Соціально відповідальний аптечний бізнес: рецепт від «Ліки Кіровоградщини»

Уже доброю традицією для нас стало висвітлення діяльності аптечних закладів у різних регіонах України. Свого часу ми знайомили наших читачів з роботою волинських аптечних підприємств «Волиньфарм» і «Волиньфармпостач», Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», львівської аптечної мережі «D.S.», а також вінницьких аптечних закладів. 22 лютого 2018 р. ми мали нагоду відвідати аптеки ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» і ознайомитися з сучасним станом аптечної справи у цій мережі.

На сьогодні ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» — це мережа із 138 аптечних закладів, з яких більше 60 розташовано в сільській місцевості*.

На вул. Набережна, 13, м. Кропивницький розташована аптека № 1 ПрАТ «Ліки Кіровоградщини». Тут нас зустрічала її завідувач Оксана Хільченко. Разом з нею в закладі працюють 10 фармацевтичних працівників: 7 першостільників і 3 працівники виробничого відділу, які займаються екстемпоральним виготовленням лікарських засобів. Про роботу аптеки нам розповіла О. Хільченко.

— Як відомо, в Україні вже майже рік реалізується урядова програма «Доступні ліки». Чи бере участь ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» у цій програмі?

— Ми входимо в меншість тих аптечних мереж, які не є комунальними, але беруть участь у державних соціальних програмах. Протягом всієї діяльності ПрАТ «Ліки Кіровоградщини», а саме з 2000 р., постійно здійснює відпуск ліків у рамках державних програм.

Так, ми відпускаємо лікарські засоби, у тому числі в рамках програми «Доступні ліки». Звичайно, до нас приходять пацієнти зі своїми проблемами, і багато хто з лікарів говорять їм про те, що ліки надаватимуться безкоштовно, не пояснюючи нюанси. Уже коли пацієнт приходить в аптеку, він дізнається, що не всі препарати безкош­товні. Звісно, це викликає незадоволення, і нашим працівникам доводиться роз’яснювати принципи роботи програми «Доступні ліки».

Загалом пацієнти обирають ті лікарські засоби, за які потрібно менше доплачувати. Є й така категорія пацієнтів, які застосовують конкретні лікарські засоби, до яких вони звикли і які підходять їм найбільше.

Робота аптек за програмою «Доступні ліки» має свої особливості. Наша аптека працює з 08:00 до 21:00. Були випадки, коли пацієнти вже з 7:30 створювали черги, чекаючи її відкриття. Враховуючи, що відпуск доступних лікарських засобів супроводжується перевіркою правильності виписаного лікарем рецепта, вибором пацієнтом запропонованих фармацевтичним працівником лікарських засобів, а також консультацією щодо застосування препарату, час на обслуговування одного пацієнта займає щонайменше 5–7 хв. У зв’язку із цим, незважаючи на те, що в аптеці працює 3 вікна, нерідко стаються випадки, коли інші пацієнти, не дочекавшись своєї черги, розвертаються та йдуть в іншу аптеку.

— У яких ще програмах беруть участь аптеки ПрАТ «Ліки Кіровоградщини»?

— Ми також беремо участь у пілотному проекті щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну. У зв’язку із запровадженням електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії (далі — Реєстр), змінилися умови праці. Для пацієнта це легше, а для лікарів і фармацевтичних працівників робота стала більш ємною і потребує додаткового часу.

Усі реєстри ми формуємо відповідно до відпущених за рецептами ліків. Тобто дані реєстрів мають повністю співпадати з рецептами, які було обслужено. Рецепти зберігаються в аптеці протягом 3 років (не враховуючи поточного).

Що стосується електронної звітності, введеної в рамках пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, то дійсно стало простіше. Під час відпуску препаратів інсуліну ми ідентифікуємо рецепт в електронному реєстрі пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, за його номером і ставимо відмітку про відпуск препарату інсуліну. Лікар формує рецепт засобами реєстру, який в електронному вигляді направляється в аптеку. З таким же надрукованим рецептом пацієнт приходить в аптечний заклад і йому здійснюється відпуск препарату інсуліну. Ми впевнені, що лікар не зробив помилок при оформленні рецепта і відповідає за це.

Наше завдання — перевірити правильність виписаного рецепта, звірити його з електрон­ним рецептом і правильно відпустити препарат хворому.

Що стосується звітності за відпущені лікарські засоби в рамках програми «Доступні ліки», то вона здійснюється за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів». Ми формуємо електронний реєстр двічі на місяць. Моє особисте завдання як завідувача аптеки проводити звірку паперових рецептів з електронними даними, які вніс фармацевтичний працівник під час відпуску доступних ліків. Так, фармацевт може помилково вказати неправильний номер рецепта чи дані про лікаря, який його виписав. Тому звірка інформації необхідна для того, щоб виключити ймовірність помилок у реєстрі й отримати відшкодування за відпущені ліки. Це займає певний час, адже кількість відпущених рецептів за звітний період варіює від 500 до 600.

Відшкодування за відпущені препарати здійс­нюється з боку розпорядників коштів вчасно — вже через декілька днів після направлення звітності.

— Чи припускаються лікарі помилок при виписуванні рецептів?

— Ще на початку запровадження урядової програми такі випадки були. Зокрема, на рецепті могли вказувати торгову, а не міжнародну непатентовану назву лікарського засобу. Звісно, що лікарські засоби за неправильно виписаними рецептами ми не відпускаємо. У даний час я не можу сказати, що медичними працівниками допускаються помилки при виписуванні рецептів.

— Чи є в ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» аптеки, які здійснюють екстемпоральне виготовлення лікарських засобів?

— Безпосередньо у Кропивницькому — 12 аптечних пунктів 11 аптек мережі. Аптека № 1 завж­ди була і є аптекою, яка спеціалізується на екстемпоральному виготовленні ліків і забезпечує потреби всієї Кіровоградської обл. Ми виконуємо замовлення за індивідуальними прописами, а також виготовляємо ліки на замовлення закладів охорони здоров’я.

Якщо бути відвертими, то екстемпоральне виготовлення ліків є невигідним з фінансової точки зору. Проте наше керівництво в особі голови правління ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» Сергія Хільченка прийняло рішення продовжувати займатися цим видом аптечної справи, оскільки попри широкий асортимент препаратів, які виготовляються на заводах, є екстемпоральні ліки, які неможливо замінити. Тому ми не можемо відмовити тим категоріям населення, які мають потребу в таких лікарських засобах.

— Чи є проблеми, з якими стикаються аптеки в процесі роботи?

— Не новою є проблема з вакцинами, а точніше їх відсутністю. Думаю, що ця проблема притаманна і для інших областей. Наприклад, ми не можемо забезпечити батьків дітей вакцинами згідно з календарем профілактичних щеплень. Доводиться вислуховувати обурення батьків, виправдовуватися перед ними, пояснювати ситуацію. У нас створено всі умови для зберігання вакцин, яких немає. Наприклад, зараз ми чекаємо поставки вакцини АКДС. Ми замовляли 500 доз, нам надають лише 10. Яким чином ми маємо визначити, кому надати вакцину? Я розумію всіх батьків і їх хвилювання з цього приводу.

— На Вашу думку, чи мають бути якісь преференції для аптечних закладів, які несуть додаткове соціальне навантаження?

— Зважаючи на те, що ми працюємо з різними категоріями населення, у тому числі в рамках державних програм, хотілося б, щоб на державному або місцевому рівні з боку влади надавалися певні пільги. Нам доводиться працювати в рівних умовах з аптеками, які не переймаються вище­окресленими питаннями. Натомість більше часу ми витрачаємо на роз’яснювальну роботу, підготовку звітності тощо.

Ще одна проблема, на яку б я хотіла звернути увагу, і яка, мабуть, є не лише в Кіровоградській обл. — не регламентовано питання щодо обмежень на відкриття нових аптек. Їх концентрація надто висока. В одному будинку може бути розміщено кілька аптек.

Заохотити фармацевтів працювати в аптеках, задіяних у державних програмах, складно. Замість того, щоб здійснювати механічну роботу, заповнюючи звітність щодо відпущених ліків, вони можуть піти до іншої аптеки, де цими питаннями не переймаються. Тому доцільно було б запровадити якусь винагороду з боку держави або переваги для аптечних закладів, які несуть додаткове соціальне навантаження.

— 22 лютого оприлюднено урядову постанову, якою дозволено здійснювати планові перевірки Держлікслужбі та її територіальним органам. Як Ви до цього ставитеся?

— Моя особиста думка — перевірки необхідно здійснювати обов’язково. По-перше, українці мають знати і бути впевнені в тому, що всі ліки, які вони придбавають в аптеках, відповідають вказаній у сертифікатах якості. По-друге, суб’єкти господарювання мають чітко розуміти, що їх діяльність відповідає законодавчим вимогам і зокрема Ліцензійним умовам. Тому Держлікслужба повинна перевіряти. Добросовісним підприємцям немає чого боятися і вони готові до перевірок.

— Чи співпрацює ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» з профільними навчальними закладами в контексті підготовки молодих кадрів?

— Так, ми допомагаємо готувати молоді кад­ри. На базі наших аптечних закладів студенти проходять практику відповідно до укладених з навчальними закладами договорів. Тісна спів­праця у нас з Кіровоградським медичним коледжем імені Є.Й. Мухіна, Національним фармацевтичним університетом (НФаУ), Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця, Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького.

Наше знайомство з роботою аптеки продовжилося безпосередньо в асистентській аптеки. Тут працюють висококваліфіковані спеціалісти з багаторічним трудовим стажем. Так, провізор-аналітик Валентина Чупріна присвятила аптечній справі 43 роки і працює в «Ліках Кіровоградщини» з моменту створення підприємства. Фармацевт Тетяна Мальована, яка працює в аптеці з дня її відкриття — 31 рік, розповіла, що за місяць у середньому відпускаються екстемпоральні ліки за 1 тис. рецептів. Аптека обслуговує всю Кіровоградську обл. Екстемпоральне виробництво аптеки № 1 ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» спеціалізується на виготовленні лікарських засобів у формі мазей, порошків, бовтанок, розчинів, крапель, що застосовуються для проведення електрофорезу, в дерматології, педіатрії, гастроентерології, офтальмології, отоларингології та ін. Тут виготовляються ліки як за індивідуальними рецептами лікарів, так і на замовлення лікувально-профілактичних закладів.

На території лікувального закладу «Кіровоградська дитяча обласна лікарня» в окремому приміщенні розмістилася аптека № 5 ПрАТ «Ліки Кіровоградщини». До речі, тут же, безпосередньо у приміщенні Кіровоградської дитячої обласної лікарні, знаходиться аптечний пункт № 11 аптеки № 1 ПрАТ «Ліки Кіровоградщини».

Враховуючи місце розташування, аптека № 5 надає фармацевтичні послуги цілодобово. За словами завідувача аптеки з 26-річним досвідом роботи Людмили Бойчук, аптека відносно нова — їй 2 роки. Тут працює 2 провізори і 3 фармацевти. Асортимент аптечного закладу також включає широкий вибір дитячого харчування. Справа в тому, що дітям, які знаходяться у відділенні патології новонароджених, лікарі підбирають і призначають індивідуальне харчування.

Аптека також плідно співпрацює з алергологічним відділенням Кіровоградської дитячої обласної лікарні, забезпечуючи наявність алергенів, які випускаються Вінницьким підприємством «Імунолог». Алерголог-пульмонолог призначає дітям курс лікування. «Наприклад, у когось алергія на амброзію проявляється в серпні. Для того щоб послабити перебіг алергії, з січня починають вводити дітям алерген у низьких дозах», — пояснює Л. Бойчук.

Відповідаючи на питання, якими особистими і професійними якостями має володіти фармацевтичний працівник, Л. Бойчук без вагань зазначила, що він має бути співчутливим, комунікабельним, некатегоричним, знаходити індивідуальний підхід до кожного відвідувача аптеки. Відмітила фахівець і необхідність професійних взаємовідносин між фармацевтичним і медичним працівником, які мають бути спрямовані на вибір ефективних і доступних лікарських засобів для досягнення спільної мети — збереження здоров’я пацієнта.

Не можна не відзначити окремо керівника ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» Сергія Хільченка, який очолює ГО «Кіровоградська фармацевтична асоціація», а також є заступником голови правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», що свідчить про активну громадянську позицію фармацевта за освітою і постійний вклад у розвиток та удосконалення аптечної діяльності в Україні.

Останні 2 роки у складі української делегації С. Хільченко представляв Україну у Все­світньому конгресі з фармації та фармацевтичних наук (World Congress of pharmacy and pharmaceutical sciences) Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP). Саме тому, спираючись на міжнародний досвід провадження фармацевтичної діяльності, С. Хільченко не з чуток знає, які саме проблеми в аптечному ритейлі слід вирішувати першочергово.

Свого часу С. Хільченко акцентував увагу на тому, що заочна форма фармацевтичної освіти є пережитком минулого і потребує скасування, оскільки в сучасній світовій практиці розвинених країн заочна підготовка фармацевтичних фахівців відсутня.

Підтримує С. Хільченко і необхідність розробки проекту закону «Про фармацевтичну діяльність», що має на законодавчому рівні врегулювати діяльність аптечного ритейлу, покласти край безсистемному відкриттю нових аптек, визначити чіткі кваліфікаційні вимоги до фармацевтичних працівників.

Наостанок хочеться зазначити, що ПрАТ «Ліки Кіровоградщини» — приклад соціально відповідального бізнесу, завдяки перш за все висококваліфікованим спеціалістам, оскільки тут у першу чергу думають про те, як забезпечити безперебійну доступність лікарських засобів для всіх верств населення, надаючи якісні фармацевтичні послуги.

Катерина Горбунова,
фото автора

*Станом на 01.03.2018 р. згідно з Ліцензійним реєстром з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Комментарии

Дмитро 02.03.2018 5:46
Розмістіть, шановна редакція, в кращих традиціях, фото Сергія Хільченко. Нам цікаво його побачити!

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи