Фіксовані ціни чи граничні надбавки — як навести лад у ціноутворенні на ліки, що відшкодовуються?

2 березня в МОЗ України відбулася робоча зустріч з питань реалізації програми «Доступні ліки». Роман Ілик подякував присутнім за те, що вони відгукнулися на запрошення Міністерства та долучилися до обговорення. Він запропонував визначити суть та причину проблеми ціноутворення на відшкодовувані лікарські засоби та разом знайти шляхи їх вирішення у ході обговорення за участю представників різних ланок ланцюга поставок — виробників, дистриб’юторів та аптечних закладів.

Заступник міністра повідомив, що кількість виробників, які висловлюють намір долучитися до програми відшкодування, постійно збільшується, а перелік препаратів, що підлягають реімбурсації, розширюється.

На думку доповідача, на хід програми позитивно вплинула ініціатива щодо збільшення кількості лікарських засобів, вартість яких відшкодовується на 100%. Нагадаємо, що постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1080, крім іншого, передбачена можливість для заявників повторно подати до МОЗ документи зі зміненою оптово-відпуск­ною ціною з метою забезпечення 100% відшкодування препарату. Це допускається, якщо надана заявником оптово-відпускна ціна не більше ніж на 5% перевищує вартість добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою (МНН) та формою випуску), який відшкодовується повністю (без доплати).

Р. Ілик зазначив, що перебої із забезпеченням фінансування програми виникали лише в січні. Насамперед це пов’язано з особ­ливостями бюджетного процесу. Але місцеві органи влади швидко владнали проблему, й з 20 січня поточного року хід програми поновлено в усіх регіонах країни.

За словами заступника міністра, реімбурсація в Україні розвиватиметься й надалі — йдеться про те, що відшкодування вартості лікарських засобів застосовуватиметься державою як механізм підвищення економічної доступності лікарських засобів для населення. Уряд має намір у подальшому збільшувати обсяги фінансування програми та розширювати перелік лікарських засобів, що підлягатимуть відшкодуванню. З огляду на це Р. Ілик запропонував учасникам програми разом з МОЗ обміркувати, яким чином забезпечити безперебійність процесу реімбурсації незалежно від бюджетного процесу. Адже перебої, пов’язані з особливостями бюджетного процесу на місцях, можуть виникнути й на початку наступного року.

Крім того, за підсумками програми минулого року, з 700 млн грн., передбачених на відшкодування вартості ліків у бюджеті 2017 р., близько 100 млн грн. освоїти не вдалося. «А це непрямі державні інвестиції, які реально могли отримати виробники», — наголосив доповідач. Бажано, щоб у поточному році виробники не втрачали можливості, які їм надає держава. Заступник міністра зауважив, що Прем’єр-міністр України взяв під особистий контроль хід реалізації програми «Доступні ліки» у 2018 р. МОЗ України отримало низку завдань щодо доопрацювання цієї програми. Серед них — пошук та реалізація можливостей для відслідковування ходу програми в режимі реального часу за допомогою електронного додатка. До цієї роботи долучена й Державна казначейська служба, яка збирає звіти щодо відпущених ліків.

Стосовно дефіциту окремих лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, Р. Ілик повідомив, що у ході селекторної наради з регіонами, яка відбулася 2 березня поточного року, виявилося, що в асортименті аптек відсутні лише 1–2 позиції (симвастатин, лозартан), решта — наявні в кожному аптечному закладі, що бере участь у програмі, й перебоїв з поставками немає. Проте є питання стосовно ціноутворення на лікарські засоби, що підлягають відшкодуванню. Йдеться про дотримання фіксованих цін.

Але перед тим як перейти до розгляду цього питання Р. Ілик, користуючись нагодою, зупинився на ключових завданнях, які наразі стоять перед МОЗ України.

По-перше, Міністерство має опрацювати питання рекламування лікарських засобів. За словами заступника міністра, цей аспект слід врегулювати відповідно до вимог європейського законодавства.

По-друге, МОЗ України має підготувати та надати до Уряду пропозиції стосовно регулювання обігу ліків у контексті їх доведеної ефективності. Безумовно, вирішення проблем, пов’язаних з порівняльними дослідженнями, потребує часу. Але слід чітко визначитися із строками та заходами, які необхідно реалізувати в рамках цієї роботи.

По-третє, профільне міністерство повинно відпрацювати питання щодо запровадження в Україні унікального кодування упаковки лікарського засобу з метою запобігання потраплянню до аптечних закладів фальсифікату. Нагадаємо, у ЄС упаковки лікарських засобів обов’язково маркуватимуться двомірним штрих-кодом з 9 лютого 2019 р. Україна також опрацьовує це питання протягом останніх років. Р. Ілик закликав зацікавлених фахівців фармацевтичного ринку долучатися до вирішення вищезазначених завдань.

Заступник міністра не оминув увагою й проблему застосування Національного переліку основ­них лікарських засобів. За його словами, Національний перелік — це інструмент менеджменту у процесі медикаментозного забезпечення закладу охорони здоров’я, й він жодним чином не обмежує лікувально-профілактичний заклад у закупівлі інших препаратів. Ліки, що не увійшли до Національного переліку, можна закуповувати паралельно з препаратами, що внесені до нього.

Стосовно стратегічно важливих напрямків подальшого розвитку відносин на фармринку Р. Ілик зауважив, що є низка ініціатив, які знаходять підтримку в Міністерстві. Зокрема, це перспектива запровадження професійного фармацевтичного самоврядування. На думку заступника міністра, спеціалісти фармації готові до цього кроку. Крім того, МОЗ України поступово позбавляється від непритаманних йому функцій, зокрема, йдеться про фінансову складову охорони здоров’я. Функції, пов’язані з розподілом бюджетних коштів, виконуватиме Національна служба здоров’я. А Міністерство займатиметься реалізацією державної політики у сфері охорони здоров’я. Повертаючись до програми «Доступні ліки», Р. Ілик нагадав, що 1 квітня виповниться рік з часу її старту. До цієї дати слід визначитися, які аспекти реалізації потребують удосконалення, та якими є ключові показники її ефективності.

Тарас Лясковський зосередив увагу учасників зустрічі на проблемі ціноутворення на відшкодовувані лікарські засоби. Він повідомив, що за дорученням Уряду МОЗ України здійснює моніторинг основних показників програми «Доступні ліки».

Механізм ціноутворення, закладений у програмі, у тому числі й його останнє оновлення, має на меті стимулювати зниження цін на лікарські засоби. У ході опрацювання нормативно-правової бази неодноразово обговорювалося формування націнок. За словами Т. Лясковського, нинішній їх рівень (10% надбавка дистриб’ютора та 15% — аптечного закладу) — це результат дискусій, які тривали під час засідань робочої групи та зустрічей МОЗ України з учасниками програми. «На сьогодні ми отримуємо багато звернень щодо того, що в аптечній мережі ліки реалізуються за цінами, які не відповідають визначеним у Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. У зв’язку із цим у споживачів виникають питання стосовно визначення рівня співоплати», — повідомив очільник профільного управління МОЗ України. Аналіз, проведений фахівцями МОЗ, свідчить про те, що в аптечній мережі вартість значної кількості препаратів є нижчою за визначену в Реєстрі. Т. Лясковський запитав, яким чином можна пояснити таку ситуацію та що необхідно зробити для її усунення?

Тетяна Котляр, голова громадської спілки «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМ­УКРАЇНА», зазначила, що у програмі «Доступні ліки» застосовуються як граничні надбавки, так і фіксовані ціни. Коли мова йде про граничні надбавки, то це означає, що надбавка може дорівнювати граничному рівню або бути меншою.

Щодо фіксованих цін, то, звичайно, суб’єкти повинні їх дотримуватися. Але якщо мова йде про відповідальність, то згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» вона настає при вилученні необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровад­женого способу регулювання. Іншими словами — у разі, якщо ціна продажу вища за фіксовану.

Нагадаємо, що згідно з постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» ціни на ліки, внесені до Реєстру, є фіксованими на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення.

Тобто, на думку Т. Котляр, законодавство на сьогодні не обмежує суб’єктів фармринку застосовувати ціни, нижчі за фіксовані. «Разом з тим у нормативно-правових актах залишилися нечіткі положення, які можна тлумачити по-різному. Тому серед учасників програми виникають питання стосовно дотримання дисципліни цін», — зазначила доповідач.

Зі свого боку, Т. Лясковський зауважив, що Міністерство очікувало, що тиск на ціни, який забезпечує програма «Доступні ліки», буде максимальним. Для цього встановлені фіксовані ціни, граничні надбавки, декларування зміни ціни. Натомість на практиці виявляються непоодинокі випадки, коли поза межами програми фактична роздрібна ціна нижча, ніж фіксована роздрібна ціна. Це дискредитує програму реімбурсації та призводить до втрати довіри до цього механізму в суспільстві.

Однак вирішення проблем, які виникають внаслідок конкурентних відносин, не належить до компетенції МОЗ України. «Ми розуміємо, що виробник зацікавлений, аби його продукт реалізовували якомога більше аптечних закладів. З боку аптечного сегменту є зацікавлення ціною — реалізовувати дорогі продукти вигідніше, ніж дешеві. Можливо, необхідно взагалі відій­ти від дистриб’юторської компоненти (прим. ред.: визначення граничної постачальницько-збутової надбавки)», — зазначив посадовець та додав, що питання бізнесу не повинні впливати на процес реімбурсації.

Т. Лясковський повідомив, що Уряд має серйозні наміри щодо суттєвого розширення програми відшкодування вартості лікарських засобів. Йдеться про включення всіх препаратів Національного переліку, які споживаються в амбулаторному сегменті. Це означає, що механізми ціноутворення та інші питання необхідно відпрацювати та ефективно вирішити.

Наталія Петрівська, юрист Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), зауважила, що держава встановила фіксовані ціни на лікарські засоби. Вони внесені у Реєстр. У цьому Реєстрі визначені розмір відшкодування за упаковку лікарського засобу та сума доплати за упаковку.

«Що робить аптека? Вона дивиться у Реєстр й розуміє, за якою ціною слід відпустити ліки, скільки пацієнт має доплатити та яким буде розмір відшкодування. На практиці відбувається велика плутанина, тому що іноді ліки бувають настільки дешевші за фіксовану ціну, що доплата пацієнта повністю зникає. Аптека починає вагатися, як діяти у такому разі — брати з пацієнта доплату чи не брати, — повідомила Н. Петрівська. — Те, що не прописана відповідальність за порушення фіксованих цін у бік зниження, ще не означає, що це правильно», — наголосила вона та зазначила, що податкові органи вже збирають інформацію в рамках моніторингу показників програми «Доступні ліки».

Також, на думку Т. Петровської, існує ризик, що у разі, коли аптека зазначатиме у звіті меншу суму для відшкодування, казначейство може відмовити в поверненні коштів.

Олег Клімов, голова ГО «ВФП», погодився, що фактичні роздрібні ціни бувають нижчими за фіксовані. На думку доповідача, це є результатом маркетингових угод між виробниками та мегамережами. Щодо удосконалення програми О. Клімов запропонував або встановити фіксовані роздрібні ціни на лікарські засоби, які підлягають відшкодуванню, або роздрібні націнки на рівні 25% замість 15% та відмовитися від фіксованих цін.

Ольга Лемець, керівник київського структурного підрозділу ТОВ «БАДМ», повідомила, що, замовляючи препарат, аптека, як і дистриб’ютор, не знає, чи буде лікарський засіб реалізований з подальшим відшкодуванням його вартості з боку держави. На думку фахівця, аптека має чітко визначити, який товар вона бере на забезпечення програми реімбурсації, а що реалізовуватиме за власні кошти громадян. Якщо мова йде про реалізацію препарату за кошти споживача, то працюватимуть ринкові механізми зниження цін.

У зв’язку із цим Т. Лясковський запитав, яким чином аптека, яка бере участь у програмі реімбурсації, може реалізовувати препарат, включений до Реєстру, без подальшого відшкодування? Відповідь очевидна — мова йде про відпуск рецептурного препарату без рецепта — адміністративне порушення, за яке передбачений штраф. Відтак пропозиція щодо надання аптечному закладу можливості окремо замовляти препарати для реімбурсації та реалізації за власні кошти громадян не відповідає законодавству.

Юрій Комаров, начальник відділу стратегічного маркетингу ПАТ «Фармак», запропонував або зафіксувати лише ціну виробника та аптеки, відмовившись від визначення граничної постачальницько-збутової надбавки, або зафіксувати всі ціни — виробника, дистриб’ютора та аптеки. На думку експерта, якщо з визначення ціни прибрати розподіл надбавок між дистриб’ютором та аптекою — 10 та 15%, а замість цього запровадити фіксовані ціни виробника та аптеки, то оператори ринку всередині ланцюга постачання самостійно визначать, як поділити різницю.

У свою чергу, Т. Лясковський нагадав, що під час XIII Щорічного аналітичного форуму «Фармапогляд–2018» пролунала цікава доповідь щодо реімбурсації у Польщі. Серед іншого, для препаратів, які підлягають реімбурсації, заборонені будь-які «стимулятори» продажу.

Також посадовець повідомив, що нині на рівні Уряду обговорюється питання щодо внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929, які передбачають зобов’язання всіх ліцензіатів з роздрібної торгівлі брати участь у програмі «Доступні ліки».

Він вкотре наголосив, що розбіжність у роздрібних цінах на один і той самий препарат, який підлягає реімбурсації, досягає 20–30%, а це дискредитує програму. Разом з тим Уряд має намір її розширювати. Тому означену проблему з ціноутворення слід вирішити.

Підсумовуючи зустріч, Р. Ілик констатував, що шляхи вирішення проблеми ціноутворення на лікарські засоби має запропонувати бізнес-середовище. В іншому разі це питання вирішуватиметься без участі суб’єктів фармринку.

Якщо держава встановила фіксовані ціни, то їх слід дотримуватися. А будь-які відхилення рано чи пізно призведуть до наслідків. Проблему з регулюванням надбавок необхідно вирішити. Це означає, що всі учасники товаропровідної ланки повинні домовитися між собою, як забезпечити чітке дотримання фіксованих цін. «Нині крайньою є аптека. І якщо підніметься хвиля, а ми на крок від цього, то першими її відчують аптеки», — наголосив заступник міністра.

Дискусія, що відбулася, довела, що в програмі «Доступні ліки» є проблемні питання, які потребують вирішення. По-перше, програма передбачає суперечливий механізм ціноутворення. Якщо держава запровадила фіксовані ціни, то має відмовитися від граничних надбавок. Якщо ж залишити граничні надбавки, то замість фіксованих цін слід встановлювати граничні. По-друге, у європейських країнах заборонено проводити будь-які акції, спрямовані на стимулювання продажу лікарських засобів, споживання яких фінансує держава. Відтак стосовно ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню, потрібно заборонити будь-які маркетингові акції.

Профільне управління МОЗ України очікує, що шляхи вирішення проблем з ціноутворенням на лікарські засоби запропонують суб’єкти господарювання, у іншому разі рішення буде прийнято адміністративним шляхом.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!