ПЕРІНАС (периндоприл): ефективність у хворих із хронічною серцевою недостатністю на фоні гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця

Причиною серцевої недостатності в людей похилого віку найчастіше є ішемічна хвороба серця, зокрема інфаркт міокарда, що найчастіше призводить до систолічної дисфункції лівого шлуночка. Іншими причинами серцевої недостатності в цьому віці є артеріальна гіпертензія, гіпертрофія міокарда, кардіосклероз. Програма лікування при цьому стані має включати заходи, спрямовані на запобігання прогресуванню серцевої недостатності. Крім того, потрібно пояснити пацієнтові та родичам зміст терміна «серцева недостатність», зокрема, що це синдром, а не захворювання. Суворе дотримання призначень лікаря може сприяти зворотному розвитку серцевої недостатності. Точне виконання рекомендацій дозволяє на 16% знизити смертність протягом першого року, на 8% — число випадків раптової смерті (Stevenson W. et al., 1995).

Необхідно відзначити також економічні аспекти лікування пацієнтів із серцевою недостатністю. Використання великої кількості зареєстрованих в Україні сучасних інноваційних препаратів для багатьох залишається недоступним через високу вартість. Чи існують варіанти, які забезпечать більшу доступність сучасних препаратів? Це або підвищення платоспроможності населення за рахунок державних або страхових засобів, або використання генериків, що є терапевтично еквівалентними брендам (оригінальним препаратам) і випускаються тільки після завершення терміну патентного захисту оригінального препарату. Український фармацевтичний ринок по суті залишається ринком генериків (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 25 (246) від 26 червня 2000 р.). Для одержання дозволу на продаж препаратів у більшості країн обов’язково має бути доведена біоеквівалентність оригінальному препарату. Визначивши порівняльну біодоступність препарату, виробник може стверджувати, що новий лікарський засіб є по суті аналогічним оригінальному (Мальцев В.І. і співавт., 2002). На жаль, правила, згідно з якими лікарські засоби потрапляють на ринки країн СНД, на сьогодні не повною мірою відповідають сучасним світовим вимогам. І вітчизняні, і закордонні препарати досить легко проходять процес реєстрації на ринках країн СНД. Зараз в Україні відсутній необхідний пакет нормативних документів. Фармацевтична частина реєстраційного досьє досі не забезпечена відповідною нормативною базою цілком (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 10 (531) від 13 березня 2006 р.).

Із 1 січня 2009 р. обіг лікарських засобів в Україні має відбуватися відповідно до вимог належної виробничої, дистриб’юторської, лабораторної та клінічної практик. Ця норма закладена постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1419 «Деякі заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів».

У такій ситуації при призначенні хворому препаратів для лікування вирішальну роль відіграють:

— професіоналізм, достатня обізнаність лікаря;

— проведення лікарями необхідних бесід із пацієнтами, у яких аналізується стан хворого й обговорюються варіанти лікування, у тому числі можливі переваги й недоліки брендів і генериків. А вибір робить тільки сам пацієнт.

У зв’язку з цим було проаналізовано ефективність генеричного препарату ПЕРІНАС виробництва компанії «Дженом Біотех Пвт. Лтд.» (Індія). ПЕРІНАС є інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). При прийомі всередину препарат швидко всмоктується й досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 1 год. В організмі периндоприл гідролізується з утворенням активного метаболіту — периндоприлату, з яким безпосередньо пов’язані фармакологічні ефекти. Пік гіпотензивної дії настає через 4–6 год після однократного прийому препарату і триває протягом 24 год. Стан рівноваги досягається після 4 днів від початку терапії. Таким чином, ПЕРІНАС практично не викликає гіпотензії першої дози; забезпечує досягнення необхідного терапевтичного ефекту при призначенні 1 раз на добу. Крім того, у порівнянні з інгібіторами АПФ першого покоління значно рідше викликає кашель.

ПЕРІНАС дуже зручний у застосуванні, тому що при однократному прийомі забезпечує контроль артеріального тиску протягом доби. Зручний режим дозування підвищує комплаєнтність терапії. Найбільш вагомими перевагами ПЕРІНАСУ є надійна 24-годинна ефективність при тривалому лікуванні та добра переносимість.

Мета нашого дослідження — оцінка клінічної ефективності ПЕРІНАСУ. Використовуючи метод холтерівського моніторування та дані ехокардіоскопії, проведеної за допомогою апарата «LOGIQ — 500-VC» («SIEMENS»), за загальноприйнятою методикою ми вивчали показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки в 62 осіб чоловічої статі у віці 68+4 роки із хронічною серцевою недостатністю III— IV функціонального класу на фоні гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (стабільна стенокардія) протягом 6 міс. В анамнезі у 34 пацієнтів цієї групи мав місце інфаркт міокарда давністю більш ніж 1 рік. У дослідження не включалися пацієнти із супутніми захворюваннями, здатними вплинути на результати.

У ході дослідження були сформовані дві групи. До першої групи увійшли 34 пацієнта, що одержували тільки базисну терапію. До другої — 28 хворих, які приймали додатково ПЕРІНАС у дозі 4 мг один раз на добу перед вечерею. Базисна терапія включала органічні нітрати, антикоагулянти, спіронолактон, кардіоселективні блокатори b-адренорецепторів, серцеві глікозиди та інгібітор АПФ (еналаприл).

У результаті лікування в другій групі відзначається тенденція до більш вираженого поліпшення показників системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки: зниження систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), кінцевого діастолічного об’єму лівого шлуночка (КДО ЛШ) та кінцевого систолічного об’єму лівого шлуночка (КСО ЛШ) у порівнянні з першою групою.

Варто звернути увагу на відносно незначний вплив ПЕРІНАСУ на такий показник, як ДАТ. Відповідно до припущення ряду авторів, медикаментозне зниження ДАТ у хворих з ішемічною хворобою серця нижче 90 мм рт. ст. погіршує коронарний кровообіг і тим самим є прогностично несприятливим фактором відносно ризику розвитку інфаркту міокарда (Merlo J. et al., 1996; Tabibaziar R. et al., 2001; Ghiadoni L. et al., 2003).

Щодо зміни скорочувальної здатності міокарда ЛШ в обох групах фракція викиду ЛШ вірогідно збільшилася тільки на фоні прийому ПЕРІНАСУ в другій групі.

Перспективним залишається вивчення ефективності ПЕРІНАСУ при більш тривалому використанні, а також впливу на інші показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки.

В.М. Юрлов,
Л.А. Ковалевська,
Я.М. Гончаренко,
І.П. Осос,
Одеський державний медичний університет