Перезавантаження системи охорони здоров’я: що болить лікарям первинної ланки?

Уже понад місяць в Україні триває І етап медичної реформи — всеукраїнська кампанія «Обери свого лікаря». Поряд із цим медичні заклади первинної ланки активно готуються до переходу на нову модель фінансування, яка запускається вже з 1 липня 2018 р. Щотижня керівництво МОЗ України звітує про хід реалізації медичної реформи на І етапі. Ведеться роз’яснювальна робота серед лікарів первинної ланки медичної допомоги. Наша редакція мала нагоду зазирнути на «інший бік медалі» та з перших вуст дізнатися, з якими практичними проблемами стикаються спеціалісти охорони здоров’я на місцях, впроваджуючи новації, прописані Урядом. 26–27 квітня 2018 р. близько 800 медичних працівників з різних регіонів України відвідали VІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію із сімейної медицини «Від науки до практики», організовану Українською асоціацією сімейних лікарів Дніпропетровської обл. Протягом двох днів фахівці мали нагоду взяти участь у пленарних засіданнях, сателітних симпозіумах та майстер-класах.

Під час конференції особлива увага приділялася питанням профілактики, реабілітації, ознайом­ленню практикуючих лікарів зі світовими досягненнями інтегрованого ведення хворих з найбільш розповсюдженою патологією з позицій доказової медицини.

Проте у світлі впровадження медичної реформи найбільший інтерес лікарів первинної ланки — сімейних лікарів, терапевтів, педіат­рів, завідувачів амбулаторій загальної практики — сімейної медицини був прикутий до симпозіуму на тему «Реформування системи охорони здоров’я в Україні у 2018 році: кампанія «Обери свого лікаря». Саме тут фахівці мали нагоду отримати відповіді на найбільш актуальні питання щодо І етапу реформи охорони здоров’я, з якими їм доводиться стикатися в ході нового формату роботи з пацієнтами.

Участь у симпозіумі взяли заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, директор департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації Наталія Будяк, заступник директора департаменту — начальник управління стратегічного розвитку та моніторингу якості медичної допомоги, організаційної роботи та роботи зі зверненнями громадян Тетяна Квітницька, заступник керівника проекту, радник з питань політики проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії (підтримка реформи первинної медичної допомоги)» Олексій Яременко і радник з питань фінансування охорони здоров’я проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії (підтримка реформи первинної медичної допомоги)» Наталія Коваленко, голова Асоціації сімейних лікарів Дніпропетровської обл. Неоніла Чухриєнко, а також більше 150 медичних фахівців первинної ланки.

ПІДГОТОВКА МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРІВ ЗІ СЛУЖБОЮ

Олексій Яременко представив учасникам заходу алгоритм підготовки закладів первинної медичної допомоги до впровадження реформи фінансування системи охорони здоров’я. У рамках цього процесу медичні заклади первинної ланки отримали «домашнє завдання» в частині їх автономізації, підключення до електронної системи охорони здоров’я eHealth, оснащення закладів необхідним обладнанням, устаткуванням та засобами для надання первинної медичної допомоги, виконання сервісних вимог з подальшою можливістю укласти договір з Національною службою здоров’я України (далі — Служба).

На веб-сайті healthreform.in.ua консолідовано всю необхідну інформацію, що має дати відповіді на ті питання, які виникають у закладів охорони здоров’я в процесі реалізації ключових завдань. Тут же розміщені методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства та інші корисні матеріали, пов’язані з юридичними аспектами, процедурними питаннями тощо. За інформа­цією О. Яременка, станом на 24 квітня в Україні 118 медичних закладів уже перетворено на комунальні некомерційні підприємства. Ще близько 200 знаходяться у процесі автономізації.

У контексті сучасного оснащення медичні заклади мають привести матеріально-технічне забезпечення у відповідність із табелем матеріально-технічного оснащення. Оновлений Примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які надають первинну медичну допомогу, затверджено наказом МОЗ України від 26.01.2018 р. № 148. Він значно коротший, ніж раніше, і відповідає реальним потребам на первинній ланці. Необхідне матеріально-технічне оснащення дозволить виконати Порядок надання первинної медичної допомоги. «Виконання табеля матеріально-технічного оснащення — це один з пунктів договору зі Службою», — зауважив доповідач.

Оцінити відповідність табеля матеріально-технічного оснащення надавача первинної медичної допомоги примірному табелю можна за допомогою електронного інструмента. За посиланням healthreform.in.ua/suchasne-osnashchennya/ розміщено сам електронний інструмент та інструкцію для користування цим інструментом, який дозволяє визначити, чого саме не вистачає надавачу первинної медичної допомоги для того, щоб відповідати табелю, і скільки коштує його дооснащення. Фахівці первинної ланки, у свою чергу, зазначили, що об’єктивно окремі медичні заклади не зможуть відповідати новому табелю щонайменше до 1 вересня 2018 р.

Надавачі первинної медичної допомоги мають організувати підписання пацієнтами декларацій про вибір лікаря первинної допомоги, а також надавати всю необхідну пацієнту інформацію, пов’язану із цим. О. Яременко акцентував увагу на тому, що саме пацієнт обирає лікаря, який, у свою чергу, має допомогти йому заповнити декларацію. До речі, Дніпропетровська обл. зай­має 5-те місце серед регіонів за кількістю підписаних декларацій (прим. ред.: майже 189 тис. станом на 02.05.2018 р.).

Що стосується запровадження медичними закладами на первинній ланці сервісних вимог, то вони включають 4 складові:

  • інформація про медичний заклад і лікарів, перелік послуг має бути доступною для пацієнта і розміщена як безпосередньо в закладі, так і на його веб-сайті (у разі наявності);
  • створення чергового кабінету, який має працювати в режимі 24/7. Порядок надання первинної медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. № 504, визначає, що надавач первинної медичної допомоги може самостійно або спільно з іншим (іншими) надавачами первинної медичної допомоги утворити черговий кабінет для обслуговування населення поза годинами прийому пацієнтів лікарями (командами) з надання первинної медичної допомоги, а також надання такої допомоги у вихідні, святкові та неробочі дні. Натомість у договорі про медичне обслуговування населення зі Службою встановлено, що заклад зобов’язаний створити такий кабінет. Наразі розробляються методичні посібники з приводу організації роботи чергових кабінетів;
  • організація попереднього запису на прийом до лікаря (по телефону, через інтернет);
  • організація лабораторних та інструментальних діагностичних досліджень.

Яка інформація вимагатиметься від надавача первинної медичної допомоги для підписання договору зі Службою?

Медичні заклади мають надати такі документи:

1. Витяг в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

2. Сканована копія документа, що підтверд­жує повноваження особи на підписання договору від імені суб’єкта господарювання.

3. Ліцензія на надання первинної медичної допомоги, відомості про інші чинні ліцензії, видані суб’єкту господарювання.

4. Відомості про наявність комп’ютерного обладнання та медичної інформаційної системи, що підключена до системи eHealth.

5. Реєстрація в Системі уповноважених осіб та медичних працівників, які будуть залучені до виконання договору, та отримання ними електронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до закону.

6. Кількість осіб, які постійно проживали на території обслуговування надавача (відповідного державного або комунального закладу охорони здоров’я) станом на 1 січня 2018 р.

7. Кількість декларацій про вибір лікаря відповідного надавача первинної медичної допомоги.

У контексті підписання медичними закладами первинної ланки договорів зі Службою О. Яременко звернув увагу на нюанс, пов’язаний з так званою «залежністю від сусідів». Вона полягає в тому, що, наприклад, якщо в м. Дніпро функціонує 15 центрів первинної медичної допомоги, то усі вони мають перетворитися на комунальні некомерційні підприємства і відповідати необхідним критеріям з тим, щоб Служба підписала з ними договори. Якщо ж готові будуть лише деякі з надавачів первинної медичної допомоги, то їм доведеться чекати інших. Лише за умови готовності всіх надавачів первинної медичної допомоги м. Дніпро Служба підписуватиме договори.

«Процедура підписання договору буде достатньо простою і відбуватиметься в електронній формі. Взагалі взаємовідносини між надавачами первинної медичної допомоги і Службою будуть зводитися до максимальної кількості електрон­них форм через систему eHealth», — зазначив О. Яременко, додавши, що процедура підписання договорів зі Службою детально описана у прийнятій Урядом 25 квітня 2018 р. постанові «Деякі питання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».

Що ж сьогодні турбує лікарів первинної ланки в контексті медичної реформи? Насамперед, це підготовка закладів первинної медичної допомоги до укладання договорів зі Службою, оплата праці лікарів, розклад їх роботи, підвищення кваліфікації, виклик лікаря до пацієнта, можливість вибору лікаря в сільській місцевості, подальша доля завідувачів медичних закладів первинної ланки.

Відповідаючи на питання щодо того, яке місце займатимуть завідувачі амбулаторій після 1 січня 2019 р. і чи буде в них потреба, О. Яременко зазначив, що дохід, який «приносять» лікарі первинної ланки, підписуючи декларації з пацієнтами, повинен покривати як оплату комунальних послуг медичного закладу, так і оплату праці персоналу, у тому числі адміністративного, витрати на утримання службового транспорту, поточний ремонт приміщення тощо. Чи вистачить грошей на завідувача медичного закладу? «У ваших лікарів має бути така кількість пацієнтів і такий обсяг практики, щоб забезпечити і лікарів, і завіду­вачів. Останні ж мають сприяти тому, щоб у лікарів була достатня практика і необхідний дохід для медичного закладу», — відповів О. Яременко, додавши, що лише безпосередньо завідувачі амбулаторій мають знати, що з ними буде надалі залежно від їх внеску в роботу медичного закладу.

Ще одне питання, яке хвилює лікарів, — кад­ровий дефіцит. Куди звертатися пацієнтам, які не встигли підписати декларації з лікарями, що вже набрали визначену кількість пацієнтів (для терапевта — 2000, для сімейного лікаря — 1800, для педіатра — 900)? О. Яременко звернув увагу, що в Порядку надання первинної медичної допомоги визначено не граничний, а оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги. При цьому обсяг практики може відрізнятися від оптимального залежно від соціально-демографічних, інфраструктурних та інших особливостей території, у межах якої мешкають люди, що належать до відповідної практики. Наприклад, якщо сімейний лікар у селі уклав декларації з 2100 пацієнтами, то в договорі медичного закладу, де працює цей лікар, зі Службою буде визначена саме ця кількість, оскільки шукати додатково лікаря для обслуговування 300 пацієнтів недоцільно. У разі, якщо мова йде не про 300 пацієнтів, а, наприклад, 2000, то медичний заклад змушений буде додатково шукати фахівців. О. Яременко також порадив звертатися до вищих навчальних закладів з метою залучення молодих кадрів.

Під час підписання декларацій з пацієнтами лікарі стикаються з труднощами, пов’язаними з перебоями в роботі медичної інформаційної системи (МІС). У зв’язку із цим лікарі цікавляться, чи є якийсь рейтинг МІС, опираючись на який медичні заклади могли би переобрати МІС.

Прим. ред.: МІС являє собою інформаційно-телекомунікаційну систему, яка є частиною eHealth та забезпечує реєстрацію користувачів, автоматичне розміщення, отримання та передачу інформації та документів щодо надання медичних послуг, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якої здійснюється за допомогою мережі Інтернет через прикладний програмний інтерфейс (АРI). Медичні заклади можуть обрати 1 з 10 МІС, детальна інформація про які розміщена за посиланням: portal.ehealth-ukraine.org/providers.html.

«Як такого рейтингу немає. Такий рейтинг фізично може зробити тільки МОЗ України, який виступає носієм даних… Але якщо в Міністерстві скажуть, що певна МІС краща за інші, їх одразу звинуватять у всьому, у чому можливо», — прокоментував О. Яременко, порекомендувавши звертатися безпосередньо до МІС у разі виявлення технічних перебоїв та обмінюватися досвідом між медичними закладами щодо застосування тієї чи іншої МІС з метою їх порівняння і визначення для себе найоптимальнішої.

Чи можуть пацієнти, які обслуговуються у відомчих медичних закладах, підписувати декларацію з лікарями первинної ланки й одночасно обслуговуватися у двох місцях? «Реформа здійснюється для всіх громадян України й певних категорій іноземців», — зазначив доповідач. Тому такі пацієнти також можуть підписувати декларації з лікарями первинної ланки.

Скільки годин на добу лікар може бути доступним для пацієнта по телефону? За словами О. Яременка, надавач первинної медичної допомоги має самостійно визначити графік роботи й кількість годин прийому і консультацій пацієнтів по телефону.

Хто визначатиме систему оплати праці завідувачам, лікарям, санітаркам, водіям медичних закладів? «Мають бути профспілки, які ведуть дискусію. Є також власник центру в особі ради, з яким також можна вести дискусію. І взагалі це питання має бути врегульовано трудовим договором чи внутрішнім наказом за тарифною сіткою преміювання», — вважає О. Яременко, додавши, що планується розробка методичних рекомендацій з розрахунку заробітної плати працівникам медичних закладів, але це потребуватиме певного часу.

Яку форму власності матимуть медичні заклади після автономізації? Стосовно цього доповідач зазначив, що форма власності не змінюється. Комунальний медичний заклад перетворюється на комунальне некомерційне підприємство і може надалі продовжувати співпрацю з місцевою владою, отримуючи бюджетне фінансування на виконання регіональних програм. Водночас реорганізоване комунальне підприємство протягом 3 міс після державної реєстрації повин­но отримати нову ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в порядку, передбаченому законодавством.

НОВА СИСТЕМА ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

З реформуванням системи фінансування охорони здоров’я і практичними методами фінансового планування діяльності надавачів первинної медичної допомоги ознайомила Наталія Коваленко. Однак перед цим вона звернула увагу на те, що відповідно до міжнародної практики фінансування система охорони здоров’я не покривається якимось одним джерелом фінансування. Як правило, таких джерел декілька: державний бюджет, соціальне страхування, платежі з кишень пацієнтів, доб­ровільне страхування та інші (міжнародна допомога). За словами доповідача, жодна держава не використовує на 100% одне з джерел фінансування, однак воно може переважати над іншими. Так, наприклад, у Великій Британії та Данії система охорони здоров’я більше ніж на 80% фінансується за рахунок коштів державного бюджету. У Хорватії та Франції більше 70% — за рахунок соціального страхування.

Переходячи безпосередньо до нової системи фінансування охорони здоров’я в Україні, Н. Коваленко зупинилася на окремих поняттях, визначених Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — Закон), з якими працівники сфери охорони здоров’я тепер стикаються постійно. Перше — це поняття «програма медичних гарантій» — перелік та обсяг медичних послуг, у тому числі медичні вироби та лікарські засоби, повна оплата яких фінансуватиметься за рахунок державного бюджету.

Надавачем медичних послуг за Законом є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи — підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики й уклали договір зі Службою.

Н. Коваленко звернула увагу фахівців на положення, яким визначено, що дія Закону Украї­ни «Про ціни і ціноутворення» не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії надання медичного обслуговування населення».

Проект програми медичних гарантій розроб­лятиме Служба, яка також вноситиме пропозиції щодо тарифів та коригувальних коефіцієнтів.

Службі заборонятиметься відмовляти чи ухилятися від укладання договору з надавачами первинної медичної допомоги, які подали заяву про укладання такого договору та надають медичні послуги, передбачені програмою медичних гарантій. Усі договори оприлюднюватимуться на офіційному сайті Служби протягом 5 днів з моменту їх укладання.

Говорячи про права та обов’язки пацієнта, визначені ст. 6 Закону, Н. Коваленко зазначила, що, серед іншого, він зобов’язаний виконувати медичні приписи лікаря та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку надавача первинної медичної допомоги. У протилежному випадку лікар може подати заяву про відмову від подальшого ведення такого пацієнта за умови, що це не загрожуватиме його життю і здоров’ю. Це передбачено порядком вибору лікаря, затвердженим наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. № 503. «Це означає, що лікар має таке право, якщо пацієнт недобросовісно ставиться до того, що призначає лікар», — зауважила доповідач.

Порядок розробки програми медичних гарантій, методику розрахунку тарифів і коригувальні коефіцієнти затверджуватиме МОЗ України за погодженням з Міністерством фінансів України. Програма медичних гарантій затверджуватиметься Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Як відбуватиметься оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій? Надавач первинної медичної допомоги складатиме звіт в електронній системі охорони здоров’я, яка відповідно до закону повноцінно функціонуватиме з 1 серпня 2018 р. Тариф на медичні послуги, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги, складатиметься з 2 частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.

Доповідач звернула увагу на те, що надавачам медичних послуг, які є державними та комунальними закладами охорони здоров’я, заборонено вимагати від пацієнтів винагороду в будь-якій формі за медичні послуги та лікарські засоби, надані за програмою медичних гарантій. У закладах державної та комунальної форми власності обсяг платних медичних послуг, які не входять до програми медичних гарантій, може становити не більше 20% від обсягу всіх наданих послуг. Відповідна норма Закону (ч. 11 ст. 10) діє до 31 грудня 2024 р.

Натомість приватні медичні заклади можуть надавати медичні послуги, які входять до програми медичних гарантій, за плату. Такі медичні заклади можуть без обмежень надавати медичні послуги, які не входять до програми медичних гарантій. «Це вже вибір пацієнта, де отримувати цю послугу», — зазначила Н. Коваленко.

25 квітня 2018 р. Уряд серед іншого прийняв постанову «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік». Документ діятиме з 1 липня по 31 грудня 2018 р. «Тарифи, які в ній визначені, діятимуть протягом ІІ півріччя 2018 р.», — підкреслила доповідач.

У документі визначено нові терміни «зелений» і «червоний» списки пацієнтів, а також 2 базових тарифи їх за обслуговування. Пацієнти «зеленого» списку — це ті, які підписали декларації про вибір лікаря. Пацієнти «червоного» списку — це особи, які зареєстровані на території обслуговування надавача первинної медичної допомоги, але не підписали декларацію про вибір лікаря. Для кожного зі списків визначений тариф на 2018 р. За одного пацієнта із «зеленого» списку передбачено 370 грн. на рік, за пацієнта з «червоного» списку — 240 грн. на рік.

Постановою також визначено коригувальні коефіцієнти для 5 вікових груп (для «зеленого» списку):

  • від 0 до 5 років — 4 (1480 грн. на рік);
  • від 6 до 17 років — 2,2 (814 грн. на рік);
  • від 18 до 39 років — 1 (370 грн. на рік);
  • від 40 до 64 років — 1,2 (444 грн. на рік);
  • понад 65 років — 2 (740 грн. на рік).

Надавачі первинної медичної допомоги, розташовані в гірських населених пунктах, зможуть застосовувати додатковий спеціальний коефіцієнт — 1,25. Так, наприклад, за пацієнта віком від 6 до 17 років, який обслуговуватиметься в медичному закладі, розташованому в гірському населеному пункті, тариф розраховується наступним чином: 370 грн. · 2,2 · 1,25=1017,5 грн. на рік. І додатково слід враховувати, коли пацієнт підписав декларацію про вибір лікаря.

Коригувальні вікові й гірський коефіцієнти не застосовуватимуться до пацієнтів із «червоного» списку.

З метою полегшення фінансового планування доходів та видатків надавача первинної медичної допомоги на 2018 р. розроб­лено відповідний електронний інструмент, який можна завантажити за посиланням: healthreform.in.ua/finace_phc/.

Тут же розміщено відеоінструкцію з користування даним інструментом. Він дає можливість провести розрахунок доходів та видатків надавача первинної медичної допомоги у 2018 р., який передбачає декілька етапів:

  • визначення чисельності та аналіз вікової структури населення, зареєстрованого на території обслуговування надавача первинної медичної допомоги, за віковими групами;
  • оцінювання потенційного доходу з використанням вхідних даних (чисельність та вікова структура населення; розмір капітаційної ставки за пацієнтів із «зеленого» і «червоного» списків);
  • проведення аналізу витрат надавача первинної медичної допомоги з використанням даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності для І–ІІ кв. 2018 р. та планування витрат для III–IV кв. 2018 р.

Павло Ковтонюк нагадав учасникам конференції про те, що запровадження медичної реформи у 2018 р. відбувається в декілька етапів. Перший етап розпочався у квітні з кампанії «Обери свого лікаря». У липні розпочнеться перша хвиля підписання договорів між медичними закладами та Службою з тим, щоб перейти на нове фінансування, у жовтні — друга хвиля.

Ті медичні заклади, які не встигнуть виконати всі необхідні умови для того, щоб підписати договори зі Службою в цьому році, в обов’язковому порядку зобов’язані зробити це на початку 2019 р. «Для вас як керівників закладів реальна реформа почнеться з моменту підписання договору з Національною службою здоров’я, бо тоді до вас вже за новою моделлю прийдуть кошти за пацієнта. Хто був успішним в кампанії з вибору лікаря, відчує це», — зазначив заступник міністра.

Однак перед цим медичні заклади мають виконати «домашнє завдання». Зокрема, без автономізації медичний заклад не може розраховувати на підписання договору зі Службою. «Тому, де ще не реорганізовано заклади в комунальні некомерційні підприємства, слід негайно це робити й швидко приймати рішення», — підкреслив П. Ковтонюк.

Друге — це робота в електронній системі охорони здоров’я, без чого, відповідно, неможливо укладати декларації з пацієнтами. Заступник міністра висловив сподівання, що наприкінці травня — на початку червня в системі eHealth з’явиться модуль договорів, куди медичні заклади зможуть завантажувати всі документи, необхідні для підписання договору зі Службою.

П. Ковтонюк звернув увагу присутніх на те, що ні МОЗ України, ні місцева влада не можуть рекомендувати медичним закладам використовувати якийсь конкретний програмний продукт. «Це ваш вибір! Міністерство охорони здоров’я є власником бази даних, а програмні продукти ви обираєте самостійно. Ми не можемо рекомендувати якогось комерційного провайдера медичним закладам», — підкреслив він.

Ще одна вимога — приведення медичними закладами матеріально-технічного забезпечення у відповідність із табелем матеріально-технічного оснащення. «Незважаючи на те що при укладанні договору ви будете декларативно заявляти про відповідність, Служба не буде приходити й перевіряти. Але якщо буде отримано скаргу — це проблема, тому що 3 скарги за рік є підставою для розірвання Службою договору в односторонньому порядку. Ці скарги залишаються на совісті керівництва закладу й органів місцевої влади», — наголосив П. Ковтонюк.

До медичних закладів також вперше висуваються сервісні вимоги. За словами заступника міністра, пацієнт не може оцінити категорію лікаря, натомість може оцінити ставлення до нього медичного персоналу і рівень обслуговування.

Медичні заклади також мають забезпечити лабораторні та інструментальні діагностичні дослідження. Додаток 3 до наказу МОЗ Украї­ни № 504 визначає 8 таких досліджень, серед яких загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити та ін. «Якщо у вас немає аналізатора, просто візьміть матеріали у пацієнта і відправте їх в лабораторію туди, де вона є — у центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, лікарню, приватну лабораторію, як ви вже це собі організуєте», — зазначив заступник міністра.

За умови виконання окреслених вимог медичний заклад зможе укласти договір зі Службою. Найближчим часом буде доступний офіційний сайт Служби, на якому буде розміщено оголошення за місяць до укладання договорів. З цього моменту медичні заклади зможуть подавати документи, необхідні для підписання договорів.

Користуючись нагодою, лікарі первинної ланки активно ставили запитання заступнику міністра. Чи обмежено час на прийом лікарем пацієнта? МОЗ України це не регулює. «Ми встановлюємо обмеження не за часом обслуговування, а за максимальною кількістю пацієнтів», — зазначив П. Ковтонюк.

Відповідаючи на питання щодо того, чому пацієнтів не обмежили в часі на вибір лікаря, заступник міністра зазначив, що визначення дедлайну не гарантуватиме того, що всі пацієнти вчасно підпишуть декларації з лікарями. Натомість є певні стимули, які сприятимуть тому, щоб пацієнти обирали свого лікаря і зверталися на первинну ланку. Зокрема, мова йде про запровадження електронних рецептів, отримання направлення до вузькопрофільного лікаря та ін.

Які саме скарги і на кого — лікаря чи медичний заклад, будуть підставою для розірвання Службою договору з медичним закладом? За словами П. Ковтонюка, скарги акумулюватимуться в Службі, яка матиме право, а не обов’язок розірвати договір. При цьому якщо скарга пацієнта стосується вимагання лікарем неформального платежу, то договір може бути розірваний на підставі однієї, а не трьох скарг. Одночасно із цим відповідні матеріали можуть передаватися Службою до правоохоронних органів, або досліджуватися нею самостійно.

П. Ковтонюк звернувся до зали із запитанням щодо того, з якими труднощами стикаються медичні заклади в ході підписання декларацій з пацієнтами.

За словами учасників симпозіуму, через недостатню укомплектованість окремих медичних закладів кадрами лікарі мають одночасно обслуговувати пацієнта і заповнювати декларацію. Можливості уповноважити іншого працівника медичного закладу на підписання декларацій з пацієнтами немає. Відповідно, лікарі витрачають додатковий час, тому приписна кампанія відбувається нешвидкими темпами. Також лікарі відзначають періодичні технічні перебої в роботі МІС, яка іноді може протягом робочого дня працювати лише декілька годин. Відповідно, це негативно впливає на ефективність роботи лікарів у частині підписання декларацій з пацієнтами.

Подякувавши лікарям за відвертий діалог та активну позицію, П. Ковтонюк висловив готовність як з боку профільного міністерства, так і проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» у продовженні надання методологічної підтримки медичним закладам.

ПРИВАТНА ПРАКТИКА СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ В УМОВАХ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ

«Ми зараз живемо в той період, який викликає певні побоювання, але це і гарний період можливостей», — звернувся до лікарів первинної ланки кандидат медичних наук, директор медичного центру «Garvis» Віталій Березницький. Створюється такий елемент, коли роботодавець має домовлятися зі своїми фахівцями.

Є такий вираз: «Клієнт голосує своїми грошима». І медична реформа, яка запроваджується нині, якраз створює такий елемент. «Чим більше у вас буде підопічних, тим більше у вас буде грошей», — зазначив В. Березницький, додавши, що за здійсненими ним розрахунками, враховуючи нову модель фінансування охорони здоров’я, цілком реальним вбачається, що щомісячна заробітна плата сімейного лікаря може становити 16–18 тис. грн.

Нова модель також створює умови для того, щоб лікар був зацікавлений у тому, щоб пацієнт був здоровим. «Я бажаю вам терпіння, сил, віри. Я дійсно вірю в цю реформу. Я прошу вас, щоб ви теж у це вірили. Знайдіть у цьому хороше. Але вам доведеться на якісь речі подивитися по-іншому», — резюмував доповідач.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства і гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України, головний лікар МЦ «Сімейний доктор» Ганна Березницька поділилася досвідом здійснення приватної практики сімейного лікаря в умовах медичної реформи.

МЦ «Сімейний доктор» — невелика, затишна клініка сімейного типу, головним завданням якої є індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Спектр послуг, які надає медичний центр, включає вакцинацію, забір аналізів, оформлення лікарняних листків та інших медичних документів тощо.

Клініка є активним і постійним учасником міських акцій, присвячених профілактиці тих чи інших хвороб, у рамках яких усі бажаючі можуть безкоштовно зробити той чи інший аналіз, отримати консультацію сімейного лікаря.

МЦ «Сімейний доктор» підключений до системи eHealth, а лікарі укладають декларації з пацієнтами. Зважаючи, що державою прописані правила під більшість, тобто під комунальні медичні заклади, приватні клініки відчувають певний «інформаційний голод». Водночас активна просвітницька робота ведеться з пацієнтами, яким лікарі МЦ «Сімейний доктор» роз’яснюють необхідність підписання декларацій. «Які наші плани? Ми сподіваємося, що будемо відповідати вимогам, які висуває Служба, підпишемо договір і станемо одними з перших, хто відпрацює і зможе показати реальні затрати на забезпечення одного пацієнта», — наголосила лікар.

Важливо виносити позитивні моменти й перспективи з медичної реформи. По-перше, це конкурентоспроможність. По-друге, це оптимізація ресурсів і досягнення максимальних результатів. По-третє, це клієнтоорієнтований підхід. По-четверте — комунікабельність, отримання зворотного зв’язку від пацієнтів. По-п’яте, гнучкість. «Як тільки ми виявляємо якусь проб­лему, ми шукаємо короткий шлях, щоб її вирішити», — зазначила Г. Березницька. Важливими також є навчання і мотивація персоналу. Усі ці аспекти є складовими роботи й одночасно перевагами МЦ «Сімейний доктор».

«У приватних операторів є досвід управління та інновації. Також є системність в описі медичних стандартів, проведенні маркетингових заходів, юридичній та інформаційній підтримці», — зазначила Г. Березницька.

Підсумовуючи, доповідач підтримала необхідність запровадження медичної реформи. «Ми віримо в те, що йдемо правильним шляхом, складним, але все-таки ми досягнемо певних результатів», — підкреслила вона, додавши, що як комунальні, так і приватні медичні заклади покращать сервісну складову та інфраструктуру.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи