Чому не вдається зупинити туберкульоз? Вирішували народні депутати

Комітет підтримав законопроект «Про внесення змін до законів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично-модифікованих компонентів» (реєстраційний № 3230). Ним пропонується внести зміни до Закону України «Про захист прав споживачів» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які спрямовані на забезпечення права споживачів на отримання достовірної інформації про продукти, які містять генетично-модифіковані компоненти.

Члени Комітету підтримали ідею законопроекту, однак висловили окремі зауваження до нього.

Зокрема наголошувалося, що чинна редакція ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» уже містить норму щодо інформування споживача про наявність у складі продукції генетично-модифікованих компонентів. Однак, зауважували народні депутати, ця норма не виконується через відсутність чітких вимог щодо маркування такої продукції та дієвої системи державного контролю при розміщенні її на вітчизняному ринку.

На думку членів Комітету, для вирішення зазначеної проблеми необхідно внести відповідні зміни до спеціального Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів», яким регулюються питання поводження з генетично-модифікованими організмами та продукцією, виробленою з їх використанням. При цьому, вважають народні депутати, положення щодо маркування повинні містити конкретні вимоги щодо кількісного вмісту генетично-модифікованих організмів.

Стосовно запропонованих доповнень до ст. 156–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, парламентарії вважають, що чинне законодавство вже містить низку нормативних актів, які встановлюють юридичну чи адміністративну відповідальність і передбачають можливість застосування як до підприємств, установ і організацій, так і до їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців та громадян досить жорстких санкцій за виробництво, введення в обіг та реалізацію продукції, котра не відповідає вимогам стандартів, сертифікатам, нормам, правилам щодо якості, безпеки та упаковки.

За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Комітету з питань освіти і науки прийняти проект за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Далі народні депутати розглянули результати аудиту стану використання позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію проекту «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні» (далі — проект), проведеного Рахунковою палатою України. Як доповів Андрій Мамишев, заступник директора Департаменту з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ Рахункової палати, за даними аудиту МОЗ України та Державного департаменту з питань виконання покарань (далі — Департамент), виконавцями проекту протягом 2004–2008 рр. не забезпечено своєчасного і повного його впровадження, а також ефективного використання коштів позики у сумі 60 млн дол. США, наданих Міжнародним банком реконструкції і розвитку на його реалізацію.

На всіх етапах підготовки, планування, управління, контролю та моніторингу проекту його супроводжували серйозні проблеми, які своєчасно не вирішувалися. На час завершення проекту використано лише 42% позики (25,7 млн дол.), залишилися нереалізованими майже 22% укладених контрактів і угод.

Як наслідок, незважаючи на продовження термінів реалізації проекту на 1,5 роки, основні його цілі — зниження захворюваності та смертності від туберкульозу і хвороб, зумовлених СНІДом, — не було досягнуто. Навпаки, рівень захворюваності на туберкульоз із 2004 р. підвищився на 3%, а рівень захворюваності та смертності від хвороб, зумовлених СНІДом, відповідно в 1,8 та 1,5 рази. В той же час (за умовами отримання позики) її погашення і обслуговування буде здійснюватися Україною до 2023 р., а загальна сума всіх платежів становитиме понад 80 млн дол.

Міністерством економіки України як координатором роботи з підготовки та реалізації проектів розвитку, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, та Міністерством фінансів України як представником позичальника та органом, що здійснює контроль за цільовим використанням коштів позики, не виконувалися покладені на них КМУ функції щодо організації і контролю за впровадженням проекту. Мінекономіки, Мінфіном та МОЗ України не вжито необхідних заходів для нормативно-правового і організаційного забезпечення виконання угоди про позику та проекту. Мінфін вносив принципові зміни до міжнародного договору щодо розмірів позики, термінів впровадження проекту, перерозподілу коштів позики з порушенням норм міжнародного права і без погодження з Верховною Радою України, якою цей договір був ратифікований.

КМУ, Мінекономіки, Мінфіном, МОЗ України та Департаментом не вживалося необхідних заходів щодо створення передбаченої чинною нормативно-правовою базою та умовами міжнародної угоди системи управління та контролю за впровадженням проекту на всіх його етапах. МОЗ, Департамент, Мінфін не забезпечили своєчасного, повного та ефективного використання коштів позики в рамках проекту, що спричинило продовження термінів вибірки цих коштів на 18 міс та анулювання частини позики у сумі 12,5 млн дол. Реальне використання коштів позики на виконання робіт у рамках проекту розпочалося лише через 1 рік і 7 міс після набуття чинності угодою про позику. За цей час неефективні фінансові витрати у вигляді комісійних за зобов’язання склали майже 249 тис. дол. Внаслідок продовження терміну використання позики та скасування її частини додаткові неефективні фінансові витрати та втрати розрахунково оцінюються у 388 тис. дол.

МОЗ як головний орган, відповідальний за виконання проекту, не забезпечив організаційної роботи щодо обгрунтованого планування закупівель, а також своєчасного укладення контрактів і угод, контролю за їх виконанням, досягненням запланованих результатів від їх реалізації. Порушення, допущене при проведенні тендерних процедур, спричинило невиконання закупівель обладнання для протитуберкульозних диспансерів на суму 455 тис. євро.

Колегія Рахункової палати України дійшла висновку, що причини такого незадовільного виконання проекту — системні. Серед них: часта зміна керівництва проекту в МОЗ України, фактична недієздатність спеціально створених наглядових та координуючих органів, відсутність підтримки і контролю з боку Мінекономіки та Мінфіну, неналежне планування проекту тощо.

Валерій Коновалюк, народний депутат України (Партія регіонів), голова підкомітету з питань планування бюджетних програм та контролю за використанням бюджетних коштів в охороні здоров’я, зазначив, що висновки Рахункової палати потрібно направити до Генеральної прокуратури України. Ця пропозиція була підтримана усіма присутніми народними депутатами. Він також підкреслив, що з 15.08.2008 р. Україна почала повертати цю позику, хоча до цього часу вона була не використана.

?

Валерій Бідний повідомив, що з метою усунення вищезгаданих порушень МОЗ України розроблено план заходів щодо усунення порушень, викладених у висновку Колегії Рахункової палати «До Звіту про результати аудиту стану використання позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію проекту «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні» від 21.01.2009 р. № 4/2–3–1, контроль за виконанням якого покладено на нього особисто.

Далі народні депутати обговорили стан із захворюваністю на туберкульоз та закупівлею протитуберкульозних препаратів у 2009 р. Як повідомила Тетяна Бахтеєва, голова Комітету, заслужений лікар України, народний депутат України (Партія регіонів), починаючи з 1995 р. ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні залишається критичною. Наша держава посідає 4-е місце в Європі (після Росії, Грузії та Молдови) по рівню захворюваності та смертності внаслідок цього захворювання. За кількістю хіміорезистентного туберкульозу Україна посідає одне з перших місць у Європі. За останні 15 років захворюваність на туберкульоз у нашій країні зросла в 2,4 рази, а смертність від нього — майже в 3 рази. У Херсонській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Одеській областях рівень захворюваності на  туберкульоз в 2–3 рази перевищує епідемічний поріг. Щорічно в Україні цю хворобу діагностують у 40 тис. осіб, а помирають від неї — 10 тис. Станом на 1.01.2009 р. на обліку в протитуберкульозних диспансерах перебували приблизно 500 тис. осіб, з них з відкритою формою — 90 тис. Особливе занепокоєння викликає велика кількість інфікованих серед дітей та молоді. Так, діти у віці до 8 років становлять 9% інфікованих, до 14 років — 30%. Щорічно збільшується кількість хворих із посмертно встановленим діагнозом туберкульоз. Показник захворюваності в місцях позбавлення волі у 50 раз перевищує середній по Україні.

Епідемія туберкульозу у нашій країні характеризується високим рівнем хіміорезистентних форм, що вимагає збільшення необхідної для лікування кількості препаратів, тривалості лікування та підвищення його вартості. Медико-соціальні збитки від туберкульозу нині становлять приблизно 2,7 млрд грн. на рік.

У 2002–2005 рр. в Україні реалізувалась національна програма по боротьбі із захворюваністю на туберкульоз, потім було запроваджено комплекс заходів щодо запобігання поширенню туберкульозу в Україні на 2006 р. 8.02.2007 р. Законом України затверджено Загальнодержавну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2007–2011 рр. Починаючи з 2000 р. фінансування заходів, спрямованих на боротьбу з туберкульозом, постійно збільшується, за ці роки воно склало 700 млн грн. Однак реалізація програмних заходів не сприяла стабілізації ситуації з туберкульозом.

Було наголошено, що велике значення в успішному лікуванні туберкульозу має своєчасне та в повному обсязі проведення тендерних закупівель протитуберкульозних препаратів, за яке відповідає МОЗ України, а також забезпечення ними лікувальних закладів у регіонах (відповідно до поданих заявок).

За інформацією МОЗ України у 2009 р. процедурою закупівлі протитуберкульозних препаратів було визначено відкриті торги. Розкриття тендерних пропозицій їх учасників відбулося 23.01.2009 р. Постійний тендерний комітет визначив переможців торгів за найменшою ціною. Ними стали: на закупівлю препаратів І ряду для лікування хворих 1,2 та 3-ї категорій і хіміопрофілактики — ЗАТ «Ганза», на закупівлю препаратів ІІ ряду для лікування хворих 4-ї категорії — ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів». Препаратів вітчизняного виробництва було закуплено на  суму 33 361 764,40 грн., в той час як зарубіжного — на 93 941 664 грн., з них на 91 456 693 грн. — індійського.

Т. Бахтеєва зазначила, що у деяких з цих лікарських засобів закінчився термін реєстрації і документи подані на перереєстрацію, однак Тендерний комітет МОЗ України, незважаючи на це, провів їх закупівлю. Крім того, до кожного лоту разом з протитуберкульозними препаратами було включено діагностичне середовище Левенштейна — Йенсена, котре в Україні зареєстроване тільки індійського виробництва. Таким чином, наявність в тендерній пропозиції цього середовища забезпечує перемогу в торгах. Було також наголошено, що потреби регіонів у протитуберкульозних лікарських засобах задовольняються несвоєчасно та нерівномірно. В залежності від регіону існує дефіцит одних препаратів та надлишок інших. Все це призводить до перерв у лікуванні та розвитку хіміорезистентності.

В. Коновалюк навів дані аналізу стану державного фінансування у галузі охорони здоров’я та ефективності використання бюджетних коштів, який було проведено підкомітетом з питань планування бюджетних програм та контролю за використанням бюджетних коштів в охороні здоров’я Комітету у 2008 р. Згідно з цими даними у сфері закупівлі лікарських засобів за програмами «Онкологія», «Туберкульоз», «СНІД», «Розсіяний склероз» тощо (обсяг державного фінансування у 2007 р. — понад 500 млн грн.; у 2008 р. у Державному бюджеті передбачено суму у розмірі 700 млн грн.) можливо виділити дві фінансові групи, які практично контролюють 90% державних закупівель препаратів за вищевказаними цільовими медичними програмами. До складу першої групи входять компанії ЗАТ «Ганза», ТОВ «Сумська аптечна компанія» та ТОВ «Л-контракт», ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів».

Аналіз цін на протитуберкульозні препарати, проведений В. Коновалюком у 2008 р. із залученням оперативних джерел, свідчить, що ціни на ліки, які постачалися ЗАТ «Ганза» та ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів», у 2–3 рази вищі за світові.

Серед головних причин зростання захворюваності на туберкульоз в Україні Юрій Фещенко назвав несистематичні поставки протитуберкульозних препаратів у лікувально-профілактичні заклади, що провокує перерви у лікуванні та розвиток хіміорезистентності. Постачання протитуберкульозних лікарських засобів, що закуповуються за бюджетні кошти, має відбуватися не пізніше травня.

Комітет підтримав проект постанови «Про створення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії».

Проектом (реєстраційний № 2483) пропонується створити спеціальний орган у структурі парламенту, який би професійно здійснював аналіз результативності заходів відповідних загальнодержавних програм, спрямованих на подолання епідемій ВІЛ-інфекції/СНІДу і туберкульозу в Україні та ефективності використання коштів Державного бюджету тощо.

Під час засідання члени Комітету зазначали, що епідемічна ситуація з ВІЛ/СНІДом та туберкульозом багато років поспіль не стабілізується, незважаючи на низку програмних заходів щодо боротьби з цими небезпечними хворобами та значні кошти, які витрачаються на їх фінансування. При цьому, наголосили народні депутати, неефективно використовуються значні фінансові ресурси, котрі виділяються з Державного бюджету, та ті, які надходять від міжнародних організацій. Про це, підкреслили парламентарії, свідчать матеріали Рахункової палати стосовно результатів аудиту стану використання позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію проекту «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні».

Олександр Устінов, фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!