Профільний комітет розглянув проект щодо бюджетної політики на 2016 р.

За словами Оксани Корчинської, основні напрями бюджетної політики на 2016 р. розроблено відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди Верховної Ради України VIII скликання, і Стратегії сталого розвитку «Україна–2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015, та ґрунтуються на положеннях програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Проект Державного бюджету України на 2016 р. має враховувати проведення ефективної бюджетно-податкової політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни, підвищення рівня прозорості та раціональності бюджетного процесу.

Передумовами формування проекту Державного бюджету України на наступний рік стане економічне відновлення, подолання бідності, сталий розвиток суспільства, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків, проведення структурних реформ в основних галузях економіки і сферах діяльності, у тому числі й охороні здоров’я.

Було наголошено, що прийняття акта забезпечить якісне та своєчасне розроблення проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», сприятиме проведенню комплексних реформ в економіці та бюджетній сфері, виваженої та послідовної податкової та бюджетної політики.

О. Корчинська ознайомила членів Комітету з деякими положеннями висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України. Так, у проекті не враховано (або ж враховано не повною мірою) вимоги ч. 4 ст. 33 Бюджетного кодексу України щодо декількох положень, серед яких:

• встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;
• загальний обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів із зазначенням пріоритетних напрямів таких капітальних вкладень.

Щодо розділу «Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік», то в супровідних до проекту документах відсутні ґрунтовні пояснення (з наданням відповідних варіантних прогнозних розрахунків) щодо чинників, які визначатимуть параметри та динаміку основних макропоказників економічного й соціального розвитку України в плановому періоді. Це стосується, насамперед, ризиків, пов’язаних з динамікою та рівнем цін на енергоносії, відпливом іноземної валюти з України, вартістю зовнішніх позичок, можливостями рефінансування зовнішньої заборгованості та ін.

Що стосується розділу «Основні завдання бюджетної політики», Головне науково-експертне управління не погоджується повною мірою з поставленим завданням щодо забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи шляхом запровадження бюджетних правил, зокрема, щодо виключних випадків внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом року, які за своїм змістом передбачають встановлення мораторію на внесення таких змін.

Оголошення мораторію на законодавчому рівні не усуне тих юридичних проблем, які Уряд бажав би вирішити з його допомогою, і матиме декларативний характер. До того ж встановлення заборони на внесення й розгляд певних законопроектів є обмеженням конституційного права суб’єктів законодавчої ініціативи.

Виникли зауваження й до розділу «Пріоритетні завдання податкової політики». Потребують конкретизації наступні завдання:

• щодо адаптації податкового законодавства України до європейського шляхом внесення до Податкового та Митного кодексів України змін, спрямованих на наближення положень національного законодавства до законодавства ЄС з питань податку на додану вартість, акцизного податку та мита;
• щодо посилення боротьби зі схемами ухилення від сплати податків юридичними й фізичними особами, зокрема, удосконалення адміністрування податку на додану вартість, формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків шляхом запровадження податкового контролю за трансфертним ціноутворення.

У розділі «Виконання пріоритетних державних цільових програм» зазначено, що виконання таких програм здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2016 р., за результатами перегляду державних цільових програм з урахуванням переходу до нової системи бюджетного планування, спрямованої на досягнення стратегічних цілей. Проте відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про державні цільові програми», перелік державних цільових програм, які планується виконати у відповідному році з використанням державних коштів, подається на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

У розділі «Інші питання, вирішення яких необхідне для складення проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»» містяться низка положень щодо оптимізації мережі закладів охорони здоров’я; створення єдиного простору таких закладів незалежно від їх підпорядкування шляхом передачі відомчих установ та закладів охорони здоров’я (крім установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, а також Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами) до сфери управління МОЗ України; забезпечення подальшого довгострокового розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу як основної рушійної сили розвитку національної економіки, розбудова національної інноваційної системи та ін.). На думку Головного науково-експертного управління, доцільно змістити акценти з організаційного на фінансовий аспект вирішення відповідних питань та наповнити їх конкретним змістом.

Свої зауваження до проекту розпорядження надав також секретаріат Комітету, на думку якого, у поданому документі недостатньо визначені деякі напрямки бюджетної політики, які мають сприяти поліпшенню якості надання медичної допомоги та реформі медичного обслуговування. З огляду на це розділ «Основні завдання бюджетної політики» потрібно доповнити новим положенням: «Забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на охорону здоров’я з метою поліпшення якості і доступності медичної допомоги населенню та поступове підвищення заробітної плати медичним працівникам».

Розділ «Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами» передбачає передачу всіх вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації, що нині належать до сфери управління МОЗ України на фінансування місцевим бюджетам. Проте ці навчальні заклади є структурними підрозділами відповідних вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Запорізького державного медичного університету, Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, більшість кафедр знаходяться в лікарнях, і їх очільники безпосередньо працюють у лікувальних закладах. Тому змінювати їх підпорядкування і джерела фінансування не є доцільним, їх потрібно залишити у сфері управління МОЗ України.

Потребує уваги й положення проекту щодо продовження здійснення заходів з передачі закладів культури державної власності до сфери управління Міністерства культури України. На думку експертів Комітету, його потрібно доповнити словами «крім закладів, що належать до сфери управління МОЗ», адже до таких закладів належать Національна медична наукова бібліотека України, Національний музей-садиба М.І. Пирогова, Національний музей медицини.

Також пропонується розділ «Інші питання, вирішення яких необхідне для складення проекту закону про Державний бюджет України на 2016 рік», доповнити новим абзацом: «Забезпечення хворих на рідкісні (орфанні) захворювання життєво-необхідними лікарськими засобами».

Члени Комітету проголосували за підтримку проекту розпорядження, але за умови, що всі вищезазначені пропозиції буде враховано. Крім того, протягом тижня народні депутати нададуть свої зауваження до документу.

Юрій Гриненко, директор Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни МОЗ України, розглянув питання щодо підготовки та працевлаштування фахівців з реабілітації. На сьогодні вони навчаються в педагогічних, технічних вищих навчальних закладах, академіях фізкультури та спорту. Він звернувся до членів Комітету з проханням урегулювати на законодавчому рівні механізм працевлаштування фахівців з фізичної реабілітації в закладах охорони здоров’я. Для цього достатньо перепрофілювання вже існуючих посад інструкторів лікувальної фізкультури та інструкторів-масажистів із збереженням посадових окладів. Виступаючий зазначив, що Постановою КМУ від 29 квітня 2015 р. № 266 затверджено новий перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у якому в галузі знань «Охорона здоров’я» окремо виділено медичну та психологічну реабілітацію (код спеціальності — 225), та фізичну реабілітацію (код спеціальності — 227). Таким чином, у майбутньому проблему буде врегульовано.

Доповідач також наголосив на необхідності збільшення фінансування харчування бійців, що знаходяться на реабілітації, адже раціональна збалансована дієта є однією із складових медичної реабілітації. Госпіталі фінансуються відповідно до постанови КМУ від 26 квітня 2007 р. № 680 «Про збільшення норм грошових витрат на харчування та медикаменти в лікувально-профілактичних закладах ветеранів війни». Вартість одного ліжко-дня за харчуванням сьогодні становить 35 грн., у той час як станом на березень 2015 р. потрібно витрачати 56 грн. Таким чином, доводиться зменшувати добові норми продуктів. Народні депутати прийняли рішення направити звернення до КМУ з проханням збільшити витрати на харчування ветеранів війн.

Також членами Комітету було одноголосно підтримана пропозиція О. Богомолець щодо створення робочої групи з питань удосконалення медичного забезпечення АТО. Головою цієї групи обрано О. Корчинську.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!