Медичні кадри. Аналіз ситуації

На колегії Міністерства охорони здоров’я України, що відбулася на початку липня 2002 р. («Щотижневик АПТЕКА», № 29 (350) від 29 липня 2002 р.) Державний секретар Юрій Поляченко виступив з доповіддю про стан та перспективи кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я України, яку у скороченому вигляді пропонуємо вашій увазі.

— Сьогодні, вперше за останні роки, Міністерство аналізує стан та шляхи поліпшення кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я. Це питання потребує системного та грунтовного аналізу, але основні тенденції визначені, тому можна робити попередні висновки. З метою вивчення стану кадрового забезпечення було перевірено три області: Харківську і Сумську, де є вищі медичні навчальні заклади (ВМНЗ), та Черкаську, де таких немає.

Аналіз кадрової ситуації у закладах охорони здоров’я цих регіонів за підсумками перевірки свідчить про невирішеність таких самих кадрових проблем, які характерні для галузі в цілому. У системі охорони здоров’я України працює понад 1 млн медичних працівників, серед яких — близько 200 тис. лікарів та 500 тис. молодших спеціалістів з медичною освітою. На сьогодні дефіцит забезпеченості лікарями становить 41 тис. осіб.

Традиційно найвищі показники забезпеченості лікарями у тих регіонах, де є ВМНЗ. Так, показники забезпеченості медичними працівниками Харківської області перевищують середні, а Черкаської знаходяться на рівні середніх по Україні. Незважаючи на те, що у Сумській області 5 років поспіль здійснюється випуск фахівців медичного факультету університету, показник забезпеченості лікарями в регіоні є одним із найнижчих — 33 на 10 тис. населення (по Україні — 40,5), а загальна кількість лікарів за минулий рік зменшилась на 112 осіб.

ПІДГОТОВКА МЕДИЧНИХ КАДРІВ

У ВМНЗ України навчаються майже 49 тис. студентів, з них половина — за державним замовленням, решта — «контрактники». Нинішній обсяг підготовки лікарів і провізорів у державі покриває щорічні втрати лікарських кадрів (до 7 тис. осіб) і повністю відповідає потребам держави. Зараз увагу вищої медичної школи зосереджено на підготовці сімейних лікарів — на базі ВМНЗ створено факультет та кафедри сімейної медицини. Збережена практика забезпечення першим робочим місцем молодих спеціалістів. Це дозволяє щорічно працевлаштовувати понад 95% випускників.

Зупинимося на невирішених проблемах. У регіонах не проводиться або недостатньо проводиться профорієнтаційна робота і як наслідок — у ВМНЗ навчається близько 70% місцевих жителів, що потенційно створює проблеми з укомплектуванням так званих невузівських областей.

Заявки на підготовку спеціалістів формуються без аналізу забезпечення та потреб галузі, робочі місця визначаються формально. Внаслідок цього у 2001 р. розглянуто 400 справ щодо зміни призначення на роботу в межах регіону, з них 139 — у Харківській, 25 — у Черкаській, 54 — у Сумській області. За останні тижні зі скаргами вже звернулися 66 випускників нинішнього року.

СІЛЬСЬКА МЕДИЦИНА

Пріоритетом діяльності МОЗ відзначена сільска медицина, тому у своїй доповіді Ю. Поляченко розглянув стан забезпечення лікарськими кадрами в селах України.

Щороку 56% усіх випускників ВМНЗ отримують направлення на роботу в сільську місцевість. Останнім часом вдалося змінити на краще кадрову ситуацію на селі — укомплектувати понад 6 тис. лікарських посад, що на 2 тис. зменшило дефіцит кадрів. Так, показник укомплектованості медичних закладів районного рівня за останні роки збільшився у середньому на 9%.

Укомплектованість дільничних лікарень лікарями становить в цілому 80%. Показник коливається від 94,8% у Миколаївській до 67,5% у Кіровоградській області. У сільських лікарських амбулаторіях укомплектованість штату нижча порівняно з такою в дільничних лікарнях (76,6%). Найгірше становище у Житомирській області, де на 312 посад є лише 190 лікарів. Заслуговує на увагу те, що Черкаська область має найкращі в Україні показники укомплектованості кадрами лікарських амбулаторій.

Незважаючи на те, що показники забезпеченості медичними працівниками Харківської області перевищують середні по Україні, кадровий потенціал використовується нерівномірно: при майже повній укомплектованості у містах окремі райони сільської місцевості укомплектовані лише на 58–66%.

У Сумській області медичний факультет університету готує кадри, але оскільки в сільській місцевості не створюються умови для молодих спеціалістів, то як наслідок — із 53 направлених на роботу в село випускників до роботи приступили лише близько половини. Випускники медичного факультету в основному працевлаштовуються в обласному центрі.

Зменшується число сільських лікарських амбулаторій та дільничних лікарень, де немає лікарів. Проте на сьогодні ще 4 дільничні лікарні (з них 2 — в Одеській, 2 — в Чернігівській областях) та 84 лікарські амбулаторії залишаються без лікаря лікувальної практики, а 102 фельдшерсько-акушерських пункти (ФАП) — без молодших спеціалістів з медичною освітою. В Одеській області 19 лікарських амбулаторій функціонують без лікарів лікувальної практики, у Миколаївській — 17, у Чернігівській — 11, у Житомирській — 8, у Сумській — 7.

Причини відомі: низький рівень та несвоєчасність виплати заробітної плати, скасування пільг, відсутність розвиненої соціальної інфраструктури та відповідних житлово-побутових умов. Останнє є основною причиною, з якої щороку у сільській місцевості вивільняється понад 1 тис. лікарських посад.

Забезпечення сільської місцевості лікарями тісно пов’язане з розвитком сімейної медицини. Згідно зі штатними нормативами, потреба у сімейних лікарях в Україні становить близько 33 тис. На сьогодні у закладах охорони здоров’я наявні 1264 посади сімейних лікарів. Реально на посадах сімейних лікарів працює лише 1100 осіб, незважаючи на те, що з 1998 р. підготовлено майже 2 тис. сімейних лікарів. Вартий наслідування приклад Харківської області, де у 21 районі відкрито 96 амбулаторій сімейної медицини з повним оснащенням та забезпеченням автотранспортом.

СПЕЦІАЛІСТИ ВУЗЬКОГО ПРОФІЛЮ

З року в рік зростає популярність таких спеціальностей як дерматовенерологія, акушерство та гінекологія, урологія, укомплектованість яких складає майже 100%. І, навпаки, залишається невирішеною проблема кадрового укомплектування фтизіатричної, патолого-анатомічної, рентгенологічної та лабораторної служб. Так, укомплектованість штату лікарів-рентгенологів сягає лише 53%. Міністерство охорони здоров’я України вживає заходів щодо правильного розподілу цих спеціалістів із врахуванням заявок керівників регіонів.

Необхідно звернути увагу на відсутність скоординованих дій ВМНЗ, управлінь охорони здоров’я та обласних санепідстанцій щодо орієнтації на працевлаштування випускників-«контрактників» (на сьогодні це значний потенціал). Як свідчить аналіз зарахованих до інтернатури випускників 2001 р., лише 1,5% з них виявили бажання отримати спеціалізацію з фтизіатрії, патолого-анатомії, рентгенології, лабораторної діагностики.

Майже 40% «контрактників» виявили бажання отримати вузьку спеціальність (уролог, дерматовенеролог, акушер-гінеколог, хірург) за реальної відсутності потреби у фахівцях цього профілю.

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Одним із основних чинників функціонування системи охорони здоров’я є оптимальне забезпечення її кваліфікованими кадрами. Щороку підвищують кваліфікацію близько 40 тис. лікарів і провізорів та понад 65 тис. молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою. З розвитком сімейної медицини та введенням очно-заочної форми післядипломного навчання за останні 5 років майже на 11% збільшилися обсяги підвищення кваліфікації медичних працівників. Одним із важливих показників професійного рівня є атестація медичних працівників. За останні 10 років кількість атестованих лікарів збільшилася на 17%.

Рівень кваліфікації сільських медичних працівників Харківської області вищий (62,6% атестованих), ніж Черкаської та Сумської областей (менше 50%).

КЕРІВНИЙ СКЛАД ГАЛУЗІ

У системі охорони здоров’я працює понад 12 тис. керівників з достатнім досвідом роботи, з яких 63% — атестовані. Критичний показник — кожен третій керівник не має категорії. У областях, де проведено перевірку, цей показник — на рівні загальнодержавного. Сьогодні 20% керівників галузі — особи пенсійного чи передпенсійного віку. Звертаю вашу увагу на те, що 12% осіб, зарахованих до резерву на керівні посади, люди пенсійного віку. Майже 25% керівників галузі в Харківській області — пенсійного віку. Ця тенденція характерна і для всіх медичних працівників.

КОРОТКІ ПІДСУМКИ

Проведений аналіз кадрового забезпечення медичної галузі дозволяє визначити цілі та пріоритети на майбутнє. Необхідно досягти належної ефективності використання наявних ресурсів, їх концентрації на перспективних напрямках, перш за все на впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та подальшого удосконалення сільської медицини.

Настав час наукового обгрунтування реальної та перспективної потреби у медичних кадрах, забезпечення реорганізації системи планування та розподілу кадрового потенціалу. Залишається нагальним напрямок підвищення професійного рівня медичних працівників шляхом удосконалення післядипломної освіти. Слід активізувати профорієнтаційну роботу, на усіх рівнях сприяти відновленню престижу професії медичного працівника та його соціальній захищеності.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи