентным к терапии a-интерфероном.
КСЕНИКАЛ. Препарат для лечения ожирения Ксеникал (орлистат) производства компании “Хоффманн-Ля Рош” (Швейцария) одобрен FDA для применения у подростков в возрасте 12-16 лет.

РИСПЕРДАЛ одобрен FDA для применения при биполярных расстройствах

В декабре 2003 г. FDA одобрила Риспердал (рисперидон) производства компании “Johnson&Johnson” для применения как в качестве монотерапии, так и в комбинации с препаратами лития либо валпройевой кислоты короткими курсами при острых маниакальных или смешанных приступах при биполярных психических расстройствах.

Лікарські засоби

Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.

Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.

Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.

Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.

Ціни на ліки

У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.

Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.