Підготовка кадрів для фармгалузі: якими компетенціями повинні володіти випускники ВНЗ

Відкриваючи засідання, присутніх привітала Алла Строкань, кандидат хімічних наук, професор кафедри промислової фармації факультету хімічних та біо­фармацевтичних технологій КНУТД. Вона зазначила, що кафедра промислової фармації вже 12 років готує фахівців для фармацевтичної галузі. Сьогодні за спеціальністю «Технології фармацевтичних препаратів» навчається більше 300 студентів денної та заоч­ної форми навчання. Час не стоїть на місці — нині відбуваються кардинальні зміни у системі вищої освіти, тому метою круглого столу є координація спільної діяльності освітян та роботодавців задля впровадження міжнародних стандартів підготовки фахівців галузі.

Ірина Ігнатьєва, проректор КНУТД з науково-педагогічної роботи, доктор економічних наук, професор, нагадала, що минулого року набув чинності новий Закон України «Про освіту», який встановлює основні засади функціо­нування системи вищої освіти. Його основ­на ідея — надати автономію вищим навчальним закладам (ВНЗ) і водночас запровадити відповідальність за якість підготовки фахівців. Для цього недостатньо просто оптимізувати навчальний процес та здійснювати підготовку студентів, треба реформувати всі освітянські програми так, щоб вони відповідали як вимогам українського ринку, так і ринку європейських країн. Це можливо зробити шляхом розробки та введення галузевих стандартів.

Освітня програма має базуватися на вимогах та замовленнях роботодавців. З цією метою створюються галузеві ради роботодавців, які і будуть розробляти галузеві стандарти — переліки знань та вмінь, якими повинні володіти випускники ВНЗ. На їх основі будуть розроблені освітні програми. Коли створять такі галузеві ради — невідомо, а освітній процес не може очікувати та стояти на місці. Тому можна формувати під час таких круглих столів перелік кваліфікаційних вимог та компетенцій. На їх підставі будуть визначені ключові навчальні дисципліни, сформована освітня програма.

Прим. ред. : нагадаємо, що 28 листопада в КНУТД відбувся круглий стіл, присвячений впровадженню системи якості вищої освіти в галузі промислової фармації відповідно до Закону України «Про вищу освіту». У заході взяли участь представники ВНЗ, що готують фахівців для фармгалузі, профільних асоціацій, ЗМІ.

Владислав Страшний, професор, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри промислової фармації КНУТД, голова комітету з питань охорони здоров’я Торгово-промислової палати, відзначив, що галузь працює в екстремальній політично-економічній ситуації, і виробникам слід докласти багато зусиль, щоб залишатися конкурентоспроможними.

Відомо, що доступність лікарських засобів та виробів медичного призначення впливає на формування людського капіталу в державі. В. Страшний зазначив, що збільшення тривалості життя на 1 рік призводить до збільшення ВВП на душу населення на 4%. Україна суттєво відстає від країн Східної Європи за показниками здоров’я населення, зокрема за очікуваною тривалістю життя, смертністю населення працездатного віку. Життя та здоров’я населення залежать від того, чим та як вони лікуються. В Україні широко розповсюджена поліпрагмазія. При цьому відмічено проб­лему низької доступності та високої вартості лікарських засобів, вони агресивно рекламуються, переважна більшість рецептурних препаратів відпускається без рецепта. Інтеграція України в Європу формує нові правила, якими має керуватися фармацевтична галузь України у виробництві, розповсюдженні та реалізації лікарських засобів. Критеріями успіху стануть розширення асортименту віт­чизняної продукції, збільшення частки експорту, забезпечення доступу для інвестиційних джерел, підготовка висококваліфікованих кадрів.

Розробка та дослідження лікарських засобів потребують значних капіталовкладень — світова фармацевтична галузь займає 2-ге місце за обсягом інвестицій. Але при цьому від наукової публікації до отримання патенту на продукт минає 14–44 роки, а один затверджений препарат потребує близько 1,2 млрд дол. США.

В. Страшний зазначив наступні тенденції розвитку галузі:

• споживачі є рушійною силою глобальної економіки;
• необхідність доданої вартості вимагає підвищення рівня освіти та комунікацій на сегментованих ринках;
• зміна профілю інноваційності в старіючих суспільствах;
• об’єднання світових ринків за допомогою глобальних ланцюгів поставок;
• зростання тиску підприємств із сильним потенціалом.

Як зазначила Ольга Бау­ла, декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій КНУТД, кандидат хімічних наук, наразі в нашій країні склалася ситуація, коли фармацевтична промисловість йде набагато попереду навчальних закладів, що готують фахівців для неї. Виробництво ліків бурхливо розвивається, відкриваються нові підприємства. І перебудова в фармгалузі знаходиться на перехресті з перебудовою, що виникла у вищій освіті. Готувати кадри по-старому вже не можна.

О. Баула представила увазі присутніх перелік загальних компетенцій за напрямом «Фармація» спеціальності «Технологія фармацевтичних препаратів» для бакалаврів, розроблених на підставі рекомендацій проекту ТЬЮНІНГ «Гармонізація освітніх структур в Європі» ( http://www.unideusto.org / tuningeu/subject-areas/ chemistry.html ) в сфері хімії, до якої віднесено фармацевтичне виробництво:

1. Здатність застосовувати знання на практиці.

2. Планування та управління часом.

3. Усна та письмова комунікація рідною мовою.

4. Знання другої поширеної європейської мови.

5. Потенціал аналізу і синтезу (не лише з хімії).

6. Потенціал до подальшого навчання.

7. Навички управління інформацією (здатність збирати та аналізувати інформацію з різних джерел).

8. Здатність до адаптації у нових ситуаціях.

9. Вирішення проблем.

10. Прийняття рішень.

11. Групова робота.

12. Здатність працювати автономно.

13. Етичні зобов’язання.

Доповідач попросила присутніх уважно ознайомитися з цим переліком та надіслати пропозиції, що саме вони хотіли б бачити у випускниках КНУТД, а також проставити рейтингову оцінку запропонованим компетенціям.

Що стосується спеціальних компетенцій, вони поділились на:

Когнітивні уміння та навички з предметної сфери:

• уміння продемонструвати знання та розуміння основних фактів, концепцій, правил та теорій, пов’язаних із визначеним предметом знань;
• уміння застосовувати ці знання та розуміння для розв’язання якісних та кількісних задач, пов’язаних із визначеним предметом знань;
• навички оцінювання, інтерпретації та синтезу інформації та даних;
• уміння визначати та застосовувати науку про систему мір;
• навички презентації наукового матеріалу та аргументів письмового/усного інформування ауди­торії;
• обчислювальні навички та навички обробки даних, пов’язаних із інформацією та даними з хімії та фармації.

Практичні навички з предметної сфери:

• навички безпечного використання хімічних речовин, враховуючи їх хімічні та фізичні властивості, зокрема, будь-які ризики, пов’язані з їх застосуванням;
• уміння, необхідні для проведення стандартних лабораторних процедур та застосування інструментальних методів у синтетичній та аналітичній роботі щодо органічних та неорганічних сполук;
• навички моніторингу шляхом спостережень та вимірювання хімічних властивостей, явищ та змін, та їх систематичне записування та документування;
• уміння пояснювати дані, отримані в результаті лабораторних спостережень та вимірювань у визначених термінах, та пов’язувати їх з відповідною теорією.

О. Баула закликала виробників взяти участь у обговоренні цих компетенцій, відповідно до яких буде складено освітні програми та здійснюватиметься навчальний процес. У такому разі компанії зможуть не витрачати час на перепідготовку та навчання молодих фахівців.

Увазі присутніх було запропоновано також перелік дисциплін для забезпечення відповідних компетенцій напряму підготовки «Фармація» спеціальності «Технології фармацевтичних препаратів». Для бакалаврів це:

• аналітична хімія та інструментальні методи аналізу;
• органічна хімія;
• фізіологія з основами анатомії людини та валеологія;
• фармакогнозія з основами біохімії лікарських рослин;
• загальна біохімія та молекулярна біологія;
• теоретичні основи фармацевтичної технології;
• мікробіологія;
• гігієна та промислова санітарія фармацевтичного виробництва;
• промислова технологія фармацевтичних препаратів;
• обладнання фармацевтичних підприємств;
• фармацевтична хімія;
• основи сучасної гомеопатії;
• основи фармакології та токсикології;
• належні практики у фармацевтичній галузі;
• фітокосметика та основи дерматології;
• технологія косметичних засобів з основами аромології;
• фармацевтична розробка лікарських засобів.

Для магістрів перелік дисциплін включає такі:

• стандартизація та управління якістю фармацевтичної продукції;
• проектування фармацевтичного виробництва;
• інновації та захист інтелектуальної власності у сфері лікарських засобів;
• валідація технологічного процесу та аналітичних методик;
• промислова технологія активних фармацевтичних інгредієнтів;
• інвестиційні інструменти у фармацевтичному виробництві;
• інформаційні технології у наукових дослідженнях.

Після виступів розгорнулася жвава дискусія. Як було наголошено з боку виробників, молодим фахівцям, що йдуть працювати у фармпромисловість, не вистачає знань з фундаментальної хімії — якщо людина не знає абетки, працювати далі їй важко. ВНЗ слід більше уваги приділити саме цьому питанню. Сьогодні аналітична хімія і особливо хроматографічні методи аналізу є високовартісними, і такі компетенції важко отримати в ВНЗ. Але цю проблему слід вирішувати разом з виробниками. Дуже важливим для випускників є досконале знання англійської мови, у тому числі спеціальної термінології — це потрібно і для формування реєстраційного досьє у форматі СTD відповідно до вимог українського законодавства, можливість ознайомлення з міжнародними документами, читання професійної літератури.

Представники промисловості також відзначили, що попри на те, що рівень знань та вмінь випускників кафедри промислової фармації КНУТД зростає, і на підприємства потрапляють найкращі фахівці, вони все одно потребують тривалих програм додаткового навчання. А це значні витрати для компанії як грошей, так часу і ресурсів. Необхідно скорочувати розрив між фундаментальними, базовими знаннями і практичними навичками, це зменшить витрати виробників.

Дефіцит фахівців високого рівня примушує компанії замислюватися, що необхідно готувати молодих спеціалістів за тими спеціальностями, які потрібні на виробництві. Тісна співпраця з ВНЗ дозволить готувати студентів з акцентом на тих навич­ках, які будуть необхідні їм вже через декілька років. Це буде взаємовигідним — ВНЗ будуть випускати фахівців, затребуваних як в Україні, так і в Європі, а виробники отримають персонал, що відповідатиме їх очікуванням. Подібна практика вже існує в деяких виробників. Так, корпорація «Артеріум» для залучення перспективної молоді, підбору та поетапної підготовки майбутніх професіоналів впровадила програму роботи зі стажерами. Вона триває близько року, протягом якого стажери ознайомлюються з роботою усіх департаментів компанії та оволодівають необхідними знаннями та навичками.

Майбутні випускники ВНЗ повинні розуміти, куди рухатися, яка інформація їм потрібна і де її шукати, цікавитися новітніми технологіями, що впроваджуються в фармації. Ці знання потрібні не для того, щоб лише отримати диплом, а для подальшої успішної реалізації на ринку праці як в Україні, так і за кордоном.

Слід проводити зустрічі студентів і представників компаній, адже не все, що є в підручнику, буде працювати в реальних умовах певного виробництва. Це дозволить студентам стати більш гнучкими, зрозумівши розрив між теорією та практикою.

Спеціалісти, які займатимуть керівні посади на виробничих дільницях, повинні бути обізнані і в азах механіки, електротехніки, оскільки працюватимуть з дороговартісним обладнанням, і без цих знань їх просто не приймуть на роботу.

Окрім професійних знань, майбутні фахівці повинні засвоїти основи тайм-менеджменту, електронної переписки, мати комунікативні навички та навички управління та роботи в команді. На жаль, сьогодні випускники переважно не мають знань у цих сферах, і їх навчання знову лягає на плечі компаній.

Під час обговорення було наголошено, що тренери компаній можуть приходити в ВНЗ та проводити тренінги за цими напрямками. Це буде цікаво не лише студентам, а й викладачам, які також повин­ні підвищувати свій рівень. Також в освітні програми виробники порекомендували ввести дисципліну «Психологія роботи в колективі».

А. Строкань повідомила, що кафедра промислової фармації проводить підготовку студентів за спеціалізацією «Менеджмент в промисловій фармації». Вона також звернула увагу на можливість укладання угоди про партнерство, співпрацю та науковий обмін між КНУТД та виробником для забезпечення високої якості професійної підготовки фахівців на основі об’єднання інтелектуального потенціалу, матеріальних, фінансових і корпоративних ресурсів партнерів.

Присутні представники фармацевтичної промисловості були запрошені на захист дипломних проектів випускників кафедри, аби на власні очі побачити та оцінити рівень знань студентів КНУТД.

Також було прийнято рішення провести повторний круглий стіл через декілька місяців та детально обговорити питання підготовки фахівців.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!