Фармація Донбасу — наперекір долі

4 роки тому в Україні почалася страшна війна. Першими її жахи відчули мешканці Донбасу. Війна не попереджає заздалегідь, вона приголомшує, ламає звичний уклад життя, примушує людей залишати свої будинки та починати нове життя фактично з нуля. Але все, що не вбиває, робить нас сильнішими. Цей вислів Фрідріха Ніцше сьогодні як ніколи актуальний для нашої країни. Він вселяє надію на відновлення територіальної цілісності нашої держави та довгоочікуваний мир. Безумовно, для тих, чиє життя війна змінила назавжди, важливі розуміння та підтримка з боку суспільства. Тому представники однієї з найгуманніших професій — провізори та фармацевти, науковці та організатори фармацевтичної справи Донбасу, підтримуючи тісний зв’язок з колегами з інших регіонів, намагаються привернути увагу спільноти не лише до проблем, а й до прагнень, очікувань та успіхів фармації Донецького краю у теперішні складні для країни часи.

«День солідарності з фармацією Донбасу» — під такою назвою 14 березня 2018 р. у мальовничому місті Святогірськ, де розташований відомий старовинний монастир Святогірська Свято-Успенська лавра, за ініціативою Донецької обласної фармацевтичної асоціа­ції та Донецького національного медичного університету відбулася науково-практична конференція, присвячена актуальним питанням розвитку фармацевтичної справи в Україні й, зокрема, Донбасі. У заході взяли участь представники центрального апарату та територіальних підрозділів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба), ДП «Державний експертний центр МОЗ Украї­ни» (далі — ДЕЦ), ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» (далі — Фармакопейний центр), науковці Національного фармацевтичного університету (НФаУ), Донець­кого націо­нального медичного університету, а також аптечні працівники Донецької, Луганської та Харківської областей. Протягом заходу у фойє тривала виставка українських фармацевтичних виробників — корпорації «Артеріум» та фармацевтичної корпорації «Юрія-Фарм».

Учасників конференції привітав Віктор Хоменко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідуючий кафедрою фармації та фармакології Донецького національного медичного університету, голова правління Донецької обласної фармацевтичної асоціації.

Він нагадав, що у зв’язку з реформою освіти для випускників фармацевтичних коледжів, тобто фахівців із середньою фармацевтичною освітою, суттєво обмежилися можливості працевлаштування. Тому виникла потреба в навчанні таких спеціалістів з метою отримання ними вищої освіти не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Фармація».

«Донецький національний медичний університет розпочав навчання таких спеціалістів у 2013 р., тобто ще до війни. Минуло 4,5 року. Це був складний час, й не всі студенти дійшли до фінішу. Багато з них перейшли навчатися до інших вищих навчальних закладів, переїхали в інші області України. Але частина студентів все ж таки дочекалися диплому про вищу фармацевтичну освіту. Це наші найулюбленіші випуск­ники, тому що вони розділили з нами труднощі вій­ни», — зауважив В. Хоменко.

Дипломи випускникам фармацевтичного факультету Донецького національного медичного університету урочисто вручили Петро Кондратенко, доктор медичних наук, професор, в.о. ректора Донецького національного медичного університету, перший проректор з науково-педагогічної роботи, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, та Олександр Гуторов, кандидат фармацевтичних наук, декан фармацевтичного факультету Донецького націо­нального медичного університету.

Вітаючи випускників, Петро Кондратенко зазначив, що тимчасово переміщені навчальні заклади знаходяться в складніших умовах, ніж інші навчальні заклади країни.

На заваді розвит­ку університету стала війна. 4 роки тому, незважаючи на захоп­лення адміністративних будівель, заворушення в місті, керівництву університету вдалося завершити 2013/2014 навчальний рік — випускники отримали українські дипломи про вищу освіту. 5 липня 2014 р. Донецьк був повністю окупований, й з 1 вересня 2014 р. університет вимушено призупинив свою роботу.

МОЗ України, хоча й із запізненням, але видало наказ від 21.11.2014 р. № 876, відповідно до якого Донецький національний медичний університет з 1 грудня 2014 р. тимчасово здійснює свою діяльність за новою юридичною адресою на базі Краснолиманського медичного коледжу.

Попри труднощі ініціативною групою викладачів і студентів була проведена величезна робота з організації навчального процесу та створення клінічних баз університету в нових умовах.

Основною базою для розміщення адміністрації університету та більшості теоретичних кафедр стала Донбаська державна машинобудівна академія в Краматорську. Клінічні кафедри організовані на базі лікувально-профілактичних закладів Краматорська, Слов’янська, Дружківки. Філія факультету інтернатури і післядипломної освіти — в Маріуполі.

Заняття з лікарями-інтернами та лікарями-курсантами розпочалися 5 січня 2015 р., а зі студентами — 2 лютого 2015 р. На даний час в університеті навчаються студенти за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», «Стоматологія», «Фармація». Практично за всіма спеціальностями здійснюється навчання в інтернатурі та на післядипломному рівні освіти (первинна спеціалізація, передатестаційний цикл, тематичне удосконалення).

В університеті функціонує спеціалізована вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) медичних наук за 4 спеціальностями: 14.01.12 — «Ревматологія», 14.01.21 — «Травматологія та ортопедія», 14.01.07 — «Онкологія», 14.01.22 — «Стоматологія».

«Сподіваємося, що нікому вже не доведеться пережити ті страшні події. Ми віримо, що все стане на свої місця. Ми обов’язково повернемося додому. Наш університет повернеться в рідні стіни й відкриє двері для нових студентів. Так само й луганські та всі переміщені навчальні заклади повернуться додому. Що стосується університету, то його збереження та перенесення навчального процесу в інші регіони країни — випадок неординарний. Насправді це дуже складний процес. Нехай сьогодні мало випускників отримали дипломи провізорів, але для нас дорогий кожен з них. Це наші «золоті випускники», це ті студенти, які у важкому 2014 р. залишилися з нами, продовжили навчання, незважаючи на складну ситуацію й закінчили наш університет», — наголосив науковець.

Випускників також привітав Олександр Гуторов, відзначивши, що вони отримали високі бали під час державних іспитів, що свідчить про високий рівень підготовки. «Ми пишаємося викладачами, які підготували спеціалістів такого рівня», — зазначив доповідач.

У конференції взяв участь Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор із взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум». Доповідач нагадав історію підприємства та розповів про сучасність. Як відомо, у складі корпорації працюють 2 підприємства — «Галичфарм», започатковане у 1847 р., та «Київмедпрепарат», історія якого почалася у 2011 р. У 2005 р. ці підприємства об’єдналися в корпорацію.

Нині корпорація «Артеріум» — це сучасний український фармацевтичний виробник, який за підсумками 2017 р. увійшов до трійки лідерів ринку за обсягами аптечного продажу в грошовому вираженні. Компанія має у розпорядженні широкий портфель препаратів, зокрема, це антибіотики, рослинні препарати, препарати для лікування серцево-судинних захворювань, велика лінійка ОТС-препаратів, новий напрямок — препарати для лікування цукрового діабету, активно розвивається ветеринарний напрямок. Останнім часом підприємство приділяє увагу розвитку виробництва дієтичних добавок.

Щодо загальних показників фармацевтичного ринку експерт повідомив, що у 2017 р. за обсягами продажу лікарських засобів у натуральному вираженні фармацевтичний ринок вийшов на довоєнні показники. Порівняно з 2013 р. змінилися лідери. Так, якщо у 2013 р. трійку лідерів серед маркетуючих організацій за обсягами продажу у грошовому вираженні складали «Фармак» (Україна), «Berlin-Chemie/Menarini Group» (Німеччина) та «Takeda» (Японія), то за підсумками 2017 р. трійка лідерів виглядає так: «Фармак» (Україна), Корпорація «Артеріум» (Украї­на), «Дарниця» (Україна). Це свідчить про те, що українські ліки користуються все більшим попитом та довірою серед українських споживачів.

Огляд важливих тенденцій ринку продов­жила Олена Масалова, менеджер з дистрибуції корпорації «Артеріум», нагадавши, що за підсумками 2017 р. фармацевтичний ринок України приріс на 21,2% в грошовому, 5,6% в натуральному і на 16,5% в доларовому вираженні і становив відповідно 72,7 млрд грн., 1,7 млрд упаковок і 2,7 млрд дол. США.

У роздрібному сегменті спостерігається консолідація. Так, за останні 3 роки кількість торгових точок, що належать мегамережам, збільшилася більше ніж на тисячу, а їх питома вага в інфра­структурі збільшилася з 28 до 33%. У сегменті дистрибуції частка поставок 3 найкрупніших дистриб’юторів становить 78,9%.

Також доповідач відмітила цікаву тенденцію — розвиток трейд-маркетингу в роботі аптечних мереж. «У великих мережах категорійний менеджер замінив традиційного закупівельника. Категорійний менеджмент розвивається дуже інтенсивно. Багато наших партнерів використовують цей інструмент для оптимізації асортименту», — зазначила доповідач.

Владислав Бабик, кандидат медичних наук, керівник регіонального підрозділу корпорації «Юрія-Фарм» розповів про підприємство та можливі напрямки співробітництва з партнерами. Історія компанії почалася у 1998 р. — у м. Черкаси на потужностях молокозаводу підприємство виробляло кровозамінник гідролізат казеїну. Якщо у 2001 р. компанія мала у портфелі 11 продуктів, то у 2017 р. — більше 100. У 2012 р. виробник отримав сертифікат відповідності вимогам належної виробничої практики. Підприємство створило власну дистриб’юторську службу. На даний час продукція компанії представлена більше ніж у 30 країнах. Штат налічує близько 2700 співробітників.

Олександр Кропивний, начальник відділу ліцензування дистрибуції та роздрібної торгівлі Держлікслужби, зосередив увагу аудиторії на актуальному для фармацевтичного ринку питанні щодо поновлення перевірок.

Станом на 1 березня 2018 р. згідно з ліцензійним реєстром в Україні зареєстровано 7483 ліцензіати, які мають ліцензію на той чи інший вид господарської діяльності, пов’язаної з обігом лікарських засобів, з них юридичних осіб — 2877, фізичних осіб — підприємців — 4606. За словами посадовця, нині фізичні особи — підприємці часто відкривають аптечні заклади в невеликих містах та сільській місцевості.

Загалом місць провадження господарської діяльності з торгівлі лікарськими засобами налічується 23 014, з них аптек — 17 799, у тому числі з виготовленням — 367; аптечних пунктів — 4725, аптечних складів — 485, з них 483 склади належать юридичним особам, які мають ліцензію на оптову торгівлю, 2 — фізичним особам — підприємцям.

Стосовно аптечного виготовлення доповідач зазначив, що останнім часом зацікавленість в отриманні дозволу на такий вид діяльності виявляють аптечні підприємства недержавної форми власності. «Топ-менеджери аптечних закладів звертаються до нас за консультацією щодо екстемпорального виготовлення, проектують приміщення та отримують ліцензію. При цьому абсолютна більшість з тих, хто отримав такий дозвіл, успішно реалізували цей проект», — зазначив О. Кропивний.

Стосовно перевірок доповідач нагадав, що 23 лютого у зв’язку з опублікуванням у газеті «Урядовий кур’єр» № 38 від 23.02.2018 р. набула чинності постанова КМУ від 18.12.2017 р. № 1104, якою затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія мораторію на проведення планових перевірок суб’єктів господарювання. До органів, на які не поширюється дія мораторію, належить і Держлікслужба та її територіальні органи. Держлікслужба вже уповноважила свої територіальні органи на проведення перевірок дотримання ліцензіатами вимог Ліцензійних умов. Окрім цього, наприкінці листопада 2017 р. Держлікслужбою також затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2018 р.

При проведенні перевірок інспектори Держлікслужби керуються Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності». Коли йдеться про плановий захід, то суб’єкт господарювання отримує відповідне повідомлення за 10 днів до запланованої перевірки. Інспектори при перевірці повинні надати представнику суб’єкта господарювання службове посвідчення та посвідчення на перевірку, й у цьому документі повинні бути перелічені всі інспектори, які беруть участь у плановому заході контролю.

За словами посадовця, перші результати перевірок сумні — у 7 суб’єктів анульовано ліцензії на підставі акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки. Протягом року ці суб’єкти господарювання не мають права звертатися до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії.

«Чому ліцензії були анульовані? За 3 роки дії мораторію суб’єкти господарювання забули, що таке державний контроль. Відповідно до закону ліцензіат повинен повідомляти органу ліцензування про всі зміни в відомостях, які він подавав для отримання ліцензії. На це законодавством передбачено 30 днів. Але більшість суб’єктів, ліцензії яких були анульовані, цього не робили. Повідомлення про проведення перевірки були направлені на адреси, які суб’єкти зазначали у відомостях при отриманні ліцензії, та які зазначені в ліцензійному реєстрі. За період дії мораторію більшість з них змінили адресу для листування, але службу про це не повідомили. Тому більшість листів-повідомлень про проведення планової перевірки повернулися до органу ліцензування. Користуючись нагодою, звертаюся до суб’єктів з проханням виконувати вимоги чинного законодавства, зокрема, щодо подання змін у відомості стосовно адреси, керівника аптечного закладу тощо», — наголосив О. Кропивний.

Доповідач звернув увагу на ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». У п. 2 є положення, відповідно до якого «не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання його ліцензії, що подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання таким ліцензіатом вимог Ліцензійних умов і до закінчення строку перевірки та усунення порушень Ліцензійних умов (у разі їх наявності)».

«Інколи суб’єкт направляє заяви про тимчасове припинення господарської діяльності на підставі економічних, фінансових обставин або відсутності фахівців. Але відповідно до законодавства тимчасово можна припинити діяльність у зв’язку з проведенням в аптечних закладах ремонтних робіт, технічного переобладнання чи інших робіт, пов’язаних із веденням певного виду господарської діяльності. Усі отримані Держлікслужбою заяви щодо припинення діяльності з інших підстав реєструються та зберігаються в ліцензійній справі, але рішення щодо них не приймаються. Якщо ж інспектори до вас приходять, а ви відповідаєте, що направляли листа про призупинення діяльності, то це фактично відмова в проведенні перевірки», — зазначив О. Кропивний, порадивши своєчасно направляти до органу ліцензування повідомлення про припинення діяльності.

Доповідав навів ще один показовий випадок. Дистриб’ютор припинив поставки до аптечного закладу на підставі відсутності даних у ліцензійному реєстрі. Представники аптечного підприємства приїхали у Держлікслужбу з’ясовувати причини цієї ситуації, й виявилося, що у ліцензійній справі є заява про анулювання ліцензії. Між тим керівник мав намір припинити діяльність одного підрозділу, розташованого за певною адресою. У зв’язку із цим випадком посадовець звернув увагу на те, що заява про припинення діяльності за певним місцем її провадження — це додаток № 15 до Ліцензійних умов, а заява про анулювання ліцензії — це додаток № 22.

Також доповідач звернув увагу на порядок отримання ліцензії або внесення інформації в ліцензійний реєстр щодо нового місця провадження діяльності. Ліцензіат подає наступні документи: заяву, відомості, інформацію про відсутність контролю та опис документів (додаток № 8). Чому орган ліцензування залишає документи без розгляду? «Коли ми отримуємо заяву, то відкриваємо єдиний державний реєстр. Суб’єкти часто зазначають у заяві фактичне місце проживання. Особливо це стосується фізичних осіб — підприємців. Якщо в єдиному державному реєстрі зазначена інша юридична адреса, то заява не приймається до розгляду», — повідомив О. Кропивний та порадив керівникам дуже уважно ставитися до оформлення документів.

Що стосується назви аптечного закладу. Аптечний заклад повинен мати номер та, за бажанням, назву. Але назву необхідно зазначити в усіх документах — не лише у заяві, а й у відомостях також. Якщо в якомусь документі назва відсутня, то це вважається розбіжністю відомостей, і заява не розглядається.

Наталія Шолойко, кандидат фармацевтичних наук, заступник директора з реєстрації та фармаконагляду ДЕЦ представила презентацію щодо стану реєстрації лікарських засобів та фармаконагляду в Україні.

За реєстрацію та фармаконагляд відповідає МОЗ України, яке має право уповноважувати підпорядковані підприємства на виконання відповідних функцій. Функції з реєстрації та фармаконагляду виконує ДЕЦ.

Нині реєстрація відбувається за різними процедурами, визначеними наказами МОЗ України. Зокрема, це реєстрація відповідно до наказу МОЗ України від 26 серпня 2005 р. № 426 (у редакції наказу МОЗ України від 23.07.2015 р. № 460) та спрощені процедури відповідно до наказу МОЗ України від 03.11.2015 р. № 721 (для лікарських засобів, що закуповуються міжнародними організаціями) та наказу МОЗ України від 17.11.2016 р. № 1245 (для лікарських засобів, які зареєстровані компетентними органами Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, лікарських засобів, що за централізованою процедурою зареєстровані компетентним органом Європейського Союзу).

За наказом МОЗ України № 721 зареєстровано 46 прекваліфікованих ВООЗ лікарських засобів, відмовлено 6, середній термін реєстрації — 3 дні. За наказом МОЗ України № 1245 зареєстровано 4 препарати, відмовлено 1, середній термін реєстрації — 7 днів.

Стосовно фармаконагляду доповідач пояснила, що він відбувається на локальному, адміністративно-територіальному та центральному рівнях. Керуючим органом виступає Міністерство, інформація накопичується в ДЕЦ, який здійснює обмін інформацією з регіональними підрозділами з фармаконагляду, а регіональні підрозділи отримують інформацію від лікарів, інших спеціалістів охорони здоров’я та населення.

Джерелами інформації в рамках фармаконагляду виступають заявники, які зобов’язані її збирати та періодично надавати у ДЕЦ звіти, лікарі та інші медичні працівники, а також населення. Доповідач зауважила, що Україна — одна з небагатьох країн, де повідомлення щодо несприятливої дії лікарських засобів або відсутності ефективності приймаються від населення. На сайті ДЕЦ у розділі «Фармаконагляд» розміщено шаблони карти-повідомлення для лікарів та окремо пацієнтів. Науковець звернула увагу на наступний важливий момент. Термін надання інформації про побічну дію лікарського засобу становить 90 днів, але така інформація щодо туберкуліну або вакцин має надаватися протягом 48 год.

Олександр Гризодуб, доктор хімічних наук, професор, директор Фармакопейного центру, повідомив, що протягом 2015–2017 рр. очолюване ним підприємство підготувало та випустило 3 томи другого видання Державної Фармакопеї України та перше доповнення до нього. Друге доповнення нині знаходиться на підписі у в.о. міністра охорони здоров’я України. А до травня підприємство планує випустити третє доповнення, присвячене ветеринарним препаратам.

Також науковець нагадав, що з 10 до 14 вересня 2017 р. в м. Сеул, Південна Корея, відбувалася визначна для світової фармацевтичної спільноти подія — 77-й Всесвітній конгрес з фармації та фармацевтичних наук (77th World Congress of pharmacy and pharmaceutical sciences) Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP). Одна із секцій цього заходу була присвячена генерикам. Як свідчить досвід країн, з переходом до страхової моделі медицини їх споживання зростатиме завдяки реімбурсації. При цьому страхові компанії намагаються компенсувати вартість генериків з огляду на їх економічну доступність порівняно з оригінальними препаратами. Але розвинені країни включають у переліки ліків, які підлягають відшкодуванню, виключно препарати з доведеною ефективністю.

Україна рано чи пізно також запровадить страхову модель медицини. Це означає, що українські виробники будуть вимушені вирішувати проблеми доведення ефективності генеричних препаратів через порівняльні дослідження.

Юрій Подпружніков, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри управління якістю НФаУ, розповів про деякі аспекти європейської інтеграції української Фарми та пов’язаної із цим гармонізації правової бази з вимогами ЄС. Науковець нагадав, що нормативно-правова база у сфері добровільної сертифікації фармацевтичних виробництв на відповідність вимогам належної виробничої практики сформувалася до 2002 р. Процес сертифікації виробників розпочався у 2003 р. Таким чином, Україна стала першою серед країн СНД, яка запровадила європейські вимоги щодо якості лікарських засобів. Для порівняння у Казахстані сертифікація почалася у 2014 р., у РФ — у 2015 р.

Що стосується зарубіжних виробників, то вони також можуть постачати ліки в Україну за умови підтвердження сертифіката відповідності умов виробництва вимогам належної виробничої практики, виданого регуляторним органом країни з суворою регуляторною системою.

У 2004 р. Україна подала заявку на включення до PIC/S (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme — Система співробітництва фармацевтичних інспекцій), яку було задоволено у 2010 р. «Це реальний показник прогресу та руху України в європейське співтовариство», — наголосив доповідач, зауваживши, що разом з прийняттям Держлікслужби до лав PIC/S Україна була визнана країною з суворою регуляторною системою у сфері нагляду за дотриманням виробниками вимог належної виробничої практики. Очікувалося, що завдяки членству України в PIC/S запрацює процедура взаємовизнання сертифікатів, але цього так і не сталося.

«Дійсно, Україна досягла великих успіхів, але це не означає, що потрібно зупинятися до досягнутому. PIC/S — це авторитетна організація, але існують й інші міжнародні організації, до яких мала б приєднатися наша країна. Наприклад, ICH (The International Conference on Harmonisation of Technical Requirements for Registration of Pharmaceuticals for Human Use — Міжнародна конференція з узгодження технічних вимог до реєстрації фармацевтичних препаратів для застосування людьми), яку Україна чомусь ігнорує. А між тим інші країни активно долучаються до цієї організації. Так, Казахстан, який ще не входить до PIC/S, є наглядачем в ICH», — зауважив Ю. Подпружніков.

На думку експерта, однією з суттєвих проб­лем фармацевтичного сектору України є нерівні умови доступу на ринок для українських та зарубіжних виробників. Він нагадав, що крім визнан­ня сертифікатів, виданих регуляторними органами країн з суворою регуляторною системою, у нашій країні на рівні законодавства запроваджено різні вимоги до експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби. Зокрема, для зарубіжних препаратів передбачені спрощені процедури реєстрації, які тривають декілька днів. А експертиза досьє на український препарат може тривати більше року. «Якщо казати відверто, то це дискримінація вітчизняного виробника», — наголосив науковець.

Крім того, доповідач звернув увагу на проб­леми ліцензування господарської діяльності, зок­рема з роздрібної реалізації лікарських засобів. За його словами, у ЄС процес ліцензування аптек здійснюється децентралізовано. Наприклад, у Польщі дозвіл на аптечну діяльність видається на регіональному рівні — воєводствами. В Украї­ні ж замість децентралізації відбувається централізація. Як відомо, Держлікслужба вирішила оптимізуватися та замість 25 територіальних підрозділів залишити лише 7. «Якщо територіальний підрозділ служби контролюватиме аптечні заклади, розташовані у 5–6 областях, ефективність державного контролю погіршиться», — таку думку висловив експерт, завершуючи виступ.

Олександр Піменов, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри загальної фармації та безпеки ліків, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ прочитав для учасників конференції лекцію, присвячену нанотехнологіям у медицині та фармації.

Нано — (грец. νᾶνος, гном, карлик) — префікс у системі одиниць СІ, що означає множник 10−9. Наноматеріали — матеріали, створені з використанням наночасток та/або за допомогою нанотехнологій, що мають певні унікальні властивості, зумовлені наявністю цих частинок у матеріалі. До наноматеріалів належать об’єкти, один з характерних розмірів яких лежить в інтервалі від 1 до 100 нм.

Нанотехнології нині знаходяться на початку свого бурхливого розвитку. Кількість публікацій та винаходів у цій сфері зростає в геометричній прогресії. З’являються нові напрями в різних сферах діяльності людини: наномедицина, нанофармакологія, нанофармація, нанобіологія, нанобіотехнологія, наноелектроніка, нанофотоніка, наносистемна техніка тощо. Науковець зауважив, що за останні роки у світі створено більше 2 тис. нанотехнологічних компаній, наукових центрів. Провідні наукові установи світу беруть участь у різноманітних проектах з досліджень та розробок нанотехнологій.

У фармації все ширше застосовуються нанотехнології, зокрема для забезпечення доставки діючої речовини до органу-мішені, розробки нових молекул тощо. У медицині наночастки застосовуються в діагностиці та лікуванні захворювань та при відновленні пошкоджених органів та тканин. «Нанотехнології в медицині та фармації можуть кардинальним чином змінити традиційні методи і засоби лікування захворювань», — наголосив науковець.

Завершуючи цей репортаж, наше видання приєднується до привітань, які пролунали на адресу випускників фармацевтичного факультету Донецького національного медичного університету та викладачів цього ВНЗ. Бажаємо їм професійних успіхів, а головне — миру та злагоди.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи