Представники громадськості провели прес-конференцію щодо скандалу в МОЗ

30 вересня 2019 р. о 13:00 в інформаційному агентстві «Голос.UA» відбувся прес-брифінг, на якому учасники — представники громадськості дискутували щодо ситуації, що склалася в Міністерстві охорони здоров’я України (далі — МОЗ). Протягом останніх тижнів у МОЗ та навколо відомства лунають різні чутки, а також з’являються різні дописи, у зв’язку з чим представники МОЗ змушені проводити брифінги та робити заяви, пояснюючи свій погляд на роботу Міністерства. Так, наприклад, минулого тижня в дописах Ірини Литовченко, генерального директора Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ, у мережі з’явився відкритий лист державних службовців МОЗ до Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, у якому заявляється про безпрецедентний політичний тиск на професійних державних службовців з боку МОЗ.

Нагадаємо, що 25 вересня 2019 р. радник міністра охорони здоров’я Дмитро Раїмов повідомив про те, що загальний аудит роботи відомства вже розпочався, а згідно з наказом державного секретаря МОЗ Артема Янчука розпочинається також перевірка та оцінювання діяльності всіх співробітників Міністерства. Пізніше, 27 вересня 2019 р., Зоряна Скалецька, міністр охорони здоров’я України, опублікувала власну заяву, у якій наголосила, що робота Міністерства йде у звичайному режимі, незважаючи на внутрішні сварки в колективі. Також вона підтвердила, що за результатами оцінки роботи співробітників МОЗ залишаться працювати тільки найефективніші та найкращі.

Згадані лист та заяви викликали нові чутки та дискусії в мережі, які й обговорювали учасники, представники медичної громадської спільноти на прес-конференції, тема якої — «Скандал в МОЗ: чи продовжиться медреформа в 2020 році?». Першим власну позицію озвучив Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, який зазначив, що плітки та незадоволення висловлюють передусім ті працівники МОЗ з високою заробітною платою, які після оцінки їх ефективності втратять роботу.

Він повідомив, що за керівництва поперед­ньої очільниці МОЗ Уляни Супрун був відсутній контроль за деякими життєво важливими напрямками, який уже призвів до страшних наслідків. Так, наприклад, за бюджетні кошти, переведені раніше за лікування дітей за кордоном (в Індії, а також в Італії) та за відсутності належного контролю з боку МОЗ, діти не отримали оплаченого країною відповідного лікування, що призвело до втрати дорогоцінного часу та смерті однієї дитини, на лікування якої виділялося майже 140 тис. євро.

В. Сердюк зауважив, що таке серйозне питання, як направлення та оплата лікування дитини за кордоном, підкріплювалося з боку МОЗ тільки платіжним документом, тобто був відсутній навіть відповідний договір, і саме через бажання продовжувати подібні безконтрольні та безкарні дії окремі чиновники намагаються дискредитувати нове керівництво відомства.

Таким чином, на переконання спікера, тепер ці особи мають відповісти за власні дії та нанесену шкоду, які треба довести шляхом оцінки їх діяльності з допомогою аудиту. Більше того, за словами В. Сердюка, переважна частина попередньої команди МОЗ — вихідці тих чи інших грантових або афілійованих до них організацій, які, потрапивши в Міністерство, фактично тримали монополію на міжнародні донорські внес­ки. Через цю монополію Україна досі не відчуває результату використання отриманих коштів, які надаються в якості допомоги на розвиток віт­чизняної системи охорони здоров’я, тому саме час її зруйнувати новій команді.

Сергій Кравченко, голова Національної медичної палати України, висловив дещо інший погляд та зазначив, що вся громадськість нині задається питанням — чи краще нове керівництво МОЗ за попереднє? На його думку, не є гідними таких посад ні попереднє, ні нинішнє керівництво. Він також зазначив, що, на його думку, обидва варті одне одного. Наразі, за його словами, між ними відбувається боротьба за сфери впливу та перерозподіл грошових потоків.

Щодо наслідків для бюджетного процесу він наголосив, що 12 млрд грн. у проекті бюджету на 2020 р. взагалі поки не мають цільового призначення, хоча й передбачені, а на сферу охорони здоров’я закладено близько 110 млрд грн. При цьому розрахунок вказаної суми здійснювався з урахуванням поперед­ніх показників бюджету, і якщо будуть проблеми з наповнен­ням бюджету наступного року, як це вже відбувається в нинішньому, відповідно, медицина у 2020 р. може бути профінансована ще менше, ніж у нинішньому, 2019 р., та навіть у попередні роки. Отже, є побоювання, що приблизна сума бюджету на видатки охорони здоров’я насправді становитиме близько 80 млрд грн.

Адвокат та експерт з медичного права Максим Баришніков озвучив власну оцінку того, що зараз відбувається в Міністерстві. Для початку він повідомив, що уважно досліджував ті накази МОЗ, які були видані після зміни керівництва відомства, а також інші нормативно-правові акти в даному напрямку. Він вважає, що на підставі існуючої інформації надати сьогодні відповідь на питання щодо того, чи продовжиться медична реформа в 2020 р., неможливо. Ймовірно, що деякі дані можна буде отримати лише після оприлюднення останньої редакції проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік».

Стосовно оцінювання діяльності співробітників МОЗ, про яке заявили Д. Раїмов та сама З. Скалецька, М. Баришніков зазначив, що допоки існують тільки заяви й немає жодного нормативно-правового акта стосовно даних питань. Відповідно, чи це буде аудиторська перевірка із залученням приватних компаній-виконавців, чи ж перевірка із залученням спеціально уповноважених державних органів, поки невідомо.

Таким чином, на думку юриста, передбачити, які наслідки така перевірка матиме для співробітників профільного міністерства, також нереально, оскільки, наприклад, у разі проведення її приватною компанією жодних наслідків бути згідно із законом просто не може бути. Так, чинне законодавство про державну службу та про працю абсолютно не пов’язує проведення подібної перевірки поза рамками вимог законодавчих норм з будь-якими наслідками для працівника.

Стосовно нинішнього конфлікту та власного ставлення до нього експерт з медичного права зауважив, що попереднє керівництво МОЗ аналогічним чином скаржилося на бездіяльність своїх попередників, які, у свою чергу, також вказували на численні факти порушень з боку нових очільників, внаслідок яких страждали ті чи інші групи пацієнтів.

Він висловив жаль з приводу того, що в Украї­ні все ще не вироблено нормального механізму передачі влади, а заяви про ті чи інші порушення з обох боків ми чутимемо й далі.

Ліна Лисенко,
фото автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи