Якщо споживач вирішив повернути ліки в аптеку

Ухвалення Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» викликало справжній резонанс в українських ЗМІ. У мережі Інтернет активно шириться новина про те, що з 1 січня 2019 р. до аптечних закладів можна буде повертати лікарські засоби. Що ж насправді передбачають зміни до закону про захист прав споживачів у контексті повернення товару до аптек?

Повернення неякісних ліків — жодних новел, лише уточнення

Насправді норма, внесена до Закону України «Про захист прав споживачів» фактично нічого не змінює при поверненні товару. Вона є уточнювальною і стосується документів, на основі яких передбачено повернення товару неналежної якості для лікарських засобів та медичних виробів. Зокрема, відповідно до Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII друге речення абзацу першого частини 11 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу».

Зауважимо, що придбання ліків фактично є договором роздрібної купівлі-продажу (ст. 698 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України)). Відтак, у зв’язку з його укладенням покупцем — фізичною особою, крім норм Цивільного кодексу, діють усі гарантії, передбачені законодавством про захист прав споживачів, і такий покупець вважається споживачем.

Ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» посилається на перелік товарів, що не підлягають обміну/поверненню, який затверджується КМУ. Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений Постановою КМУ від 19.03.1994 р. № 172. Відповідно до цього документа не підлягають обміну (поверненню), зокрема, продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни та ряд непродовольчих товарів.

Відтак щодо лікарських засобів належної якості діє норма наказу МОЗ від 19 липня 2005 р. № 360, а саме: «Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають, про що розмістити оголошення в залі обслуговування».

Що ж таке належна якість продукції? Відповідно до визначення, наведеного у законі про захист прав споживачів, належна якість товару — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Якщо ж мова йде про неякісний препарат, то відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах терміну придатності. Терміном придатності є термін, визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору (п. 24 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, у разі придбання ліків неналежної якості, якщо недоліки виявлено у межах терміну придатності, покупець має право вимагати або заміни їх на ліки належної якості, або повернення сплачених ним коштів, причому покупець сам обирає варіант поведінки в такій ситуації, а продавець на підставі закону лише зобов’язаний діяти відповідно до вимог покупця, за винятком хіба що випадку, коли у продавця немає відповідних ліків належної якості, щоб надати їх замість ліків неналежної якості. Ця законодавча вимога не є новелою, вона передбачена з моменту ухвалення Закону України «Про захист прав споживачів».

Як довести, що лікарський засіб неякісний

Ст. 8. Закону України «Про захист прав споживачів» визначає права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. Ця стаття серед іншого визначає наступне: «У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності виснов­ком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар».

Як відомо в Україні діє багаторівнева система контролю якості лікарських засобів. Їх якість контролює виробник, а державний контроль якості здійснюється при ввезенні препаратів в Україну, також діє система контролю під час оптової та роздрібної торгівлі. Підтвердженням якості лікарського засобу є такі документи: сертифікат якості виробника, висновок щодо якості ввезеного лікарського засобу, висновок вхідного контролю.

Для того щоб повернути неякісний лікарський засіб до аптеки, споживач має надати не лише фіскальний чек, отриманий ним під час купівлі саме цього товару в аптеці, а й доказ того, що лікарський засіб неякісний, тобто не відповідає вимогам, встановленим виробником.

Компетентним органом у сфері контролю якості лікарських засобів є Державна служба України з лікарських засобів на контролю за наркотиками (Держлікслужба). Як відомо, саме ця служба регулярно встановлює заборону на обіг лікарських засобів на підставі висновків щодо якості, наданих лабораторіями з контролю якості лікарських засобів та медичної продукції Держлікслужби. Тобто якщо споживач має сумніви щодо якості товару, то він має перевірити, чи встановлювала служба заборону на придбану ним серію товару. Якщо ні, то споживач має звернутися до відповідальних осіб з питань якості лікарських засобів Держлікслужби відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Крім того, споживач може надати рекламацію/повідомлення стосовно якості/підозри щодо фальсифікації лікарського засобу. Для цього він має заповнити електронну форму, розміщену на сайті служби, у якій зазначити назву лікарського засобу, форму випуску, дозування, номер серії, виробника, дату та місце придбання (вказати назву та адресу місцезнаходження аптеки), а також зазначити тип невідповідності та описати її. Крім того, слід вказати власні дані — прізвище, ім’я, по батькові, контакт­ний телефон, адресу проживання та листування. Після надання такої рекламації служба перевірить якість лікарського засобу й у разі виявлення невідповідності видасть заборону на обіг. І тоді у споживача з’являться підстави повернути товар продавцю.

Повернення медичних виробів

Стосовно повернення медичних виробів ще у квітні 2018 р. Головне управління Держ­продспоживслужби у Хмельницькій обл. надавало публічне роз’яснення. У ньому зазначено, що стосовно медичних виробів, які є непродовольчим товаром, діють правила про обмін товару належної якості, але лише у тому разі, коли така медична техніка призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. Наприклад, якщо особа купує механічний пристрій для вимірювання артеріального тиску з метою власного використання у домашніх умовах, то вона має право протягом 14 днів з моменту отримання товару обміняти цей пристрій на аналогічний, якщо перший не підійшов їй за розміром, кольором тощо чи з інших причин не може бути використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару у продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару у продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» обмін товару належної якості здійснюється, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром. На це слід звертати увагу, адже за відсутності зазначених умов чи розрахункового документа продавець має право відмовити покупцю у проведенні обміну товару. Варто зазначити, що у разі придбання медичної техніки певним медичним закладом, установою, тобто юридичною особою, законодавство про захист прав споживачів свою дію на ці види взаємовідносин не поширює.

Більше того, якщо така медична техніка була придбана з метою її використання у підприємницькій діяльності, то в такому разі не діятимуть і положення ЦК України щодо обміну товару належної якості, оскільки такий договір не є договором роздрібної купівлі-продажу.

Якщо сторонами такого договору будуть суб’єкти господарської діяльності, то такий договір називатиметься договором поставки і регулюватиметься положеннями Господарського кодексу України. Щодо таких договорів законодавче регулювання стосується лише продажу товару неналежної якості. Згідно зі ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за вибором: 1) пропорційного зниження вартості товару; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний термін; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо ж покупцем медичної техніки виступає фізична особа, і ця техніка не призначена для використання у підприємницькій діяльності, тобто має місце договір роздрібної купівлі-продажу, то права такого покупця у зв’язку з неналежною якістю цієї медтехніки визначаються нормами ст. 708 ЦК, які є спеціальними щодо загальних норм ст. 678 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 708 ЦК у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших термінів, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за вибором: 1) вимагати від продавця або виробника безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком різниці у вартості товару; 3) вимагати від продавця або виробника відповідного зниження вартості товару; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Отже, у питаннях придбання медичної техніки слід звертати увагу на суб’єктний склад, адже, наприклад, Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється лише на покупців — фізичних осіб, а також на те, який саме договір укладається, бо лише за договором роздрібної купівлі-продажу законодавчо виписані умови і порядок обміну (повернення) товару належної якості. Зрештою, чітке з’ясування виду і природи договору впливає на визначення не лише норм закону, які підлягають застосуванню до нього, а й самого закону.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Читайте також: 

Комментарии

Рядовая аптека. 26.12.2018 8:39
Попробуй тепер пояснити пересічному покупцю,що по суті нічого не міняється. Подивимось дії ЗМІ, телебачення .
Зав.аптекою 26.12.2018 10:29
Для первостійноків додадуться тільки невдоволені покупці. Мовляв : " Казали що можна повертати! А ви чому не хочете?! "
Виктория 28.12.2018 11:11
Возник вопрос, в силу пункта 16 наказу МОЗ від 19 липня 2005 р. № 360:" Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають, про що розмістити оголошення в залі обслуговування". Т.е. не предполагается обмен мед. изделий надлежащего качества, однако в данной статье, в силу того, что медицинские изделия являются непродовольственными товарами, указывается, что для них действуют правила об обмене товара надлежащего качества, т.е. предполагает обмен в течении 14 дней, в пределах гарантийного срока. Хотелось бы услышать мнения по этому поводу.
Елена Приходько 28.12.2018 1:07
Приказ 360 действительно содержит норму, которая предусматривает что «Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають, про що розмістити оголошення в залі обслуговування». При этом перечень товаров надлежащего качества, которые не подлежат обмену (постановление КМУ від 19 березня 1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів») включает ряд непродовльственных товаров, которые не подлежат обмену. К ним среди прочих относятся парфюмерно-косметичні вироби, розчіски, гребенці та щітки масажні, рукавички, товари в аерозольній упаковці, товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо). Закон «Про захист прав споживачів», ст. 9. Права споживача при придбанні товару належної якості определяет, что «Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням». Таким образом те непродовлльственные товары, которые входят в соответствующий список действительно обмену не подлежат, но все остальные согласно Закону подлежит обмену.
Виктория 28.12.2018 3:53
Елена Приходько, спасибо Вам за ответ.
Ирина 28.12.2018 5:06
А как же норма наказа МОЗ від 19 липня 2005 р. № 360, а саме: «Лікарські засоби та !!!!!вироби медичного призначення!!!!!! належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню НЕ підлягають, про що розмістити оголошення в залі обслуговування», касательно томометров и прочих изделий мед назначения???? Согласно приказу 360 - это изделия мед назначения, которые НЕ подлежат возврату и обмену??? А согласно Закону про права потребителей - подлежат... Или КАК???????????????? Я уже молчу про ингаляторы компрессионные (вдруг были дома у больного активной формой туберкулеза и он возвращает его в товарном виде? Тоже про термометры электронные (потовые выделения и прочее, что не видно вооруженным глазом...) Что говорить покупателю??? Сплошная неразбериха в законодательной базе...
Евгений 02.01.2019 1:53
Норма приказа 360 в части "вироби медичного призначення" вообще не имеет никакой силы, т.к. в Законе, который имеет высшую силу, сказано, что перечень устанавливается КМУ, т.е. постановлением №172, в котором о "выробах" ничего не сказано. МОЗ в своём приказе без надлежащих на то полномочий расширило перечень товаров. Но в случае спора всёравно будет вертикаль Закон-Постанова КМУ и ВСЁ, т.к. ни в законе ни в постанове МОЗу не наданы полномочия устанавливать такой перечень, а тем более расширять уже установленный.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи