Міжлабораторні дослідження в програмах професійного тестування лабораторій

«Щотижневик АПТЕКА» пропонує своїм читачам статтю Таїси Герасимчук, виконуючої обов’язки завідуючої Центральною лабораторією з аналізу якості лікарських засобів МОЗ України, в якій докладно розповідається про впровадження ППТ у роботу лабораторій системи державного контролю лікарських засобів, а також цілі та перспективи цієї програми.

Таїса ГЕРАСИМЧУК Виконуюча обов’язки завідуючої Центральною лабораторією з аналізу якості лікарських засобів МОЗ України

Питання якості та безпеки лікарських засобів хвилює сьогодні як фахівців, так і споживачів, оскільки на вітчизняному фармацевтичному ринку з’явилося багато субстандартних і фальсифікованих препаратів. Одним з елементів системи забезпечення якості лікарських засобів є випробувальні лабораторії (ВЛ), які проводять дослідження на відповідність зразків лікарських засобів вимогам аналітичної нормативної документації (АНД), затвердженої під час реєстрації. В зв’язку з цим дуже важливим є питання довіри до результатів, що отримуються випробувальними лабораторіями. Така довіра не може бути нав’язана законодавством чи оголошена за згодою, вона формується в результаті постійної демонстрації лабораторіями, відповідно до офіційно визнаних механізмів, своєї компетентності і достовірності даних, які вони отримують. Відсутність незалежної оцінки компетентності випробувальних лабораторій та якості їх роботи приховує в собі небезпеку прийняття помилкових рішень щодо відповідності лікарських засобів (ЛЗ) вимогам АНД. Це, в свою чергу, ставить під загрозу права фахівців і споживачів на одержання достовірної інформації стосовно якості та безпеки ЛЗ; позбавляє лабораторії можливості об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності; заважає взаємному визнанню результатів випробувань і, відповідно, сертифікатів; знижує ефективність роботи державних контролюючих органів.

Слід зазначити, що в останні роки в Україні швидко збільшується кількість випробувальних лабораторій, що виконують дослідження якості ЛЗ. Тому питання їх професійного тестування стає вкрай актуальним. Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (ДІ МОЗ України) провела атестацію лабораторій в системі державного контролю, в основу якої були покладені рекомендації «Акредитація лабораторій з аналізу якості лікарських засобів в системі державного контролю», розроблені на основі стандартів EN 45001, EN 45002 і затверджені наказом ДІ МОЗ України № 02-Л від 08.09.98 р. Критеріями акредитації стали рекомендації ВООЗ «Належна лабораторна практика для державних лабораторій з контролю ліків» [1] та рекомендації РІС [2]. Під час атестації ДІ МОЗ України офіційно визнала повноваження лабораторій щодо проведення конкретних видів робіт, заявлених в Настанові з якості (опис діючої в лабораторії системи забезпечення якості вимірювань (випробувань), спрямованої на виконання належної професійної практики). Методичне керівництво програмою акредитації здійснювала Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів МОЗ України. Проведена робота дозволила уніфікувати і підвищити рівень роботи всіх атестованих лабораторій відповідно до національних та міжнародних стандартів.

Наступним кроком до об’єктивної оцінки компетентності лабораторій (в т.ч. лабораторій виробників ЛЗ) та достовірності даних, що вони отримують, повинно стати створення програми професійного тестування (ППТ) для лабораторій системи державного контролю лікарських засобів, яка б відповідала вимогам міжнародних стандартів.

ППТ — це процедура незалежної оцінки технічної компетентності випробувальних лабораторій шляхом порівняння результатів, що отримані в ході міжлабораторних випробувань ідентичних «сліпих» тестових матеріалів. Згідно з міжнародними стандартами ППТ є обов’язковим і невід’ємним елементом зовнішнього контролю системи якості ВЛ і відіграє важливу роль як під час акредитації лабораторій, так і при подальшому їх функціонуванні. Порядок проведення ППТ викладений в керівних міжнародних документах, що стосуються основних вимог до діяльності випробувальних та калібрувальних лабораторій: у стандартах EN серії 45000 [3], 25-му керівництві ISO та його наступних редакціях [4], а також в новій редакції GDLP [5] та документі ISO/IEC DIS 17025 [6].

ППТ виділилися з поширених раніше видів міжлабораторних випробувань, які різною мірою використовувались для того, аби демонструвати професіоналізм (чи його відсутність) лабораторій, для атестації аналітичних методів, сертифікації зразкових матеріалів тощо. Міжлабораторне порівняння результатів вимірювання (МПР) — це вимірювання дійсних значень метрологічних характеристик тестових зразків ВЛ за розробленою та затвердженою програмою, порівняння й оцінка результатів випробувань, які одержані ВЛ згідно з умовами, попередньо визначеними зовнішньою організацією (координатором Програми). Результати такого тестування з додержанням вимог конфіденційності передаються самим лабораторіям, а також є доступними для широкої громадськості.

Основними цілями ППТ є об’єктивна оцінка якості одержаних ВЛ результатів з метою подальшого удосконалення системи якості випробувань, гарантування суспільству достовірності даних про якість лікарських засобів і, таким чином, формування взаєморозуміння та довіри на всіх рівнях між усіма зацікавленими сторонами, в тому числі між країнами. Координатор випробувань не лише оцінює діяльність лабораторії, а й допомагає в роботі, надає поради. Крім того, участь у ППТ може зіграти вирішальну роль під час акредитації та переакредитації ВЛ, бути стимулом для подальшого її розвитку. Демонстрування лабораторією, яка бере участь у ППТ, правильних результатів сприяє зростанню довіри до неї з боку споживачів і фахівців.

На сьогодні в Україні нормативна база з питань ППТ представлена «Інструкцією про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях» (ПМУ 15-99) [7], затвердженою наказом Держстандарту № 99 від 12.08.99 р. Інструкція поширюється на державні наукові метрологічні центри, органи з сертифікації і акредитації ВЛ, координаторів та ВЛ підприємств, установ і організацій усіх форм власності і підпорядкування. Згідно з ПМУ 15-99, участь ВЛ, які виконують вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у МПР є обов’язковою. Періодичність участі в міжлабораторних дослідженнях — не менше 2 разів на рік, причому орган з акредитації ВЛ може встановлювати періодичність їх участі в МПР. Згідно зі статтею 16 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» [8] сфера державного метрологічного нагляду «…поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час: робіт по забезпеченню охорони здоров’я; робіт по забезпеченню захисту життя та здоров’я громадян…», тобто і на роботу лабораторій з аналізу якості лікарських засобів.

Систематично застосовувати ППТ почали у 40-х роках XX сторіччя в США в першу чергу в фармацевтичних лабораторіях, пізніше — у клінічних лабораторіях Великобританії, інших країн Західної Європи. Поступово ППТ були охоплені всі види аналітичних досліджень, перш за все пов’язаних з безпекою людини (клінічна хімія, аналіз харчових продуктів, промислова гігієна, екологія тощо). З метою гармонізації підходів до розроблення та впровадження схем професійного тестування Міжнародна організація із стандартизації (ISO), Міжнародний союз з теоретичної та прикладної хімії (IUPAC) і Асоціація з офіціальної аналітичної хімії (АОАС) розробили і в 1993 р. затвердили «Міжнародний узгоджений протокол по професійному тестуванню (хімічних) аналітичних лабораторій» [9]. У цьому протоколі було викладено основні принципи побудови та функціонування схем професійного тестування, підходи до обробки результатів тестування, інтерпретації одержаних даних та врегульовано взаємовідносини всіх учасників програми. В Рекомендаціях ISO/IES 43-1:1997(E) «Професійне тестування шляхом проведення міжлабораторного порівняння» [10] викладені основні принципи обрання відповідних МПР, призначених для використання в якості схем професійного тестування органами з акредитації лабораторій.

У вказаних Рекомендаціях передбачені наступні види схем професійного тестування:

• схеми порівняльних вимірювань одного й того ж зразка — потребують часу (іноді декілька років); виникають труднощі в забезпеченні стабільності зразка для тестування;

• схеми міжлабораторного тестування — випадково обрані зразки, які одночасно розповсюджуються між лабораторіями (продукти харчування, вода, грунти тощо), повинні бути достатньо гомогенними;

• схеми «поділеного» тестування зразків — часто беруть участь лише 2 лабораторії (при укладанні комерційних угод), зразок ділиться на 3 частини, 3-тя частина використовується для арбітражного контролю;

• якісні схеми — оцінюють можливості лабораторій щодо характеристики специфічних властивостей (наприклад, визначення специфічних патогенних мікроорганізмів тощо);

• схеми «відомого значення» — зразок з відомими кількостями вимірюваної величини; дозволяють оцінити здатність окремої ВЛ проаналізувати зразок та надати чисельні результати для порівняння;

• схеми часткових випробувань — здатність ВЛ перетворювати та отримувати результат з наданого набору даних або приготувати зразок відповідно до специфікації.

Основні етапи проведення ППТ:

• затвердження структури та основних етапів Програми, вирішення питання щодо організації, керівництва Програмою та її окремих раундів здійснюється координуючою організацією (лабораторією), яка утворює Організаційний комітет програми (далі — Оргкомітет);

• вирішення питання фінансування Програми;

• підготовка і затвердження графіка проведення професійного тестування;

• вибір типів тестових матеріалів (ТМ) для професійного тестування; контроль якості та атестація ТМ за допомогою аналітичного методу (визначається Оргкомітетом);

• звітування про результати випробувань ТМ;

• статистичний аналіз результатів випробувань ТМ та їх інтерпретація;

• аналіз результатів раунду та коригуючі дії;

• заходи по забезпеченню конфіденційності та недопущенню фальсифікації результатів;

• проведення додаткових відкритих раундів;

• подальше використання ТМ;

• взаємозв’язок ППТ з системами акредитації лабораторій.

Кожний раунд ППТ включає наступні основні етапи.

На 1–му етапі проводять анкетування потенційних учасників раунду; визначають асортимент ТМ, що будуть використовуватися в рамках наступного раунду.

Другий етап — приготування ТМ та проведення відповідних досліджень їх гомогенності та стабільності (виконує координуюча лабораторія, готує звіт і подає до Оргкомітету); атестація ТМ (схема проведення атестації ТМ визначається Оргкомітетом); фасування, маркування та розсилка ТМ лабораторіям-учасницям з інструкцією щодо умов проведення чергового раунду.

На 3-му етапі проводиться випробування ТМ у ВЛ, звіти про отримані результати подаються координатору.

Четвертий етап включає аналіз результатів, отриманих від ВЛ, підготовку та розсилку їм заключного звіту із зазначенням коригуючих дій щодо подальшої діяльності в рамках Програми.

В якості ППТ можуть використовуватися різні типи тестового матеріалу, наприклад:

• ТМ для оцінки ефективності окремих інструментальних методів дослідження;

• ТМ для визначення кількісних показників якості ЛЗ, чистоти, фізико-хімічних показників якості;

• ТМ можуть бути сертифікованими відповідними еталонними лабораторіями (вимагають значних коштів) або виготовленими та атестованими згідно з затвердженими процедурами.

ТМ повинні бути атестованими. Суть атестації полягає в присвоєнні приписаного значення концентрації речовини, що аналізується. Крім того, вони повинні бути гомогенними та стабільними. Це передбачає, що протягом часу, необхідного для приготування, розсилки та проведення раунду, ТМ не змінюють свого складу та не псуються через вплив навколишнього середовища.

Аналіз отриманого ВЛ результату у відповідному раунді МПР дозволяє скласти уявлення про загальний рівень якості випробувань у лабораторіях, надає інформацію конкретній лабораторії для об’єктивної оцінки її результатів.

У випадку одержання незадовільних результатів ВЛ повинна здійснити відповідні коригуючі дії та вжити заходів щодо підвищення якості своїх результатів, наприклад застосувати в роботі аналітичні методи, які пройшли відповідну метрологічну атестацію та були використані при проведенні міжлабораторних досліджень; запровадити адекватні заходи з внутрішнього контролю якості робіт в лабораторії; регулярно брати участь у чергових раундах професійного тестування, що є вирішальним для одержання незалежної оцінки результатів випробувань, які виконуються лабораторією.

Фінансування ППТ звичайно проводиться за рахунок лабораторій-учасниць, одержані кошти використовують для покриття витрат, пов’язаних із затвердженням Програми, з приготуванням та атестацією ТМ, обробкою та аналізом даних, отриманих від учасників Програми, підготовкою звітів тощо, пов’язаних з функціонуванням Програми.