Система якості освіти в галузі промислової фармації: імплементація положень нового законодавства

6 вересня 2014 р. вступив в силу новий Закон України «Про освіту», який встановлює основні засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами (ВНЗ) на принципах автономії останніх, поєднання освіти з наукою з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Його реалізація дозволить імплементувати європейські норми до національної вищої освіти та створити в Україні єдиний освітній простір, без якого неможливо піднімати питання про визнання у світі вітчизняних дипломів, продовження навчання студентів, аспірантів у зарубіжних університетах.

28 листопада в Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) відбувся круглий стіл, присвячений впровадженню системи якості вищої освіти в галузі промислової фармації відповідно до Закону України «Про вищу освіту». У заході взяли участь представники вищих навчальних закладів, що готують фахівців для фармацевтичної галузі (НФаУ, Український державний хіміко-технологічний університет (Дніпропетровськ), Національний авіаційний університет, Національний університет «Львівська політехніка»), фармацевтичних підприємств («Help», Греція), науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ПАТ «Фармак», корпорація «Артеріум»), профільних асоціацій, ЗМІ.

Іван Грищенко, ректор КНУТД, привітав учасників круглого столу та детально розповів про діяльність університету, який було засновано в 1930 р. На сьогодні навчальний заклад реалізує 135 програм середньої, вищої та післядипломної освіти та має потужний науково-кадровий потенціал — тут працюють 650 викладачів, серед яких 130 професорів та 300 доцентів, реалізуються 25 бакалаврських, 28 магістерських, 12 докторських програм та 31 програма спеціалістів. При КНУТД діють 17 наукових шкіл технологічного напряму, 2 мистецькі школи, 6 наукових напрямів економічного спрямування, 9 наукових лабораторій, працюють 30 лауреатів Державних премій в галузі науки і техніки, 2 академіки та член-кореспонденти Національних академій наук України, 26 заслужених діячів науки, працівників освіти, промисловості, 2 народні художники та артисти України.

У топ-200 вищих навчальних закладів України 2014 р. КНУТД посів 24-е місце. У ньому функціонують 6 факультетів, серед яких — факультет хімічних та біофармацевтичних технологій.

Питання гармонізації якості освіти зі світовими стандартами висвітлила Ірина Ігнатьєва, професор, проректор КНУТД з науково-педагогічної роботи. Відповідно до нового закону «Про вищу освіту» система забезпечення якості вищої освіти складається з:

  • системи забезпечення ВНЗ якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (системи внутрішнього забезпечення якості);
  • системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності ВНЗ та якості вищої освіти;
  • системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності ВНЗ покликана гарантувати якість освітнього процесу в університеті та конкуренті переваги на ринку вищої освіти національного та світового рівня. Вона передбачає здійснення таких процедур і заходів, як:

  • визначення принципів і процедур забезпечення якості;
  • моніторинг та перегляд освітніх програм;
  • щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників (НПП) і педагогічних працівників (ПП) ВНЗ та оприлюднення результатів;
  • забезпечення підвищення кваліфікації НПП і ПП;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійних робіт студентів, за кожною програмою;
  • наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації про освітні програми;
  • забезпечення системи виявлення й запобігання академічного плагіату.

Об’єктами системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності є ресурси (нормативно-правове, кадрове, методичне, матеріально-технічне забезпечення), освітні процеси (профорієнтація, планування, та організація навчального процесу, контроль освітнього процесу, мотивація до покращення результату), результати (дипломовані фахівці, наукові здобутки, працевлаштування, підтвердження прогресу).

Ольга Баула, декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, кандидат хімічних наук, представила доповідь «Ефективна система забезпечення якості вищої освіти — запорука конкурентоздатності вітчизняного фармацевтичного виробництва». Відповідно до нового законодавства ВНЗ мають забезпечити:

  • якість вищої освіти (рівень здобутих особою знань, умінь, навичок тощо, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти);
  • якість освітньої діяльності (рівень організації освітнього процесу у ВНЗ, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань).

Складовими елементами системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти, за словами доповідача, є політика та процедури системи забезпечення якості, оцінювання здобувачів вищої освіти, ресурси та системи підтримки студентів, інформаційні системи для управління освітнім процесом, публічність інформації щодо освітніх програм і кваліфікацій, гарантування якості роботи НПП, моніторинг та періодичність оцінки освітніх програм.

Процес вступу України до єдиного європейського освітнього простору диктує необхідність впровадження системи забезпечення якості вищої освіти, яка передбачає розробку єдиних критеріїв та стандартів забезпечення якості вищої освіти з ЄС, оцінку діяльності ВНЗ за показником наявності та ефективності системи внутрішнього забезпечення якості, створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, посилення конкуренції у сфері освітніх послуг та кадрових ресурсів, а також функціонування системи забезпечення якості в різних сферах господарської діяльності.

Імплементація норм нового закону дозволить здобувачам вищої освіти в фармацевтичній сфері отримати високий рівень освіти за європейськими стандартами, володіти необхідним переліком компетенцій та в подальшому комерціалізувати свої знання. Фармацевтична промисловість буде забезпечена фахівцями з необхідним для підприємства рівнем компетентності, що призведе до підвищення його конкурентоздатності. У свою чергу, вітчизняні ВНЗ перейдуть на міжнародні та європейські стандарти забезпечення якості вищої освіти, а також стануть конкурентоспроможними у сфері освітніх послуг.

Владислав Страшний, професор, завідувач кафедри промислової фармації КНУТД, розглянув тенденції розвитку фармацевтичної галузі у розрізі кадрового потенціалу. Інтеграція України до ЄС диктує нові норми й правила, яким має відповідати фармацевтична галузь нашої держави під час виробництва та реалізації лікарських засобів. Критерієм успіху у цій сфері є розширення асортименту вітчизняної продукції, збільшення частки експорту, підготовка кадрів на відповідному рівні.

В. Страшний продемонстрував учасникам круглого столу еволюційну модель розвитку фармацевтичної галузі, яка нині переходить від інерційної та інвестиційної моделі до інвестиційно-іноваційної з розробкою мішень-орієнтованих хімічних та біологічних продуктів із залученням новітніх технологій. Таким чином, сьогодні відбувається поетапне накопичення наукового досвіду від роботи з природними продуктами до активного вторгнення в біопроцеси на молекулярному рівні.

Під час розробки препаратів наступного покоління необхідно бути впевненим у тому, що суспільство не тільки захоче, але й зможе заплатити за них. Дослідження та розробка лікарських засобів залишаються тривалим і дорогим процесом з високим ступенем ризику для інвестицій. Від наукової публікації до отримання патенту на продукт проходить 14–44 роки. Світова фармацевтична галузь займає 2-ге місце за обсягом інвестицій у розробку й дослідження ліків, які становлять більш ніж 55 млрд дол. США на рік, або 0,8–1,2 млрд дол. на 1 затверджений препарат. Проте з 1000 молекул, які успішно пройшли всі етапи досліджень та були схвалені компетентними органами, тільки 1 займає своє місце на ринку.

Серед ключових тенденцій фармацевтичного сектору В. Страшний зазначив наступні:

  • споживачі є рушійною силою глобальної економіки;
  • необхідність доданої вартості вимагає підвищення рівня освіти та комунікацій на сегментованих ринках;
  • зміна профілю інноваційності в старіючих суспільствах;
  • об’єднання світових ринків за допомогою глобальних ланцюгів поставок;
  • зростання тиску підприємств з сильним потенціалом;
  • збільшення кількості робочих місць, що потребують знань і навичок.

Разом зі зростанням кількості висококваліфікованих робочих місць, що вимагають значних знань і навичок, промисловість у розвинених країнах виробляє все більшу кількість прибуткових товарів і послуг з високою доданою вартістю. Низькокваліфіковані робочі місця відкидають державу на рівень країн третього світу і все більше віддаляють її від розвиненого суспільства.

З підвищенням рівня знань працівники стають більш активними, досвідченими й рішучими, а споживачі — більш вимогливими й незалежними. Разом вони дають поштовх до розширення економіки знань, що вимагає спеціалізованих установ високого рівня для задоволення потреб суспільства в освіті та підвищенні кваліфікації.

Доповідь Володимира Бесарабова, доцента кафедри промислової фармації КНУТД, була присвячена стратегії створення сучасного навчально-наукового середовища біофармацевтичного профілю.

Навчально-наукове середовище кафедри промислової фармації складається з 3 рівнів. Технологічний рівень передбачає використання сучасних технологій дистанційного навчання для підвищення когнітивної мотивації студентів, використання хмароорієнтованих електронних навчально-методичних комплексів з ключових фахових дисциплін, створення віртуальних хмароорієнтованих навчально-наукових лабораторій.

Дидактичний рівень передбачає використання інноваційних педагогічних технологій викладання. Так, у курсі «Промислова технологія синтетичних субстанцій» використовується ділова гра «Технологічний відділ», у практичні заняття з фахових дисциплін впроваджуються коуч-технології, а в лекції — інноваційна мінімодульна система актуалізації знань.

Психолого-педагогічний рівень — це розвиток нових напрямків науки (наприклад антивікова фармакологія), соціальне спрямування магістерських дипломних проектів, формування компетентності майбутнього магістра в галузі організації наукових-практичних конференцій.

Віктор Чумак, віце-президент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, зазначив, що аналіз асортименту зареєстрованих в Україні лікарських засобів порівняно з Британським національним формуляром (золотий стандарт країн ЄС) продемонстрував, що в нашій державі неможливо призначати фармакотерапію за європейськими стандартами, оскільки у нас відсутні близько 32% молекул, необхідних для лікувального процесу, а серед того, що є на нашому ринку з Британського формуляра, близько 40% молекул представлені в інших лікарських формах, ніж це передбачено в європейських документах. В Україні відсутні близько 30% препаратів, які, відповідно до рекомендацій ВООЗ, мають використовуватися в країнах, що розвиваються. Враховуючи це, можна прийти до висновку, що майже половину лікарських засобів спеціалісти заміняють на такі, що є доступними. І в той же час серед проблем галузі охорони здоров’я сьогодні вагоме місце займає поліпрагмазія. В Україні необхідно оптимізувати ринок, наповнивши його необхідними ліками та лікарським формами вітчизняного виробництва, — і це перспективний напрямок роботи для випускників фармацевтичних кафедр ВНЗ.

У ході дискусії представники ВНЗ обговорили проблеми, які виникають у зв’язку з виконанням норм нового законодавства. Також було відзначено необхідність налагодження та сприяння науково-навчальному та науково-педагогічному обміну між ВНЗ.

Володимир Новіков, завідувач кафедрою «Технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології» Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка», зазначив, що невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки майбутніх фахівців є практика, яка дозволяє студентам оволодіти сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії, сформувати у них професійні вміння й навички для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих і ринкових умовах, виховати потребу поглиблювати знання й творчо застосовувати їх у практичній діяльності. На кафедрі вони проходять технологічну, бакалаврську переддипломну та магістерську переддипломну практики. Отримані результати впроваджуються у виробництво й сприяють розв’язанню проблем підприємства, пов’язаних із дослідженням, контролем якості, організації виробництва нових субстанцій і препаратів. Зокрема, кафедра плідно співпрацює з АТ «Галичфарм» корпорації «Артеріум».

До дискусії долучилися й представники фармацевтичних підприємств, наголошуючи, що сьогодні інновації є важливою складовою розвитку компаній, які хочуть бути конкурентоздатними та займати гідне місце на ринку. Тому вітчизняна фармацевтична промисловість потребує нових кадрів. У свою чергу, ВНЗ, які готують майбутніх фахівців, мають звернути увагу на те, щоб у результаті навчання студенти досконало розуміли процес фармацевтичної розробки та змогли працювати в нових реаліях.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті