Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів Фармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів України та в рамках підготовки другого (переробленого та доповненого) видання «Фармацевтичної енциклопедії» — у рубриці «Персоналії української фармації» ми пропонуємо читачеві ознайомитися з добіркою енциклопедичних статей, присвячених фаховому та науковому доробку вчених Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика.

БОРЗУНОВ Євгеній Єрмолайович (23.12.1927, м. Усмань Липецької обл.) — доктор фармацевтичних наук (1972), професор (1974) кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології (з 1997) НМАПО імені П.Л. Шупика.

Закінчив Московський фармацевтичний інститут (1958).

Працював: науковий співробітник Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1958–1966); завідувач кафедри техно­логії ліків (1967–1997), професор кафед­ри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 1997).

Напрями наукових досліджень: теоретичні основи технології ліків, оптимізація виробничих процесів і контролю якості ЛП аптечного і промислового виробництва.

Наукові здобутки: автор понад 350 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 2 монографій, 12 авторських свідоцтв і патентів, 17 навчальних посібників, понад 50 технологічних регламентів виготовлення ЛП у різних лікарських формах. Підготував 25 докторів і кандидатів фармацевтичних наук. Започатковані нові напрямки післядипломної підготовки фахівців з технології ліків та промислової фармації, розроблені навчальні програми (інженери-технологи, інженери — хіміки-аналітики, менеджери фармацевтичної промисловості, інженери-біотехнологи).

Основні праці: Влияние физических факторов на процесс таблетирования лекарственных порошков и свойства таблеток (канд. дис.). — Х., 1963; Исследования в области физико-химической механики таблетирования лекарственных порошко­образных веществ (докт. дис.). — Львов, 1972; Производство таблеток: Монография. — М., 1969; Таблеточные машины в медицинской промышленности: Монография. — М., 1975; Применение системы СИ в технологии лекарств // Фармац. журн. — 1978. — № 4; Определение биологической доступности лекарственных средств: Учебное пособие. — К., 1981 (співавт.); Несовместимость ингредиентов в инъекционных растворах. — Ашхабад, 1983 (співавт.); Осмолярность и несовместимость некоторых растворов для инъекций и инфузий // Врачебное дело. — 1990. — № 11 (співавт.); Дослідження в галузі таблетування лікарських препаратів // Фармац. журн. — 1994. — № 2 (співавт.); Методические рекомендации по построению систем менедж­мента (управления) охраны труда на предприятиях по производству лекарственных средств. — К., 2003 (співавт.); Методическое пособие по идентификации потенциально опасных объектов повышенной опасности на предприятиях по производству лекарственных средств. — К., 2003 (співавт.); Фізико-хімічні і технологічні обгрунтування причин недоброякісності виробництва таблеток // Фармац. журн. — 2006. — № 1 (співавт.); Проблеми таблеткового виробництва // Фармац. часопис. — 2007. — № 1 (співавт.); Обґрунтування технології плівкового покриття таблеток «Дарсил-Дарниця» // Фармац. журн. — 2008. — № 1 (співавт.).

Літ.: Учёные Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник /Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003.

Н.О. Ветютнева

ВАЙСМАН Григорій Аронович (1904, Житомирська обл. — 1986, США) — доктор фармацевтичних наук (1951), професор Київського державного інституту удосконалення лікарів.

Закінчив Вінницький фармацевтичний інститут.

Працював: доцент, професор, завідувач кафедри технології ліків і галенових препаратів (1939–1972) Київського державного інституту удосконалення лікарів.

Напрями наукових досліджень: розробка нових і вдосконалення існуючих методів аналізу АФІ та ЛП.

Наукові здобутки: автор понад 250 наукових праць, з них 3 монографії. Підготував 1 доктора і 15 кандидатів наук.

Основні праці: Вопросы улучшения качества лекарств. — К., 1952; Несовместимые сочетания ингредиентов в лекарственных формах. — К., 1953 (співавт.); Хранение медикаментов и изготовление лекарственных форм для инъекций. — К., 1972.

Літ.: 50-летию Киевского государственного института усовершенствования врачей. — К., 1968; Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003.

Р.С. Коритнюк

ВЕТЮТНЕВА Наталія Олександрівна (01.07.1957, с. Аксай Волгоградської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1997), професор (2001), завідувач кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів (з 2004), декан медико-профілактичного і фармацевтичного факультету (з 1999) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Заслужений працівник фармації України (2008).

Закінчила Харківський державний фармацевтичний інститут (1980).

Працювала: прові­зор-аналітик (1980), заві­дувач контрольно-аналі­тичної лабораторії аптечного управління Київського міськвикон­кому (1983); аспірант (1986), асистент (1990), старший викладач (1991), доцент (1994), професор (1999), завідувач кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів (з 2004) НМАПО імені П.Л. Шупика.

Напрями наукових досліджень: наукове обґрунтування принципів організаційно-методичного забезпечення якості ЛП на територіальному рівні; методологія контролю якості гомеопатичних ЛП та вивчення профілів розчинення твердих дозованих ЛП.

Наукові здобутки: Автор понад 200 наукових і навчально-методичних праць, член редакційних рад трьох фахових журналів. Під її керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.

Основні праці: Аналіз лужних металів у лікарських формах на основі комплексів з краун-ефірами і аніонами барвників (канд. дис.). — П’ятигорськ, 1990; Краун-сполуки у фармацевтичному аналізі і стандартизації гомеопатичних розведень (докт. дис.) — К., 1997; Справочник провизора-аналитика. — К., 1992 (розділ); Загальні методи аналізу і систематизація гомеопатичної рослинної сировини за технологічними підходами при виготовленні матричних настойок: Практ. посіб. — К., 1996 (співавт.); Методики кількісного визначення деяких фармацевтичних препаратів, гомеопатичних розведень та домішки свинцю в рослинній сировині за допомогою краун-ефірів: Метод. рек. МОЗУ: Укр­ЦНМІ. — К., 1996; Аналітичні тести для виявлення фальсифікованих лікарських засобів. — К., 2003 (співавт.); Забезпечення якості лікарських засобів в лікувально-профілактичних закладах: Метод. рек. — Чернігів, 2003 (співавт.); Інформаційне забезпечення державних інспекторів територіальних інспекцій з контролю якості лікарських засобів: Метод. рек. МОЗУ: УкрЦНМІ. — К., 2005 (співавт.); Вивчення динаміки вивільнення діючої речовини із твердих дозованих форм парацетамолу в різних середовищах розчинення: Збірн. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. — К., 2006. — Вип. 15. — Кн. 1 (співавт.); Гомеопатичні лікарські засоби, особливість технології виготовлення, принципи застосування, вимоги при реєстрації // Вісник фармакології і фармації. — 2007. — № 7 (співавт.); Використання тесту «Розчинення» для виявлення фальсифікованих та недоброякісних лікарських засобів: Збірн. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. — К., 2008. — Вип. 17. — Кн. 3 (співавт.).

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003; Енциклопедія сучасної України. — К., 2005.

Ю.В. Вороненко

ГРИЦЕНКО Олена Миколаївна (11.03.1940, м. Балаклія Харківської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1991), професор (1994) кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів (з 2004) Національної медичної академії післядипломної освіти імені  П.Л. Шупика.

Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1961).

Працювала: хімік-аналітик контрольно-аналітичної лабораторії Донецького облаптекоуправління та аптеки № 52 м. Донецька (1961–1965); аспірант (1965), асистент (1969), доцент (1976), завідувач кафедри фармакогнозії (1986), завідувач кафед­ри фармацевтичної хімії і фармакогнозії (1992), професор кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів (з 2004) НМАПО імені П.Л. Шупика.

Напрями наукових досліджень: фармакогнозія, фітохімія, взаємодія БАР у ЛП та прогнозування їх терапевтичної ефективності.

Наукові здобутки: автор близько 200 наукових праць, авторського свідоцтва, 4 патентів, довідника та монографії. Підготувала 3 кандидатів й 1 доктора наук.

Основні праці: Фитохимическое изучение рода пикульник (канд. дис.). — К., 1969; Растительные полисахариды и биологически активные вещества фенольной, лактонной и пиразолоновой природы в модельных системах и лекарственных средствах (докт. дис.). — К., 1991; Справочник провизора-аналитика. — К., 1989 (співавт.); Природна сила природних засобів лікування // Вісник фармакології та фармації. — 2005. — № 10; Духовные аспекты практической деятельности врача и провизора. — Львов, 2006 (під заг. ред. і співавт.).

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003; Портрети сучасниць. Випуск другий. — К., 2004.

Н.О. Ветютнева

ГУБСЬКИЙ Іван Максимович (18.01.1917, с. Косівка Кіровоградської обл. — 17.06.1997, Київ)  кандидат фармацевтичних наук (1964), доцент (1968), начальник Головного аптечного управління МОЗ УРСР (1956–1967); головний редактор фармацевтичного журналу (1960–1968); завідувач кафедри організації та економіки фармації (1978–1986) Київського державного інституту вдосконалення лікарів (КІУЛ).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1940).

Працював: директор та викладач Станіславської фармацевтичної школи (1946); керівник Кіровоградського обласного аптечного управління (1949); начальник Головного аптечного управління МОЗ УРСР (1956); завідувач лабораторії організаційно-економічних досліджень аптечного відділу Київського інституту фармакології й токсико­логії МОЗ УРСР (1967); доцент кафедри технології ліків і галенових препаратів з курсу організації фармацевтичної справи (1968), завідувач новоствореної ним кафедри організації та економіки фармації (1978) КІУЛ.

Напрямки наукових досліджень: оптимізація організації роботи аптечної мережі, створення служби фармацевтичної інформації, обґрунтування потреби підготовки фармацевтичних кадрів; вперше в країні подано наукове визначення спеціальності організації та економіки фармації.

Наукові здобутки: автор близько 140 наукових праць, організаційно-методичних рекомендацій і розробок щодо вдосконалення роботи аптечної мережі, організації та забезпечення фармацевтичної допомоги населенню; було відновлено видання «Фармацевтичного журналу» (1960). За його ініціативою відбувся І з’їзд фармацевтів УРСР (Харків, 1963); в аптечних закладах упроваджена бригадна матеріальна відповідальність; уведена атестація провізорів з присвоєнням відповідних кваліфікаційних категорій; вперше в Радянському Союзі розпочато створення служби фармацевтичної інформації (фармацевтичні центри, відділи інформації при аптечних складах, кабінети фармацевтичної інформації); в усіх сільських адміністративних районах республіки створені центральні районні аптеки, на які було покладено функції керівництва сільською аптечною мережею і забезпечення доставки ЛП в аптеки й аптечні пункти; створена методика планування потреби у фармацевтичних кадрах та їх післядипломне навчання. Обирався головою правління Наукового товариства фармацевтів УРСР (1958–1972), головою Київського міського наукового товариства фармацевтів (1976–1997).

Нагороди: орден Великої Вітчизняної війни, 2 ордени «Знак Пошани» та 9 медалей.

Основні праці: Этапы и перспективы развития аптечной сети УССР (канд. дис.). — М., 1964; Краткий справочник аптечного работника. — К., 1958; Аптечна справа в УРСР: Монографія. — К., 1976; Організація фармацевтичної справи: Підручник. — К., 1962 (співавт.); Організація та економіка фармацевтичної справи: Підручник. — К., 1976 (співавт.).

Літ.: Іван Максимович Губський // Фармац. журн. — 1996. — № 1; Архів НМАПО ім. П.Л. Шупика.

М.С. Пономаренко

ДАВТЯН Лена Левонівна (06.02.1963, м. Ленінакан, Вірменія) — доктор фармацевтичних наук (2006), професор (2007), завідувач кафедри фармацевтичної технології та біофармації (з 2009) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Закінчила фармацевтичний факультет Кемеровського медичного інституту (1985).

Працювала: провізор, завідувач аптеки № 1 м. Ленінакан (1985); аспірант кафедри технології ліків Національного фармацевтичного університету (1991), старший лаборант кафедри судово-медичної токсикології Харківського медичного інституту післядипломної освіти (1994), старший викладач (1998) доцент (2000), професор (2007), завідувач кафедри фармацевтичної технології та біофармації НМАПО імені П.Л. Шупика (з 2009).

Напрями наукових досліджень: розробка наукових принципів створення пролонгованих м’яких ЛП для стоматології.

Наукові здобутки: автор близько 200 наукових і навчально-методичних праць, серед них 5 патентів, 2 навчальні посібники, 5 методичних рекомендацій.

Основні праці: Технология и изучение стоматологических лекарственных пленок для лечения больных с воспалительными заболеваниями пародонта (канд. дис.). — Х., 1996; Науково-практичне обґрунтування технології м’яких лікарських форм для стоматології (докт. дис.). — К., 2006; Технологічна лінія виробництва лікарських плівок // Фармац. журн. — 2003. — № 5 (співавт.); Вивчення фізико-хімічних властивостей антигрибкової мазі з циміналем // Запорізький мед. журн. — 2004. — № 1; Визначення фармако-кінетичних параметрів лікарських плівок «Віруплен» у крові щурів // Фармаком. — 2004. — № 1 (співавт.); Технологія та біофармацевтичні аспекти лікарських плівок антимікробної дії: Навчальний посібник. — К., 2005 (співавт.); Фармакогнозія. Лікарська рослинна сировина та фітозасоби: Навчальний посібник. — Вінниця, 2006 (співавт.); Вплив допоміжних речовин на антимікробну активність метронідазолу // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. — 2007. — Вип. 16 (спів­авт.); Определение оптимальной концентрации действующих веществ в лекарственных пленках // Сб. науч. труд. Пятигорской фармац. акад. — 2008. — Вып. 63 (співавт.).

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003.

Р.С. Коритнюк

ЗАГОРІЙ Володимир Антонович (09.09.1951, с. Старий Калкаїв Полтавської обл.) — доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2002), завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології (з 1997) НМАПО імені П.Л. Шупика.

Закінчив: Ленінград­ський хіміко-фарма­цев­тичний інститут (1974); Академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР (1988).

Працював: керівник Вологoдського аптечного складу (1976); начальник цеху Лубенського хіміко-фармацевтичного заводу (1979); головний інженер Лубенського хіміко-фармацевтичного заводу (1984); слухач Академії народного господарства при Раді Міністрів (1986); головний інженер Київського виробничого хіміко-фармацевтичного об’єднання «Дарниця» (1989); генеральний директор (1993–2009), голова наглядової ради (з 2009) ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»; за сумісництвом старший викладач кафедри організації і економіки фармації (1996); завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології (з 1997).

Напрями наукових досліджень: теоретичні й практичні обґрунтування інженерної промислової технології ЛП; упровадження новітньої та вдосконалення традиційних технологій у фармацевтичній промисловості.

Наукові здобутки: автор 155 публікацій, у т.ч. 4 монографій, 4 авторських свідоцтв, 4 патентів, 22 навчальних посібників. Бере участь у вдосконаленні законів України та АНД на ЛП.

В.А. Загорій — один з ідеологів GMP в Україні як у теоретично-науковій, так і практично-індустріальній площинах. З його іменем пов’язана новітня історія «Фармацевтичної фірми «Дарниця» — впродовж багатьох років лідера вітчизняної фармацевтичної промисловості, нині — одного з провідних, найбільш сучасних та передових фармацевтичних підприємств не лише в Україні, але й на теренах СНД.

Під керівництвом В.А. Загорія компанія з успіхом пройшла найважливіші етапи свого розвитку — повну технічну та технологічну модернізацію, послідовне впровадження суворих вимог GMP і міжнародних стандартів контролю та забезпечення якості ЛП, втілення системи управління якістю, докорінну зміну культури промислового виробництва ліків та ведення бізнесу. Наполегливу наукову та освітню діяльність В.А. Загорій поєднує з широкою діловою та громадською, культурно-просвітницькою та меценатською активністю: В.А. Загорій є президентом Ліги меценатів України; фінансово й організаційно підтримує театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв».

Основні праці: Організаційні основи і форми вдосконалення управління фармацевтичним виробничим підприємством в умовах ринкових відносин (канд. дис.). — К., 1996; Комплексне програмно-цільове управління виробництвом лікарських засобів в умовах упровадження правил GMP на фармацевтичному підприємстві (докт. дис.). — К., 2002; Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор: Учебное пособие. — К., 1998 (співавт.); Надлежащая производственная практика лекарственных средств: Учебное пособие. — К., 1999 (спів­авт.); Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: Навчальний посібник. В 2 т. — Х., 1999 (співавт.); Організація і економіка фармації: Навчальний посібник. — К., 2001 (співавт.); Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Активные фармацевтические ингредиенты. Готовые лекарственные средства. Руководство по качеству. Рекомендации PIC/S. — К., 2001 (спів­авт.); Основні питання стратегії розвитку фармацевтичного виробництва. — К., 2002 (співавт.); Багатоваріантність підходу до виробництва і реалізації лікарських засобів як до продуктів ринкової категорії. — К., 2003 (спів­авт.); Аналіз продуктів розкладу таблетованих лікарських препаратів, упакованих у папір з поліетиленовим покриттям, при дослідженні на стабільність в умовах прискореного зберігання // Фармацевтичний журнал — 2004. — № 1 (співавт.); Організаційне проектування структури управління персоналом фармацевтичного підприємства // Фармацевтичний журнал — 2005. — № 2 (співавт.); Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. — К., 2007 (співавт.); Абетковий довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. — К., 2007 (співавт.); Кафедра промислової фармації НМАПО імені П.Л. Шупика та фармацевтична фірма «Дарниця» як спеціалізований навчальний комплекс для післядипломного вдосконалення знань персоналу з виробництва лікарських засобів. — К., 2008 (спів­авт.); Лікарські засоби. Належна виробнича практика (Настанова СТ-Н МОЗУ 42–4.0:2008). — К., 2009 (співавт.).

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003.

М.С. Пономаренко , П.Г. Снєгірьов

КОРИТНЮК Раїса Сергіївна (01.07.1940, м. Умань Черкаської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1992), професор (1993) кафедри фармацевтичної технології та біофармації (з 2009) Національ­ної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Закінчила Запорізький фармацевтичний інститут (1962).

Працювала: хімік-аналітик, заступник завідувача, завідувач аптеки № 36 м. Києва (1962–1965); відповідальний секретар «Фармацевтичного журналу» (1965–1967); аспірант (1967), асистент (1970), доцент (1975), професор (1993), завідувач (1994–2009), професор (з 2009) кафедри фармацевтичної технології й біофармації НМАПО імені П.Л. Шупика.

Напрямки наукових досліджень: розробка науково обґрунтованої технології ЛП для парентерального застосування.

Наукові здобутки: автор близько 300 наукових і навчально-методичних праць, з них 2 монографії, 1 навчальний посібник, 13 патентів, 15 методичних рекомендацій. Підготувала 1 доктора та 8 кандидатів наук.

Основні праці: Исследование в области приготовления концентрированных длительно стойких плазмозамещающих растворов (канд. дис.). — Львов, 1970; Исследование и разработка технологии кровезамещающих растворов полиионного состава с энергетическими субстратами (докт. дис.). — Х., 1992; Технология и контроль качества растворов для инъекций в аптеках. — К., 1990 (співавт.); Технологія та біофармацевтичні аспекти лікарських плівок антимікробної дії. — К., 2005 (співавт.); Фармакологічні дослідження стоматологічних лікарських плівок пролонгованої дії. — К., 2007 (співавт.); Біологічні випробування парентерального лікарського засобу «Каглутамагол» // Фармацевтичний часопис. — 2008. — № 1 (5) (співавт.); Технологічні аспекти та номенклатура інфузійних розчинів // Запор. мед. журн. — 2009. — № 2, Т. 11 (співавт.).

Літ.: Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999; Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа. — К., 2003.

М.С. Пономаренко

МАКСЮТІНА Ніна Павлівна (19.02.1925, с. Микитівка Бєлгородської обл.) — доктор хімічних наук (1972), професор (1972) кафедри фармакогнозії й ботаніки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (з 1999), професор кафед­ри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2005).

Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1948).

Працювала: старший науковий співробітник Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1948–1966); завідувач кафедри фармацевтичної хімії (1966–1992), професор кафедри фармацевтичної хімії й фармакогнозії (1992–1999) Київської медичної академії після­дипломної освіти імені П.Л. Шупика; завідувач секції фармакогнозії й ботаніки кафедри фармації (1999–2003), професор кафедри фармакогнозії і ботаніки (з 2003) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; професор кафед­ри контролю якості і стандартизації лікарських засобів НМАПО імені П.Л. Шупика (з 2000).

Напрями наукових досліджень: фітохімічні дослідження, створення ЛП рослинного походження й лікувальних БАР для харчових добавок; фармацевтичний аналіз.

Наукові здобутки: автор ЛП Плантаглюцид, Бероксан, Плантастин, Фларонін, Гранули кверцетину, Корвітин і понад 40 БАД, у тому числі Вітапектину і медових желе на його основі, фітосорбінів та ін. Автор понад 300 наукових праць і 24 винаходів, серед них 5 монографій, 2 довідники. Підготувала 2 докторів та 14 кандидатів наук.

Основні праці: Химические исследования карденолидов Syrenia angustifolia L. (канд. дис.). — М., 1954; Химические исследования некоторых О-гликозидов и создание на их основе новых лекарственных препаратов (докт. дис.). — Ташкент, 1972; Идентификация фармацевтических препаратов. — К., 1978 (співавт.); Методы анализа лекарств. — К., 1984 (співавт.); Растительные лекарственные средства. — К., 1985; Фитотерапия в комплексном лечении внутренних органов. — К., 1991; Справочник провизора-аналитика. — К., 1989 (співавт.); Авт. свид. № 1660247 СССР, MKИ A 61K 9/10, 47/06. Способ получения твердой дисперсии // Открытия. Изобретения. — 1991. — № 24 (співавт.); Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних та радіаційних ушкодженнях: Метод. реком. — К., 2000 (співавт.); Патент України № 23996, А 61К9/14, А61К 35/68. С 08F271/02, «Спосіб отримання корвітину». Дата публікації: 15.12.2000. — Бюл. № 7; Патент України № 38504 А, А61К 9/14, А61К 35/68, А61К 31/455, Кардіопротекторний засіб для лікування гострого інфаркту міокарда, спосіб його отримання та спосіб його застосування. Дата публікації: 17.03.2003. — Бюл. № 2.

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 80 років (1918–1998): Довідник. — К., 1998; Основні етапи наукових досліджень кафедри фармацевтичної хімії / Н.П. Максютіна, Л.О. Кириченко, В.Г. Іванисенко та ін. // Фармац. журн. — 1993. — № 6.

Н.О. Ветютнева

ПОНОМАРЕНКО Микола Семенович (12.12.1944, смт Андріївка Харківської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1993), завідувач кафедри організації й економіки фармації (з 1991) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Заслужений працівник фармації України (2008).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1972).

Працював: завідувач Подільської центральної районної аптеки № 46 м. Києва (1972–1976); секретар Київського міського комітету профспілки медичних працівників (1976–1981); секретар Українського республіканського комітету профспілки медичних працівників (1981–1984); старший викладач (1984–1991), завідувач (з 1991) кафедри організації і економіки фармації НМАПО імені П.Л. Шупика.

Напрями наукових досліджень: оптимізація форм, методів та методології вдосконалення системи післядипломного навчання провізорів; методи, механізми та інструменти виміру знань, умінь та навичок.

Наукові здобутки: автор понад 300 наукових і навчально-методичних праць, серед них — проекти Закону України «Про фармацевтичну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України, наказів МОЗ України, 1 монографія, 7 довідників, 18 патентів та авторських свідоцтв, 2 навчальні посібники. Підготував 8 кандидатів та 2 докторів наук.

Основні праці: аналіз захворюваності аптечних працівників у взаємозв’язку з їх умовами праці (канд. дис.). — Х., 1982; Організаційні принципи, методичні основи і форми удосконалення системи післядипломного навчання провізорів (докт. дис.). — Х., 1990; Професійно-посадові стандарти (48 методичних рекомендацій). — К., ГАПУ МОЗ України, 1988–1989; Определение уровня компетентности специалистов с помощью комбинированного метода измерения знаний, умений, навыков // Фармация. — 1989. — № 3; Фармацевтична промисловість України: проблеми та успіхи // Вісн. фармац. — 1995. — № 3 (співавт.); Концептуальна модель інформатизації фармацевтичного маркетингу та менеджменту // Фармац. журн. — 1999. — № 6 (співавт.); Основні наукові, теоретичні та практичні підходи щодо розробки і впровадження формулярної системи у лікувально-профілактичних та аптечних закладах і на підприємствах фармації // Ліки України. — 2001. — № 1 (співавт.); Спосіб формування фармацевтичної інформації та її надання абоненту. Патент України. — К., 2003 (спів­авт.); Етична декларація поведінки фахівців, зайнятих у сфері створення, виробництва, обігу, промоції та реклами лікарських засобів: Довідник кваліфікаційних характеристик професій. — К., 2007 (співавт.).

Літ.: Хто є хто в охороні здоров’я і медицині України. — К., 1997; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999; Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б.П. Криштопа.— К., 2003; Микола Пономаренко — постаті фармації. — К., 2007; Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 90 років (1918–2008). — К., 2008.

Д.С. Волох

ФІАЛКОВ Яків Анатолійович (Пафтулович) (08 (20) 11.1895, Київ — 16.11.1958, Київ) — учений-хімік, чл.-кор. АН УРСР (з 1945).

Закінчив Київський політехнічний інститут (1925).

Працював: Київ­ський фармацевтичний інститут (1925–1930), кафедра хімії Наркомосу (1927–1930); Інститут загальної й неорганічної хімії АН УРСР (1930–1958), одночасно — Київський інститут удос­коналення лікарів, Київський політехнічний інститут та Київський університет.

Напрями наукових досліджень: неорганічна хімія, дослідження комплексних сполук, зокрема комплексних сполук галогенів та галогенідів, а також фізико-хімічних властивостей розчинів.

Наукові здобутки: розробив нові та узагальнив існуючі методи фармацевтичного аналізу. Йодхлорометричний метод увійшов до ДФУ ІХ, Х та ХІ видань і використовувався для визначення майже 80 ЛП.

Основні праці:Методи дослідження лікових речовин. — К., 1935 (2-ге вид., 1938); Методы исследования лекарственных веществ. — К., 1946.

Літ.: Украинская советская энциклопедия. — К., 1984. — Т. 11; Основні етапи наукових досліджень кафедри фармацевтичної хімії / Н.П. Максютіна, Л.О. Кириченко, В.Г. Іванисенко та ін. // Фармац. журн. — 1993. — № 6.

Н.О. Ветютнева

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи