Профільний комітет розглянув ініціативи парламентарів щодо протидії COVID-19

16 листопада під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), яке було присвячене законодавчим ініціативам щодо профілактики COVID-19 та запровадженню карантинних обмежень.

Під час засідання Комітету було розглянуто проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4314), розроблений з метою створення умов для забезпечення доступу населення України до безпечних, якісних та ефективних вакцин проти COVID-19. Цієї мети планується досягти шляхом скорочення строків затвердження клінічних випробувань та проведення державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби. Також законопроєктом пропонується подовжити строки дії Закону України від 30.03.2020 р. № 539 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», що передбачає аналогічні положення для лікарських засобів, що застосовуються з метою лікування COVID-19, до кінця карантину, встановленого Урядом.

Співавтор проєкту документа Ольга Стефанишина поінформувала, що у світі проводяться сотні випробувань вакцин і деякі з них вже доводять свою ефективність. Однак Україна досі не була долучена до цього процесу, оскільки реєстрація протоколів для проведення клінічних випробувань в Україні зараз триває близько 5 міс. Стільки не може чекати жодна фармацевтична компанія світу, адже темпи поширення COVID-19 є швидкими, що потребує відповідного реагування.

Законопроєктом пропонується скоротити терміни реєстрації для проведення клінічних випробувань до 7 днів, включаючи 5 днів на їх вивчення та 2 дні на прийняття рішення про реєстрацію або відмову в ній. Спікер наголосила, що скорочення термінів стосується лише реєстрації, а самі випробування відбуватимуться з дотриманням усіх стандартів.

Також до 7 днів пропонується скоротити термін реєстрації вакцини. Таким чином, якщо десь у світі буде сертифіковано вакцини, то їх виробники матимуть можливість зареєструвати їх в Україні у скорочені терміни, що дасть можливість українським пацієнтам якомога скоріше отримати ці препарати.

За словами доповідача, прийняття вказаних змін дозволить забезпечити якісними вакцинами проти COVID-19 близько 50 тис. українців уже в межах клінічних випробувань.

У цілому Міністерство охорони здоров’я висловило думку щодо необхідності прийняття цього законопроєкту. Водночас заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко і ряд народних депутатів уточнили, що необхідно ввести обмеження для реєстрації вакцин, що розроблені в Російській Федерації.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного та за результатами розгляду прийняти його у першому читанні і в цілому з урахуванням пропозиції Комітету щодо прийняття на реєстрацію лише вакцин, що походять з країн із жорсткою регуляторною системою, а також Китаю й Ізраїлю.

Члени Комітету розглянули й проєкт Постанови Верховної Ради України «Про своєчасне інформування громадян у разі посилення проти­епідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення» (реєстр. № 4320), поданий 28 народними депутатами.

Михайло Радуцький повідомив, що проєкт має на меті дати можливість населенню і бізнесу підготуватися до посилення карантину та запровадження більш жорстких обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19 та захистити їх від пов’язаних із цим негативних наслідків.

Один з авторів законодавчої ініціативи народний депутат Ярослав Железняк зауважив, що проєктом документа пропонується зобов’язати Уряд не пізніше ніж за 7 днів до введення обмежувальних заходів:

  • інформувати громадян про повний перелік таких заходів;
  • поінформувати про програми (заходи), що будуть запроваджені (вжиті) для підтримки вразливих груп населення, працівників та суб’єктів господарювання;
  • внести до Верховної Ради України проєкти законодавчих актів щодо надання державної підтримки і пільг населенню та суб’єктам господарювання, які зазнають впливу негативних наслідків у зв’язку з посиленням протиепідемічних заходів.

В. Ляшко поінформував, що МОЗ не підтримує цю постанову, оскільки 7 днів для запровадження протиепідемічних заходів в умовах пандемії COVID-19 — це надто тривалий час. Тому моделювати й прогнозувати карантинні заходи досить складно.

Він зауважив, що відповідно до моделі Все­світньої організації охорони здоров’я для протидії коронавірусній хворобі мало вистачити 45 тис. ліжко-місць і 23 тис. ліжок з киснем — і це за максимального показника захворюваності, який, як прогнозувалося, мав припадати на лютий 2021 р. Однак уже сьогодні зрозуміло, що ця модель не спрацює, бо вірус є непередбачуваним. Тому Уряду доводиться вживати заходів, які шкодять бізнесу, але вкрай важливі для національної системи охорони здоров’я.

Під час обговорення думки розділилися. Частина народних депутатів згодні з позицією Міністерства, інші наголосили на необхідності підтримки бізнесу.

Зокрема, О. Стефанишина висловила сумнів, що показники захворюваності, які є на сьогодні, стали сюрпризом для Уряду. Адже спостерігалася постійна тенденція до зростання кількості хворих. Тому суть даного проєкту постанови полягає в необхідності прогнозування такої динаміки, щоб була можливість питанням охорони здоров’я балансувати з питаннями економіки, адже запровадження карантину вихідного дня стало неочікуваним для бізнесу, який поніс суттєві збитки. Наразі підприємці потребують гарантій сталості ведення своєї діяльності.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити проєкт Постанови до порядку денного і за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

17 листопада даний проєкт постанови було прийнято Парламентом. За відповідне рішення проголосувало 303 народних депутати.

Також на засіданні Комітету було розглянуто проєкт постанови Верховної Ради України «Про рішення Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року № 1100 щодо посилення протиепідемічних заходів» (реєстр. № 4381).

М. Радуцький повідомив, що проєктом документа пропонується рекомендувати Уряду переглянути перелік обмежувальних заходів, встановлених постановою КМУ від 11.07.2020 р. з наступними змінами з метою пом’якшення обмежень карантину вихідного дня. Насамперед це стосується заборони суб’єктам господарювання у вихідні дні приймати відвідувачів: у сфері громадського харчування (бари, ресторани, кафе тощо); у торговельно-розважальних центрах; у сфері торговельного і побутового обслуговування населення; у спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах; у закладах культури і проведення культурних масових заходів.

В. Ляшко зауважив, що він проти прийняття даного проєкту, бо, за його даними, після запровадження обмежувальних заходів у суботу мобільність населення знизилася на 18%, у неділю — на 27%. У разі повноцінного виконання протиепідемічних обмежень, на наступному тижні планується зниження відповідного показника до 50%. Головний державний санітарний лікар переконаний, що такі заходи призведуть до зменшення кількості соціальних контактів, а значить, знизиться рівень захворюваності і госпіталізацій, що знизить навантаження на лікарні, які надають допомогу хворим на COVID-19. Тому він попросив з розумінням поставитися до обмежувальних заходів, встановлених Урядом на період вихідних днів листопада.

«Наша позиція і позиція Уряду, що запропоновані рішення щодо карантину вихідного дня дають збалансовані рішення на даному етапі розвитку епідемії в нашій країні», — підкреслив В. Ляшко.

Народний депутат Я. Железняк як один із співавторів проєкту постанови підкреслив, що документ розроблено в ході обговорення за участю всіх голів фракцій та груп усіх політичних сил, а також наголосив на тому, що введені заходи не працюють.

Ряд народних депутатів висловилися за необхідність почекати й вивчити ефективність запропонованих Урядом заходів. Водночас наводився досвід інших країн, який свідчить, що половинчасті заходи не є дієвими з точки зору боротьби з пандемією, а лише нищать бізнес.

Члени Комітету підтримали рішення рекомендувати Верховній Раді включити проєкт постанови до порядку денного і на пленарному засіданні визначитися щодо її прийняття або відхилення.

17 листопада даний проєкт постанови було розглянуто Парламентом, але народні депутати його не підтримали.

Під час засідання Комітету було розглянуто й проєкт постанови Верховної Ради України «Про вжиття невідкладних заходів з розширення мережі закладів охорони здоров’я, що надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 4337). Проєкт має на меті залучення відомчих закладів охорони здоров’я до лікування хворих на COVID-19, які потребують надання медичної допомоги в умовах стаціонару. Мова йде про заклади Національної академії медичних наук України, Державного управління справами, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Акціонерного товариства «Укрзалізниця», інші відомчі заклади охорони здоров’я.

Яна Зінкевич, доповідаючи про цей проєкт, зазначила, що, окрім рекомендації щодо залучення відомчих закладів охорони здоров’я до надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, Уряду рекомендується забезпечити зазначені медичні заклади необхідними засобами індивідуального захисту та лікарськими засобами згідно з установленими нормативами, організувати своєчасну підготовку медичного персоналу до виконання заходів з надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19.

Уряд має здійснити необхідні розрахунки та, за потреби, внести на розгляд Парламенту проєкт закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з метою фінансування цих заходів.

Ірина Микичак, заступник міністра охорони здоров’я України, повідомила, що МОЗ з початку епідемії працює над розширенням мережі ліжко-місць для надання медичної допомоги хворим на COVID-19. На сьогодні в Україні наявні 230 тис. ліжко-місць, окрім цього, є ліжковий фонд вказаних у проєкті відомчих закладів, частина з яких вже залучена до надання такої допомоги. Зокрема, ліжковий фонд закладів охорони здоров’я Національної академії медичних наук України, розміщених у м. Київ, надає таку медичну допомогу населенню Київської обл., Києва і громадянам України із захворюваннями, лікування яких неможливо відтермінувати на період карантину. Водночас у Міністерстві не вважають за необхідне залучати лікувальні заклади силових структур, оскільки вони й так надають медичну допомогу хворим на COVID-19, які працюють у складі даних структур.

М. Радуцький також зазначив, що не підтримує передання для потреб пацієнтів з коронавірусною хворобою ліжкового фонду відомчих шпиталів у країні, що воює і, особливо в умовах, коли особовий склад теж хворіє на COVID-19.

Народні депутати також висловилися за збільшення кількості ліжко-місць у лікарнях, що вже залучені до боротьби з коронавірусною хворобою, а не задіяння нових.

Андрій Віленський, т.в.о. голови Національної служби здоров’я України, додав, що на сьогодні серед відомчих закладів тільки лікарні Акціонерного товариства «Укрзалізниця» відповідають законодавчим вимогам для підписання договору з Національною службою здоров’я України про надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Окрім того, він доповів, що Національній службі здоров’я України на сьогодні не вистачає 5,6 млрд грн для забезпечення до кінця 2020 р. фінансування закладів, у яких уже лікують таких хворих. Тому він попросив підтримати пропозицію щодо виділення цих коштів.

За результатами голосування члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верхов­ній Раді не включати до порядку денного згаданий проєкт постанови, а у разі його включення — відхилити.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами iportal.rada.gov.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті