У пошуках вузькоспеціалізованих провізорів

Історично так склалося, що провізором називають будь-якого аптечного працівника. Однак серед представників цієї професії можна виділити декілька напрямів діяльності: провізори-технологи — займаються виготовленням лікарських форм та відповідають за технологічний процес; провізори-аналітики — контролюють якість препаратів тощо. Крім того, в обов’язки провізора входить контроль відпуску лікарських засобів, перевірка роботи аптеки і т.п. Редакція «Щотижневика «АПТЕКА» пропонує ознайомитися з ВНЗ, який готує таких вузькоспеціалізованих фахівців, як провізори-технологи.

Початок свого існування Київський національний університет технологій та дизайну (далі — КНУТД) бере ще з 30-х років ХХ ст. Саме 17 квітня 1930 р. наказом Вищої ради народного господарства СРСР було засновано Київський політехнічний інститут шкіряної промисловості, який сьогодні називається КНУТД. Цей ВНЗ має такі факультети:

  • дизайну;
  • технологій, сервісу та моди;
  • мехатроніки та комп’ютерних технологій;
  • хімічних технологій;
  • економіки та бізнесу;
  • ринкових, інформаційних та інноваційних технологій (м. Черкаси).

У структурі університету 3 коледжі: коледж КНУТД, Львівський коледж легкої промисловості та Чернігівський промислово-економічний коледж.

На 6 факультетах підготовку фахівців забезпечують 38 кафедр. В університеті працює понад 1,5 тис. осіб. Навчально-виховний процес забезпечують близько 800 науково-педагогічних працівників, які мають високий професійний та науково-методичний рівень. Плідна робота викладачів і науковців КНУТД дозволяє утримувати достойні місця в національних та міжнародних рейтингах ВНЗ. Так, у 2012 р. у рейтингу «ТОП-200 кращих ВНЗ України» КНУТД посів 26-е місце. У рамках програми «Сучасна освіта», ініційованої компанією «Систем Кепітал Менеджмент» і Благодійним фондом Ріната Ахметова «Розвиток України», у рейтингу українських ВНЗ КНУТД посідає 9-е місце серед 20. Рейтинг відображає оцінку ВНЗ роботодавцями з точки зору відповідності рівня освітніх послуг, що надаються ними, для задоволення потреб ринку праці. У рейтингу ВНЗ України, згідно з даними наукометричної бази даних Scopus, у 2012 р. серед 100 кращих навчальних закладів КНУТД посів 36-е місце.

За багаторічну сумлінну, плідну працю, наукові досягнення, участь у конкурсах та виставках колектив КНУТД був неодноразово нагороджений грамотами від Президента України, КМУ, Верховної Ради України, Київського міського голови, дипломами міжнародного та всеукраїнського рівня.

У 2007 р. Предстоятелем Української православної церкви Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром за значний внесок у розбудову України, заслуги перед українським народом та Українською православною церквою і благодійну діяльність КНУТД було нагороджено грамотою та медаллю «Святий князь Володимир».

Зі слів Івана Грищенка, ректора КНУТД, доктора економічних наук, професора, за більш ніж 80 років існування цей ВНЗ підготував багато висококваліфікованих фахівців, які працюють в усіх регіонах України та за її межами. Серед них відомі державні та політичні діячі, визначні науковці, керівники відомств, підприємств, організацій та установ, провідні українські модельєри й дизайнери.

На сьогодні КНУТД — єдиний в Україні ВНЗ з такою багаторічною історією діяльності, який готує фахівців для сфери легкої промисловості. За словами І. Грищенка, за часів СРСР таких ВНЗ налічувалося тільки 3: Московський технологічний інститут легкої промисловості (нині має назву Московський державний університет дизайну і технологій), Ленінградський текстильний інститут (сьогодні — Санкт-Петербурзький державний університет технології та дизайну) та власне КНУТД.

Нині КНУТД — це багатопрофільний навчально-науково-інноваційний комплекс із широко розвиненою інфраструктурою та сучасною матеріально-технічною базою, який здійснює багаторівневу підготовку кваліфікованих фахівців різних напрямів.

Міжнародне співробітництво, за словами ректора, є невід’ємною частиною діяльності КНУТД. Воно розпочалося ще в 1948 р., коли на навчання було прийнято 4 іноземних громадян. З 1966 р. в університеті функціонує деканат по роботі з іноземними громадянами. За цей час КНУТД підготував більш ніж 1700 спеціалістів з 71 країни світу. Сьогодні в цьому ВНЗ навчаються 237 іноземних студентів. Усього ж в КНУТД навчаються близько 11 тис. студентів — це майже вдвічі більше, ніж готує Московський університет.

КНУТД має вектор на постійний розвиток та пошук нових ідей. «Ми розширюємо межі професій, які переймаються проблемами поліпшення умов життя людей, тому намагаємося зберегти підготовку фахівців інженерних спеціальностей для легкої промисловості, поєднуючи її з диверсифікацією дизайнерського, економічного, хімічного та інших напрямків», — підкреслив І. Грищенко. Промисловість, яка є основою економіки України, базується на добре підготовлених теоретично і практично інженерних кадрах.

Згідно з визначенням, технологія — це сукупність знань, інформації, організаційних заходів щодо послідовності операцій і прийомів, спрямованих на виготовлення різних речей, матеріалів та хімічних препаратів у тому числі. Також до цієї сфери знань відноситься обслуговування, ремонт, експлуатація обладнання, приладів тощо.

Також важливою складовою економіки є хімічна промисловість, кадри для якої готує факультет хімічних технологій. На сьогодні він здійснює підготовку бакалаврів за напрямами «хімічна технологія» та «фармація». Також цей факультет готує спеціалістів і магістрів за такими спеціальностями:

  • технічна електрохімія (спеціалізація — електрохімічна енергетика та екобезпека);
  • хімічні технології переробки полімерних та композиційних матеріалів (спеціалізація — полімерні нанокомпозити та технології їх виготовлення);
  • хімічні технології волокон;
  • технології обробки шкіри та хутра (спеціалізації — технологія і переробка хутрового напівфабрикату та експертиза шкіряно-хутрової сировини, шкіри та хутра);
  • текстильна хімія і опоряджувальні виробництва;
  • технології фармацевтичних препаратів (спеціалізації — технологія косметичних засобів та менеджмент у промисловій фармації).

Форми навчання в університеті: денна (термін навчання бакалаврів — 4 роки, спеціалістів — 1 рік, магістрів — 1–1,5 року), заочна (термін навчання — 5,5 років) за державним замовленням та за кошти фізичних та юридичних осіб. І. Грищенко зазначив, що у зв’язку зі швидким розвитком фармацевтичного ринку України постійно зростає попит на спеціалістів вузького профілю. Тому щороку приймальна комісія факультету хімічних технологій приймає заяви від абітурієнтів у великій кількості, створюючи при цьому конкурс при вступі. Отже, молодь свідомо обирає професію, популярність якої зростає.

Ректор КНУТД звернув увагу на те, що випускники факультету працюють на підприємствах легкої і хімічної промисловості, побутового обслуговування, торгівлі, у галузевих науково-дослідних і проектних інститутах, ВНЗ, міністерствах різного профілю та державних установах. Для цього в університеті функціонує відділ працевлаштування студентів. Його створено згідно з рішенням вченої ради від 24.12.2003 р. з метою впорядкування роботи щодо працевлаштування випускників, у першу чергу тих, які навчаються за держзамовленням, та студентів старших курсів на тимчасову роботу.

Також співробітники відділу надають консультації студентам і випускникам з питань оформлення власного резюме та розміщення його на сайті ВНЗ; співпрацюють з рекрутинговими агенціями з питань працевлаштування студентів та випускників, проводять навчальні семінари.

«На ринку праці наші хіміки користуються великим попитом. Особливо це стосується спеціалістів, яких потребує фармацевтична промисловість. Адже ми готуємо фахівця з багатьма навичками (підприємницькими, інноваційними) та знанням ринку», — зауважив І. Грищенко.

Владислав Страшний, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри промислової фармації КНУТД, зазначив, що фармацевт — одна з найдавніших професій. На його думку, вже тоді, коли людина почала лікувати себе або іншу особу, зародилася безпосередньо технологія створення лікарських засобів, які діяли на людський організм, забезпечуючи його здорове існування. Спочатку до їх складу входили трави, а з часом і з розвитком наук цей перелік значно розширився. «Як на мене, це дуже цікава професія, адже вона така різнобічна, і основною її метою є допомога в збереженні здоров’я людини», — зазначив В. Страшний. На сьогодні, щоб створити лікарський засіб, потрібно поєднати близько 100 спеціальностей (хіміки, синтетики, біотехнологи, генетики, фармакологи тощо). Створюючи молекулу майбутнього препарату, фахівці розуміють, що з 10 тис. кандидатів таких молекул тільки одна зможе пройти ввесь шлях та опиниться на аптечній полиці.

Завідувач кафедри промислової фармації КНУТД розповів, що у 90-х роках ХХ ст. відбулися серйозні зміни в фармацевтичній галузі. Тому наразі ми маємо потребу у вузькоспеціалізованих фахівцях з повною вищою освітою, таких як провізор-технолог. На його думку, зі збільшенням кількості фармацевтичних підприємств закономірно збільшується попит на кваліфікованих спеціалістів, адже довготривалий процес створення лікарського засобу має контролюватися. Для деяких ліків такий процес може тривати 15–18 років з моменту розробки до виходу на ринок. Також В. Страшний зазначив, що якщо на початку 90-х років ХХ ст. сума, яку необхідно було вкласти у створення лікарського засобу, вираховувалася в сотнях тисяч дол. США, то вже у 2003 р. — у мільярдах дол.

Також особлива увага приділяється визначенню якості лікарського засобу, адже важливе значення має не тільки його склад, а й терапевтична дія, а саме ефективність та безпека. У результаті таких змін підвищилися вимоги до клінічних випробувань ліків, що призвело до збільшення інвестицій у цю сферу. Водночас виникло питання, чи це інвестиції в охорону здоров’я, чи витрати? Усе це призвело до гострої необхідності у фахівцях, які б визначали необхідну кількість коштів для створення лікарського засобу на стадії технологічного процесу. Отже, виникла необхідність у підготовці таких спеціалістів у ВНЗ. Тому на базі КНУТД було створено кафедру промислової фармації.

В. Страшний підкреслив, що завдяки плідній праці колективу кафедри студенти отримали змогу проходити стажування на базі вітчизняних фармацевтичних підприємств, з якими укладено відповідні договори. Нерідко наші студенти залишаються працювати на виробництвах, на яких вони проходили практику або стажування, у якості співробітників. Таким чином, підприємства беруть участь у підготовці своїх майбутніх кадрів.

Так, гарантією працевлаштування випускників інженерів-технологів є те, що фармацевтична галузь — один з найперспективніших напрямків діяльності людини, що обумовлено життєвою необхідністю в продукції цієї галузі для всіх категорій населення. Сьогодні ця галузь, на відміну від інших, активно розвивається в напрямку інтеграції у світове співтовариство.

Одним з найстаріших факультетів, з якого почалася історія інституту шкіряної промисловості, згодом — Київського технологічного інституту легкої промисловості і, нарешті, КНУТД, був хіміко-технологічний факультет, підкреслила Алла Строкань, кандидат хімічних наук, професор кафедри промислової фармації КНУТД. У період 1994–2004 рр. факультет значно розширився — було створено нові кафедри: опоряджувального виробництва, органічної і аналітичної хімії (сьогодні — промислової фармації), відкрито такі спеціальності — технічна електрохімія, хімічна технологія і обладнання опоряджувального виробництва. З 2001 р. КНУТД співпрацює з Національним фармацевтичним університетом (Харків). Результатом цієї співпраці є відкриття напрямку підготовки «Фармація» за спеціальністю «Технологія фармацевтичних препаратів» для підприємств фармацевтичної промисловості України.

За словами А. Строкань, підготовка інженерів-технологів для фармацевтичних виробництв проводиться відповідно до державного стандарту на основі новітніх методик, що враховують вітчизняний і світовий досвід. Завдяки укладеним угодам про співробітництво з фармацевтичними підприємствами Києва — ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ВАТ «Фармак», корпорація «Артеріум», ВАТ «Біофарма», а також Вінниці — СП «Сперко Україна» — підвищився рівень практичної підготовки студентів. Під час виробничої практики студенти мають можливість побачити з середини весь технологічний процес. Також результатом плідної співпраці стало покращення матеріально-технічної бази кафедри промислової фармації, а саме — це стосується оснащення навчальних лабораторій.

Студенти оволодівають навичками роботи на сучасній обчислювальній техніці, знайомляться з сучасними технологіями виробництва готових лікарських засобів, вивчають механізм їх дії на організм людини, одержують економічні знання, які дозволяють працювати в галузі виробництва препаратів.

Після закінчення КНУТД випускники інженери-технологи для фармацевтичної галузі мають можливість працевлаштовуватися на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості, у судово-хімічних і токсикологічних лабораторіях, науково-дослідних інститутах, ВНЗ і галузевих установах різних відомств. Також фахівці з профільною освітою знаходять застосування своїм знанням у галузі маркетингу фармакологічного ринку (наприклад у сфері закупівель імпортних лікарських засобів і їх похідних).

Детально ознайомитися з умовами вступу до КНУТД можна на офіційному сайті цього ВНЗ. 

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека

Коментарі

Ира 23.07.2013 5:37
но эти выпускники не могут работать в аптеках - наше законодательство не позволит, т.к. здесь нужно классическое образование , а не узкоспециальное .
Евгения Бочерикова 24.07.2013 12:39
Уважаемая, Ирина, в статье речь не идет о работе провизора-технолога в аптеке, у него совершенно другая специализация. Для желающих работать в аптеке - фармацевтические факультеты других ВУЗов Украины. Но в наши дни существует острая необходимость в специалистах на производстве-на это мы и обратили внимае наших читателей.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті