Права споживача (пацієнта) у разі придбання ним товару (лікарських засобів та виробів медичного призначення) неналежної якості

Останнім часом неабиякий ажіотаж викликав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набуває чинності з 1 січня 2019 р. Серед цікавих новел цього закону є й такі, що, на перший погляд, можуть суттєво вплинути на господарську діяльність на фармацевтичному ринку.
Віталій Пашков,
доктор юридичних наук,
професор, член правління
ГО «Асоціація фармацевтичного
та медичного права»

У даному випадку мова буде йти не про фізичних осіб — підприємців (ФОП), що є заснов­никами аптек, а про права споживачів (пацієнтів) у разі придбання ними лікарських засобів та медичних виробів неналежної якості. Саме про це, на мою думку, йдеться у вищезазначеному законі, яким вносяться зміни та доповнення у деякі законодавчі акти, зокрема у закони України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про захист прав споживачів».

Так, у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» пропонується статтю 2 після абзацу 29 доповнити новим абзацом такого змісту:

  • «вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів»;

у статті 9:

  • пункти 1, 6, 8 і 9 після слів «гарантійному ремонту» доповнити словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення»;
  • пункт 10 після слів «гарантійному ремонту» доповнити словами «лікарських засобів, виробів медичного призначення».

У Законі України «Про захист прав споживачів» пропонується статтю 1 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:

«Термін «лікарські засоби» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі Украї­ни «Про лікарські засоби».

Термін «вироби медичного призначення» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

  • друге речення абзацу першого частини 11 статті 8 викласти в такій редакції: «Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу».

Тобто мова йде лише про статтю 8 «Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості», а про статтю 9 «Права споживача при придбанні товару належної якості» законодавець взагалі не згадує. Таким чином, зазначені зміни не повин­ні бути підставою внесення змін та доповнень у додаток № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 «Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)».

Отже, право споживача (пацієнта) на якісні та нефальсифіковані лікарські засоби і медичні вироби є його невід’ємним правом.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виник­ли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) товарів.

Крім того, відповідно до Цивільного кодексу України (ЦКУ) покупець має право: 1) відмовитися від товару або його частини, якщо продавець передав товар (частину товару) з порушенням асортименту (ст. 672 ЦКУ); 2) розірвати договір і вимагати повернення раніше сплаченої суми або заміни товару неналежної якості у разі суттєвого порушення вимог до якості товару й виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких вимагає значних у сумах і часі витрат, недоліків, що виявлялися не­одноразово або з’являлися знову після їх усунення (ст. 678 ЦКУ).

Однак вимоги споживача (пацієнта) щодо заміни або повернення коштів за товар можуть бути відхиленими у разі, якщо працівник аптеки доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення покупцем правил користування товаром або ж його зберігання. У будь-якому випадку визнання лікарських засобів неякісними при відсутності відповідних приписів та розпоряджень Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) можливо лише на підставі висновків спеціально уповноваженої лабораторії з контролю якості лікарських засобів.

Щодо медичних виробів, то визнання їх неякісними можливе також шляхом візуального огляду та перевірки їх функціонування, що може бути здійснене в окремих випадках без проведення експертизи.

Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника. Фальсифікація або істотні недоліки товару підтверджуються за потреби висновком експертизи.

Необхідно мати на увазі, що для відновлення порушеного права на якісні медичні вироби, які належать до технічно складних побутових товарів, необхідно пред’явити, окрім розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Однак Закон України «Про захист прав споживачів» чи будь-який інший нормативний акт не містять положень про порядок та механізм проведення експертиз для визначення причин втрати якості товарів, не встановлюють, яка саме установа повинна проводити відповідну експертизу. Проте на фармацевтичному ринку відповідно до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, затверджених постановою КМУ від 03.02.2010 р. № 260 чітко встановлено, що державний контроль якості лікарських засобів здійснюється Держлікслужбою, її територіальними підрозділами в областях та м. Київ шляхом перевірки додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо якості лікарських засобів і у визначених законодавством випадках проведення лабораторного аналізу зразків лікарських засобів.

А відповідно до наказу МОЗ України від 29.09.2014 р. № 677 «Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі» лабораторне дослідження якості лікарських засобів здійснюється підпорядкованими або уповноваженими лабораторіями на підставі направлень центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і медичних виробів, та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, або його територіальних органів, чи на підставі звернень суб’єктів господарювання до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах конт­ролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і медичних виробів, та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, та/або його територіальних органів.

При цьому слід усвідомлювати, що в разі вин­них дій працівників аптек, які призвели до реалізації споживачу лікарських засобів або медичних виробів неналежної якості, вони можуть бути притягнутими до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення:

  • порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності (стаття 44-2);
  • введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів (стаття 167);
  • недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (крім харчових продуктів) (стаття 170).

У разі вчинення працівниками аптек виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збуту завідомо фальсифікованих лікарських засобів передбачена кримінальна відповідальність згідно із статтею 3211 Кримінального кодексу України «Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів». Якщо представники аптечного закладу не погоджуються з вимогами споживача (пацієнта), то спір може бути розглянутий в судовому порядку (наприклад за відсутності доказів, що продукція неякісна або фальсифікована, або втратила якість з вини споживача). Тобто жодних санкцій у разі невиконання неправомірних вимог споживача (пацієнта) аптечний заклад не несе.

З цього приводу є цікавим лист Верховного суду України від 01.02.2013 р. «Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009–2012 рр.)». Наприклад, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець або фактично використовував чи мав намір використовувати придбаний товар у підприємницькій діяльності, чи як найманий працівник, то на його відносини з продавцем закон № 1023-XII не поширюється.

Відповідно до статей 26, 28 закону № 1023-XII звертатися до суду із позовами про захист прав споживачів мають право спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальні органи та органи місцевого самоврядування. Громадські організації мають право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах, а громадські організації споживачів — також захищати у суді права споживачів, які не є членами цієї організації (п. 10 ч. 1 ст. 25 закону № 1023-XII).

Наостанок хотілося б висловити особисту думку щодо внесення змін і доповнень до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Безсумнівно, зазначена законодавча ініціатива є дуже корисною в контексті захисту прав пацієнтів на якісні та безпечні ліки, хоча такі права споживачі (пацієнти) мали й раніше (законодавець лише уточнив, які саме документи є підставою для виконання вимог споживача). Однак суттєво на стан справ на фармацевтичному ринку зазначені законодавчі зміни не вплинуть, і тому мені не зовсім зрозумілий ажіотаж навколо цього документа. А провізори і фармацевти повин­ні все ж таки пам’ятати, що аптека – це зак­лад охорони здоров’я, основною метою якого є забезпечення пацієнтів якісними і безпечними лікарськими засобами та медичними виробами. За наявності проблем правового характеру Асоціація фармацевтичного та медичного права готова надавати консультації з приводу тлумачення законодавчих актів.

Віталій Пашков, доктор юридичних наук, професор,
член правління ГО «Асоціація фармацевтичного та медичного права»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

ФАРМАЦЕВТ 27.12.2018 12:35
" Ажіотаж навколо цього документу" виник ,як завжди з того ,що наші медія так споживачам викладають інформацію, як їм хочеться чути ! Вже на слідуючий день всі регіональні медія донесли це споживачам в такому контексті,що будь-які ліки напротязі 14діб можна повернути в аптеку !!!!І більше того - АПТЕКА МАЄ ЗАКРИТИ РОТА І ВСЕ ПРИЙМАТИ НАЗАД ,ІНАКШЕ ШТРАФИ ,ПЕРЕВІРКИ ...при цьому про якість і мови не йде !!! А наш споживач не привик читати документи сам чи слухати аргументи аптеки . Один аргумент назавжди - ПО ТЕЛЕВІЗОРУ СКАЗАЛИ І В ІНТЕРНЕТІ НАПИСАНО !!!! Думаю ,тут буде ще багато проблем ! Одна з них ,ЗА ЧИЙ РАХУНОК БУДЕ ПРОВОДИТИСЬ АНАЛІЗ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ЗА ЗАЯВОЮ СПОЖИВАЧА ???? А таких буде багато ...тільки б отримати те , про що" чув по телику "....
Валерий 28.12.2018 12:32
Складывается интересная ситуация - чтобы избавиться от излишков ненужных лекарственных средств и что-то получить за это, отдельным субъектам достаточно будет привести их в негодность, а затем попортить жизнь фармацевтам. Кто будет проводить обследование помещения потребителя с целью выявления неверных условий хранения? Нигде это не прописано. Коллеги, задумайтесь.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті