Проблеми комунальних аптек: до вирішення долучаються народні депутати

31 травня 2013 р. відбулася зустріч народного депутата Андрія Шипка, голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, провадження фармацевтичної діяльності, виробництва й обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) з представниками вітчизняних комунальних аптек. У заході також взяли участь фахівці Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України), Антимонопольного комітету України (АМКУ), профільних аптечних асоціацій та інші.

Відкриваючи зустріч, Андрій Шипко наголосив, що її мета — обговорення нагальних проблем комунальних аптечних мереж та можливостей їх вирішення на законодавчому рівні. За його словами, сьогодні комунальні аптеки потребують підтримки держави, місцевих органів влади, адже виконують важливі соціальні функції за відсутності будь-яких преференцій. Також було повідомлено, що за ініціативою народних депутатів Андрія Шипка та Тетяни Бахтеєвої в парламенті зареєстровано 2 важливі документи, що стосуються діяльності аптечних закладів. Так, проектом Закону України «Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства Украї­ни про охорону здоров’я (щодо акредитації аптечних закладів)» (реєстраційний № 2226) пропонується виключити аптечні заклади, що здійснюють діяльність на підставі відповідної ліцензії, з числа закладів охорони здоров’я, які підлягають акредитації.

Законопроектом «Про внесення зміни до підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України» (щодо створення сприятливих умов для поліпшення забезпечення закладів охорони здоров’я та громадян доступними лікарськими засобами) передбачається розширення норми звільнення від оподаткування постачання лікарських засобів, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лікарів та замовленнями лікувально-профілактичних закладів. А. Шипко висловив сподівання, що вище­вказані законопроекти будуть прийняті вже найближчим часом.

Як відзначила Інна Демченко, перший заступник голови Держлікслужби України, така зустріч керівників потужних комунальних підприємств та влади відбувається вперше. Держлікслужба Україна завжди підтримувала і буде підтримувати комунальні аптеки, захищаючи їх інтереси та йдучи їм назустріч. Також, на переконання виступаючої, для успішного розвитку комунальних мереж необхідна підтримка обласних та районних рад. Там, де існує така співпраця, підприємства розвиваються та стають ще більш потужними.

Віктор Бабасіньян, генеральний директор КП «Луганська обласна «Фармація», розповів про досвід компанії щодо організації централізованого аптечного виготовлення лікарських засобів. Нині рецепти лікаря на індивідуальне виготовлення та замовлення лікувально-профілактичних закладів на лікарські форми приймаються в усіх аптеках та аптечних пунктах мережі і в той же день потрапляють до аптеки з  правом виготовлення, що знаходиться при обласній лікарні. Пацієнт отримує лікарський засіб відповідно до виписаного рецепта в тій же аптеці, де він був прийнятий. Таким чином, підвищення доступності препаратів екстемпорального виробництва можливе не тільки за рахунок відкриття нових аптек, а й завдяки правильно організованій оперативній логістиці.

На думку доповідача, необхідно запровадити рівні умови конкуренції для всіх аптек, зокрема, внести зміни до податкового законодавства, згідно з якими всі суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинні мати касові апарати.

Під час виступу В. Бабасіньян торкнувся питання Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект). На його погляд, реалізація Пілотного проекту була б успішнішою, якби ті аптеки, що не беруть в ньому участь, реалізовували антигіпертензивні препарати виключно за рецептом.

Як наголосив Олег Клімов, генеральний директор КП «Фармація» (Київ), сьогодні столична мережа нараховує 169 аптечних закладів, серед яких 112 аптек (52 аптеки з екстемпоральним виготовленням) та 57 аптечних пунктів, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами як промислового, так і власного виробництва за індивідуальними прописами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів, у тому числі очних крапель, ін’єкційних розчинів, лікарських засобів для новонароджених та гомеопатичних ліків. Аптечні заклади беруть участь у численних соціальних програмах, реалізують інформаційно-профілактичні акції для населення. Серед останніх започаткувань — проект «Соціальна аптека». У його рамках для власників «Картки киянина» у 10 аптеках мережі встановлено спеціальну роздрібну ціну, яка на 10–40% нижча, ніж інші роздрібні ціни на всі лікарські засоби, у тому числі й на ті, що відпускаються за рецептом лікаря.

Що може зробити держава для розвитку комунальних мереж? Комунальні аптечні заклади по суті є стратегічними об’єктами держави. Необхідно визнати статус спеціалізованих підприємств, що дасть можливість отримувати приміщення для оренди без проведення конкурсу. Нині єдиний критерій, за яким визначається переможець, — це розмір орендної плати, і в цьому питанні комунальні аптеки неконкурентоспроможні.

Згідно з Конституцією України усі форми власності є рівними перед законом. Тому чому соціальну функцію виконують переважно комунальні підприємства? Як наголосив виступаючий, необхідно зобов’язати брати участь у соціальних проектах і аптеки всіх інших форм власності. Також необхідно внести на законодавчому рівні норму щодо пішохідної доступності, що дасть змогу аптекам конкурувати цивілізовано.

КП «Фармація» також звертається до органів влади із проханням сприяти внесенню змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами), згідно з якими буде дозволено відкриття аптечних пунктів не лише в лікувально-профілактичних закладах, але й в адміністративних будівлях, де існує така потреба.

Питання екстемпорального виготовлення лікарських засобів також є проблематичним. Незважаючи на доручення Прем’єр-міністра України щодо збільшення кількості таких аптечних закладів, досі не вирішено питання наявності субстанцій та допоміжних речовин, необхідних для виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки, та не скасовано ПДВ на виготовлені препарати. Значного покращання стану забезпечення аптек субстанціями та допоміжними речовинами можна досягнути, дозволивши їх закупівлю у вітчизняних виробників при наданні ними висновку про якість, наданого власною лабораторією виробника, атестованою в установленому МОЗ України порядку, чи лабораторією, з якою працює виробник за договором. О. Клімов висловив переконання, що попит на них буде збільшуватися за умови освітньої роботи з лікарями. Так, у 2012 р. лікарі столиці отримали буклети КП «Фармація» із найбільш вживаними прописами, які можна виготовити. У результаті кількість рецептів на індивідуальне виготовлення збільшилася на 35%.

О. Клімов виступив з ініціативою заборонити лікувально-профілактичним закладам системи охорони здоров’я здійснювати закупівлю лікарських засобів на тендерних умовах. Визначити на рівні держави, області, міста окремі установи (наприклад комунальні підприємства), які мають ліцензії на провадження діяльності з виробництва (виготовлення) лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, та відповідні умови зберігання лікарських засобів і будуть здійснювати їх закупівлю. Це дасть можливість за рахунок консолідованих замовлень знизити ціни на лікарські засоби, гарантувати їх якість, раціональніше використати державні кошти.

Антон Бігдан, керівник КП «Фармація» (Кривий Ріг), зупинився на проблемі підготовки кваліфікованих фармацевтичних кадрів. На жаль, через відсутність державного замовлення відчувається дефіцит таких спеціалістів, як провізор-аналітик, адже мало хто хоче працювати в цьому сегменті. Необхідно знову вводити державне замовлення, а також на законодавчому рівні запровадити норму, відповідно до якої молоді спеціалісти повинні відпрацювати певний час після закінчення ВНЗ в комунальних аптеках. А. Бігдан також виступив з ініціативою впровадити в законодавство поняття «соціальна аптека», яке надасть право на преференції.

Михайло Півнюк, директор державного виробничо-торговельного підприємства «Волиньфармпостач», зазначив, що сьогодні обговорюється можливість запровадження граничного рівня націнки на наркотичні препарати. На думку виступаючого, це неприпустимо. Було наведено наступний приклад: в одному з районів Волині валовий прибуток від реалізації таких препаратів становив близько 620 грн. на місяць, а витрати — 6,5 тис. грн. (заробітна плата, технічне оснащення приміщень). У таких умовах не можна говорити про введення фіксованих націнок.

М. Півнюк також вніс пропозиції щодо змін до Пілотного проекту. Відповідно до проекту постанови КМУ стосовно вдосконалення реалізації Пілотного проекту, відшкодування вартості лікарських засобів в межах кожної міжнародної непатентованої назви пропонується розділити на 3 групи. І група — лікарські засоби, вартість яких підлягає повному відшкодуванню. Було запропоновано, щоб в межах цієї групи пацієнт сплачував хоча б 10% вартості препарату, що дозволить уникнути можливої корупційної складової.

За словами Олега Борисенка, генерального директора Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація», за ініціативою обласної влади Черкащини розпочато активну роботу щодо створення мережі соціальних аптек у лікувально-профілактичних закладах в рамках обласної програми «Медичний кошик». При всіх комунальних медичних закладах було виділено площу не менше 18 м2 для створення аптечного пункту комунального підприємства, орендна плата за яку становила 1 грн. на рік. При цьому гранична торговельна націнка на лікарські засоби, що входять до Націо­нального переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення не перевищує 10%, а на інші засоби — 15%. Також встановлено шкалу граничних націнок на І групу препаратів. Так, на ліки вартістю до 100 грн. торговельна націнка дорівнює 10%, від 101 до 200 грн. — 9% і так далі. Як зазначив О. Борисенко, сьогодні в програмі «Медичний кошик» беруть участь 40 аптечних пунктів, і жоден з них не є збитковим. Їх обсяг реалізації становить від 10 до 60 тис. грн. за добу, залежно від лікувального закладу. Крім того, відчутне зниження ціни на ліки відмічено і в приватних аптеках через посилення конкуренції.

Анжела Ізотова, начальник відділу продовольчих ринків АМКУ, нагадала, що одним з пунктів Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» є посилення конкуренції на ринку лікарських засобів, тому АМКУ проводить його системне дослідження. У 2012 р. закінчено глобальне дослідження 138 регіональних ринків ліків, і на 110 з них виявлено суб’єктів, що мають ознаки монополії. Відповідно до доручення КМУ в грудні 2012 р. АМКУ проведено дослідження на предмет дотримання антимонопольного законодавства при реалізації препаратів проти грипу, в лютому 2013 р. — жарознижувальних засобів. Сьогодні також запроваджується дослідження ринку аптек, розташованих в лікувально-профілактичних закладах, зокрема, спеціалізованих установах для лікування серцево-судинних, онкологічних захворювань, туберкульозу.

Під час обговорення представники комунальних аптек одностайно наголошували на необхідності створення єдиного переліку лікарських засобів, ціни на які будуть регулюватися державою. Це спростить роботу не лише працівникам аптек, але й контролюючим органам (АМКУ, Державній інспекції України з контролю за цінами).

Крім того, була підтримана пропозиція О. Клімова щодо необхідності створення Всеукраїнської федерації фармацевтів, яка б об’єднала в єдине ціле всіх професіоналів фармацевтичної галузі — аптечних закладів, підприємств та установ суб’єктів господарювання всіх форм власності, виробників лікарських засобів, наукових працівників та ін. Мета її створення — координація фармацевтичної діяльності, зближення відносин та захист інтересів фармацевтичної спільноти з органами державної влади.

Завершуючи зустріч, А. Шипко подякував всім учасникам за активність та пообіцяв, що подібні заходи будуть проводитися на регулярній основі. Крім того, в найближчі 2 тиж усі пропозиції, що пролунали в залі, повинні бути подані в письмовому вигляді до Комітету.

Ганна Барміна

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Матерый волчище 07.06.2013 3:36
Проблеми комунальних аптек починаються тоді, коли чиновники починають іх банкротити з метою подальшоі приватизаціі та перепродажу "своім людям".

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи