У парламенті зареєстровані законопроекти щодо запровадження медичного страхування в Україні

14 липня в Верховній Раді України за № 4981 зареєстровано проект закону України «Про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні» (далі — законопроект № 4981). А для реалізації положень цього проекту документа зареєстровані проекти законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю та оподаткування операцій, пов’язаних з проведенням загальнообов’язкового соціального медичного страхування» (реєстраційний № 4982) та «Про внесення зміни до статті 40 Бюджетного кодексу України щодо встановлення розміру страхового платежу за договором загальнообов’язкового соціального медичного страхування» (реєстраційний № 4983). Ініціаторами проектів документів виступили народні депутати України Людмила Денісова, Максим Поляков, Ірина Єфремова — члени депутатської фракції Політичної партії «Народний фронт», Андрій Шипко, член депутатської групи «Партія «Відродження», та Борислав Розенблат, член депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка ». А 18 липня Олег Мусій, народний депутат України, за № 4981-1 зареєстрував альтернативний проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» (далі — законопроект № 4981-1). Даними проектами документів передбачено, що в разі їх прийняття вони набувають чинності з 01.01.2018 р.

Дані проекти документів дещо різняться. Зокрема, у разі прийняття законопроекту № 4981-1, його дія не поширюватиметься на осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військово­службовців за контрактом та строкової служби в Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ, осіб, які навчаються в ад’юнктурі. Хоча законопроектом № 4981 передбачено, що він поширюватиметься на дані категорії осіб.

Обидва проекти документів передбачають створення спеціального фонду. Згідно із законопроектом № 4981-1 даний фонд визначено єдиним страховиком, який буде виконувати функцію накопичення коштів страхувальників з метою подальшого здійснення виплат за договорами загальнообов’язкового соціального медичного страхування. Однак законопроектом № 4981 такий фонд створено з метою гарантування загальнообов’язкового соціального медичного страхування (далі — фонд гарантування) за рахунок відрахувань із зібраних страхових платежів, з якого здійснюються виплати у випадку вичерпання коштів страхових резервів страховика. А страховиками можуть бути зареєстровані в установленому порядку фінансові установи, створені в формі акціонерних товариств, які отримали ліцензію на здійснення загальнообов’язкового соціального медичного страхування, є членами саморегулівної організації страховиків, що здійснюють загальнообов’язкове соціальне медичне страхування, виконали встановлені вимоги та пройшли акредитацію.

Щодо саморегулівної організації, то зазначається, що вона створюватиметься страхувальниками з метою захисту своїх прав та забезпечення участі суб’єктів в управлінні загальнообов’язковим соціальним медичним страхуванням. Основними її завданнями є: розробка стандартів, вимог та правил до здійснення діяльності з загальнообов’язкового соціального медичного страхування; обробка даних та ведення статистики в системі загальнообов’язкового соціального медичного страхування та ін.

Законопроектом № 4981-1 передбачається, що види медичної допомоги, які фінансуватимуться за загальнообов’язковим державним соціальним медичним страхуванням, визначатимуться окремим законом, який щорічно прийматиметься одночасно з прийняттям законів про Державний бюджет України та про визначення розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому до видів медичної допомоги, які фінансуватимуться, належатимуть:

• медична допомога у зв’язку з хворобою, індивідуальною профілактикою хвороб, травм, отруєнь та інших розладів здоров’я, запобіганням загостренню хвороби, переходом гострих хвороб чи інших розладів здоров’я у хронічну чи більш тяжку стадію та плануванням сім’ї;
• медична допомога у зв’язку з вагітністю, пологами та їх наслідками;
• послуги з видачі в установленому законодавством порядку відповідних медичних документів.

Порядок та умови забезпечення застрахованих осіб необхідними для отримання медичної допомоги готовими лікарськими засобами та медичними виробами, а також обсяги й порядок надання медичних послуг визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Однак даним проектом документа передбачено, що за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, зокрема, не надаються:

• послуги з надання психіатричної, наркологічної медичної допомоги, діагностики та лікування інфекційних хвороб, у тому числі тих, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СНІД, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
• послуги із забезпечення протитуберкульозної допомоги, що надаються у порядку, встановленому ст. 4 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»;
• послуги з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині, що надаються в порядку, встановленому ст. 10 Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині»;
• послуги з надання екстреної медичної допомоги;
• ендопротези, радіоізотопні діагностичні та терапевтичні препарати, інсуліни, онкологічні та інші фармацевтичні препарати, що згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України переліком підлягають закупівлі за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
• медичні імунобіологічні препарати для проведення профілактичних щеплень, включених до календаря щеплень, та щеплень за епідемічними показаннями та ін.

У свою чергу, законопроектом № 4981 передбачено прийняття програми загальнообов’язкового соціального медичного страхування (далі — Програма страхування), яка визначатиме мінімальний перелік медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, що надаватимуться закладами охорони здоров’я застрахованим особам за рахунок страхових виплат, здійснених страховиками. Зокрема, вона включатиме: типи закладів охорони здоров’я; види надання медичної допомоги; перелік страхових випадків; перелік критеріїв визначення якості наданих послуг та інше. Програма страхування або доповнення та зміни до неї розроблятимуться на кожен наступний рік Уповноваженим органом спільно з МОЗ України за участі саморегулівної організації страховиків та об’єднань інших суб’єктів загальнообов’язкового соціального медичного страхування й подаватиметься на затвердження Уряду до 1 червня поточного року.

Стосовно джерел фінансування, то у зв’язку з тим, що законопроектом № 4981-1 страховиком визначено лише відповідний фонд, то джерелами формування коштів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування визначено: 1) страхові внески, що сплачуються страхувальниками на умовах та в порядку, передбачених цим Законом; 2) кошти державного та місцевих бюджетів; 3) кошти, що надійшли від сплати штрафів, накладених за порушення норм цього Закону; 4) благодійні та добровільні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; 5) прибуток, одержаний від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду медичного страхування України, у тому числі резерву страхових коштів Фонду медичного страхування України на депозитному рахунку; 6) інші надходження, не заборонені законодавством. При цьому кошти фонду не включатимуться до складу державного та інших бюджетів і фондів, не підлягатимуть вилученню та використовуватимуться виключно за своїм цільовим призначенням.

У свою чергу, законопроектом № 4981 коштами системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування визначено: 1) кошти страхових резервів; 2) кошти фонду гарантування; 3) кошти страхових виплат, перераховані закладам охорони здоров’я. А джерелами формування коштів фонду гарантування є: 1) надходження від страхових платежів — у розмірі 1% від кожного страхового платежу, що надійшов на рахунок страховика; 2) кошти страхових резервів страховиків, які втратили ліцензію на здійснення загальнообов’язкового соціального медичного страхування — після повного погашення зобов’язань такого страховика за договорами загальнообов’язкового соціального медичного страхування та договорами про надання медичних послуг перед застрахованими та закладами охорони здоров’я; 3) доходи від розміщення коштів даного фонду; 4) інші джерела, не заборонені законом.

Законопроектом № 4982, зокрема, передбачається встановити нульову ставку податку на дохід за договорами загальнообов’язкового соціального медичного страхування. А законопроектом № 4983 пропонується доповнити Бюджетний кодекс України нормою, відповідно до якої законом про Державний бюджет України визначатиметься розмір страхового платежу за договором загальнообов’язкового соціального медичного страхування на відповідний бюджетний період.

Також звертаємо увагу на те, що текст законопроекту № 4981-1 виносився на громадське обговорення 15 лютого 2015 р. на офіційному сайті МОЗ України. Зазначимо, що питання запровадження в Україні медичного страхування піднімалося ще з початку XXI ст. і з деякою періодичністю обговорювалося законотворцями. Однак його так і не впроваджено до теперішнього часу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!