Ліцензійні умови не повинні нівелювати положення Закону № 904 — Володимир Ігнатов

На виконання Закону України від 17.09.2020 р. № 904 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення елект­ронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розробила проєкт постанови КМУ, яким пропонується внести зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів). Положення даного проєкту викликали жваву дискусію серед представників фармацевтичного сектору України. Так, ГС «Аптечна професійна асоціація України» виступає за повну підтримку положень проєкту, а ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФАРМРАДА»» та ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» виступають за необхідність доопрацювання положень проєкту. Такої самої думки дотримується й  Міністерство охорони здоров’я України. Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників (далі — AIPM Ukraine) також не стоїть осторонь такого важливого та інноваційного напрямку розвитку фармацевтичного ритейлу, як дистанційна торгівля ліками. AIPM Ukraine провела аналіз положень проєкту постанови та висловила свої зауваження (таблиця).

Коментуючи процес запровадження в Украї­ні дистанційної торгівлі лікарськими засобами, Володимир Ігнатов, виконавчий директор AIPM Ukraine, зауважив, що з прийняттям Закону України від 17.09.2020 р. № 904 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення елект­ронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (далі Закон № 904) частина представників фармацевтичного ринку почали трансформуватися й готуватися до змін у своїй діяльності. Адже дистанційна торгівля перейшла в регульовану, легальну площину з точки зору законодавства, про необхідність чого представники фармацевтичного ринку говорили багато років.

Споживчі ринки великої кількості товарів вже давно перейшли в режим дистанційної торгівлі, що насамперед посилило конкуренцію на цих ринках.

Дистанційна торгівля ліками надає фармацевтичному ринку величезний плюс, бо дозволяє, по-перше, повністю змінити логістику і структурні витрати процесу продажу як такого. По-друге, територіальні обмеження щодо забезпечення клієнтів у різних регіонах тепер будуть зовсім іншими і не потребуватимуть збільшення кількості аптек, щоб забезпечити пішохідну доступність лікарських засобів, оскільки цим займатиметься служба доставки. По-третє, дистанційна торгівля ліками підвищує цінову конкуренцію, адже передбачає іншу структуру витрат та дає можливість охоплення більшої кількості клієнтів.

Однак законом як таким неможливо детально визначити, яким чином його виконувати, для цього необхідні підзаконні акти, в даному випадку таким актом виступає постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 929, якою й затверджено Ліцензійні умови. «Ліцензійні умови повинні відповідати Закону № 904, тобто не повин­ні перекручувати саму суть цього законодавчого акта та встановлювати додаткові бар’єри. Навпаки, вони повинні створювати максимально прозорі та конкурентні умови на фармацевтичному ринку.

Однак проаналізувавши запропонований Держлікслужбою проєкт постанови, ми дійшли виснов­ку, що певні його норми містять ризики для конкуренції на фармацевтичному ринку», — відмітив В. Ігнатов.

Так, проєктом намагаються обмежити доступ бізнесу до електронної торгівлі шляхом впровадження додаткових вимог, починаючи з необхідності ведення аптечного бізнесу протягом 2 років та мати не менше ніж 10 аптечних закладів і закінчуючи обмеженнями стосовно провадження дистанційної торгівлі лікарськими засобами виключно в межах однієї області.

На переконання В. Ігнатова та AIPM Ukraine, такі положення не повинні бути внесені до Ліцензійних умов, бо інакше буде спотворена сама суть закону і тієї трансформації фармацевтичного ринку, які закладалися в Закон № 904. Також це повністю знищує потенційну можливість для інвестування.

«До прийняття цього закону єдиною можливістю розвивати аптечний бізнес була експансія відкриття нових аптечних закладів або консолідація існуючих аптек. У тому числі, з метою покращення доступу пацієнтів до лікарських засобів.

Тепер аптечну справу можна розвивати не за рахунок великої кількості аптек та збільшення мережі, а просто маючи тільки одну аптеку. Адже основні інвестиції будуть вкладатися в інфраструктуру обробки замовлень, спілкування з клієнтами, логістику і взаємовідносини з кур’єрською службою, яка опікуватиметься доставкою препаратів. Тобто запроваджується нова модель дистрибуції, яка істотно відрізняється від класичної моделі реалізації ліків через аптечні мережі. Саме тому чітке врегулювання дистанційної торгівлі дозволить залучити нові інвестиції, створити нові робочі місця» — наголосив експерт.

В. Ігнатов зауважив, що дистанційна торгівля лікарськими засобами також є важливим елементом розвитку електронної системи охорони здоров’я (eHealth). Тому зміни до Ліцензійних умов не повинні створювати проблеми з майбутнім розвитком eHealth, зокрема, розвитком технологій з виписування електронного рецепта та інтеграції процесу його обробки в машинний процес, коли потенційні можливості вказування помилок у рецепті будуть зведені до мінімуму.

Із запровадженням дистанційної торгівлі ліками вирішується така проблема, як поліпрагмазія, адже при призначенні пацієнту лікування під час дистанційного придбання обиратиметься препарат, який йому виписаний лікарем, без спроб нав’язати йому ще щось.

Також у розробленому проєкті постанови використані не зовсім коректні формулювання щодо реєстрації доменних імен Держлікслужбою. Оскільки, наприклад, реєстратором доменних імен є міжнародна некомерційна організація під назвою «Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів» або ICANN.

Окрім цього, дана норма суперечить і Положенню про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженому постановою КМУ від 12.08.2015 р. № 647, в якому не передбачено надання повноважень Держлікслужбі з реєстрації доменних імен в мережі Інтернет.

Тому, на переконання AIPM Ukraine, на сьогодні головне, щоб зміни до Ліцензійних умов не спотворили саму ідею, закладену в Законі № 904, і не призвели до того, що дистанційна торгівля ліками стане просто ще одним варіантом аптечного продажу, а не трансформаційною новелою, яка дасть можливість розвиватися фармацевтичному бізнесу та вдосконалювати eHealth.

Євген Прохоренко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті