Профільний комітет підбив підсумки діяльності за час роботи Парламенту VIII скликання

10 липня під головуванням Ольги Богомолець у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) за участю громадських організацій відбувся круглий стіл, присвячений підсумкам роботи Комітету за період діяльності Верховної Ради України VIII скликання. Під час заходу обговорювалися розроблені Комітетом й ухвалені Парламентом законопроекти, проведені круглі столи й парламентські слухання, співпраця з органами виконавчої влади та інше.

ПРИЙНЯТІ ЗАКОНОПРОЕКТИ

Ольга Богомолець нагадала, що на початку своєї діяльності Комітетом проводилися комітетські й парламентські слухання на тему реформи системи охорони здоров’я. За результатами цих слухань напрацьовано матеріали, що вийшли у формі книг, які створили дорожню карту з реформування вітчизняної системи охорони здоров’я.

Одним із важливих документів, що розроблявся Комітетом, став Закон України від 06.04.2017 р. № 2002 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (щодо автономізації закладів охорони здоров’я). З прийняття цього закону змінилася модель фінансування закладів охорони здоров’я, відповідно до якої держава перейшла від фінансування ліжко-місця до фінансування медичної послуги для конкретного пацієнта.

На переконання парламентаря, перепоною для реалізації повною мірою цього закону стала відсутність затверджених клінічних протоколів, настанов і правильного обрахунку собівартості медичної послуги.

Комітет брав активну участь і в підготовці Закону України від 14.11.2017 р. № 2206-VIII «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», ініціатором якого виступив Президент України. Цим законом визначено основні засади застосування телемедицини під час надання медичної допомоги в сільській місцевості. О. Богомолець підкреслила, що закон є важливим, однак виконавчою владою було спаплюжено його виконання і замість того, щоб кошти, виділені на реалізацію закону, йшли в сервісні послуги, вони витрачаються на матеріально-технічну базу. «Цей закон міг би збільшити тривалість життя населення, але кошти закопані в ремонт медичних амбулаторій», — зазначила парламентар.

Одним з найбільш обговорюваних законів, ініційованих Комітетом, став Закон України від 17.05.2018 р. № 2427-VIII «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Оскільки під час розробки документа пропонувалося отримувати анатомічні матеріали померлих осіб без надання ними попереднього дозволу на вилучення таких матеріалів для транс­плантації. Проте у зв’язку зі зверненням Ради церков та через недосконалу правоохоронну систему України було вирішено передбачати в законі обов’язкове надання особою дозволу на вилучення з її тіла після смерті анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Наразі МОЗ досі не створено реєстри, які необхідні для реалізації цього закону.

Комітет виступав розробником й ініціатором Закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі». За словами О. Богомолець, на цей закон покладалися великі сподівання. Очікувалося, його прийняття дозволить закуповувати ефективні препарати та унеможливить корупційну складову. Однак дозвіл постачати препарати через 12–24 міс після 100% передплати звів нанівець усі позитивні очікування.

Від прийняття Закону України від 04.09.2018 р. № 2519 «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів також очікувалися позитивні зміни. Однак реалізація документа заблокована МОЗ, яке досі не оприлюднило на своєму сайті результати клінічних випробувань. Доступ до цієї інформації дасть змогу пацієнтам отримати дані стосовно того, які препарати проходять клінічні випробування, якими є результати цих випробувань і т.д.

ЗАКОНОПРОЕКТИ, ЯКІ НЕ ПРИЙНЯТІ ПАРЛАМЕНТОМ

Важливою роботою Комітету стала реалізація зобов’язань України за Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода). Зокрема, на виконання цієї Угоди Комітетом підготовлено законопроект (реєстр. № 2162-д), яким пропонується затвердити нову редакцію Закону України «Про лікарські засоби». Ця редакція запроваджує європейські принципи та підходи до регулювання правовідносин у сфері виробництва та обігу лікарських засобів.

На виконання Угоди розроблявся й законопроект «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові» (реєстр. № 9452). Цим проектом пропонувалося привести норми чинного законодавства у відповідність з міжнародними стандартами у сфері безпеки та якості донорської крові та її компонентів. Окрім цього, ним пропонувалося надавати послуги з трансфузії компонентів крові в медичних закладах, що дало б більше шансів для порятунку життів громадян України.

Комітет напрацював нормативну базу для забезпечення самоврядування у сфері охорони здоров’я. Зокрема, членами Комітету розроблено законопроекти «Про лікарське самоврядування» (реєстр. № 8250) та «Про основи професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я» (№ 8250-2). На переконання О. Богомолець, без запровадження самоврядування в галузі охорони здоров’я якісну медичну допомогу в Україні ніхто не зможе гарантувати. Адже має бути створено профільну організацію, яка нестиме відповідальність за лікарів, виплачуватиме пацієнтам збитки за нанесення їм шкоди, позбавлятиме лікарів ліцензії в разі лікарських помилок тощо. Проте жоден із цих проектів документів Парламент так і не розглянув.

Члени Комітету розробили й законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (реєстр. № 8464), який був покликаний заповнити прогалини законодавства після ліквідації Санітарно-епідеміологічної служби України.

Протягом своєї каденції Комітет приділяв увагу й питанню запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Відповідні законопроекти неодноразово виносилися на розгляд Погоджувальної ради Парламенту, однак це питання залишилося невирішеним. За словами О. Богомолець, без запровадження загальнообов’язкового медичного страхування реформа охорони здоров’я повноцінно не запрацює.

Впродовж роботи Комітету під час діяльності Парламенту VIII скликання проведено 3 парламентські слухання, які присвячувалися реформі охорони здоров’я, військово-медичній доктрині та реформі медичної освіти. Крім того, опрацьовано 159 законопроектів, щодо яких Комітетом надано висновки. Секретаріатом Комітету опрацьовано 15,5 тис. звернень громадян, з яких більше ніж третина стосується неможливості отримання медичної допомоги.

Також було заслухано 13 звітів Рахункової палати України за результатами проведених аудитів ефективності використання коштів державного бюджету МОЗ України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

О. Богомолець поінформувала, що наразі готується лист-звернення до наступного голови Комітету, щоб усі напрацювання, які зроблено Комітетом і які залишилися невтіленими, були розглянуті новим складом Комітету з питань охорони здоров’я.

У свою чергу, Ігор Шурма, член Комітету, зазначив, що жоден закон, який прийнято Парламентом, так і не запрацював, оскільки потребує прийняття додаткових актів виконавчою гілкою влади, яка так і не запропонувала концепцію розвитку національної системи охорони здоров’я.

«Не вдалося синхронізувати представницьку гілку влади і виконавчу гілку влади. Ми втратили контакт з МОЗ, вони не ходили на засідання Комітету. 3 роки немає колегії Міністерства охорони здоров’я, усе сприймалося авторитарно. Ми можемо говорити, що колегія — це стара радянська форма. Питань немає, змініть форму, назвіть інакше, але кличте людей з регіонів, з обласних управлінь, з міських управлінь. Почуйте різницю при обслуговуванні, допустимо, в Одесі і в Карпатах. Це різні первинні ланки, різна робота», — додав парламентар.

Також він звернув увагу на те, що Міністерство знехтувало Законом України від 05.07.2012 р. № 5081 «Про екстрену медичну допомогу», який ефективно працював в областях. Замість того, щоб продовжувати втілювати положення цього закону, у МОЗ прийняли рішення проводити нову реформу екстреної медицини. Тому старі напрацювання знищені, а нові ще не втілені, у зв’язку з чим система екстреної медицини знаходиться в стані стагнації.

Під час засідання О. Богомолець та І. Шурма також повідомили, що не балотуватимуться до Парламенту на позачергових виборах. Тому вони висловили сподівання, що наступний склад Комітету зможе реалізувати розроблені сьогодні законодавчі ініціативи щодо подальшого розвит­ку охорони здоров’я.

У свою чергу, представники громадських організацій подякували Комітету за співпрацю та висловили сподівання, що до нового складу Комітету увійдуть люди, які відповідатимуть високим поставленим завданням.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи