Кадри: майбутнє фармації

Ми продовжуємо цикл публікацій, присвячених перебігу IX Міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2020», який відбувся 6–7 серпня в Одесі. У попередній публікації ми висвітлювали палкі дискусії фармацевтичної спільноти щодо дистанційної реалізації та доставки лікарських засобів. Наразі ж до вашої уваги теми дистанційного навчання майбутніх фахівців фармації, роль аптек у період пандемії коронавірусу (досвід США), здобутків урядової програми реімбурсації «Доступні ліки» та проблеми впровадження електронної системи охорони здоров’я в Україні.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ФАРМАЦІЇ

Тривалий карантин, спричинений панде­мією COVID-19, змусив навчальні заклади Украї­ни екстрено переводити навчання в режим онлайн. Слід зазначити, що заклади вищої освіти мають академічну автономію та можуть самостійно визначати, як організовувати освітній процес в умовах карантину та які технології використовувати для дистанційного навчання*.

Для Національного фармацевтичного університету (НФаУ) така ситуація не стала «снігом на голову», адже запровадження дистанційної форми навчання в закладі розпочалося ще в 2007 р., — зазначила Лариса Галій, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ.

Протягом останніх 5 років тривав педагогічний експеримент із впровадження очно-дистанційного навчання, який наразі завершено. У ньому взяли участь близько 300 студентів та інтернів. Як показник успішності експерименту — 25% випускників очно-дистанційної форми навчання отримали диплом з відзнакою. Станом на 12 березня 2020 р. в НФаУ є 305 сертифікованих т’юторів (викладачів), 80 сертифікованих дистанційних курсів, які повністю покривають навчальний план спеціальності «Фармація».

Для забезпечення дистанційної форми навчання закуплено сучасні комп’ютери (понад 650 штук), обладнано 2 спеціальні відеостудії для проведення синхронних лекційних занять. Дистанційне навчання здійснюється у віртуальному навчальному середовищі на платформі Moodle (версія 3.4.4).

Дистанційні курси супроводжують т’ютори (один викладач на 18 студентів), спілкування відбувається у форумі «Допомога т’ютора». За роботу у дистанційному курсі здобувачі вищої освіти отримують бали, що є допуском до контролюючих заходів. На опанування дистанційно винесені лекції та семінари. Семінарські заняття здійснюються у форматі виконання завдань, які пересилаються на перевірку т’ютору, або у форматі тематичних форумів. Практичні заняття та контролю­ючі заходи здійснюються очно.

Л. Галій також нагадала, що минулого року з березня до червня в університеті проводився педагогічний експеримент із впровадження очно-дистанційної форми навчання в інтернатурі. Експериментальна група включала 35 провізорів-інтернів. У жовтні 2019 р. до очно-дистанційної форми навчання долучилися 168 провізорів-інтернів. З 13 березня 2020 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 221 та листа Міністерства освіти і науки України від 11.03.2020 р. № 1/9-153 з метою введення обмежувальних заходів для запобігання розповсюдження COVID-19 353 провізори-інтерни (18 академічних груп) навчалися за дистанційною формою навчання відповідно до графіку освітнього процесу.

За словами доповідача, результати складання ліцензійного іспиту «Крок 3» провізорів-інтернів, що навчалися за дистанційною формою, суттєво вищі від таких традиційної форми навчання в інтернатурі (97,1% проти 91,3%). Середня поточна успішність провізорів-інтернів за дистанційною формою висока (більш ніж 85% зі 100% можливих).

Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, розглянув такі проблеми, як небажання фахівців із фармацевтичною освітою працювати в аптеці, хоча такі спеціалісти є дуже затребуваними. «Розвиток нашої професії, наше професійне зростання будуть можливі тоді, коли ми досягнемо суспільного договору, — вважає доповідач. — Має бути замовник (роботодавець), який чітко визначить, які спеціалісти йому потрібні. Поки що, на мій погляд, аптеки не затребують усі ті знання, які надають спеціалістам з фармації наші заклади вищої освіти. А випускники, принаймні більшість, бажають бути професіоналами. Тому досить часто обирають іншу іпостась, а не роботу в аптеці».

Олена Кривов’яз, завідувач кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, підтримала позицію К. Косяченка: «Ми повинні орієнтуватися на роботодавця. На жаль, більшість наших випускників досить часто не працюють провізорами в аптеці. Це пов’язано в тому числі і з фінансовою складовою».

На думку Ірини Федяк, декана фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету, відповідальність має бути ключовим словом як для закладів, які готують майбутніх магістрів фармації, так і роботодавців. Тому освітяни у першу чергу чекають від Міністерства освіти і науки України затвердження проєкту Стандарту другого рівня вищої освіти для підготовки здобувачів ступеня магістра за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». В аптеках зараз спостерігається відтік кадрів. Чому? В нашій країні дуже малий відсоток власників аптек, які мають фармацевтичну освіту. Аптека — заклад охорони здоров’я, з одного боку, та підприємство, яке має приносити прибуток, — з іншого. На жаль, основним у цій дилемі є прибуток. В нашій області заробітна плата фармацевта становить 2% від виручки, яку працівник приносить за день. Про якісну фармацевтичну освіту, якісну фармацевтичну опіку ми можемо багато говорити. Та фахові знання, які мають фармацевтичні працівники, на жаль, недовикористані суспільством», — вважає спікер. На думку І. Федяк, потрібно знайти консенсус: що хоче роботодавець від своїх працівників і які вимоги він ставить до їх освіти, а також які якості у працівника аптеки хоче бачити пацієнт. Має бути забезпечено достойний рівень заробітної плати для провізорів та фармацевтів, адже найкращі фармацевтичні кадри, на жаль, виїжджають з України працювати за кордон.

Ольга Гетало, завідувач кафедри фармації Київського міжнародного університету, розповіла, з якими труднощами стикалися викладачі та студенти під час пандемії. За словами спікера, 80% студентів, що навчаються в університеті, під час онлайн-навчання виїхали за межі міста, на дачу, в село до бабусі. Тому була наявна одна з основних проблем дистанційного навчання — постійні перебої зв’язку під час занять, лекцій та навіть підсумкової атестації. Також важливою є проблематика академічної доброчесності, адже оцінюючи знання студента онлайн не можна стовідсотково сказати, чи студент відповідає самостійно, без будь-яких підказок.

«Наш факультет також спочатку мав певні труднощі з переорганізацією навчального процесу. Але, зважаючи на те, що в нас вже давно працює система Moodle, студенти не були обмежені в інформаційному матеріалі. Так, необхідно було трошки перелаштуватися, це вимагало більше часу від викладачів, але спільними зусиллями ми пережили цей період, успішно провели перевідні іспити, а також атестацію випускників», — поділився Дмитро Коробко, декан фармацевтичного факультету Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Як і попередній спікер, Д. Коробко переконаний, що дистанційна форма має право на життя як елемент освіти. Окремі дисципліни можуть опрацьовуватися дистанційно. Проте візуальний та вербальний контакт між студентом і викладачем надає можливість набагато ліпше, чіткіше і ґрунтовніше передавати знання.

Володимир Анісімов, декан фармацевтичного факультету Одеського національного медичного університету, звернув увагу, що після прийняття постанови КМУ від 03.04.2019 р. № 308 закривається «лазівка», коли фактично можна було без «кроків» стати магістром фармації, оскільки ніде не було сказано, що бакалавр має складати «Крок». З наступного року здобувачі ступеня магістра на основі ступеня бакалавра повинні мати всі компоненти єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), а саме «Крок 1» та іспит з англійської мови професійного спрямування і «Крок 2». У цій ситуації закладам вищої освіти доведеться трохи перелаштуватися, а підготовка магістра, ймовірно, потребуватиме трохи більше часу. На думку спікера, доцільно запроваджувати термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра на основі ступеня бакалавра не менш ніж 2 роки на денній формі та 2 роки 6 міс на заочній формі. При цьому перший етап ЄДКІ («Крок 1» та англійська мова професійного спрямування) проводити після першого року навчання, другий етап ЄДКІ («Крок 2») — після виконання навчального плану.

Спікер також звернув увагу, що більшість аптечних мереж, що розвиваються, роблять це за рахунок екстенсивного зростання (збільшення кількості торгових точок), а не збільшення кількості фармацевтичних послуг. Хоча послуги, які пацієнт може отримати в аптеці, — є досить перспективним напрямком розвитку, що здатен сприяти збільшенню доходів мережі в тому числі.

РОЛЬ АПТЕК ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: ДОСВІД США

У США аптеки виконують важливу роль у забезпеченні населення не тільки ліками, але й критично важливими послугами охорони здоров’я. Під час пандемії COVID-19 у фармацевтичних працівників США з’явилася нова місія, розповіли Томас Е. Меніган (Thomas E.Menighan), директор Американської асоціації фармацевтів (American Pharmacists Association — AphA) протягом останніх 11 років (у відставці), та Мітчел К. Ротхольц (Mitchel C. Rothholz), голова адміністрації AphA, генеральний директор фонду AphA.

В США аптеки, зокрема, беруть на себе функцію тестування на COVID-19, інформування населення з приводу того, як захистити себе та своїх близьких, а також здійснюють послуги з планової вакцинації. Щоб мати право здійснювати вакцинацію на базі аптеки, фармацевти проходять спеціальне навчання. Так, сертифікована програма навчання AphA включає 20 академічних годин.

Відповідно до настанови для аптечного персоналу в рамках реагування на загрозу COVID-19**, в аптеках США допускається надання послуг з щеп­лення дорослих із врахуванням локальних умов. Зокрема, необхідно враховувати наявність додаткового ризику як для пацієнта, так і надавача послуги. Безумовно, мають забезпечуватися необхідні заходи безпеки (обстеження на предмет наявності симптомів COVID-19 до початку процедури, використання індивідуальних засобів захисту, гігіє­на рук, носіння рукавичок, масок, у районах з високим рівнем захворюваності — масок для очей). Окрім того, такі послуги, як консультація пацієнтів та відпуск ліків, мають надаватися таким чином, щоб підтримувати соціальне дистанціювання та мінімізувати ризики як для пацієнтів, так і працівників аптеки. Зокрема, рекомендується уникати взаємодії з паперовими рецептами та мінімізувати передачу предметів з рук у руки.

За словами спікерів, лонч вакцини проти COVID-19 можливий вже наприкінці 2020 р. — початку 2021 р. Враховуючи, що попит, очевидно, буде досить високим, а ресурси системи охорони здоров’я — обмежені, фармацевти відіграватимуть дуже важливу роль у вакцинації населення проти коронавірусу.

Варто підкреслити, що в США, як і в Україні, немає статистики щодо захворюваності фармацевтів на COVID-19.

ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В ДІЇ

Рік тому, з 1 квітня 2019 р., державна програма реімбурсації «Доступні ліки» перейшла під адміністрування Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Тоді ж було запроваджено електронний рецепт.

У 2020 р. програма «Доступні ліки» увійшла до списку фіналістів американської премії P3 (Public-private partnerships) Impact як приклад успішного державно-приватного партнерства та реалізованого проєкту, розповіла Ірина Ліштаба, експерт з реімбурсації НСЗУ. Станом на 2 червня 2020 р. реімбурсації підлягають 264 торгові назви, з них 85 повністю безкоштовні для пацієнтів. НСЗУ планує й надалі розширювати перелік програми «Доступні ліки», зокрема за такими нозологіями, як серцево-судинні захворювання, психічні хвороби та поведінкові розлади, цукровий діабет.

І. Ліштаба також звернула увагу на певні проб­леми, пов’язані з користуванням пацієнтами програмою реімбурсації. Зокрема, на думку доповідача, необхідно переглянути підхід до розрахунку ціни відшкодування лікарського засобу. Наразі відшкодування вартості відпущених лікарських засобів відбувається відповідно до ціни відшкодування, встановленої за цілу упаковку. Через це пацієнти можуть мати певні труднощі з отримання виписаної кількості препаратів безоплатно або з невеликою доплатою.

Про зміни, які заплановані на наступний рік, НСЗУ інформуватиме та активно коментуватиме на своєму сайті, починаючи з листопада.

Детально про архітектуру електронної системи охорони здоров’я України розповів Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку елект­ронної системи охорони здоров’я НСЗУ. «Основ­на мета електронної системи охорони здоров’я — отримати дані для прийняття рішень у масштабах всієї країни. Ми продовжуємо переходити від паперових документів до електронних даних, які можна аналізувати, прогнозувати і, відповідно, приймати виважені рішення, розуміючи реальну картину щодо надання медичних послуг, забезпечення ліками у масштабах всієї країни, конкретного регіону або міста», — зазначив спікер.

Він також повідомив про плани щодо розвит­ку е-рецептів та можливості масштабування поза межами програми «Доступні ліки». Наразі елект­ронний рецепт працює лише в рамках програми «Доступні ліки». Слід зазначити, що його запровадження відбувалося одразу по всій країні, без пілотного проєкту. У планах, зокрема, поширення електронного рецепта на всі рецептурні препарати. «Ми також продовжуємо розвивати електронну медичну картку, інтеграцію з іншими реєстрами, а також електронний кабінет пацієнта», — додав спікер.

Д. Черниш також прокоментував причини постійних збоїв у роботі електронної системи охорони здоров’я України: «Загальна сума, необхідна для нормального функціонування елект­ронної системи охорони здоров’я, становить 104 млн грн (у неї входять витрати як на розробку, так і підтримку системи). І ця сума була подана у складі бюджетного запиту на 2020 р. На жаль, НСЗУ на виконання цієї функції було виділено лише 9 млн грн». За словами доповідача, ці кош­ти було витрачено на закупівлю послуг хостингу в дата-центрі.

Катерина Дмитрик, фото Сергія Бека
*Слід зазначити, що з 1 серпня 2020 р. залежно від епідемічної ситуації в кожному з регіонів встановлюється один із чотирьох рівнів епідемічної небезпеки. Якщо рівень «зелений», «жовтий» або «помаранчевий», то відвідування закладів освіти дозволено з дотриманням правил безпеки. Якщо «червоний» — заборонено.
**Guidance for Pharmacists and Pharmacy Technicians in Community Pharmacies during the COVID-19 Response.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті