Digital Med 2019: інновації та майбутнє медицини

У рамках 28-ї Міжнародної медичної виставки Public Health 2019, яка проходила 1–3 жовтня 2019 р. у Києві, у Міжнародному виставковому центрі, на майданчику інноваційних технологічних рішень «DIGITAL MED 2019», організованому ДП «Прем’єр Експо» спільно з «Medblog», тривали окремі інформаційні сесії, присвячені цифровій медицині. Заходи першого дня проводилися вітчизняними й зарубіжними експертами та торкалися питань eHealth в Україні та світі, а також переваг обміну та використання медичних даних. Заходи другого та третього дня висвітлювали тему майбутнього медицини, яке, безсумнівно, пов’язане з постійним підвищенням кваліфікації медиків, технологічними інновація­ми та цифровими медичними даними.

Дистанційні навчальні курси

Михайло Рябінчук, начальник відділу координації освітніх програм Центру громадського здоров’я МОЗ України (далі — ЦГЗ), розповів про освітні платформи для дистанційного онлайн-навчання, створені для підвищення кваліфікації медичних працівників. ЦГЗ на сьогодні має декілька безкоштовних навчальних програм, створених за актуальними для лікарів напрямками з урахуванням діяльності установи.

М. Рябінчук пояснив, що першим завданням стало вирішення питання, як саме допомогти медикам у підвищенні їх кваліфікації, необхідної для напрацювання сучасних знань у медицині в лікуванні відповідної хвороби. Традиційний варіант із аудиторними курсами виявився занадто дорогим і незручним, оскільки мінімальна ціна курсу для одного учасника за приблизними підрахунками становила б 200 дол. США, та виникали б проблеми з організацією відвідування курсів, розміщенням лікарів тощо. За таких умов ЦГЗ не вдалося б охопити навчанням потрібну кількість учасників, тому було вирішено піти іншим шляхом і розробити платформу courses.phc.org.ua зі зручними дистанційними безкоштовними курсами для всіх бажаючих.

Один із курсів, який стартував у 2019 р., згодом продемонстрував, що вкладені в нього інвестиції з розрахунку на 1 учасника становили 20 дол., тобто в 10 разів менше за вартість аудиторного навчання. Таким чином, у ЦГЗ дійшли висновку, що сучасні дистанційні курси є найефективнішим і найдешевшим способом навчати велику кількість людей. Однак спікер наголосив, що питання не лише в коштах — дистанційний курс вирішує також проблему масштабування експертизи, тобто час високо­кваліфікованих експертів, які залучаються до розробки курсу, витрачається тільки на певний проміжок часу, необхідний для створення конкретного курсу.

На сьогодні ЦГЗ залучив до розробки 60 провідних вітчизняних експертів. На розроблені ними курси протягом 10 міс 2019 р. зареєструвалися більше 6800 осіб і більше 1500 з них отримало відповідні сертифікати. Подібний підхід, за словами М. Рябінчука, можна застосовувати до багатьох проектів, однак він застеріг від створення неякісних продуктів і наголосив, що сучасні дистанційні курси є складними візуальними теоретично-методичними медійними продуктами, над якими повин­ні працювати професіонали. Лише за таких умов результат виправдає себе, а учасники курсу отримають нові якісні знання.

До кінця року планується вихід ще як мінімум 3 дистанційних курсів із досить широким тематичним охопленням, а саме:

  • імунопрофілактика;
  • інфекційні захворювання;
  • громадське здоров’я.

При цьому спікер нагадав, що в системі безперервного професійного розвитку лікарів цього року відбулися зміни, запроваджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 р. № 446. Відповідно до них безперервний професійний розвиток (БПР) за дистанційною формою навчання з використанням електронних навчальних ресурсів є закріпленою підставою для нарахування балів. За кожні 2 год дистанційного курсу медичним працівникам зараховується 1 бал, а для англомовних курсів — навіть більше.

БПР як відкритий ринок

Сергій Сошинський, медичний маркетолог, дипломований спеціаліст системи охорони здоров’я (MBA) та директор проекту «Accemedin.com», який, за рейтингом компанії «Proxima Research», є лідером серед спеціалізованих українських інтернет-ресурсів для лікарів, розглянув питання доцільності створення безкоштовних дистанційних курсів. Він розпочав з того, що БПР започатковано у світі давно, тоді як в Украї­ні він став частиною розвитку лікарів після прийняття постанови Уряду від 28.03.2018 р. № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» та затвердження вищезазначеного наказу МОЗ.

Кількість медичної інформації щодня збільшується, але зменшується час задоволення потреб лікаря в цій інформації й виникає прогалина у знаннях, яка призводить до браку професійних якостей та появи серйозних, неприпустимих у роботі медиків помилок. БПР, на думку багатьох експертів, включно зі спікером, має покращити стан системи охорони здоров’я в цьому напрямку. С. Сошинський навів відповідну показову статистику з публічного джерела. Згідно з нею причиною 10% випадків смерті в світі є помилки медичних працівників, щороку фіксується більше ніж 43 млн медичних помилок. Що стосується України, то в нас відсутнє навіть поняття медичної помилки.

Статки тих лікарів, які продовжують вдос­коналювати свою професійну компетентність, збільшуються до 20% і, на думку спікера, в Україні є такий потенціал — є більш ніж 100-літня історія установ, які займаються безпосередньо БПР лікарів і післядипломним навчанням. Причому кількість лікарів, які проходять щороку навчання онлайн, постійно збільшується. Наразі згідно з нормами чинного законодавства лікарі повинні мати особисте освітнє портфоліо, і з 1 січня 2020 р. кожен лікар має отримувати 50 балів безперервного професійного розвитку.

Учасники даного ринку надання послуг у сфері БПР чекають на створення акредитаційної агенції, яку можуть створити вже протягом наступного року, принаймні на це дуже сподіваються зацікавлені сторони. Але наразі на ринку, окрім ЦГЗ, діють ліцензовані на надання цих послуг Міністерством освіти і науки України різні організації, а також комерційні структури та клініки, які самостійно почали створювати навчальний контент.

У світі зараз ринок БПР, або ж CME (Continuing Medical Education), налічує близько 4 тис. провайдерів, на ньому акумульовано десь 4 млрд дол. 3 них майже 3 млрд дол. — це БПР в США, й близько 30 млн дол. — БПР в Украї­ні. У нас таких провайдерів діє близько 55, і завдяки відкритості ринку на нього приходять нові учасники. Середній чек за навчання становить 300–3500 дол. у світі, 550 дол. — у США. В Україні розмір середнього чеку складно порахувати, оскільки велика кількість клінік дофінансовує навчання власних працівників.

Спікер також навів статистику використання різних джерел для покриття медиками оплати за БПР. Так, в США у 2017 р. джерелом коштів у 54% випадків були лікарі, які оплачували власне професійне навчання за підпискою, а бюджет покривав лише 1%. В Україні в 2019 р. за бюджетні кошти навчалися 50% спеціалістів, тоді як за власні кошти — 0. Іншими джерелами коштів для БПР в Україні виступили комерційна підтримка (29%) та реклама (20%). Однак С. Сошинський висловив сподівання, що в 2020 р. лікарі будуть самостійно оплачувати якісний навчальний контент, тому що, на його думку, безкош­товний контент викликає відповідне ставлення.

Останнім цікавим фактом у своєму виступі С. Сошинський назвав джерела, з яких медичні працівники набирають бали для БПР. Так, у США найпопулярнішими (36%) є онлайн-курси, які в Україні поки що абсолютно не популярні (0%), натомість у нас на 1-му місці — офлайн-курси, частка яких становить 65%.

Mobile ID для потреб медичної галузі

Сергій Кішкурно, керівник департаменту з розвитку продуктів компанії «Innovation Development HUB», яка в Україні займається впровадженням технологій Mobile ID для відомих операторів мобільного зв’язку, розповів, які можливості для збереження та обміну цифровими медичними даними можуть надавати сучасні технології.

Ідея технології Mobile ID, за його словами, полягає в спрямуванні в онлайн-простір, у тому числі медичних даних. Він наголосив, що вся сфера медицини в сучасному світі тяжіє до онлайн-послуг, що, в першу чергу, означає відмову від паперу. Останнє може бути реалізоване тільки шляхом заміни підтвердження здійснення певних операцій або статусів за допомогою електронних цифрових технологій, в чому важливу роль відіграє електронний цифровий підпис (ЕЦП). Mobile ID є використанням класичного ЕЦП через мобільний телефон.

С. Кішкурно пояснив, що технологія Mobile ID далеко не новітня, адже вона створена близько 20 років тому, й наразі вона функціонує в близько 20 країнах світу, кількість яких систематично зростає. При всій своїй доступності вона створює для звичайних користувачів ряд надійних механізмів для використання електронних засобів верифікації. Так, наприклад, для особи, яка планує користуватися Mobile ID, в тому числі для медичних потреб, вимагається лише заміна SIM-картки свого оператора на ту, що підтримує нову технологію та стандартне проходження процедури ідентифікації особистості.

Поява додаткових можливостей у власному смартфоні дозволить виконувати ряд різних операцій, наприклад, авторизація в певній електрон­ній системі, використання ЕЦП і т.д. А при розвитку відповідних умов і сервісів eHealth в Україні для пацієнтів наявність Mobile ID в майбутньому дозволить уникнути візиту в реєстратуру медичного закладу шляхом використання електронної черги, а також отримати доступ до власної медичної карти, виписаного лікарем електронного рецепта тощо. У перспективі — це укладення договору страхування в елект­ронному вигляді, автоматичне заповнення особистих реєстраційних даних та інші корисні опції.

Для лікарів і закладів охорони здоров’я зазначена технологія дозволить здійснювати підтвердження всіх тих операцій, що потребують накладення ЕЦП, не підходячи до власного робочого місця, в той же час в Україні це повноцінний юридично значимий еквівалент власноручного підпису. Такий підхід суттєво економить дорогоцінний час медиків і зменшує кількість робочих завдань, здійснення яких уже вимагає й вимагатиме в подальшому електронна система охорони здоров’я. Отже, лікар зможе швидко та віддалено ідентифікувати себе в медичній інформаційній системі, оформлювати електронні рецепти, виписки, звітність та іншу медичну документацію.

Навіть порівняно з ЕЦП звичайного формату, який зберігається на токенах або в пам’яті комп’ютера, мобільний підпис має переваги, оскільки він не потребує додаткових (окрім смартфону) пристроїв для зберігання та постійно знаходиться у власника. ЕЦП у рамках Mobile ID коштує у 5–15 разів дешевше, аніж у звичайному форматі. Крім того, Mobile ID не обме­жує мобільність будь-якого споживача завдяки широкій доступності всюди, де наявне покриття мобільної мережі. При цьому захист мобільного підпису двома PIN-кодами забезпечує вищий рівень безпеки, ніж для банківської картки. Отримати його можна в мережі точок обслуговування абонентів мобільного зв’язку або ж через банківське відділення, залежно від умов конкретного оператора.

Нині з Mobile ID громадянам вже доступні такі опції, як інтернет-банкінг, електронні торгові майданчики, онлайн-звітність, деякі електрон­ні довідки та виписки з реєстрів. Скоро в Україні повним ходом впроваджуватиметься система онлайн-послуг «Держава у смартфоні», Mobile ID активно використовуватиметься в eHealth та для доступу як в медичні, так і в корпоративні системи, а також з метою страхового і кредитного обслуговування. У перспективі ця технологія дозволить декларувати доходи, подавати та отримувати різноманітні реєстраційні та дозвільні документи, та навіть голосувати електрон­ним шляхом.

Ліна Лисенко,
фото автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи