Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я повідомила, що з прийняттям Урядом проекту постанови КМУ «Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон» з’явився принцип співоплати такого лікування. У разі якщо пацієнт отримав від будь-якого благодійного фонду певну суму на лікування, то ця сума може донараховуватися до наявних бюджетних коштів, які виділено на цю програму. Тому МОЗ планує відправляти набагато більше пацієнтів на лікування за кордон, ніж раніше.
Також Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, зазначив, що в липні перші міста, райони і територіальні громади зможуть приєднатися до реалізації реформи фінансування первинної медичної допомоги. Однак для цього місцева влада повинна провести автономізацію всіх закладів первинної медичної допомоги на своїй території, перетворивши свої медичні заклади з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства. Це дасть їм можливість укладати договори, мати рахунки в банку, отримувати від держави оплату за надання медичних послуг, самостійно планувати свій штатний розпис і бюджет. Слід розуміти, що Національна служба здоров’я не буде працювати з громадою, містом або районом, у якому залишаться заклади, які не були перетворені на комунальні некомерційні підприємства.
Він запевнив, що такий план впровадження реформи розроблено і затверджено спільно з представниками регіонів. Окрім цього, заступник міністра наголосив, що важливими для реалізації реформи є й фахівці, які залучатимуться для її втілення. У зв’язку ыз цим він нагадав, що в рамках реформи державної служби вже обрано двох генеральних директорів директоратів МОЗ. Однак в січні буде оголошено конкурси на зайняття вакантних посад директорів директоратів, а також експертів директоратів, для яких вже обрано очільників. Він запевнив, що в разі необхідності такі конкурси оголошуватимуться постійно, щоб повністю укомплектувати штат МОЗ і на постійній основі завжди були експерти, які впроваджуватимуть реформи в системі охорони здоров’я.
П. Ковтонюк наголосив, що затверджена Урядом Методика розрахунку вартості медичних послуг потрібна для підготовки етапів реформи для вторинної та третинної медичної допомоги, що розпочнеться в 2019–2020 рр. Ця методика дає відповідь, якою є собівартість медичної послуги, а потім якою буде вже остаточна вартість медичної послуги. Для визначення остаточної вартості братимуться собівартість у референтних лікарнях, у тому числі різних форм власності, за якими визначатиметься тариф на ту чи іншу медичну послугу.
Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, зауважив, що в урядову програму «Доступні ліки» для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу і бронхіальної астми загалом включено 198 торгових назв препаратів за 21 діючою речовиною. Завдяки прийнятим Урядом змінам у 2018 р. МОЗ додасть до цього переліку ще 2 діючі речовини (лозартан та глібенкламід згідно проекту Реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби), що, у свою чергу, дозволить включити в програму щонайменше 10 торгових назв лікарських засобів.
Також прийняті зміни дадуть можливість впровадити електронний рецепт. Тобто аптечні заклади зможуть працювати у форматі електронної звітності, що значно полегшить їм роботу з цією урядовою програмою. Крім того, після підключення електронного рецепта на центральному рівні пацієнти зможуть отримати ліки по всій Україні незалежно від місця прописки чи надання медичної допомоги. У квітні у декількох регіонах та у місті Бахмут має запрацювати електронний рецепт.
У рамках оновлень Реєстру граничних оптово-відпускних цін, які відбуваються щороку в січні і липні, прийнятими змінами надається можливість аптечним закладам протягом 30 днів з дня оновлення реєстру реалізовувати лікарські засоби за старими цінами.
Також Р. Ілик звернув увагу на те, що МОЗ працювало над розширенням нозологій за програмою «Доступні ліки», однак при погоджені з центральними органами влади, зокрема з Міністерством фінансів, виникли застереження, чи вистачить на реалізацію програми 1 млрд грн. Тому рішення щодо розширення програми за запланованими нозологіями прийматиметься вже наступного року.
Зауважимо, під час засідання Уряду П. Ковтонюк повідомив про те, що програму «Доступні ліки» буде розширено за рахунок імуносупресивних препаратів. При цьому не уточнено, про які саме МНН йде мова. Крім того, проект Реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, який оприлюднений на сайті МОЗ 27 грудня, також не містить відповідних МНН.
Нагадаємо, наше видання проводило аналіз проекту постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яким і передбачалося розширення програми «Доступні ліки» трьома новими нозологіями: хронічні захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки; депресії і депресивний синдром; профілактика і лікування анемій у I триместр вагітності.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі