Чому в аптеці обов’язково має бути фіскальний касовий апарат

Ситуація на ринку

Дослідження базується на даних про діючі ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами станом на 01.01.2012 р., 01.01.2013 р., 01.01.2014 р., 01.01.2015 р., уточнених та актуалізованих даними проекту «Axioma». Крім того, використані дані щодо аптечних продажів в Україні. В рамках цього дослідження передбачено розподіл аптечних закладів залежно від форми власності (юридична особа, ФОП) і типу населеного пункту (місто, селище міського типу (смт), село).

Частка ФОП на фармацевтичному ринку за кількістю аптечних закладів за останні 2 роки збільшилася. Так, у січні 2013 р. цей показник становив 24,5%, а вже в грудні 2014 р. — 26,6% (рис. 1). Тобто кількість торгових точок, що належать юридичним особам, зменшується, а у фізичних осіб цей показник підвищується.

Рис. 1

Інфраструктура аптечного ринку за формами власності

Обсяг доходу ФОП (без РРО) до 1 січня 2015 р. протягом календарного року відповідно до Податкового кодексу не мав перевищувати 3 млн грн. (для ІІІ групи платників єдиного податку). Законом України № 71-VIII обсяг доходу протягом календарного року збільшено для усіх груп платників єдиного податку (зокрема для III групи його збільшено до 20 млн грн.) та передбачено встановлення РРО для ФОП за винятком II і III груп, які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також для I групи.

Як представлено на рис. 2, середньомісячний виторг аптечного закладу юридичної особи зіставний з таким ФОП.

Рис. 2

Середньомісячний виторг аптечного закладу у розрізі форм власності та типів населених пунктів за І-ІІІ кв2014 р.

Прихильники ліберального підходу до вирішення питання щодо ФОП наполягають на тому, що аптечні заклади, які належать ФОП, розташовані переважно у сільській місцевості. Насправді ж станом на 1 січня 2015 р. більшість аптечних закладів, які належать ФОП, розташовані у містах. У той же час медикаментозним забезпеченням сільського населення займаються не лише ФОП, а й юридичні особи (таблиця).

Обґрунтування необхідності введення РРО для ФОП

У зв’язку із законодавчою ініціативою щодо вилучення з Податкового кодексу норми про обов’язкове застосування РРО платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп, наше видання звернулося до Ірини Сисоєнко, народного депутата України від фракції «Об’єднання «Самопоміч», заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, з проханням прокоментувати запропоновані зміни.

— Як відомо, 28 грудня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», нормами якого передбачено застосування РРО платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп.

Прийняття закону зумовлено необхідністю збільшення надходжень до бюджету, зниження рівня тінізації бізнесу, підвищення інвестиційної привабливості економіки України та конкурентоспроможності українських товарів та послуг на світовому ринку тощо.

Слід зазначити, що внесеними змінами враховано інтереси найбільш вразливих представників малого бізнесу. Вимоги щодо застосування РРО на них не розповсюджуються. До таких належать суб’єкти малого підприємництва, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи. Тобто для них і сьогодні діють лояльні (спрощені) умови ведення бізнесу.

13 січня 2015 р. на розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України» (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій) (зареєстровано за № 1718), яким пропонується скасувати вимогу щодо обов’язкового застосування РРО платниками єдиного податку II і III груп. Цей законопроект обґрунтовується тим, що застосування РРО призведе до збільшення витрат підприємців, негативно вплине на підприємницьку активність, а діючий сьогодні Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є досконалим, а штрафи за порушення його норм є досить високими.

На мою думку, ця ініціатива має право на життя з огляду на необхідність сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, але аптечні заклади мають бути винятком, адже мова йде про забезпечення населення лікарськими засобами та медичними виробами. Від якості такого соціально-важливого товару, як ліки залежить здоров’я, а іноді й життя людини. Тому держава повинна забезпечити дієвий контроль на кожному етапі постачання фармацевтичної продукції від виробника та дистриб’ютора до реалізації препарату в аптечному закладі.

Якщо аптека не має РРО, то проконтролювати, що саме й за якою ціною реалізовано споживачеві, неможливо. Відтак створюються умови для реалізації неякісної та навіть фальсифікованої продукції або реалізації за завищеною ціною. Тому, на моє переконання, РРО має бути встановлений у кожному аптечному закладі, в першу чергу з огляду на захист прав людини на якісне та доступне лікування.

Таким чином, введення законодавчої норми щодо застосування РРО для підприємців І–ІІІ груп регулює ширше коло питань, ніж просто застосування РРО, адже йдеться не лише про контроль за обігом готівкових коштів, а й про захист прав споживачів.

Встановлення та обслуговування РРО для аптечних закладів, які належать ФОП, не стане фінансовим тягарем, який негативно впливатиме на підприємницьку активність, адже, за експертними оцінками, середньомісячний виторг аптечного закладу, який належить ФОП, зіставний з таким юридичної особи. Відтак і умови ведення господарської діяльності мають бути рівними. Застосування РРО виведе з тіні підприємців-спрощенців та створить для суб’єктів усіх форм власності рівні умови ведення господарської діяльності.

Що стосується звільнення від обов’язкового застосування РРО аптечних закладів, розташованих у селах, то це питання вже врегульовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, для аптечних закладів ФОП та юридичних осіб, які здійснюють роздрібну реалізацію фармацевтичної продукції на території села, цим законом надано можливість не застосовувати РРО, що встановлює рівні умови для ведення підприємницької діяльності.

Інтеграція в ЄС неможлива без гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. Зокрема й у сфері торгівлі та послуг, що дасть змогу встановити ефективний контроль за товарно-грошовим обігом в країні, захистити права споживачів і додатково залучити в бюджет мільярди гривень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!