Класифікація лікарських засобів згідно з УКТЗЕД: ключові проблеми та способи їх вирішення

Прийняття митницею рішень про зміну класифікації товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) під час здійснення операцій з імпорту та експорту товарів — явище досить часте у практиці суб’єктів господарювання, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Можна навіть сказати, що цей фактор разом із заходами щодо контролю за правильністю декларування митної вартості товару останнім часом стали одними з головних джерел наповнення державної казни. Адже як від митної вартості, так і від класифікації товару згідно з УКТЗЕД залежить розмір мита та інших податків і зборів, що сплачуються імпортерами до Державного бюджету України. Тому не дивно, що працівники митниці під впливом нещодавніх політичних ініціатив з наведення порядку в митній політиці, усвідомлюючи можливі наслідки невиконання планових завдань з наповнення бюджету, шукають способи для підвищення показників своєї роботи.

Класифікація лікарських засобів згідно з УКТЗЕД: ключові проблеми та способи їх вирішенняОдним із прикладів планового наповнення державного бюджету митними органами можна назвати прийняття в лютому цього року рядом регіональних митниць несподіваних рішень про зміну класифікаційних кодів низки лікарських засобів відомих зарубіжних фармацевтичних компаній. Жертвами стали ліки, що містять у своєму складі етанол як допоміжну речовину, а також окремі вітамінні та вітамінно-мінеральні препарати. Так, починаючи з середини лютого 2012 р., Державна митна служба України (далі — Держмитслужба), не змінюючи нормативно-правової бази щодо класифікації товарів, перевела певні лікарські засоби, які раніше класифікувалися за товарною позицією 3004, у розряд харчових добавок (як правило, у товарну підкатегорію 2106909200) або препаратів, що містять етиловий спирт та призначені для підтримки загального стану здоров’я й доброго самопочуття (товарна підкатегорія 2208906900).

Як зазначається в роз’ясненні Держмитслужби, певні імпортери неправильно відносять до ліків продукти, що насправді є спиртовмісними настоянками, призначеними для підтримки загального стану здоров’я та доброго самопочуття, а не для лікування та профілактики певних захворювань. При цьому Держмитслужба заявляє: «Рішення щодо зміни коду спиртовмісних настоянок та харчових добавок не торкнулося жодного препарату, який лікує певні хвороби». Очевидно, що таке твердження, хоча б з огляду на те, що практично всі препарати, щодо яких було змінено коди, зареєстровано в Україні як лікарські засоби, позбавлене всілякої логіки. Інакше необхідно поставити під сумнів законність їх реєстрації.

Щоправда, деяким фармацевтичним компаніям за підтримки МОЗ, діючих в Україні фармацевтичних асоціацій та засобів масової інформації все ж таки вдалося певною мірою врегулювати це питання, однак багатьом із них до цього часу доводиться відстоювати свої права. Адже зміна класифікаційного коду щодо конкретної партії імпортованих ліків може вплинути й на майбутні поставки аналогічної продукції.

Ризики перекласифікації лікарських засобів митними органами

По-перше, зміна кодів лікарських засобів з товарної позиції 3004 на 2106 або 2208 позбавляє імпортера ряду податкових пільг, що існують для лікарських засобів при ввезенні на територію нашої країни. Так, відповідно до ст. 197.1.27. Податкового кодексу України імпорт лікарських засобів, дозволених для виробництва й застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, звільняється від обкладення ПДВ. Крім того, ліки, класифіковані за товарною позицією 3004, звільняються від обкладення митом. Класифікація лікарського засобу за товарною підкатегорією 2106909200 тягне за собою обкладення митом у розмірі 8%, а за товарною підкатегорією 2208906900 має наслідком обкладення митом у розмірі 3,5 євро за 1 л 100% спирту, а також оподаткування акцизним податком у розмірі 45,87 грн. за 1 л 100% спирту.

По-друге, лікарські засоби, щодо яких було прийнято рішення про класифікацію за товарною підкатегорією 2208906900, практично не можуть бути ні оформлені в митному режимі імпорту за заявленим кодом, ні розміщені на митному ліцензійному складі, ні вивезені з України в режимі транзиту. Це пов’язано з тим, що у вітчизняних фармацевтичних дистриб’юторів, як правило, відсутня ліцензія на право імпорту, експорту та оптової торгівлі етиловим спиртом та алкогольними напоями, яка є необхідною для ввезення зазначених продуктів. З іншого боку, діючі Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами не передбачають можливості зберігання у приміщення аптечних складів (баз) алкогольних напоїв. Зберігання спирту та алкогольних виробів відповідно до чинного законодавства має здійснюватися на спеціальних складах, занесених у Єдиний державний реєстр місць зберігання.

По-третє, якщо прийняте митницею рішення не відповідає інформації, заявленій декларантом у ВМД, то він фактично і в майбутньому не зможе ввозити аналогічні лікарські засоби за товарною позицією 3004, оскільки електронні копії рішень протягом 24 год після їх оформлення заносяться до реєстру рішень Держмитслужби про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД центральної бази даних єдиної автоматизованої інформаційної системи й на практиці враховуються в майбутньому під час митного оформлення аналогічних товарів.

Щоправда, у судовій практиці існує думка, що застосування рішення митного органу про визначення коду товару, ввезеного на територію України за іншими ВМД, суперечить суті митного контро­лю відносно визначення коду за УКТЗЕД, який здійснюється за кожною партією товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі даних, вказаних у ВМД (наприклад ухвали Київського адміністративного суду України від 08.02.2012 р. у справі № 2а/2370/2603/2011).

По-четверте, зміна коду задекларованого товару відділом контролю митної вартості та класифікації товарів митниці (далі — ВКМВК) може призвести до збільшення оподаткування товару та/або застосування до товару додаткових заходів нетарифного регулювання. Однак Верховний Суд України в листі від 01.03.2010 р. № 21-13/2010 зазначає, що, якщо митні органи, приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погодилися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень — рішень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки.

В окремих випадках неправильне визначення коду товару може бути підставою для притягнення декларанта до відповідальності за порушення митних правил. З цією метою інформація про зміну коду товару передається службовою особою ВКМВК до уповноваженого підрозділу митного органу для вирішення питання стосовно складання протоколу про порушення митних правил.

Нарешті, дії митників щодо зміни класифікаційного коду лікарських засобів можуть завдати істотної матеріальної шкоди як дистриб’юторам, так і фармацевтичним виробникам. Так, тривала затримка транспорту в зоні митного контролю через неможливість митного оформлення препаратів може призвести до додаткових фінансових витрат з боку імпортерів на транспортування й зберігання лікарських засобів. Крім того, така затримка через неможливість забезпечення необхідних умов зберігання (температурного режиму, вологості тощо), здатна негативно вплинути на якість препаратів.

Чи правомірні рішення митників щодо зміни класифікації?

Перевірка правильності класифікації та кодування лікарських засобів згідно з УКТЗЕД є складовою частиною митного контролю в рамках процедури митного оформлення згаданої продукції. Така перевірка здійснюється посадовими особами ВКМВК відповідної регіональної митниці за запитом працівників підрозділу митного оформлення (далі — ПМО), які виконують митні процедури (зразок запиту наведено в додатку 3 до наказу Держмитслужби від 20.04.2005 р. № 314).

Формально-правовий аспект можливої неправомірності рішення

З формально-правової точки зору відповідний запит може надаватися посадовою особою ПМО, якщо за результатами перевірки документів та/або митного огляду лікарських засобів у неї виникають обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення коду товару. При цьому чинне законодавство не передбачає чітких критеріїв, за наявності яких посадова особа ПМО має право подати відповідний запит. Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД лише передбачає, що такий запит може бути подано в разі потреби вирішення складних питань класифікації та кодування товарів. Питання щодо того, чи існує така потреба, чи є складності у класифікації й кодуванні лікарських засобів, слід вирішувати в кожному конкретному випадку індивідуально на підставі поданих декларантом документів. Причому питання класифікації товарів вважається складним, якщо в процесі митного контролю виникає суперечність підходів стосовно встановлення правильності заявленого декларантом коду товару згідно з УКТЗЕД та існує необхідність в отриманні додаткової інформації, спеціальних знань, проведенні досліджень.

Запит до ВКМВК має бути обґрунтований. У ньому зазначаються як причина його направлення, тобто пояснюється, чому потрібно змінити класифікаційний код, так і позиція ПМО з відповідного питання класифікації товару, а також пропозиції щодо його вирішення, у тому числі вказується запропонований код товару згідно з УКТЗЕД.

Таким чином, посадова особа ВКМВК перш ніж приймати рішення про визначення нового коду товару повинна переконатися в обґрунтованості подання запиту, тобто в тому, чи дійсно існує потреба в прийнятті рішення ВКМВК про визначення коду товару та чи справді має місце складність класифікації. Адже до компетенції ВКМВК належить лише вирішення складних питань класифікації товарів, які не можуть бути вирішені уповноваженими особами ПМО.

Під час аналізу вищезазначених дій митників стає не зовсім зрозумілим, на якій підставі у згаданому випадку раптом виникла негайна потреба в зміні класифікації та кодування цілої низки лікарських засобів та яка обставина несподівано зумовила виникнення суперечності підходів щодо встановлення правильності заявлених декларантами кодів лікарських засобів, що були переведені митницею в групу харчових продуктів та алкогольних напоїв. Зазначені ліки протягом тривалого часу безперешкодно ввозилися на територію України й розмитнювалися за товарною позицією 3004 без будь-яких зауважень відносно їх класифікації, а законодавство, що регулює питання класифікації лікарських засобів, з моменту останнього митного оформлення зазначених груп препаратів практично не змінювалося. Той факт, що питання зміни класифікації торкнулося одночасно різних фармацевтичних компаній, говорить про те, що складність класифікації не була викликана також особливостями певної партії товару конкретного виробника.

Крім того, слід пам’ятати, що класифікація товарів за запитами ПМО здійснюється посадовими особами ВКМВК на основі поданих разом із цими запитами документів, що містять інформацію про характеристики товару. Під час розмитнення лікарських засобів документами, що містять інформацію про характеристики товару, можуть бути: реєстраційне посвідчення, сертифікат якості виробника лікарського засобу, інструкція для медичного застосування, технологічний регламент або технологія виробництва, маркування на зовнішній та внутрішній упаковці, копія ВМД країни-експортера тощо. Слід зазначити, що, на думку представників Верховного Суду України, код товару, встановлений експортером, може не співпадати з кодом, за яким товар підлягає класифікації відповідно до УКТЗЕД­. Така ситуація може виникнути з різних причин, зокрема, через помилку або на підставі права України на деталізацію коду товару на національному рівні.

Під час розгляду питань класифікації в разі необхідності посадові особи ВКМВК уповноважені (а в складних випадках навіть зобов’язані) витребувати від декларанта додаткові документи про характеристики товару, які мають значення для його класифікації згідно з УКТЗЕД. Щоправда, такий обов’язок митників чітко не передбачено в наказі Держмитслужби від 07.08.2007 р. № 667 (у п. 8 наказу йдеться лише про те, що працівники митниці «…можуть вимагати від декларанта додаткові документи…»). Однак витребування додаткових документів випливає з судової практики (наприклад оглядового листа Вищого Адміністративного Суду України від 23.04.2008 р. № 720/100/13-08).

Такі додаткові документи декларант повинен надати протягом 10 календарних днів з дня надходження документів до ВКМВК. І лише якщо декларантом не подано в установлений строк додаткових документів, або якщо він відмовився подавати їх, ВКМВК має право прийняти рішення на підставі наявних документів та відомостей (результати митного огляду, експертні висновки тощо), використовуючи при цьому довідкову інформацію з мережі Інтернет, каталоги тощо. Факт перевірки відділом ВКМВК правильності класифікації та кодування лікарських засобів під час митного контролю та митного оформлення підтверджується штампом «Правильність класифікації перевірено» із зазначенням дати, часу закінчення цієї митної процедури, прізвища посадової особи, яка виконала відповідну митну процедуру, а також її підписом.

Таким чином, дистриб’юторам фармацевтичної продукції, яким було відмовлено в митному оформленні вищезазначених лікарських засобів за заявленим кодом, у рамках оскарження рішення митниці варто звернути увагу на те, чи мали місце правові підстави для подання запиту до ВКМВК, чи був цей запит достатньо обґрунтованим, чи була під час прийняття рішення про визначення коду товару витребувана від декларанта додаткова документація про характеристики товару, чи була така документація врахована під час прийняття рішення та чи було рішення про визначення коду товару належним чином оформлено тощо. Недотримання вищезазначених умов часто може бути підставою для скасування рішення митниці з формально-правових підстав, не говорячи вже про можливу неправомірність рішення з матеріально-правових підстав.

Матеріально-правовий аспект можливої неправомірності рішення

З матеріально-правової точки зору рішення про визначення коду товару ВКМВК приймає на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД (п. 10 наказу Держмитслужби від 07.08.2007 р. № 667).

Які ж характеристики є визначальними для класифікації товару згідно з УКТЗЕД? Відповідь на це запитання можна знайти в тому ж наказі Держмитслужби № 667. Так, серед інформації, що є визначальною для класифікації товару згідно з УКТЗЕД, зазначений наказ називає дані про функції товару, його комплект­ність, призначення, а також технічні, фізичні, споживчі та інші його характеристики. Крім того, значення для класифікації товару згідно з УКТЗЕД може мати техніко-технологічна документація на нього, зокрема матеріали про його фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення (використання) тощо.

Даний перелік не є вичерпним, однак, виходячи з нього, можна зробити висновок, що в основу прийняття рішення про класифікацію лікарських засобів згідно з УКТЗЕД повинна бути покладена документально підтверджена інформація про характеристики продукту. До такої інформації можна віднести документально підтверджені дані про склад, призначення (використання), фізико-хімічні та фармакологічні властивості, основні технологічні стадії виробництва ліків тощо. Причому зазначені характеристики повинні стосуватися конкретного препарату, що ввозиться в Україну, а не подібних до нього ліків, які існують в інших країнах.

Аналізуючи вищезгадане роз’яснення Держмитслужби, можна зробити висновок, що під час прийняття рішень про визначення кодів вищеза­значених лікарських засобів працівники митниці у першу чергу керувалися представленими у відповідних базах даних класифікаційними рішеннями митних адміністрацій країн ЄС на подібні товари, даними з офіційної веб-сторінки митної організації США, офіційної веб-сторінки комісії ЄС, веб-сторінок виробників зазначених ліків тощо, а не перерахованими характеристиками, які були визначальними для класифікації конкретних препаратів.

Визначальні характеристики для класифікації лікарських засобів

Для кращого розуміння вищезазначених характеристик, важливих для класифікації лікарських засобів, проаналізуємо більш детально кожну з них.

Інформація про склад лікарського засобу

Вона міститься в реєстраційному досьє (розділи «Опис і склад лікарського засобу» та «Компоненти лікарського засобу»). Стисла інформація про якісний та кількісний склад препарату із зазначенням активних субстанцій і допоміжних речовин також вказується в інструкції для медичного застосування.

Інформація про призначення (використання) лікарського засобу

Сукупність властивостей, які надають лікарському засобу здатності задовольняти споживачів відповідно до свого призначення, є, відповідно до чинного законодавства, показником якості лікарського засобу — тобто одним із критеріїв, наявність якого (поряд із безпекою та ефективністю) перевіряється в рамках державної реєстрації препарату (Закон України «Про лікарські засоби»). Тому якщо лікарський засіб зареєстровано в Україні й дозволено до застосування, то реєстраційне посвідчення є документальним підтвердженням здатності задовольняти потреби споживачів відповідно до його призначення, тобто зазначених в інструкції показань для застосування.

Інформацію про призначення (використання) лікарського засобу можна знайти як у реєстраційному досьє (розділи «Опис і склад лікарського засобу» та «Коротка характеристика лікарського засобу»), так і в інструкції для медичного застосування. При цьому визначальною для даної характеристики є, насамперед, інформація про терапевтичні показання лікарського засобу. Слід мати на увазі, що терапевтичні показання затверджуються не для всіх препаратів. Так, інструкції для медичного застосування гомеопатичних лікарський засобів містять формулювання «гомеопатичний лікарський засіб без затверджених терапевтичних показань для застосування».

Інформація про фізико-хімічні та фармакологічні властивості лікарського засобу

Вона міститься в реєстраційному досьє (розділи «Опис і склад лікарського засобу» й «Фізико-хімічні та біологічні властивості»). Коротка характеристика цих властивостей наводиться в інструкції для медичного застосування препарату. Інформація про фармакологічні властивості лікарського засобу містяться у звітах фармакологічних досліджень, які є частиною реєстраційного досьє.

Інформація про основні технологічні стадії виробництва лікарського засобу

Виробництво ліків здійснюється відповідно до технологічного регламенту з додержанням вимог фармакопейних статей та інших державних стандартів, технічних умов з урахуванням міжнародних норм. Проект технологічного регламенту або відомості про технологію виробництва препарату додаються до заяви про державну реєстрацію лікарського засобу й погоджуються рішенням про державну реєстрацію лікарського засобу. Детальні відомості про основні технологічні стадії виробництва препарату зазначаються в матеріалах реєстраційного досьє (розділ «Опис виробничого процесу та контролю процесу»).

Умови класифікації лікарських засобів у групі 30 УКТЗЕД

З метою забезпечення однакового підходу до класифікації товарів у додатку до закону «Про митний тариф України» визначено основні правила інтерпретації УКТЗЕД, якими повинні керуватися митні органи. Так, у підпункті «а» п. 3 зазначених правил, наприклад, сказано, що в разі, коли з будь-яких інших причин товари на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох або більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, у якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Для забезпечення однакового тлумачення термінів класифікації та на виконання постанови КМУ від 12.12.2002 р № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» наказом Держмитслужби від 30.12.2010 р. № 1561 затверджено пояснення до УКТЗЕД­. Стосовно окремих видів товарів, у тому числі лікарських засобів, затверджено Методичні рекомендації щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД­ (лист Держмитслужби від 16.05.2011 р. № 11.1/2-16/7598-ЕП), які враховуються працівниками митниці під час здійснення контро­лю за правильністю класифікації товару. Слід підкреслити, що для суб’єктів господарювання як зазначені пояснення, так і методичні рекомендації мають лише рекомендаційний характер.

Поняття «лікарський засіб» митники трактують по-своєму

Держмитслужба дотримується позиції, що визначення продукту як лікарського засобу в національному законодавстві або в будь-якій фармакопеї не є вирішальним чинником для його класифікації в цій групі. Тому наявність реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, на думку представників Держмитслужби, не є визначальним для його класифікації в групі 30 згідно з УКТЗЕД.

Держмитслужба зазначає, що визначення та трактування терміна «лікарські засоби» в Законі України «Про лікарські засоби» та УКТЗЕД різні. Так, якщо першим документом визначено, що лікарські засоби — це речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму, то в товарних позиціях 3003 та 3004 йдеться про «лікарські засоби (ліки)…, що складаються із змішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування…». Тобто, незважаючи на твердження про різний зміст одного й того ж поняття, Держмитслужба принаймні визнає, що лікарські засоби, призначені для лікування або профілактики захворювань, слід класифікувати в групі 30 УКТЗЕД­. Питання класифікації інших препаратів, призначених, наприклад, для діагностики чи зміни стану й функцій людського організму, Держмитслужба залишає відкритим.

Особливості класифікації вітамінних та вітамінно-мінеральних препаратів

Вітамінні та вітамінно-мінеральні лікарські засоби у своєму складі в якості діючих (активних) речовин можуть мати один і більше вітамінів та мінералів. Ці препарати можуть бути рекомендовані як для профілактики, так і для лікування станів, викликаних дефіцитом вітамінів та мінералів чи для лікування інших захворювань, а також з метою збереження загального стану здоров’я та доброго самопочуття. Вони можуть бути представлені в різних формах випуску: таблетки, драже, капсули, порошки, приготовані як одноразова доза, ампули для ін’єкцій, розчини у флаконах.

Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції відповідні вказівки:

  • специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен застосовуватися;
  • концентрація активної речовини або речовин (для гомеопатичних лікарських засобів не обов’язково);
  • дозування;
  • спосіб застосування.

Згідно з додатковою приміткою 1 до групи 30 пояснень до УКТЗЕД, п. 3 додаткових загальних положень пояснень до групи 30 УКТЗЕД препарати, виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, компонентів амінокислот або жирних кислот, які класифікуються в межах товарної позиції 3004, повинні мати високий вміст вітамінів або мінералів. Причому вміст однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції, має бути значно (як правило втричі) більшим, ніж рекомендована середньодобова норма вживання з метою збереження загального стану здоров’я або доброго самопочуття. Якщо у складі одиниці форми комбінованого препарату доза хоча б одного з компонентів (вітамінів чи мінералів) перевищує середньодобову норму вживання щонайменше в 3 рази, то класифікація такого препарату також здійснюється за товарною позицією 3004.

У разі невиконання сукупності наведених вимог до групи 30 вітамінні та вітамінно-мінеральні препарати повинні класифікуватися за товарною позицією 2106 або в товарній групі 22. Під час класифікації вітамінних та вітамінно-мінеральних препаратів у формі таблеток, драже, капсул та аналогічних формах до уваги слід брати зазначені в інструкції дози діючих речовин в одній одиниці лікарської форми. Для препаратів у формі розчину у флаконах під час класифікації слід брати до уваги представлену в інструкції дозу діючих речовин у зазначеному об’ємі лікарської форми (лист Держмитслужби від 15.10.2010 р. № 11/7-10.16/12169).

Особливості класифікації харчових продуктів і напоїв, до складу яких входять лікарські речовини

Згідно з приміткою 1 «а» до товарної групи 30 УКТЗЕД ця група не включає харчових продуктів або напоїв, дієтичних, діабетичних, харчових добавок, тонізуючих напоїв та мінеральних вод, які класифікуються за розділом IV УКТЗЕД.

Одним із критеріїв, що дозволяє відмежувати лікарські засоби від харчових продуктів, може бути така класифікаційна характеристика як призначення продукту. Так, лікарські засоби, як було зазначено вище, застосовують для профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану й функцій людського організму. Основним призначенням харчових продуктів (їжі), які також включають напої, є їх споживання людиною для задоволення фізіологічних потреб. Харчові добавки є речовинами, які додаються до харчових продуктів з технологічною метою в процесі виробництва для покращення їх поживних властивостей. Харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання) призначені для задоволення конкретних дієтичних потреб, що існують через конкретний фізичний чи фізіологічний стан людини та/або специфічну хворобу/розлад. Такі продукти не можуть бути замінниками лікарських засобів. Дієтичні добавки — це вітамінні, вітамінно-мінеральні або трав’яні добавки окремо та/або в поєднанні у формі пігулок, таблеток, порошку, що вживаються перорально разом із їжею або додаються до їжі в межах фізіологічних норм, для додаткового порівняно зі звичайним харчуванням вживання цих речовин. Особливу групу харчових продуктів складають так звані функціональні харчові продукти, тобто харчові продукти, що одночасно містять як компоненти лікарські засоби та/або пропонуються для профілактики або пом’якшення перебігу хвороби людини.

На думку представників Держмитслужби, харчові продукти й напої, до складу яких входять лікарські речовини, не включаються до групи 30 УКТЗЕД, якщо ці речовини додані з єдиною метою поліпшення дієтичного балансу, збільшення енергетичного вмісту чи поживної цінності продукту або для поліпшення його смакових якостей за умови, що засіб зберігає свої властивості харчового продукту чи напою. До цієї групи також не включаються харчові добавки, до складу яких входять вітаміни чи мінеральні солі, що вживаються з метою підтримки загального стану здоров’я й самопочуття, однак не мають показань щодо застосування їх для лікування або профілактики яких-небудь захворювань. Такі продукти, які зазвичай випускають у рідкому вигляді, однак можуть також постачатися в формі порошку чи таблеток, як правило, включаються до товарної позиції 2106 або групи 22. Проте препарати, в яких харчовий продукт чи напій служить лише як носій, наповнювач чи підсолоджувач для лікарських речовин (наприклад для поліпшення травлення), включаються до групи 30 УКТЗЕД.

Важливу роль під час визначення сфери призначення та, відповідно, віднесення продукту до лікарських засобів чи тонізуючих напоїв, може відігравати фармакотерапевтична група імпортованого препарату, тобто так званий АТС-код (Anatomical Theurapeutic Chemical classification index), який зазначається в Державному реєстрі лікарських засобів та інструкції для медичного застосування. Так, ліки, виготовлені з водно-спиртових екстрактів рослин і віднесені до групи тонізуючих засобів з АТС-кодом А13А, на думку представників Держмитслужби, призначені для підтримки загального стану здоров’я та доброго самопочуття, а не лікування чи профілактики певного захворювання, а тому повинні класифікуватися незалежно від наявності в них лікарських речовин у товарній підпозиції 2208 90 (лист Держмитслужби від 16.05.2011 р. № 11.1/2-16/7598-ЕП). Тому імпортерам препаратів із зазначеним АТС-кодом слід звертати особливу увагу на належне документальне підтвердження їх терапевтичного чи профілактичного застосування, щоб спростувати позицію митників.

Особливості класифікації спиртовмісних настоянок та бальзамів

Класифікація лікарських засобів, виготовлених на основі рослинної або тваринної сировини, здійснюється згідно з додатковою приміткою до 30 групи УКТЗЕД, а саме: товарна позиція 3004 включає лікарські засоби за умови, якщо вони призначені для лікування специфічної хвороби. При цьому товаросупровідні документи повинні містити інформацію про назву та концентрацію активної речовини.

Якщо ж до митного оформлення подається препарат, який згідно з наданими до митного оформлення документами покращує загальний стан здоров’я, усуває втому, головний біль тощо, то його, на думку Держмитслужби, необхідно класифікувати в товарних позиціях 2106 або 2208. Так, згідно з п. 16 Пояснень до товарної позиції 2208 УКТЗЕД у цю товарну позицію, серед іншого, включаються спиртні напої, іноді названі «харчові добавки», призначені для підтримки загального стану здоров’я та доброго самопочуття, які, наприклад, можуть бути виготовлені на основі екстрактів рослин, плодових концентратів, лецитинів і т.д.

Таким чином, якщо в інструкції для медичного застосування препарату вказано, що він призначений для лікування чи профілактики конкретних захворювань, то це є прямим документальним підтвердженням його терапевтичного чи профілактичного застосування, а тому він повинен класифікуватися як лікарський засіб у товарній позиції 3004, а не як алкогольний напій чи харчова добавка.

Як діяти дистриб’ютору в разі зміни коду товару?

Зрозуміло, що універсальних рецептів не буває, однак з метою уникнення подальших судових спорів фармацевтичним дистриб’юторам можна дати кілька практичних порад.

Підготовка ідеального пакету документів

Успішна імпортна операція — це перш за все добре й завчасно підготовлена операція. Оскільки простій транспорту під час митного оформлення може обійтися фармацевтичному дистриб’ютору надто дорого, необхідно потурбуватися про підготовку належного пакету документів, який би підтверджував правомірність класифікації лікарського засобу в заявленій товарній позиції. При цьому важливо, щоб такі документи містили якомога більше інформації про характеристики, які є визначальними для класифікації лікарських засобів. Пред’явлення ВКМВК переконливого пакету документів може вирішити справу в інтересах дистриб’ютора вже на стадії митного оформлення, а також допоможе запобігти виникненню судових спорів. З метою прискорення митного оформлення ліків в окремих випадках (зокрема, якщо неможливо забезпечити належні умови їх зберігання протягом тривалого часу) можна подати митному органу реєстраційні дані щодо стабільності (розділ «Дані про стабільність» реєстраційного досьє).

Оскарження рішення у вищестоящому митному органі

Якщо ВКМВК відповідної регіональної митниці, незважаючи на подані документи, все ж прийняв рішення не на користь декларанта, то його можна оскаржити до митного органу вищого рівня. Слід зазначити, що, на відміну від ст. 264 Митного кодексу України, яка надає декларанту право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня, положення глави 53 чинного Митного кодексу України, які регулюють питання ведення УКТЗЕД­, аналогічного права декларанта на оскарження рішення про визначення коду товару не передбачають. Не передбачена процедура відомчого оскарження й чинним наказом Держмитслужби № 667. У ньому лише зазначено, що ВКМВК скасовує своє рішення, якщо воно порушує вимоги УКТЗЕД або прийняте на основі неповної чи недостовірної інформації.

На практиці таке рішення часто оскаржують до Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності Держмитслужби, подавши належним чином обґрунтоване звернення з проханням ініціювати скасування прийнятого ВКМВК рішення та відповідні документи, які б підтверджували, що рішення прийнято з порушенням вимог УКТЗЕД­ чи на основі неповної або недостовірної інформації. Наскільки таке оскарження сприятиме прийняттю рішення на користь декларанта, сказати важко. Усе залежить від обґрунтування незаконності рішення. Крім того, звернення до зазначеного департаменту вимагає менших фінансових ресурсів і затрат часу, ніж звернення до суду. То чому б не використати додатковий шанс?

Оскарження рішення в суді

У випадку неуспішності позасудового врегулювання спірного питання щодо класифікації ліків рішення митниці про визначення коду товару можна оскаржити в суді. Дана категорія справ розглядається в порядку адміністративного судочинства.

В українській судовій практиці тривалий час існувала деяка невизначеність з приводу того, чи може бути предметом оскарження саме рішення ВКМВК про визначення коду товару. Деякі суди дотримувалися думки, що зазначене рішення не може бути предметом оскарження, а оскаржувати слід картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (наприклад рішення Вищого Господарського Суду України від 15.03.2005 р. у справі № 28/306-04-6444).

Однак, на мою думку, така правова позиція є неправильною. Так, Верховний Суд України у своєму листі від 01.03.2010 р. № 21-13/2010 зазначає, що положення ст. 313 Митного кодексу України, відповідно до якого рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими для підприємств і громадян, не вводить і не може вводити обмежень щодо оскарження таких рішень у судовому порядку. Таким чином, рішення митниці про визначення коду ввезеного товару, який мав застосовуватися під час митного оформлення, передбачає певні правові наслідки для позивача і є обов’язковим, тобто являє собою правовий акт індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень і може бути оскаржене до суду. Зазначене підтверджується судовою практикою з оскарження рішень митних органів про визначення коду товару.

У випадку оскарження рішення першої інстанції розгляд справи може тривати й більше року. Однак, завчасно підготувавши належний пакет документів та своєчасно підключивши кваліфікованого юриста, можна істотно підвищити шанси на отримання остаточного позитивного судового рішення вже у першій судовій інстанції. Адже досить часто підставою для скасування рішення є не лише незаконні висновки працівників ВКМВК, а неналежне оформлення чи недостатня кількість документів, на підставі яких таке рішення було винесено (наприклад акт експертизи митної лабораторії). Таким чином, грамотна поведінка декларанта вже на етапі митного оформлення може стати запорукою успіху майбутнього судового процесу.

Михайло Юнко, LL.M.,
адвокат юридичної фірми «Ноерр»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті