Несолодке життя: забезпечення хворих на цукровий діабет обговорили за круглим столом

В Україні закінчується бюджетний період, а разом з ним і бюджетні кошти, виділені на реалізацію пілотного проекту з відшкодування вартості препаратів інсуліну (далі — Пілотний проект). Про проблеми з безоплатним забезпеченням хворих на цукровий діабет регіони почали заявляти восени. Серед причин — невизначення МОЗ України правил фінансування цієї статті витрат, відсутність достатнього фінансування з державного бюджету. Питання про стан фінансового забезпечення потреб хворих на цукровий діабет у препаратах інсуліну мало бути розглянуто 7 листопада 2018 р. під час розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет). Проте з 14 народних депутатів лише 4 знайшли час на обговорення цієї проблеми. Відтак, питання обговорено у форматі круглого столу за участю представників місцевої влади, профільних пацієнтських організацій, лікарів-ендокринологів.

Державним бюджетом України на 2018 р. для обласних та Київської міської державних адміністрацій у складі медичної субвенції передбачено обсяг цільових коштів для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у розмірі 701,5 млн грн., що на 59,4 млн грн. більше, ніж у 2017 р., але це покриває потребу лише на 50%.

На закупівлю витратних матеріалів для визначення рівня глюкози в крові, глікованого гемоглобіну в Держбюджеті на 2018 р. Міністерству охорони здоров’я передбачено 18,7 млн грн.

Разом з тим, за даними регіонів, потреба в кош­тах на поточний рік для забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну становить майже 1,4 млрд грн. Обсяг коштів, виділених з Державного бюджету на 2018 р. на вказані цілі (як цільові кошти у складі медичної субвенції з урахуванням залишку коштів на початок року), становить 720,8 млн грн. або 51,93% від потреби. З місцевих бюджетів додатково виділено 290,6 млн грн. (20,94% від потреби).

Отже, потреба в додаткових коштах до кінця 2018 р. для забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну становить 293,3 млн грн.

Віце-президент Національної академії медичних наук, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України Микола Тронько за­уважив, що на постійній основі має здійснюватися моніторинг ефективності надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет. Але, на жаль, зараз такий аналіз не відбувається.

Говорячи про ситуацію із забезпеченням препаратами інсуліну, доповідач відзначив різну статистику в розрізі регіонів. Дані варіюють від 40 до 70%. Найбільш критична ситуація в сільській місцевості. «Мені здається, що настав той час, коли ми маємо всі разом зібратися, проаналізувати й здійснити аудит того, що відбувається, та зробити певні конструктивні кроки, аби виправити ситуацію», — наголосив він. Ще одне питання, яке потребує уваги з боку влади, лікарів та пацієнтів, — профілактика ускладнень цук­рового діабету.

Позитивним є те, що в Україні діє реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Завдяки йому можна проаналізувати кількість таких хворих, прорахувати потребу в тих чи інших препаратах інсуліну і, відповідно, фінансування на дану програму. На цьому наголосила президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко.

За її словами, за час дії Пілотного проекту до Міжнародної діабетичної асоціації Украї­ни найбільше скарг надходить з приводу його недофінансування. При чому скарги надходять не лише від громадських та пацієнтських організацій, а й від місцевої влади.

За каденції Уляни Супрун втрачено контакт з МОЗ України. «Ми неодноразово зверталися до Міністерства. Немає у нас спілкування, тому ми виходимо на «гарячу лінію» Кабінету Міністрів», — зауважила Л. Петренко, додавши, що такий канал комунікації дає результати у вигляді виділення Урядом додаткових коштів на фінансування Пілотного проекту. Востаннє таке рішення прийнято Кабінетом Міністрів України 7 листопада 2018 р., розпорядженням КМУ від 07.11.2018 р. № 813-р перерозподілено майже 1,49 млрд грн., з яких частина коштів буде направлена на фінансування препаратів для хворих на цукровий діабет.

Л. Петренко виступила з пропозицією передбачити в Держбюджеті–2019 окрему статтю витрат на фінансування Пілотного проекту, а не в рамках медичної субвенції, як це відбувається зараз. Прим. ред.: згідно з проектом Держбюджету у 2019 р. держава повністю відшкодовуватиме вартість препаратів інсуліну для лікування людей, які хворіють на цукровий діабет. На це передбачено 925 млн грн., які МОЗ вирахувано відповідно до даних електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.

Ще одна проблема лежить у площині Націо­нального переліку основних лікарських засобів, який включає інсуліни лише у формі флаконів. Відповідно, пацієнти, які лікуються в умовах стаціонару, не можуть бути забезпечені змішаним, картриджним та аналоговим видами інсуліну, оскільки лікарні не можуть закуповувати за бюджетні кошти інші ліки, поки не задовольнять потребу в тих, що включені до Національного переліку. Тому Міжнародна діабетична асоціація України зверталася до МОЗ із проханням розширити Національний перелік, включивши до нього вищевказані форми інсуліну.

Голова ради Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко, у свою чергу, зазначила, що збільшення фінансування не дасть позитивних результатів, якщо ресурси будуть використовуватися неефективно. «Ми не можемо вимагати, щоб фінансування йшло тільки на інсулін. Який би хороший не був інсулін, ненавчений пацієнт, пацієнт, який не має доступу до засобів самоконтролю, подібний до мартишки із байки Крилова, яка одягає окуляри на хвіст і чомусь не бачить краще», — зазначила вона, додавши, що поки не буде налагоджена система навчання пацієнтів і вони не матимуть доступу до засобів самоконтролю, ситуація із захворюваністю на діабет у країні не покращиться.

«Наше завдання — зробити так, щоб спочатку ми навчилися правильно використовувати ресурс, який маємо, і тільки після цього ми можемо говорити про те, що необхідно збільшити фінансування і щось удосконалювати», — підкреслила В. Очеретенко.

Окремо спікер зупинилася на забезпеченні українців інсулінами, які періодично надаються в якості гуманітарної допомоги. За її словами, це дуже шляхетний крок з боку урядів окремих держав, але постає питання в дотриманні умов їх транспортування та контролю якості з боку нашої держави. Гуманітарна допомога не вирішить проблем у питанні забезпечення препаратами інсуліну, цим має займатися українська влада на державному рівні.

Народний депутат, член Комітету Ігор Шурма наголосив, що потрібно не лише вирішити питання фінансування забезпечення інсуліном хворих на діабет до кінця поточного року, а й добиватися збільшення фінансування на наступний рік, оскільки в поданому на розгляд Парламенту проекті Державного бюджету на 2019 р. закладено недостатню суму і регіонам знову доведеться вирішувати питання забезпечення інсуліном.

Народний депутат виступив з пропозицією перенаправити на дофінансування програми із забезпечення інсулінами 128 млн грн. бюд­жетних коштів, передбачених на фінансування політичних партій у IV кв. 2018 р.

Насправді кошти на фінансування забезпечення інсулінами є, і питання тільки в бажанні МОЗ України перерозподілити їх на дану потребу. На цьому наголосила голова Комітету Ольга Богомолець. Говорячи про фінансування системи охорони здоров’я в цілому, народний депутат зауважила, що поки в держбюджеті видатки на медицину не виділятимуться на рівні щонайменше 5% ВВП, вона не голосуватиме за проект Держбюджету. «Без достатнього фінансування і без введення загальнообов’язкового медичного страхування медична реформа не може відбутися», — наголосила вона.

Ініціатором заходу стала постійна комісія Київської обласної ради з питань бюджету та фінансів. Спільно з депутатами Київської обл. було проведено дослідження ситуації, за результатами якої встановлено, що нестача фінансування забезпечення інсуліном по Київській обл. до кінця року становить 25 млн грн. Про це повідомила голова комісії Ольга Бабій. Місцеві бюджети вже виділили 15 млн грн. на дофінансування даної потреби. Це питання піднімалося ще в липні 2018 р., оскільки проблемна ситуація склалася в області через те, що розмір фінансування за рахунок державного бюджету, виділений на Київську обл. у цьому році, становить лише 43% від потреби.

За її словами, основним «винуватцем» ситуації, що склалася, виступає Міністерство фінансів України. Комісія подала запит до профільного міністерства щодо поданого ним обсягу бюд­жетного запиту на фінансування програми щодо інсулінів при формуванні Держбюджету–2018. Міністерство підтвердило інформацію про те, що бюджетний запит до Міністерства фінансів України для фінансування інсулінів по Київській обл. був поданий у повному обсязі — 81 млн грн. Натомість згідно з офіційною відповіддю Міністерства фінансів України воно заклало в Держбюджет–2018 лише 52% від потреби.

«Фактичний середній показник придбання ліків на одного інсулінозалежного пацієнта на рік становить від 5,5 до 7 тис. грн. залежно від регіо­ну. А кошти, які закладено в Державному бюд­жеті, складають за нормативним розрахунком 3300 грн.», — підкреслила О. Бабій, звертаючись до голови Комітету з проханням долучити до вирішення проблеми представників Міністерства фінансів України й отримати від них пояснення щодо того, чому ними знехтувано бюджетний запит МОЗ на 2018 р.

Доповідач також звернулася до членів Комітету з проханням не допустити аналогічної ситуації при затвердженні Держбюджету на 2019 р. О. Бабій має претензії й до в.о. міністра охорони здоров’я У. Супрун. «У неї немає сили волі відстояти свою галузь перед Міністерством фінансів», — зауважила доповідач.

Наостанок О. Бабій виступила з проханням до народних депутатів вимагати від Прем’єр-міністра України проведення окремого засідання Уряду, присвяченого проблемі фінансування фактичних запитів в охороні здоров’я.

Парламентар, член Комітету Костянтин Яриніч нагадав, що раніше функціонував інститут позаштатних спеціалістів. «Ми знали, до кого ми могли звернутися з цим питанням і хто та відповідальна особа в Міністерстві, яка може працювати з асоціацією, може розмовляти з людьми й моїми колегами на одному рівні», — зазначив він.

За словами К. Яриніча, у ситуації, що склалася із забезпеченням інсулінами, велика частина відповідальності лежить на МОЗ. «Поки ми з вами не отримаємо міністра охорони здоров’я, результату не буде», — підкреслив народний депутат, додавши, що комунікація Комітету з профільним міністерством відсутня.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, запропонувала О. Богомолець як голові Комітету ініціювати спільне засідання з парламентським Комітетом з питань бюджету. Якщо комітети приймуть рішення щодо перерозподілу бюджетних кош­тів на вирішення проблеми із забезпеченням інсулінами, виконавча влада в обличчі Міністерства фінансів України буде зобов’язана його виконати.

Учасники круглого столу за підсумками обговорення прийняли резолюцію, у якій надали свої рекомендації Уряду, профільному міністерству, Рахунковій палаті України, а також органам місцевого самоврядування щодо фінансового забезпечення потреб хворих на цукровий діабет у препаратах інсуліну у 2018–2019 рр.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Коментарі

Дмитрий 14.11.2018 10:46
Я думаю заяву в прокуратуру писать нужно , так как препарат был не с заданым качеством или лучше , а его не хватило .Так как заказ был обоснованым .

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті