Профільний парламентський комітет розглянув ряд галузевих законопроектів

11 лютого 2015 р. відбулося засідання Комітету з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець, під час якого було розглянуто низку важливих питань в галузі охорони здоров’я. Окрім народних депутатів — членів Комітету, участь в засіданні взяли представники МОЗ України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі — Держсанепідслужба), Національного інституту раку.

Першим на порядку денному розглядали проект Закону України, яким пропонується внести зміни до Закону України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Ініціатором проекту документа виступив Ігор Насалик, народний депутат України, який і представив його на засіданні Комітету.

Так, проектом документа передбачається доповнити законодавство такими поняттями, як якість медичної допомоги, гарантований державою рівень надання медичної допомоги, доступність медичної допомоги, та новим положенням, згідно з яким рівень гарантованої державою медичної допомоги має відповідати повному обсягу необхідної медичної допомоги відповідно до медичних показань і протипоказань дозволеними до застосування в Україні методами діагностики та лікування (відповідні протоколи, стандарти), включаючи лікарські засоби, кров та її компоненти і препарати, апаратуру, лабораторні та інші дослідження з використанням наявної матеріально-технічної бази.

Щодо фінансування, то проектом передбачається нова норма — надання безоплатної медичної допомоги буде здійснюватися на паритетних умовах співфінансування з державного та місцевого бюджетів та на підставі місцевих фінансово забезпечених програм, які є додатком до угоди органів місцевого самоврядування з МОЗ України.

Незважаючи на те що секретаріат Комітету, МОЗ України, а також деякі народні депутати рекомендували направити законопроект на доопрацювання, більшістю голосів було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу в першому читанні. За словами Ольги Богомолець, це один із ключових законопроектів в медичній галузі, який розглядається нинішнім складом Комітету. Його важливість зростає з кожним днем, оскільки поки що МОЗ не демонструє чітких планів та кроків з реформування галузі, а підвищувати доступність для пересічних громадян якісної медичної допомоги потрібно вже сьогодні.

Народні депутати одноголосно підтримали законопроект «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я) (реєстр. № 1332, ініціатор — народний депутат А. Дирів), рекомендувавши Парламенту прийняти його за основу та в цілому. Ним передбачено:

запровадження надбавок медичним працівникам за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу роботи у сфері охорони здоров’я в таких розмірах: понад 3 роки — 10%; понад 10 років — 20%; понад 20 років — 30%;
надання щорічної грошової винагороди в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;
виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
одержання доплати в розмірі 25% щомісячно від посадового окладу (ставки заробітної плати) за роботу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу.

Бурхливі дискусії викликав проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб» (реєстр. № 1729, ініціатори — Т. Бахтеєва, О. Біловол, О. Мусій, А. Шипко, О. Кириченко), який представила народний депутат Тетяна Бахтеєва. Протягом останніх років ситуація в Україні є надзвичайно складною — зафіксовано суттєве зниження показників імунізації. При цьому минулого року рівень вакцинації знизився до критично низького. Як відзначила народний депутат, у 2014 р. обсяг вакцинації дітей проти поліомієліту становив 35%; кашлюку, дифтерії, правця — 36%; кору, паротиту, краснухи — 46%; туберкульозу — 40%.

Обсяг виділених державою на імунопрофілактику коштів з року в рік збільшується — якщо в 2002 р. це було 59 млн грн., то в 2014 р. — 286 млн грн. Але при цьому зростає і захворюваність на інфекційні хвороби. Наприклад, за даними МОЗ України, в 2014 р. захворюваність на кашлюк підвищилася майже в 2,5 раза порівняно з 2013 р. Ця ситуація пов’язана не лише із організацією імунопрофілактики та проведенням державних закупівель, але й з недосконалою нормативною базою, яка не змінювалася багато років.

Головним завданням проекту закону є комплексний перегляд чинних законів України, що регулюють правовідносини у сфері імунопрофілактики інфекційних хвороб, та внесення відповідних змін і доповнень до них з метою усунення наявних у них протиріч та удосконалення положень, що регулюють питання проведення профілактичних щеплень.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 27) та «Про захист населення від інфекційних хвороб» (ст. 1, 12, 13, 15), якими передбачено:

удосконалення та доповнення термінологічного апарату законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;
делегування повноважень щодо затвердження переліку профілактичних щеплень для населення України та порядку їх проведення МОЗ України;
встановлення загальних вимог до проведення профілактичних щеплень.

Також пропонується забезпечити щорічний перегляд календаря профілактичних щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні та світі.

Крім того, скасовується вимога чинної норми ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо заборони відвідування дитячих закладів, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, на заміну якої запроваджується норма щодо можливих тимчасових обмежень відвідування на період неблагополучної епідемічної ситуації.

Як зазначила народний депутат Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, скасування вимоги чинної норми ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», про суті є відміною обов’язкової вакцинації, що є неприпустимим на фоні і так складної ситуації з наявністю вакцин через зрив державних закупівель у 2014 р. З огляду на те, що у багатьох батьків є справедливі застереження до щеплень через сумнівну якість вакцин, такий крок для країни зараз вкрай небезпечний. В Україні ведуться військові дії, існує велика кількість внутрішніх переселенців. Це створює епідемічні загрози для населення, а особливо для дітей.

Діти України, як і діти країн Європи, США повинні одержувати обов’язковий перелік щеплень від інфекційних хвороб, за винятком тих, які звільняються за медичними підставами. Тому, потрібно не відмовлятися від вакцинації, а зробити вакцинацію безпечною за рахунок використання якісних вакцин. Корупція під час закупок вакцин, зриви поставок, ввезення неякісних вакцин не повинні стати підставою розвитку епідемій в дитячих колективах.

На думку О. Богомолець, цей законопроект має бути проаналізований Комітетом Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції на предмет виявлення корупційних ризиків, після чого він буде розглянутий на найближчому засіданні Комітету. Це свідчитиме про прозору та професійну роботу народних депутатів, адже на підставі цього закону буде працювати МОЗ України, приймаючи подальші рішення щодо календаря профілактичних щеплень та державних закупівель імунобіологічних препаратів.

Олександра Павленко, перший заступник міністра охорони здоров’я, також підтримала пропозицію голови Комітету. Вона зазначила, що законопроект потребує доопрацювання. Перед тим, як виносити його на розгляд Парламенту, необхідно ретельно проаналізувати динаміку щодо імунопрофілактики впродовж останніх 10 років, а також вивчити нормативне забезпечення процесу імунопрофілактики в країнах ЄС та США. Слід врахувати і вплив інформаційної політики, яка активно запускалася у ЗМІ з приводу необхідності впровадження добровільної вакцинації. Було зазначено, що в законопроекті необхідно детальніше відпрацювати термінологію.

Проте більшістю голосів народні депутати все ж таки прийняли рішення підтримати цей документ у першому читанні. Коментуючи результати голосування, О. Богомолець підкреслила, що значна кількість народних депутатів — членів Комітету працювали за минулого скликання та особисто зацікавлені в даному законопроекті. Вони продемонстрували неготовність віддавати законопроект до парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції, а також привести його у відповідність з європейськими вимогами, що є джерелом для роздумів.

Також членами Комітету було розглянуто та відхилено наступні законопроекти:

«Про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров’я) (реєстр. № 1105, ініціатор — Ю. Левченко та ін.);
«Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності у виді довічного позбавлення волі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) (реєстр. № 1380, ініціатор — А. Яценко);
«Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення дітей учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження (реєстр. № 1336, ініціатор — Н. Королевська);
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби) (реєстр. № 1376, ініціатор — А. Яценко).

Про санітарно-протиепідемічні заходи МОЗ України та Держсанепідслужби України на 2015 р. та здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення та карантинних заходів за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб, передбачених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» поінформував Святослав Протас, тимчасово виконуючий обов’язки голови Держсанепідслужби України. Він зазначив, що найближчим часом відповідний план заходів буде затверджено Міністерством та надано для ознайомлення народним депутатам. На сьогодні, за оперативними даними, налічується близько 700 тис. таких осіб, при цьому в місцях організованого розміщення знаходиться близько 7,5 тис.

На порядку денному стояло питання щодо вирішення конфлікту навколо Національного інституту раку. О. Павленко роз’яснила ситуацію щодо нібито чинних на сьогодні двох статутів цієї установи. Відповідно до абзацу 19 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців містяться дані, зокрема, про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них. Ч. 1 ст. 18 зазначеного закону передбачено, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України також визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набувають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Оскільки статут Національного інституту раку, згідно з наказом МОЗ України від 17.01.2015 р. № 14, зареєстрований у державного реєстратора 19.01.2015 р. (№ запису 11681050014002577), було викладено у новій редакції, то остання його редакція є чинною й єдиною. Підтвердити цю інформацію може будь-яка особа шляхом направлення до органів реєстрації відповідного запиту.

Відповідно до статуту керівник Національного інституту раку призначається за підписом міністра охорони здоров’я України. Міністерство знаходиться в складному становищі, оскільки не зрозуміло, яким чином призначити нового керівника. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» керівник наукової установи, як правило, обирається таємним голосуванням на зборах колективу наукових працівників на визначений статутом (положенням) наукової установи термін і затверджується власником наукової установи або уповноваженим ним органом, якщо інше не передбачено статутом наукової установи. В той же час не можна не звертати увагу на те, що відбувається в трудовому колективі, який розділений на дві частини, кожна з яких має своє бачення. Слід прийняти політичне рішення, яким чином діяти Міністерству, якщо законодавство зупиняється на тому, що керівник затверджується наказом міністра. О. Павленко, повідомила, що 11 лютого закінчився термін дії контракту з Ігорем Щепотіним, і позиція Міністерства — новий контракт із ним укладений не буде.

Також під час засідання заслухано позицію представників обох профспілок, що діють в Національному інституті раку. З метою розв’язання конфліктної ситуації, яка виникла у цій установі, а також для забезпечення прозорості процесів, що відбуваються у суспільстві, члени Комітету рекомендували керівництву МОЗ України провести чесний та прозорий відбір кандидатів для призначення нового керівника інституту. Крім того, народні депутати наполягли на необхідності проведення особистої зустрічі міністра з трудовим колективом установи. За словами О. Богомолець, можливо, варто запросити до участі в конкурсі високопрофесійних фахівців-онкологів з інших країн, які будуть рівновіддалені від всіх зацікавлених сторін та принесуть в Україну зв’язки із європейськими країнами. Це дасть інституту потужний поштовх до розвитку.

Прим. ред.: 12 лютого МОЗ України ініціювало публічний відбір кандидатів на цю посаду. Найближчим часом буде сформована комісія із відбору кандидатів на посаду директора, аби вже в середині березня призначити керівника. До складу цієї комісії увійдуть міжнародні експерти, медичні та наукові фахівці, представники трудового колективу Національного інституту раку. Вони розроблять вимоги до кандидатів та порядок подачі необхідних документів. Важливим критерієм відбору претендентів на посаду керівника національної онкологічної установи має бути чітка й зрозуміла програма її розвитку. МОЗ України пообіцяло не ігнорувати думку трудового колективу та профспілок Національного інституту раку, тому обговорення остаточних кандидатів і запропонованих ними програм розвитку відбудеться безпосередньо із ними. Склад комісії, вимоги до кандидатів та перелік необхідних документів Міністерство оприлюднить найближчим часом.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!