Аптеки cвіту–2018: у бізнесі головне — партнер

Ми продовжуємо висвітлювати перебіг 7-го Міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2018», який цього року відбувся 24–25 травня в м. Одеса. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» і «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор — компанія «Байєр». Спонсор форуму — компанія «Нобель». Спеціальними партнерами заходу виступили Національний фармацевтичний університет України (НФаУ), компанії «ІнтерХім», «Becton, Dickinson and Company», «Proxima Research», «Софтінформ» і Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» («AMOMD»). Туристичний партнер — агентство «Ласпі», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА». У попередній публікації увазі читачів були представлені ключові тези спікерів у рамках 1-ї сесії «Візьмемося за руки, друзі!..». Сьогодні детально представляємо вам перебіг 2-ї сесії форуму на тему «Аптеки і виробники», присвяченої взаємодії цих двох ланок.


Актуальні регуляторні питання й аптечна справа

2-га сесія форуму «Аптеки і виробники» почалася зі жвавої дискусії щодо актуальних регуляторних питань і аптечної справи, до якої через Skype-зв’язок долучився представник Міністерства охорони здоров’я України — начальник Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції Тарас Лясковський. Посадовець зупинився на ключових аспектах реалізації програми «Доступні ліки» та кроках МОЗ України, спрямованих на врегулювання проблемних питань у сфері забезпечення українців лікарськими засобами, у тому числі інноваційними.

Які кроки до кінця року планує здійснити профільне міністерство з подальшим відображенням їх у законодавстві? По-перше, у рамках реалізації програми «Доступні ліки» планується на рівні урядових постанов врегулювати питання щодо цін на лікарські засоби. «На сьогодні є проблема з різними цінами на ліки, які не завжди відповідають Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Це пов’язано з різним тлумаченням законодавства з боку суб’єктів…», — зауважив Т. Лясковський, додавши, що одним з варіантів врегулювання цього питання є введення і фіксація ціни для дистриб’юторів з визначенням поняття «ціна дистриб’ютора». Другий момент — опрацювання підходів у розрізі фармацевтичної послуги.

За словами Т. Лясковського, останнім часом у МОЗ України спільно з міжнародними донорами досить жваво обговорюється питання запровадження переговорної процедури. «Ми чітко розуміємо, що на сьогодні та ситуація, яка склалася з Національним переліком основних лікарських засобів, який, можливо, не включає всі ті ліки, які потребуються для лікування, має бути вирішена. Разом з тим ми розуміємо позицію Експертного комітету з відбору основних лікарських засобів, який після аналізу даних і заявок не готовий рекомендувати той чи інший лікарський засіб для включення до Національного переліку», — за­уважив доповідач, додавши, що висока вартість окремих ліків є причиною невключення їх до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік).

Тому з метою запровадження прозорих договірних механізмів за допомогою партнерів профільне міністерство розробляє проекти нормативно-правових актів, які найближчим часом будуть винесені на громадське обговорення.

Також посадовець звернув увагу учасників форуму на патентну реформу, яка в тому числі зачіпає інтереси фармацевтичного сектору. Патентне відомство розробило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей», який вже зареєстровано в Парламенті за № 7538. «Будь ласка, ознайомтеся з ним для того, щоб ви розуміли подальшу позицію щодо патентів», — звернувся Т. Лясковський до присутніх, додавши, що МОЗ України підтримує ініціативу щодо наведення ладу в цій сфері та зацікавлене в підвищенні доступності інноваційних препаратів.

Директор ДВТП «Волиньфармпостач» Михайло Півнюк прокоментував останню ініціативу профільного міністерства щодо запровадження електрон­ної форми рецепта, яка знайшла своє відображення в наказі МОЗ України від 18.04.2018 р. № 735. За словами представника аптечного ритейлу, даний документ викликає ряд робочих питань, а його окремі норми не узгоджуються з Податковим, Бюджетним і Господарським кодексами України. Говорячи про запровад­ження електронного рецепта в цілому, М. Півнюк погодився з необхідністю введення електронної форми цього документа. ДВТП «Волиньфармпостач» вже має позитивний досвід роботи з елект­ронними рецептами в рамках пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну.

Що стосується участі аптечних закладів у програмі «Доступні ліки», то, за словами доповідача, проблемним є питання щодо ціноутворення. Як уже наголошувалося, дійсно, ціни на окремі лікарські засоби відрізняються від тих, які визначено в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Постає питання, яким чином аптекам компенсувати цю різницю?

За словами Т. Лясковського, належний контроль за цінами має здійснювати Державна казначейська служба України. Моніторинг цін має базуватися як на даних, наданих операторами ринку, так і на інформації, якою володіють розпорядники бюджетних коштів на місцях. Відповідні дані варто належним чином аналізувати, систематизувати, включаючи дані щодо відпущених лікарських засобів. Зокрема, які ліки були відпущені безоплатно, які — з доплатою, у якій кількості. Така інформація дозволить прорахувати реальну потребу в фінансуванні програми «Доступні ліки», реальну кількість аптек, яка бере в ній участь. «Враховуючи намір профільного міністерства поступово розширити урядову програму за рахунок ліків для амбулаторного застосування, включених до Національного переліку, необхідно запровадити єдину систему, у якій працюватиме лікар, фармацевт і розпорядник бюджетних коштів», — зазначив він.

Виконавчий директор Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» («AMOMD») Дар’я Бондаренко зупинилася на питанні щодо запровадження ліцензування господарської діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та імпорту медичних виробів, ініційованого групою народних депутатів. Асоціація категорично не погоджується з таким нововведенням, оскільки це створить додаткове регулювання і тиск на бізнес з боку держави, а по-друге, така депутатська ініціатива йде врозріз із Угодою про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншої, від 27.06.2014 р., що набула чинності 01.09.2017 р. Якою є позиція МОЗ України з приводу цього?

Т. Лясковський поінформував про те, що Міністерством підготовлено лист, у якому серед іншого зазначено, що такої практики не існує в країнах ЄС, а прийняття відповідного закону суперечило б міжнародним зобов’язанням України, узятим в рамках Угоди про Асоціацію. (Прим. ред.: 5 червня Комітет Верховної Ради України з охорони здоров’я на своєму засіданні прийняв рішення підтримати законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо запровад­ження ліцензування господарської діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та імпорту медичних виробів (реєстр. № 7182) щодо його прийняття в першому читанні).

Д. Бондаренко також нагадала присутнім про те, що наприкінці березня цього року рішенням Національного агентства з акредитації України скасовано атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності — ДП «Державний медичний центр сертифікації» МОЗ України (далі — ДП «ДМЦС»), що був дійсним до 10.02.2019 р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ від 27.04.2018 р. № 588 щодо анулювання рішення про призначення ДП «ДМЦС» органом з оцінки відповідності вимогам таких технічних регламентів:

Починаючи з 23.03.2018 р., оператори ринку перебувають в екстремальних умовах ведення свого бізнесу і прагнуть отримати достовірну інформацію про наслідки скасування акредитації і сфери призначення ДП «ДМЦС» та оперативно вжити подальших заходів реагування на це з метою правомірного ведення бізнесу в Україні та ввезення/постачання на митній території України медичних виробів, легалізованих шляхом оцінки відповідності, яку проводило ДП «ДМЦС».

Нині жодне з відомств не оприлюднило будь-якого роз’яснення та офіційної позиції із зазначеного питання для розповсюджувачів та пересічних суб’єктів господарювання на ринку медичних виробів, які у свій час пройшли процедури оцінки відповідності в призначеному органі «ДМЦС».

Постає питання: що робити аптекам, які реалізують медичні вироби, які пройшли оцінку відповідності в цьому органі й які наслідки можливі?

«Наскільки мені відомо, у разі якщо виникає така ситуація, заявник має можливість реалізовувати цю продукцію із сертифікатом, виданим органом, повноваження якого скасовані, протягом півроку», — прокоментував Т. Лясковський, додавши, що за цей час мають бути здійснені заходи для отримання нового сертифіката від діючого органу з оцінки відповідності. МОЗ України, зі свого боку, може ініціювати вирішення цієї ситуації без негативних наслідків для аптек. Зокрема, доцільно було б на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) розмістити повідомлення для того, щоб аптеки мали розуміння даної ситуації та часу, протягом якого вони можуть реалізовувати відповідну продукцію.

Говорячи про діяльність органів з оцінки відповідності в цілому, представник МОЗ України нагадав про створений у Міністерстві Фармацевтичний директорат. «Я зі свого боку неодноразово надавав пропозиції керівництву МОЗ щодо посилення цього підрозділу. На сьогодні ми провели зустріч з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України й дійшли домовленостей щодо того, що будемо посилювати нашу роботу і разом з Держлікслужбою звертати увагу на моніторинг діяльності органів з оцінки відповідності», — наголосив Т. Лясковський. Додатково з окресленого питання профільне міністерство може надати роз’яснення на попередньо отриманий запит від Асоціації «AMOMD».

Керуючий партнер юридичної компанії «Правовий Альянс» Дмитро Алешко прокоментував регуляторні зміни, які чекають суб’єктів фармринку найближчим часом, включаючи програму «Доступні ліки», Національний перелік і рекламу ліків.

Зокрема, що стосується урядової програми, то на початку цього року її було перервано через бюджетне законодавство, коли не всі регіони вчасно перерозподілили кошти, виділені на реалізацію програми «Доступні ліки» у 2018 р. Для уникнення такої ситуації на початку наступного бюджетного року підготовлено зміни до Бюджетного кодексу України, які нададуть можливість освоїти в новому році невикористані в попередньому році кошти за програмою «Доступні ліки». «Гадаю, що найближчим часом проект буде направлено на експертизу у відповідні структурні підрозділи МОЗ», — зазначив Д. Алешко, додавши, що така практика існує в Україні за деякими іншими соціальними програмами.

Щодо майбутнього розширення урядової програми за рахунок ліків, які застосовуються на амбулаторному рівні й включені до Націо­нального переліку, то одразу постає декілька питань: обґрунтованість націнок і залучення аптечних закладів вже не на добровільних засадах, оскільки програма покриватиме більшу кількість пацієнтів. «Тому думаю, що ці питання стоятимуть на порядку денному досить серйозно», — зауважив експерт.

Звернув увагу доповідач і на законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку реклами лікарських засобів)», розроблений МОЗ України. Серед іншого він визначає, що реклама лікарських засобів, спрямована на медичних та фармацевтичних працівників, здійснюється в порядку, визначеному Урядом. «Цей порядок торкнеться в тому числі й аптечних закладів, тому закликаю відслідковувати процес нормотворчості в цьому напрямку», — підкреслив юрист.

Говорячи про запровадження переговорної процедури між державою і виробниками інноваційних лікарських засобів, Д. Алешко поінформував про те, що вже підготовлено відповідний законопроект, який найближчими тижнями має бути опрацьований структурними підрозділами МОЗ України. «Після цього можна буде починати консультації з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та депутатами, щоб цей законопроект був прийнятий у цьому році», — зазначив експерт. Якщо така процедура запрацює, то ціни на лікарські засоби, що закуповуватимуться державою, будуть встановлюватися за результатами переговорів.

Очікуються і зміни, пов’язані з Національним переліком, у частині виведення з-під його дії екстемпоральних лікарських засобів, а також подовження терміну реалізації пілотного проекту щодо державного регулювання цін на препарати інсуліну.

Т. Лясковський додав, що всі окреслені юристом питання включені до плану діяльності профільного міністерства та Уряду.

Золоте теля пручається, або Історія зі славетного міста Чорноморськ…

Генеральний директор компанії «ОмніФарма» Олег Курченко представив успішний кейс захисту власного бренду компанії — оригінального Білого Вугілля®, попередньо зупинившись на сучасних тенденціях роботи фармацевтичного ринку з точки зору бізнес-процесів.

У гонитві за місцем під сонцем бізнес вдається до ринкових механізмів, починаючи від консолідації аптечного ритейлу і закінчуючи розробкою власних стратегій, у тому числі з використанням маркетингового просування власної продукції.

Те, що запрацювало на сусідніх з Україною ринках 6–8 років тому, лише нещодавно почало працювати у нас. Виробникам лікарських засобів необхідно вчитися планувати продажі власної продукції, доносячи відповідний план до співробітників аптечних закладів. Далі має вмикатися система мотивації першого столу. Сьогодні працює: планування продажів на кожну окрему точку; доведення плану продажів до персоналу аптек; контроль і мотивація за досягненням плану; скорочення переліку копій брендів; викладка товару.

Існує міф, що це дорого, складно і в Україні цього немає. Однак О. Курченко спробував розвіяти цей міф, зацитувавши уривок з роману «Золоте теля» І. Ільфа та Є. Петрова — «Треба мислити. Мене, наприклад, годують ідеї».

«В Україні це є. Компанія «ОмніФарма» таким чином працює з рядом роздрібних мереж. І ми дуже задоволені… Це чесне партнерство, а за нього гріх не заплатити», — наголосив доповідач, додавши, що бажання виконувати чесні ринкові правила партнерства взаємодії, які приносять «+» усім сторонам цього процесу, призводить до зростання власного бізнесу.

Однак є й інший бік медалі, коли окремі гравці не бажають зв’язуватися зі складними на перший погляд речами. Однак насправді вони не складні, а лише нові, а все нове — це виклик.

У чому підміна? Це підміна бренду його копією. У чому несправедливість підміни? Власник бренду здійснив науковий/маркетинговий прорив, вклався у знання, лояльність, є впізнаваним й авторитетним серед споживачів, інвестує в розвиток, людський ресурс і платить за правовий захист. Натомість дешева копія не робить нічого з цього.

Компанія «ОмніФарма» з власного досвіду має декілька способів того, як протистояти копіям.

Перша справа із захисту бренду «Біле Вугілля®» розпочалася після того, як одна зі столичних компаній зареєструвала торгову марку «Світле вугілля». Питання було врегульовано в досудовому порядку після подання компанією «ОмніФарма» позову. «Компанія вирішила домовитися з нами і ми «вдарили з ними по руках». Це був наш найперший і найлегший спосіб боротьби з копією бренду», — зазначив О. Курченко.

Ще один спосіб — встановлення в судовому порядку заборони на використання бренду в комерційних цілях. Такий досвід був пов’язаний з Дніпровською компанією «Новація», яка свого часу випустила бренд «Білий сорбент». Судовий процес тривав досить довго, компанії судилися у трьох інстанціях, у результаті чого компанія «ОмніФарма» відстояла свій бренд.

Наразі триває боротьба бренду «Біле Вугілля®» з торговою маркою «Біле вугілля-Здравофарм», яка включає одразу декілька інструментів. У судовому порядку компанії «ОмніФарма» вдалося скасувати ряд патентів конкурента. Також відкрито кримінальне провадження у справі щодо фальсифікації лікарського засобу. Уповноваженими органами було здійснено ряд експертиз, які показали, що таблетки опонента погано розчиняються. Є також і рішення Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ), який заборонив використовувати в комерційній діяльності ТМ «Біле вугілля-Здравофарм» й оштрафував компанію на більше ніж 100 тис. грн. «Сумарні витрати наших опонентів достатньо виросли. Тобто копіювати просто так — це теж дорого і не завжди вигідно», — підкреслив О. Курченко.

Резюмуючи, спікер наголосив на тому, що протиставити таким ситуаціям можна чесне партнерство, коли всі сідають за стіл переговорів і домовляються про зрозумілі правила гри, які працюють на благо всіх.

Продаємо багато чи мало? Як ефективно продавати в умовах перенасичення інформацією

Доповідь на цю тему представив Антон Бабенко, керівник проекту «Аптечні BI-рішення і роздрібні мережі» компанії «Proxima Research».

Ні для кого не секрет, що кожен виробник препаратів хоче ефективно управляти потенціалом продажів своєї продукції. Для цього він демонструє класику промоційної активності, чинить вплив як на пацієнтів, так і на спеціалістів охорони здоров’я. Також виробник бере на себе відповідальність за наявність і просування своїх препаратів по товаропровідному ланцюгу. Він домовляється з дистриб’юторами й аптечними мережами. Проте саме взаємодія виробника з аптечною мережею як найближчою до кінцевого споживача ланкою є ключовим фактором.

Як відбувається сучасна взаємодія аптечних мереж і виробників? Це можна описати 2 способами:

1. Побудова планів щодо приросту для аптечних мереж. Виробник частіше просто зобов’язується платити за виконання планів щодо закупівлі своїх препаратів. Такі плани не витримують ніякої критики та опосередковано допомагають виробнику впливати на кінцеві продажі. За словами А. Бабенка, від них поступово будуть відходити.

2. Інший спосіб більше розкриває можливості впливу на кінцеві продажі для виробника — придбання послуг аптечних мереж. Виробник точно знає, який вид послуги йому необхідний, щоб підвищити продажі свого препарату: реклама в торговельних залах аптек, мерчандайзинг, шелфтокери, монетниці, воблери чи ін.

Завдання виробника також полягає в контро­лі за виконанням послуг аптечної мережі. Питання лише в тому, багато чи мало аптечна мережа чи конкретна аптека продає лікарських засобів виробника. Відповідь на нього допоможе виробнику визначити той чи інший пакет послуг, який йому необхідний для досягнення плану продажів.

Для цього виробнику необхідно максимально точно й якісно розрахувати потенціал (план) продажів своїх препаратів в аптечній мережі. Під час побудови планів виробник може орієнтуватися на звітність дистриб’юторів (Sale In), однак прямі продажі (Sale Out) завжди будуть більш точними й конкретними величинами. В ідеалі виробнику також буде цікавою частка продажів власних препаратів у його конкурентному середовищі. Аптечна мережа, у свою чергу, завжди має власні погляди й апелює до фактичного результату, який незалежно від плану є значимим сам по собі. Порівняння планів виробника та фактичних очікувань аптечної мережі безпосередньо відбувається на перемовинах, де існує імовірність підписання маркетингового договору, який зафіксує остаточний план продажів.

«Важливо бачити не лише сухі цифри середніх планів продажів, але й грамотно використовувати їх», — зазначив А. Бабенко, додавши, що затверджений план продажів має відповісти на питання: «Які послуги потрібно виконати аптечній мережі, щоб вона продавала в межах розрахованого потенціалу продажів?». Адже виробник не лише готовий оплатити дані послуги, а й підказати найефективніші, а також спрогнозувати, який приріст продажів препаратів варто очікувати у випадку їх надання в аптеках.

Подібні розрахунки з початку цього року вже надаються проектом «Аптечні BI-рішення і роздрібні мережі». Інші продукти цього проекту також здатні допомогти підвищити ефективність діяльності аптечних мереж, забезпечити прозорість контролю і гнучкість формування даних, а також розкрити нові конкурентні переваги та налаштувати правильний механізм взаємодії.

Маркетингові договори щодо медичних виробів. Що це таке?

Про маркетингові угоди щодо медичних виробів розповів президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор компанії «Калина медична виробнича компанія» Павло Харчик.

Перш за все доповідач зупинився на суті поняття «маркетинг», яка полягає в тому, що це діяльність, спрямована на досягнення цілей підприємств, установ, організацій шляхом формування попиту та максимального задоволення потреб споживачів. Отже, чи думаємо ми про споживача, коли обговорюємо умови маркетингового договору з постачальником? Напевно, ні. І про це свідчать результати опитування, яке відбулося в рамках 1-ї сесії форуму: лише 15,38% аудиторії вважає, що маркетингові угоди стимулюють задоволеність пацієнта результатом лікування. 86,71% респондентів вважають, що такі угоди стимулюють продаж ліків.

У контексті маркетингових договорів бажання аптек зводиться до підвищення загального прибутку без додаткових трудовитрат. Натомість постачальник хоче більшого: збільшення продажів; отримання послуг щодо викладки, рекомендації, звітності тощо; своєчасного документального оформлення та підтвердження надання послуг.

Реаліями, пов’язаними з маркетинговими договорами у Фармі, є:

  • ефемерність послуг;
  • відсоток маркетингу, який не корелюється з послугами;
  • звітність — проблема постачальника;
  • оплата послуг третій особі тощо.

Власну думку з приводу маркетингових договорів мають і державні органи влади — Державна фіскальна служба України, АМКУ.

За словами П. Харчика, фармацевтичний ринок розвивається за тенденціями ринку FMCG (Fast Moving Consumer Goods). На останньому маркетингові послуги є реальними; відсоток маркетингу є значно меншим (3–5%); звітність — проблема постачальника і виконавця; оплата послуг здійснюється виключно їх виконавцю.

Компанія «Калина медична виробнича компанія» має успішний досвід маркетингової співпраці з одним з великих супермаркетів, у рамках якої виробник продукції надсилає виконавцю план візитів своїх співробітників на наступний місяць за кожною торговою точкою. Уже через тиждень після доставки товару на склад співробітники здійснюють візит. Виконавець надає фотозвіт і документальне підтвердження щодо кожної торгової точки, а також загальний звіт по мережі. Сторони спільно погоджують звіт. Виробник має постійний онлайн-доступ до фотозвітів щодо кожної торгової точки, виконавець має можливість онлайн-кореляції та планування.

Наостанок П. Харчик навів для роздумів присутніх, можливо, дещо провокаційні питання, які поки що залишаються без відповідей: Чому б не змінити % маркетингу на % знижки? Чому б не використовувати маркетинг як додатковий шлях підвищення прибутку і продажів? Чому б не використовувати альтернативні шляхи збільшення прибутку/заміни маркетингу?

Роль аптек у протидії ВІЛ-інфекції

Якою є роль аптек у протидії ВІЛ-інфекції? На це питання в рамках доповіді відповів Павло Смирнов, заступник виконавчого директора з програмної діяльності Міжнародного благодійного фонду (МБФ) «Альянс громадського здоров’я».

Перш за все доповідач представив епідемічну ситуацію в Украї­ні. Згідно з основними показниками, майже чверть мільйона українців інфіковані ВІЛ, половина з них про це навіть не знають. 141 371 ВІЛ-інфікованих українців зареєстровані в системі медичних закладів. Більше 18 тис. випадків ВІЛ-інфекції зафіксовано протягом 2017 р. У минулому році зареєстровано 3364 випадки смерті від СНІДу.

МБФ «Альянс громадського здоров’я» працює по всій території України, включаючи території, непідконтрольні українській владі. Програми профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань серед уразливих груп населення включають тестування на ВІЛ-інфекцію та інші соціально небезпечні хвороби, розповсюдження засобів профілактики, інфоматеріалів, програми профілактики в зоні АТО та АР Крим.

На рівні держави визначено гарантії у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, а також затверджено Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 рр. П. Смирнов сподівається, що цю програму буде подовжено й на наступні роки.

У більшості держав, які впроваджують програми зменшення шкоди, обміну шприців, працюють неурядові організації, які мають обмежений доступ до клієнтів. На допомогу приходять аптечні заклади, які долучаються до таких програм. Вони стають місцем для отримання шприців, презервативів, налоксону, замісної терапії, тестів для самотестування на ВІЛ тощо. До речі, на початку цього року МОЗ України внесло зміни до Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів і дозволило відпускати без рецепта з аптек та аптечних пунктів препарат налоксону (як антагоніст опіатних рецепторів) у кількості 2 мг на один відпуск.

Програми з обміну шприцами на базі аптечних закладів функціонують у ряді європейських країн: Бельгії, Австрії, Іспанії, Португалії, Великій Британії, Франції.

МБФ «Альянс громадського здоров’я» закупив на 2018 р. по 20 млн шприців/голок і спиртових серветок, які в тому числі безкоштовно розповсюджуються через аптеки. В Україні ж таких аптек усього 87. Тому П. Смирнов закликав представників аптечного ритейлу активніше долучатися до участі в подібних соціальних програмах, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню результативності й ефективності програм з протидії соціально небезпечним захворюванням.

Принципи введення ін’єкцій

Емад Абдельсадик (Emad Abdelsadek), платформ-лідер MDS BD Medical, EMA, розкрив секрети того, як зробити процес введення ін’єкцій менш болісним і більш комфортним.

Щороку компанія «Becton, Dickinson and Company» виробляє близько 10 млрд шприців та голок — більше одного на кожну людину на планеті.

«Існує 5 правил для того, щоб правильно ввести ін’єкцію: правильний пацієнт, правильний лікарський засіб, правильна доза, правильне місце і частота проведення ін’єкції», — зазначив Е. Абдельсадик, додавши, що не менш важливою є й якість шприців.

Спікер представив особливості та характеристики 3-компонентного шприца BD Emerald™, використання якого робить ін’єкцію безболісною та майже атравматичною. Так, він оснащений яскраво-зеленим ущільнювачем поршня, який є візуально помітним для споживачів і забезпечує зручність набору точної дози лікарського препарату. Це екологічний шприц, який виготовляється із сучасного термопластичного еластомеру, що не містить латексу. Важливим компонентом шприцу є саме голка. Голка BD Microlance™, що є компонентом шприца BD Emerald™, виготовлена зі спеціальної хірургічної сталі, що дозволяє зберегти міцність при мінімальній товщині стінки. Вістря голки має тригранну заточку, яка мінімізує больові відчуття, а її поверхня покрита спеціальною змазкою, що сприяє мінімальному коефіцієнту тертя голки з м’якими тканинами в момент її введення.

Не варто забувати й про те, що залежно від місця введення ін’єкції застосовуються різні шприци — для підшкірного, внутрішньом’язового чи внутрішньовенного введення.

Наостанок Е. Абдельсадик надав декілька простих правил гігієни, яких слід дотримуватися при проведенні ін’єкцій: використання рукавичок і безпечних голок. Використані голки не рекомендується викидати у сміття без попередньої їх дезінфекції.

У наступній публікації ми представимо доповіді, які пролунали в рамках 3-ї сесії форуму «Людина і закон».

Далі буде…

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*