ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФАРМРАДА»» (далі — ГО «ВОМФАФР») звертається до МОЗ, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної регуляторної служби та Антимонопольного комітету з проханням внести відповідні зміни в проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».
На думку представників ГО «ВОМФАФР», норми проєкту не повинні містити, зокрема, обмежень щодо кількості аптечних закладів та часової тривалості діяльності ліцензіатів на роздрібному ринку, оскільки це відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції є прямим зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Пропонуємо до уваги читачів повний текст звернення.
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ
«МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АСОЦІАЦІЯ «ФАРМРАДА»»
Міністру МОЗ України
Степанову Максиму Володимировичу
Голові Державної служби України
з лікарських засобів та контролю за наркотиками
Ісаєнко Роману Миколайовичу
Т.в.о. голови Державної регуляторної служби України
Мірошніченко Олегу Миколайовичу
Голові Антимонопольного комітету України
Піщанській О.С.
Держлікслужбою на виконання Закону України від 17.09.2020 р. № 904-IX «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».
ГО «ВОМФАФР» вважає, що норма п. 1842 в редакції зазначеного проєкту постанови Кабінету Міністрів України спричиняє порушення п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якими зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
- суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивних на те причин;
- створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.
Закон України від 17.09.2020 р. № 904-IX «Про внесення змін до ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби» не містить жодних обмежень щодо кількості аптечних закладів та тривалості (понад 2 роки) перебування ліцензіата на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Уведення таких обмежень Ліцензійними умовами є невиправданим, оскільки вони аж ніяк не впливають на якість електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами (жодних аргументів на користь протилежного авторами проєкту не наведено). Навпаки, такі обмеження створюють перешкоди для належного забезпечення населення лікарськими засобами що входить у протиріччя із задекларованою проєктом метою.
Звіт за результатами дослідження фармацевтичних ринків (за період 2014 р. — перше півріччя 2016 р.) Антимонопольного комітету України встановив класифікацію аптечних мереж, у тому числі за кількістю аптечних закладів у структурі об’єднання. За вказаною класифікацією, наявність 10 аптечних закладів є критерієм середніх та великих аптечних мереж. Таким чином, проєкт спрямований на створення переваг для середніх та великих аптечних мереж не тільки порівняно з фізичними особами — підприємцями але й іншими юридичними особами, що є власниками 3–5 аптечних закладів! Надання виключного права середнім та великим аптечним мережам здійснювати електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами є засобом посилення монополізації ринку роздрібної торгівлі ліками та створенням нерівних умов конкуренції на ринку. Такі дії призведуть до ще більшого скорочення представництва малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Отже, проєкт містить ознаки порушення вимог ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якою антиконкурентними діями органів влади є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), або будь-які інші дії чи бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Також вважаю, що строк придатності лікарських засобів при електронній роздрібній торгівлі лікарськими засобами не повинен бути меншим ніж 3 міс на час доставки лікарського засобу замовнику/споживачу. В іншому випадку можливим є використання електронної торгівлі ліцензіатами як способу позбутися лікарських засобів, термін придатності яких минає. Якщо не змінити редакцію п. 18417, то споживач не матиме законних підстав відмовитися від доставленого лікарського засобу, термін придатності якого закінчується протягом 1–10 діб на час отримання, а це буде явним порушенням прав споживачів.
У зв’язку з наведеним ГО «ВОМФАФР» вважає, що норма п. 1842 Проєкту не повинна містити обмежень щодо кількості аптечних закладів та часової тривалості діяльності ліцензіатів на роздрібному ринку, а норма п. 18417 повинна містити граничний залишок терміну придатності лікарського засобу, що доставляється споживачу. Пропонуємо взяти до уваги наявні зауваження та внести відповідні зміни, наприклад, за запропонованими ГО «ВОМФАФР» пропозиціями:
Олена Пруднікова,
Норма проєкту | Пропозиції ГО «ВОМФАФР» |
1842. Електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність відповідно до ліцензії з роздрібної торгівлі лікарськими засобами протягом двох років поспіль до моменту подання заяви про розширення провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та за умови наявності:
|
1842. Електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність відповідно до ліцензії з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та за умови наявності:
|
18417. Замовник має право відмовитися від доставленого лікарського засобу під час отримання та має право вимагати повернення коштів від ліцензіата, який здійснив продаж такого лікарського засобу у випадку, якщо:
Споживач має право повернути його співробітнику служби доставки ліцензіата, який здійснив доставку, без оплати доставленого лікарського засобу та/або послуг з його доставки та/або вимагати належного виконання замовлення |
18417. Замовник має право відмовитися від доставленого лікарського засобу під час отримання та має право вимагати повернення коштів від ліцензіата, який здійснив продаж такого лікарського засобу у випадку, якщо:
Споживач має право повернути його співробітнику служби доставки ліцензіата, який здійснив доставку, без оплати доставленого лікарського засобу та/або послуг з його доставки та/або вимагати належного виконання замовлення |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим