Аудити Рахункової палати та конкуренція в аптечному ритейлі: «hot topics» парламентського комітету

28 травня відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), під час якого парламентарі розглянули питання конкуренції на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами, заслухали звіти Рахункової палати України (далі — РПУ) щодо проведених аудитів ефективності використання державних коштів під час реалізації деяких програм у сфері охорони здоров’я та інше.

КОНКУРЕНЦІЯ В АПТЕЧНОМУ РИТЕЙЛІ

Під час засідання члени Комітету повернулися до розгляду законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 8591). Як раніше повідомляло наше видання, 26 лютого Комітет погодив даний законопроект без обговорення, прийнявши рішення, що вже в сесійній залі Парламенту кожен депутат зможе прийняти рішення, підтримувати цей проект чи ні. Однак згодом члени Комітету Тетяна Бахтеєва, Сергій Мельничук, Олександр Біловол та Ігор Шурма подали звернення голові Комітету стосовно скасування результатів голосування та призначення повторного розгляду цього проекту. За це звернення Комітет проголосував 23 квітня 2019 р.

Однак перед повторним розглядом законопроекту № 8591 депутати повинні були голосувати за скасування раніше прийнятого рішення. Проте таке скасування не отримало необхідної кількості голосів. Таким чином, попереднє рішення щодо підтримки Комітетом законопроекту № 8591 залишилося чинним. У зв’язку із цим даний документ буде винесено на голосування в сесійну залу Парламенту.

Також під час засідання обговорювали й законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективної конкуренції та гарантування прав пацієнтів у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (реєстр. № 10211). Ініціаторами проекту виступила група народних депутатів на чолі з Андрієм Шипком, головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету.

Стосовно положень проекту А. Шипко повідомив, що ними передбачається покласти відповідальність за дотримання єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються фармацевтичною діяльність, не на керівників закладів охорони здоров’я, а безпосередньо на суб’єкта господарювання.

Також пропонується на рівні закону закріпити вимогу, щоб у виконавчому органі юридичних осіб, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, була особа, яка має повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за спеціальністю «Фармація», сертифікат провізора-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. На рівні закону пропонується закріпити й положення щодо заборони дистанційної торгівлі через мережу Інтернет.

Законопроектом пропонується також внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби», якими забороняється відкриття нових аптек у будівлі чи приміщенні за адресою, у якій уже розташовано іншу аптеку. А. Шипко відзначив, що до даної норми в нього є певні зауваження, як і в головного науково-експертного управління Верховної Ради Украї­ни, її необхідно доопрацювати.

По завершенні обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту ухвалити даний законопроект у першому читанні, щоб доопрацювати його під час підготовки до другого читання.

ЗВІТИ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Андрій Майснер, заступник голови РПУ, представив звіт про результати проведеного аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань та заходи, що вживає МОЗ для усунення виявлених недоліків та порушень.

Він повідомив, що РПУ проведено аудит ефективності використання коштів у 2017–2018 рр., виділених на реалізацію програми «Доступні ліки». Для вибірки було взято дані МОЗ як центрального органу виконавчої влади, а також низки областей: Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Полтавської, Харківської, Черкаської.

Аудитом встановлено, що за звітний період у рамках програми «Доступні ліки» використано 1,7 млрд грн. і в цілому тенденція щодо фінансування є позитивною. Однак основним питанням під час проведеного аудиту було дослідження ефективності використання цих коштів.

Аудит показав, що під час запуску програми «Доступні ліки» була відсутня належна система здійснення заходів, завдяки яким вона стала б ефективною з точки зору лікування пацієнтів.

Так, запроваджений Урядом та МОЗ механізм реімбурсації шляхом визначення граничної оптово-відпускної ціни, а також встановлення обмежень щодо кількості міжнародних непатентованих назв не ставлять за мету забезпечення потреби хворих у ліках і досягнення ефективності лікування. Тобто викривляється основна мета програми.

Під час обговорення даного аудиту з представниками МОЗ визнано, що програму запущено належно не підготованою, адже з бюджету витрачено 1,7 млрд грн., але не запроваджено моніторинг ефективності цієї програми.

А. Майснер підкреслив, що на відміну від Романа Ілика, заступника міністра охорони здоров’я, інші високопосадовці МОЗ, за результатами аудиту дозволяли собі публічні виступи, у тому числі через сайт Міністерства, запевняючи, що Рахункова палата робить хибні висновки в ході аналізу програми. МОЗ повідомило, що воно весь цей час збирало оперативну інформацію від управлінь охорони здоров’я на місцях.

Однак посадовець наголосив, що РПУ ретельно досліджувала це питання і жодного системного моніторингу Міністерством не виявила. У зв’язку із цим кошти платників податків використовувалися марно. У той час як раціональне їх використання полягає у фінансовій підтримці громадян із закупівлі ліків за рахунок державного бюджету.

Під час аудиту проведено аналіз цін 52 назв лікарських засобів, який показав, що в 40% з них роздрібна ціна в аптеках є нижчою більш ніж на 20% порівняно з вартістю тих самих ліків, які беруть участь у програмі. Тому, за розрахунками аудиторів, ризики неефективного використання бюджетних коштів у 2017–2018 рр. в Україні можуть сягати понад 154 млн грн. При цьому він повідомив членам Комітету, що запровадження електронного рецепта знімає питання ефективності використання коштів.

Крім того, деякі аптеки не зацікавлені долучатися до програми через замалу частку надходжень від реалізації ліків, що входять до неї, в їх доходах — близько 380 грн. у день. Відповідно мешканці тих населених пунктів, у яких аптеки не виявили бажання брати участь у програмі «Доступні ліки», не можуть придбати препарати з відшкодуванням їх вартості за місцем проживання. Вони вимушені звертатися до аптек інших населених пунктів. Такий механізм залучення суб’єктів господарювання до програми реімбурсації не гарантує вільного доступу громадян до послуг, які забезпечуються за рахунок державного бюджету.

А. Майснер додав, що РПУ передала матеріали, отримані в ході аудиту, у правоохоронні органи й наразі відкрито кримінальні провадження.

Після обговорення даного звіту Комітет визнав виконання програми «Доступні ліки» незадовільним і прийняв рішення звернутися до Національної поліції та Національного антикорупційного бюро Украї­ни із заявою про злочин високопосадовців МОЗ, а також поінформувати про ситуацію, що склалася, Президента України Володимира Зеленського та Раду національної безпеки і оборони України.

Ірина Примаченко, начальник відділу з питань охорони здоров’я, спорту та молодіжної політики РПУ, представила результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2017–2018 рр. МОЗ для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

Вона відмітила, що метою цього аудиту було дослідження питання забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до всіх необхідних лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, медичних виробів, тому що саме таке завдання стояло, коли було прийнято рішення про заміну централізованих закупівель механізмом закупівель із залученням спеціалізованих організацій. Аудит показав, що очікуваного результату досі не отримано.

У 2017, 2018 р. та січні–лютому 2019 р. міжнародними організаціями поставлено за кошти державного бюджету 2015 р. лікарських засобів на суму 92,9 млн грн., що становить 4,2% від загальної суми коштів, виділених у вказаному році, за кошти 2016 р. — на суму 3352,4 млн грн. (85%), 2017 р. — 5047,6 млн грн. (84%) і 2018 р. — лише 1337,4 млн грн. (22,6%).

На дату закінчення проведення аудиту (01.02.2019 р.) міжнародними організаціями не розпочато поставки за 16 із 40 напрямів закупівель за кошти державного бюджету 2018 р., це стосується і ліків для дітей, хворих на онкологічні, онкогематологічні захворювання, хронічний вірусний гепатит і т.д.

Основною проблемою закупівель через міжнародні організації є тривалий термін поставки, передбачений у договорах закупівлі. Аудит засвідчив, що за звітний період відбувався процес накопичення поставок лікарських засобів за кошти 2015–2018 рр. Міністерство не проводило моніторинг забезпечення потреби й залишків, які є в регіонах. У зв’язку із цим у регіонах станом на 01.01.2019 р. виник надлишок ліків. Через це в РПУ вбачають великі ризики, що ці ліки не встигнуть використати до закінчення терміну їх придатності.

Крім того, у регіонах є лікарські засоби та медичні вироби на 44 млн грн., які впродовж 2–15 міс взагалі не використовуються, а зберігаються на складах.

Також хворі, яким проводилася трансплантація органів, відмовилися від лікарських засобів на суму 3,9 млн грн. у зв’язку з тим, що було закуплено генеричні препарати, а оскільки заміна лікарем-трансплантологом оригінального препарату на генеричний не здійснювалася, пацієнти, хвилюючись за своє життя, відмовлялися від таких препаратів.

За результатами аудиту встановлено, що термін придатності закінчився в лікарських засобів і медичних виробів на суму 6,8 млн грн., і на 984,9 грн. уже утилізовано.

Зазначені факти містять ознаки кримінальних правопорушень і потребують оцінки правоохоронними органами. Тому матеріали за підсумками аудиту направлено в правоохоронні органи.

По завершенні аудиту РПУ рекомендувала МОЗ: 1) провести моніторинг кількості залишків замовлених ліків і коштів, що не використані міжнародними організаціями; 2) здійснювати закупівлі відповідно до річної потреби.

За результатами обговорення цього питання Комітет визнав виконання програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» незадовільним та прийняв рішення направити відповідні звернення до правоохоронних органів, Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, а також Міністерства закордонних справ України.

Під час засідання члени Комітету заслухали й інформацію про результати проведеного аудиту ефективності впровадження проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Проект), що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Представляла даний звіт Ольга Дикуха, начальник відділу аудиту соціальної сфери РПУ. Вона нагадала, що відповідно до угоди про позику МБРР спільно з МОЗ та органами урядування восьми областей з червня 2015 р. розпочато п’ятирічну реалізацію комплексу заходів Проекту. Загальна його вартість — 245,4 млн дол. США, з яких — 214,7 млн дол. — позика МБРР. До структури даного проекту входять 3 компоненти: 1) вдосконалення надання медичних послуг у регіонах; 2) зміцнення урядування МОЗ у галузі охорони здоров’я; 3) запровадження моніторингу та оцінювання Проекту.

Аудит показав, що заходи, вжиті Міністерством на виконання рекомендацій РПУ, наданих за результатами попереднього аудиту, проведеного в 2016 р., були не повними, оскільки не усунено основні організаційні перешкоди, що ставили під загрозу успішну реалізацію Проекту. У 2015–2017 рр. і за 9 міс 2018 р. для реалізації Проекту використано лише 48,9 млн дол., що є лише третиною обсягів позики, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету, та 22,8% — загального обсягу наданої позики.

МОЗ як основний розпорядник коштів та виконавець Проекту, незважаючи на доступність коштів позики, систематичні вказівки МБРР на низький рівень реалізації Проекту та за відсутності детального контролю, не забезпечило належного управління ризиками або їх мінімізації на всіх етапах впровадження Проекту — від визначення пріоритетності і черговості заходів до проведення закупівель, укладання договорів з надавачами послуг і контролю за їх вчасним виконанням.

Як результат, станом на 1 жовтня 2018 р. на цент­ральному рівні продемонстровано найнижчі показники результативності Проекту порівняно з його впровадженням у цілому. За компонентом 2 на реформування системи охорони здоров’я використано лише 2 із 22 млн дол., а за компонентом 3 — 0,9 із 4,5 млн дол. При цьому з цих 0,9 млн дол. 0,7 використано на оплату послуг консультантів, найнятих для обслуговування Проекту.

Такий стан справ зумовлений системними недоліками в управлінні Проектом, допущеними МОЗ впродовж усього терміну його реалізації. Як результат:

  • тільки 20% позики використано, а до завершення Проекту залишився 1 рік;
  • не здійснено переклад клінічних настанов, за який у 2018 р. сплачено 20 тис. євро;
  • не розроблено концепції генерального плану впровадження стандартів електронної охорони здоров’я.

Через невикористання коштів позики Україна сплатила 1,6 млн грн. за резервування невикористаного залишку. У результаті МОЗ ініціювало зміни до Угоди про позику, щоб якимось чином використати кошти, що залишилися. Наразі рішення стосовно цього не прийняте.

З урахуванням отриманої інформацію члени Комітету також визнали використання позики МБРР незадовільним і неефективним. У зв’язку із цим вони прийняли рішення звернутися до правоохоронних органів, Національного антикорупційного бюро України й Ради національної безпеки та оборони України та поінформувати про поточний стан справ Президента України.

ІНШЕ

Під час засідання депутати заслухали інформацію про порушення чинного законодавства вищими посадовими особами МОЗ та Національної служби здоров’я України під час здійснення виплат з державного бюджету за державними фінансовими гарантіями медичного обслуговування населення та щодо законності фінансування і функціонування системи «Електронне здоров’я». Ці дані представив Олег Мусій, заступник голови Комітету. Зокрема, він повідомив про нецільове використання коштів під час розробки електронної системи, через що здійснюється тиск на керівництво ДП «Електрон­не здоров’я» з боку Міністерства. Також, за його словами, у більшості медичних інформаційних систем відсутні сертифікати відповідності у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Тому персональні дані щодо здоров’я пацієнтів не захищені.

За підсумками розгляду члени Комітету прийняли рішення звернутися до Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, офісу Уповноваженого з прав людини щодо розгляду виявлених порушень, а також до РПУ щодо необхідності проведення аудиту використання коштів під час розробки системи «Елект­ронне здоров’я».

На засіданні Комітету обговорювалося й питання відсутності представників Міністерства на засіданнях, за результатами чого депутати прийняли рішення звернутися з листом до Прем’єр-міністра з проханням пояснити, чому Міністерство ігнорує засідання Комітету.

Окрім цього, члени Комітету відправили на до­опрацювання законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 9062) щодо скасування спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством).

Євген Прохоренко,
фото автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи