З’їзд — перший крок до кардинальних змін

Наприкінці вересня 2005 р. у Харкові має відбутися VI Національний з’їзд фармацевтів України. У його роботі, як заплановано, візьмуть участь багато вітчизняних та іноземних науковців, діячів фармацевтичної та медичної галузей, представників фармацевтичних підприємств та галузевих державних органів регулювання, освітян тощо. І це не випадково, оскільки фармація — невід’ємна та одна з найважливіших складових частин системи охорони здоров’я. В досягненнях цієї галузі сконцентровані зусилля та надбання багатьох інших спеціалістів — хіміків, біологів, лікарів тощо. Тому від стану науково-дослідної бази споріднених наук значною мірою залежить перспектива розвитку фармацевтичного сектору системи охорони здоров’я в цілому.

Поділитись своїми думками щодо сучасного стану деяких галузей вітчизняної науки, здобутки яких мають слугувати основою для подальшого розвитку фармацевтичної галузі України, та висловити своє бачення основних напрямків її реформування кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» попросив одного з учасників майбутнього з’їзду — Юрія Волянського, директора Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова АМН України.

Юрій Волянський

Юрій Волянський

— Юрію Леонідовичу, як Ви оцінюєте значення подібних з’їздів?

— На мій погляд, проведення таких заходів є однією з умов розвитку не тільки фармацевтичної, але й багатьох інших галузей вітчизняної науки. Вони дозволяють зробити висновки щодо сучасного стану вітчизняної системи охорони здоров’я та спільно розробити подальшу концепцію її реформування. Окрім того, відіграючи роль своєрідної арени для конструктивної боротьби думок та переконань учасників, з’їзд водночас дає можливість кожному з них покласти свою «цеглинку» у фундамент подальшого розвитку фармацевтичної галузі. Завдяки тому, що в роботі форуму братимуть участь представники різних галузей вітчизняної науки, з’являється шанс для багатопланової та всебічної оцінки сучасної ситуації у вітчизняній фармацевтичній галузі.

— Як Ви особисто можете охарактеризувати цю ситуацію?

— Свої міркування щодо сучасного стану фармацевтичного ринку України можу висловити з декількох позицій: як працівник сфери охорони здоров’я, як науковий діяч та керівник закладу, що має безпосереднє відношення до розробок і впровадження нових вітчизняних лікарських засобів, а також врешті-решт як споживач. Так, на мою думку, на з’їзді необхідно буде детально зупинитись на обговоренні питань, що стосуються оптимізації як кількісного, так і якісного складу вітчизняного фармацевтичного ринку. Що саме мається на увазі? На сьогоднішній день вітчизняними фармацевтичними підприємствами занадто багато уваги приділяється виготовленню генеричних форм лікарських засобів, водночас вкрай недостатньо — розробці та налагодженню випуску оригінальних препаратів. При цьому, на мою думку, вітчизняні виробники намагаються зайняти на фармацевтичному ринку не асортиментну нішу, а цінову, що не сприяє їх виходу на принципово новий рівень розвитку.

Іншою проблемою, на якій я волів би зупинитись, є по суті припинення або значне зменшення обсягів випуску вітчизняною фармацевтичною промисловістю деяких груп лікарських засобів. Як директор інституту, не можу не відзначити фактичного занепаду в нашій державі галузі з розробки та виготовлення імунобіологічних препаратів. Медико-соціальне значення цієї групи лікарських засобів визначається основними показаннями для їх застосування, зокрема, — профілактика та лікування найбільш поширених інфекційних захворювань. Так, якщо проаналізувати спектр фармацевтичної продукції, яку виготовляють вітчизняні підприємства, можна зробити висновок, що доля імунобіологічних препаратів як в якісному, так і в кількісному відношенні є набагато меншою порівняно з іншими лікарськими засобами. Подібна ситуація, на жаль, і з такими видами фармацевтичної продукції, як дезінфекційні та асептичні засоби, обсяги виробництва яких в Україні також значно скоротились.

— В чому, на Вашу думку, причина подібних явищ і який їх негативний вплив?

— Причин вищевказаних негативних тенденцій може бути чимало. Насамперед, на мою думку, вітчизняним фармацевтичним заводам стало економічно невигідно випускати імунобіологічні препарати, оскільки їх виготовлення вимагає значного залучення матеріально-технічного ресурсу підприємства. Цим також можна пояснити численні випадки «перекваліфікації» багатьох підприємств, зокрема в Києві, Харкові, Львові та Одесі, які з моменту свого створення виготовляли виключно імунобіологічні препарати, на випуск інших груп лікарських засобів. З іншого боку, відповідні галузі вітчизняної науки, завданням яких є безпосередня розробка та вивчення нових імунобіологічних препаратів, знаходяться в надзвичайно скрутному матеріальному становищі, що практично унеможливлює їх активну роботу в цьому напрямку. Нині державні лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) купують імунобіологічні препарати іноземного виробництва, вітчизняних аналогів яких на фармацевтичному ринку поки що не існує.

Головною передумовою початку позитивних змін на цій ділянці «фармацевтичного фронту», на мою думку, має стати визначення сектору народного господарства, який займається розробкою, вивченням та випуском імунобіологічних препаратів, одним з пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної науки та фармацевтичної галузі. Шляхи та методи практичної реалізації цього можуть бути різні: цільові державні дотації на розвиток, нормативно-правова підтримка з боку влади відповідних вітчизняних науково-дослідних установ та фармацевтичних підприємств, у тому числі шляхом збільшення державних замовлень на розробку та випуск даного виду фармацевтичної продукції.

Окрім того, особисто в мене складається враження, що інколи на вітчизняному фармацевтичному ринку цілеспрямовано готуються «плацдарми» для деяких видів фармацевтичної продукції іноземних виробників. Також трапляються випадки, коли представники державних ЛПЗ закуповують високовартісні лікарські засоби, інколи навіть не приділяючи достатньо уваги розгляду інших торгових пропозицій. Таким чином, не завжди достатньою мірою береться до уваги фармакоекономічний аспект лікувального процесу, що, на мою думку, може призводити до необгрунтованого витрачання державних коштів. Тому ще однією проблемою, яка має бути ретельно розглянута на цьогорічному з’їзді фармацевтів України, має стати чітке відокремлення влади від фармбізнесу, оскільки гравцями останнього мають бути лише бізнесмени, а не державні службовці та посадові особи вітчизняної системи охорони здоров’я.

— Що в такому разі має бути основою для прийняття рішень про закупівлю ЛПЗ нашої держави тих чи інших лікарських засобів?

— Головними критеріями вибору серед препаратів з однією діючою речовиною має стати їх біоеквівалентність та відповідні фармакоекономічні розрахунки. Для запровадження таких норм, на мою думку, необхідно прискорити введення в Україні обов’язкових досліджень з визначення біоеквівалентності лікарських засобів, а також ввести посади клінічних провізорів у кожному медичному закладі.

— Які, на Вашу думку, мають відбутися зміни в галузевому нормативно-правовому забезпеченні?

— Науковий, кадровий та виробничий потенціали в нашій державі достатні. Насамперед необхідно грунтовно змінити підходи до фінансування системи охорони здоров’я та науково-дослідних установ. Більш інтенсивне проведення політики стимулювання розвитку вітчизняної науки та промисловості має створити головні передумови для їх реформування — фінансову вигоду та економічну доцільність, коли кожен з суб’єктів вітчизняного народного господарства буде зацікавлений у співпраці з іншим. Це, зокрема, має призвести до поліпшення ситуації з залученням коштів бізнес-структур на розвиток вітчизняної науково-дослідної бази.

— Якою, на Вашу думку, має бути головна мета з’їзду?

— Окрім підбивання підсумків роботи фармацевтичної галузі за певний період, серед яких звичайно є й чимало позитивних зрушень та надбань, головною метою заходу має стати привернення уваги представників органів різних гілок влади до необхідності реформування, а інколи навіть — відродження деяких напрямків та галузей вітчизняної системи охорони здоров’я. Адже одними із головних критеріїв визначення рівня розвитку будь-якої галузі народного господарства є показники, що характеризують її багатогранність та здатність максимально задовольняти потреби населення країни.?n

З приводу організації, проведення та участі в роботі з’їзду прохання звертатися до оргкомітету за тел.: (057) 719-27-39, (050) 585-32-41 (Вікторія Георгіян)

Олександр Сіроштан,
фото Романа Кузенкова

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи