Таблетки для схуднення: кому можуть бути потрібні препарати для зменшення маси тіла?

Коли препарати для схуднення взагалі розглядають?

Ожиріння — це глобальна хронічна проблема громадського здоров’я, що уражує 1,1 млрд людей через складну взаємодію екологічних, соціальних, біологічних і поведінкових чинників. Воно підвищує ризик розвитку цукрового діабету II типу, серцево-судинних, ниркових і печінкових хвороб, а також онкопатології. Зростання поширеності ожиріння зумовлене змінами в раціоні, фізичній активності та соціальних нормах, які формують середовище, що зумовлює збільшення маси тіла. Діагностика базується на розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) за формулою: маса тіла (кг) / зріст² (м²), а також на вимірюванні окружності талії. Зокрема, для дорослих ВООЗ визначає такі категорії: надмірна маса тіла — ІМТ ≥25, а ожиріння — ІМТ ≥30 [2].

Хоча модифікація раціону харчування та фізична активність залишаються вирішальними для довгострокового лікування ожиріння, їхня ефективність як монотерапії обмежена. Тому допоміжна фармакологічна терапія стала інструментом, пов’язаним із більш стійкими результатами зменшення маси тіла [3].

ЦІКАВО ЗНАТИ:
Як правильно приймати магній: коли та скільки, і з чим не поєднувати

Однак відповідні фармакологічні втручання потрібні далеко не кожній людині, яка хоче схуднути. Наприклад, у клінічній практиці препарати для контролю маси тіла можуть розглядатися для дорослих із ожирінням (ІМТ ≥30 кг/м²) або для осіб із ІМТ ≥27 кг/м² за наявності захворювань чи інших проблем зі здоров’ям, пов’язаних із надмірною масою тіла. Конкретні критерії залежать від препарату, країни та клінічних рекомендацій. При цьому рішення не ухвалюють лише за показником ІМТ. Лікар розглядає доцільність фармакотерапії лише після застосування й оцінки результатів зміни харчування, підвищення фізичної активності та поведінкового підходу [4].

Тобто застосування препаратів для схуднення — це не альтернатива здоровому харчуванню та фізичній активності. Їх застосовують у складі комплексної програми контролю маси тіла.

Зокрема, британський Національний інститут здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) наголошує на потребі комплексного підходу до схуднення, де фармакотерапія супроводжується поведінковими та дієтичними інтервенціями [5].

Які препарати сьогодні застосовують для зменшення маси тіла?

Поняття «таблетки для схуднення» дещо застаріло, адже сучасні препарати випускають не лише в таблетованій формі. До фармакологічних варіантів лікування ожиріння належать засоби з різними механізмами дії. Одні знижують апетит або збільшують відчуття ситості, інші впливають на всмоктування жиру в кишечнику.

Особливу увагу останніми роками привертають препарати, що впливають на гормональні сигнали, пов’язані з регуляцією апетиту та споживанням їжі. До них належать агоністи рецепторів GLP-1 [6], а також подвійні агоністи глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (Glucose-dependent insulinotropic polypeptide — GIP) та GLP-1 (GIP / GLP-1) [7].

ВООЗ у своїх рекомендаціях 2025 р. розглядає GLP-1-терапію як один із компонентів довгострокового лікування ожиріння, який має поєднуватися з поведінковими втручаннями, здоровим харчуванням та фізичною активністю [1].

Чи однаково препарати діють на чоловіків і жінок?

Саме це питання було центральним у дослідженні, на якому ґрунтувалася оригінальна стаття 2016 р. Дослідники вивчали роботу підгрупи нейронів, що передають інформацію про енергетичні потреби, інтегруються в головний мозок, щоб впливати на масу тіла. Центральним серед цих інтеграційних вузлів є пептиди проопіомеланокортину головного мозку (pro-opiomelanocortin — POMC) у самців і самиць мишей. Виявилося, що ці нейрони можуть по-різному впливати на фізичну активність, витрати енергії та накопичення маси тіла залежно від статі тварини [8].

Це важливе фундаментальне спостереження, однак воно не доводить, що препарати для лікування ожиріння менш ефективні у жінок.

Результати експерименту на мишах не можна безпосередньо переносити на людей. Крім того, сучасні клінічні рекомендації не використовують стать людини як просте правило, за яким можна передбачити, які пацієнти можуть отримати найбільшу користь від лікування.

Натомість ефективність і безпеку конкретного лікарського засобу оцінюють індивідуально.

Чому «таблетки для схуднення» не варто приймати самостійно?

У препаратів для лікування ожиріння є протипоказання, лікарські взаємодії та побічні реакції. Вони залежать від механізму дії конкретного засобу.

Наприклад, для препаратів, що впливають на систему GLP-1 або GIP / GLP-1, характерними небажаними реакціями можуть бути нудота, блювання, діарея або закреп [9]. Для інших лікарських засобів профіль ризиків відрізняється.

Тому вибір препарату залежить не лише від бажаної кількості втрачених кілограмів. Лікарю слід враховувати супутні захворювання, інші лікарські засоби, можливі взаємодії, протипоказання, переносимість, очікуваний ефект і навіть те, чи зможе людина дотримуватися призначеної схеми лікування.

Окрема проблема — препарати або дієтичні добавки (ДД) невідомого походження, які реалізують через неперевірені інтернет-майданчики під виглядом «жироспалювачів» чи «аналогів» рецептурних засобів. Їх склад, дозування та безпека можуть бути невідомими та нанести непоправну шкоду здоров’ю, а також навіть призвести до летальних наслідків [10].

Чи можна після схуднення просто припинити прийом препарату?

Ожиріння — хронічне захворювання, тому лікування може бути тривалим. Після припинення прийому деяких лікарських засобів у частини людей маса тіла може почати знову збільшуватися. Водночас підтримання здорових харчових і рухових звичок може допомогти ослабити цей ефект [11].

Мета лікування — довгостроковий контроль маси тіла та зниження пов’язаних із ожирінням ризиків для здоров’я.

Чи замінюють препарати дієту та фізичну активність?

NICE прямо рекомендує застосовувати препарати для контролю маси тіла разом зі зниженням калорійності раціону та підвищенням фізичної активності [5].

Тобто препарат не «скасовує» необхідність змінювати харчування чи рухову активність. Навпаки, саме поєднання цих підходів є основою сучасного лікування.

А що означає «ефективний препарат для схуднення»?

Примітно, що коли йдеться про ефективні препарати для схуднення, то розуміються обов’язково ті, завдяки яким людина втратила найбільше кілограмів. Але важливіше, чи вдалося досягти клінічно значущого зменшення маси тіла, чи покращилися пов’язані з нею показники здоров’я, чи добре переноситься лікування та чи можна безпечно підтримувати результат [12].

Примітно, що навіть помірне зменшення маси тіла може мати користь для здоров’я. Зокрема, повідомляється, що втрата близько 5–10% початкової маси тіла може позитивно впливати, зокрема, на рівень глюкози, тригліцеридів та артеріальний тиск [13].

Тому орієнтиром має бути не просто менша цифра на вагах, а саме покращення стану здоров’я та довгостроковий контроль маси тіла.

Коли варто звернутися до лікаря?

Консультація лікаря доцільна, якщо людина має ожиріння або надмірну масу тіла поєднано з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом II типу, обструктивним апное уві сні чи іншими захворюваннями, пов’язаними з масою тіла. Особливо не варто самостійно починати препарати для схуднення, якщо людина приймає інші лікарські засоби, має хронічні хвороби, вагітна або планує вагітність [14, 15].

Поширені запитання

Чи існують таблетки, які дозволяють схуднути без дієти та фізичної активності?

— Магічної таблетки не існує. Сучасні препарати для лікування ожиріння застосовують як частину комплексної програми, що передбачає зміни харчування, фізичну активність і поведінкові втручання.

Чи однаково препарати для схуднення діють у чоловіків і жінок?

— Не варто доходити висновку про ефективність у людей на підставі дослідження на мишах. Дослідження POMC-нейронів виявило статеві відмінності у фізіології тварин, але це не означає, що жінки загалом гірше реагують на сучасну фармакотерапію ожиріння.

Чи можна придбати препарат для схуднення і почати приймати його самостійно?

— Такі лікарські засоби можуть мати протипоказання, побічні ефекти та взаємодії з іншими ліками. Вибір терапії має здійснюватися виключно лікарем після оцінки стану здоров’я та ризиків.

Чи потрібно приймати препарати для схуднення все життя?

— Тривалість лікування індивідуальна. Оскільки ожиріння є хронічним захворюванням, у частини людей довготривала терапія може бути необхідною. Після припинення деяких лікарських засобів можливо повернення частини втраченої маси тіла.

Чи можна застосовувати препарати для схуднення лише заради покращення зовнішності?

— Фармакотерапія ожиріння призначена насамперед для лікування захворювання та зниження пов’язаних із ним ризиків для здоров’я, а не для косметичного зменшення маси тіла.

Коротко: головне

• Сучасні препарати для зменшення маси тіла — це не «дієтичні таблетки», а лікарські засоби для лікування надмірної маси тіла та ожиріння у відповідних пацієнтів. Вони можуть впливати на апетит, відчуття ситості та інші механізми регуляції енергетичного балансу, але не замінюють здорове харчування, фізичну активність і поведінкові зміни.
• Дослідження 2016 р. на мишах зафіксувало цікаві статеві відмінності в роботі POMC-нейронів, але воно не дає підстав стверджувати, що жінкам сучасні препарати для лікування ожиріння допомагають гірше.
• Сучасний підхід: лікувати не число на вагах, а ожиріння та пов’язані з ним ризики, підбираючи терапію індивідуально і оцінюючи її ефективність та безпеку в динаміці.

Інна Грабова

Список використаних джерел

1. World Health Organization (WHO). WHO issues global guideline on the use of GLP-1 medicines in treating obesity [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2025 Dec 1 [cited 2026 Oct 9]. Available from: www.who.int/news/item/01-12-2025-who-issues-global-guideline-on-the-use-of-glp-1-medicines-in-treating-obesity.
2. World Health Organization. Obesity and overweight [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2024 [cited 2026 Oct 9]. Available from: who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight.
3. Amini S, Burkholder DA, Allencherril RP, Shah R, McCarty TR. The Evolving Role of Weight Loss Pharmacotherapy. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2025 Mar; 21(3): 172–179. PMID: 40115654; PMCID: PMC11920015.
4. Верховна Рада України. Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Ожиріння у дорослих»» від 18.04.2023 р. № 729 [Інтернет]. Київ: Верховна Рада України; 2023 [цитовано 2026 Жов 13]. Доступно: rada.gov.ua/rada/show/v0427282-23#Text.
5. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Overweight and obesity management [Internet]. London: National Institute for Health and Care Excellence; 2025 [updated 2026 Jan 8; cited 2026 Oct 9]. (NICE guideline; NG246). Available from: nice.org.uk/guidance/ng246.
6. Moiz A, Filion KB, Tsoukas MA, Yu OHY, Peters TM, Eisenberg MJ. The expanding role of GLP-1 receptor agonists: a narrative review of current evidence and future directions. EClinicalMedicine. 2025 Jul 17; 86: 103363. doi: 10.1016/j.eclinm.2025.103363. PMID: 40727007; PMCID: PMC12303005.
7. Liu QK. Mechanisms of action and therapeutic applications of GLP-1 and dual GIP/GLP-1 receptor agonists. Front Endocrinol (Lausanne). 2024 Jul 24; 15: 1431292. doi: 10.3389/fendo.2024.1431292. PMID: 39114288; PMCID: PMC11304055.
8. Burke LK, Doslikova B, D’Agostino G, Greenwald-Yarnell M, Georgescu T, Chianese R, et al. Sex difference in physical activity, energy expenditure and obesity driven by a subpopulation of hypothalamic POMC neurons. Mol Metab. 2016 Jan 22; 5(3): 245–252. doi: 10.1016/j.molmet.2016.01.005. PMID: 26977396; PMCID: PMC4770275.
9. Gorgojo-Martínez JJ, Mezquita-Raya P, Carretero-Gómez J, Castro A, Cebrián-Cuenca A, de Torres-Sánchez A., et al. Clinical Recommendations to Manage Gastrointestinal Adverse Events in Patients Treated with Glp-1 Receptor Agonists: A Multidisciplinary Expert Consensus. J Clin Med. 2023; 12: 145. org/10.3390/jcm12010145.
10. Manning L, Bieniek M, Kowalska A, Ward R. Dietary supplements, harm associated with synthetic adulterants and potential governance solutions. Crime Law Soc. Change 2022; 78: 507–533. org/10.1007/s10611-021-09992-9.
11. Ahmed SK, Mohammed RA. Obesity: Prevalence, causes, consequences, management, preventive strategies and future research directions. Metabol Open. 2025 Jun 14; 27: 100375. doi: 10.1016/j.metop.2025.100375. PMID: 41041606; PMCID: PMC12486175.
12. Horn DB, Almandoz JP, Look M. What is clinically relevant weight loss for your patients and how can it be achieved? A narrative review. Postgrad Med. 2022 May; 134(4): 359–375. doi: 10.1080/00325481.2022.2051366. Epub 2022 Apr 26. PMID: 35315311.
13. Ryan DH, Yockey SR. Weight Loss and Improvement in Comorbidity: Differences at 5%, 10%, 15%, and Over. Curr Obes Rep. 2017 Jun; 6(2): 187–194. doi: 10.1007/s13679-017-0262-y. PMID: 28455679; PMCID: PMC5497590.
14. O’Shea D, Kahan S, Lennon L, Breen C. Practical Approaches to Treating Obesity: Patient and Healthcare Professional Perspectives. Adv Ther. 2021 Jul; 38(7): 4138–50. doi: 10.1007/s12325-021-01748-0. Epub 2021 Apr 30. Erratum in: Adv Ther. 2021 Jul; 38(7): 4151. doi: 10.1007/s12325-021-01802-x. PMID: 33929659; PMCID: PMC8085475.
15. Верховна Рада України. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження протоколів фармацевта» від 05.01.2022 р. № 7 729 [Інтернет]. Київ: Верховна Рада України; 2022 [цитовано 2026 Жов 13]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-22#Text

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!