Збільшення щоденної кількості госпіталізованих (а це показник тяжкого перебігу хвороби) в Україні йде повільнішими темпами, ніж в інших країнах (рис. 1). Втім, станом на 8 вересня усереднене за тижневим вікном значення показника (1056) відповідає десь 16–17 жовтня 2020 р. Отже, маємо випередження минулорічних процесів більш ніж на місяць.
Області-«репери»
На жаль, низка областей демонструє випередження ще більшою мірою. На рис. 2 представлено, як і раніше, графіки щоденних госпіталізацій у Києві та 4 областях, що репрезентують ситуацію в країні.
Нестабільний тренд
Заповнюваність ліжок у лікарнях, попри волатильність, за рухомим середнім має негативний тренд. Тривалий час по п’ятницях (див. додатні значення на рис. 3) звільнялося більше ліжок, ніж надходило хворих. Але ця тенденція теж знижувалася, доки в останню досліджувану п’ятницю завантаженість системи почала зростати.
Провідний показник — кількість госпіталізацій
Аналіз історії процесу показує, що кількість, точніше частка підтверджених випадків від загальної кількості денних тестів може давати підстави для виявлення важливих точок на траєкторії епідеміологічного процесу (рис. 4), хоча має свої вади, про що раніше йшла мова в наших публікаціях.
Саме тому вже пів року наша увага зосереджена на прогнозуванні кількості госпіталізованих. Так, після свят маємо чітке збільшення кількості підтверджених випадків та госпіталізацій у Києві (рис. 5).
Точність за 25 днів — 9,3%
Повертаючись до проблем прогнозування процесу поширення COVID-19 в Україні, відмітимо, що місячний прогноз кількості госпіталізацій на серпень, незважаючи на суттєве «збурення» у тривалі святкові та вихідні дні, не піддавався коригуванню і продемонстрував чітку фіксацію тренду.
Точність середньої відсоткової помилки (МРЕ) за 25 днів становила 9,3%, а «збурення» за вихідні та їх наслідки обумовили збільшення помилки місячного прогнозу до 12,7%
(рис. 6).
Якщо ж розглядати весь період прогнозування зазначеного показника (з 19 березня цього року), то уявлення про результати дають показники, представлені на рис. 7.
Стандартне та експериментальне (на 2 міс) прогнозування
У період з 29 серпня по 2 вересня знову розроблено три сценарні місячні прогнози: оптимістичний, помірний та песимістичний. Вперше їх оприлюднено на Міжнародній конференції «ФармБюджет–2022», що проходила в Києві 8–9 вересня. За результатами порівняння за перші 8 днів цього місячного прогнозу з даними МОЗ песимістичний варіант стає дедалі виправданішим.
Як з’ясувалося, попри певний ступінь популяційного імунного захисту, якого досягнуто за рахунок вакцинації та природнього імунітету, дельта-варіант у нашій країні має великий потенціал до поширення. Прискорений прояв цього зумовили рання зміна погоди на осінню із перенесенням активності у приміщення та особлива вразливість дитячих колективів, що далася взнаки з початком навчального року.
У зв’язку зі зміною динаміки епідемічного процесу на більш стрімку, після закінчення першої половини вересня внесено корективи у песимістичний сценарій прогнозу у бік збільшення, врахувавши досягнутий на 15 вересня рівень (рис. 8).
Прогнозні сценарії щодо щоденної кількості госпіталізацій на вересень (розроблено 4–6 вересня; уточнено 16 вересня) (прим. ред.: щоденні дані МОЗ додаються в оперативному режимі).
І насамкінець: розроблену прогнозну технологію, яка має період упередження до 30 днів і застосовувалася досі для прогнозів місячної тривалості, в якості експерименту було застосовано на 2-місячний період. Відповідно, оптимістичний сценарій більш довготривалого прогнозу тижневих рухомих середніх до 1 листопада, розроблений 4–6 вересня, залишається «в історії» як нагадування про те, на що можна було б сподіватися у разі більш чіткої дії владних структур різних рівнів і корекції поведінки населення у бік більш суворого дотримання навіть наявних протиепідемічних заходів. У період 14–16 вересня було додано два – помірний (правильніше було б сказати помірно-песимістичний) та песимістичний – сценарії розвитку ситуації до 1 листопада (рис. 9).
Тижневі рухомі середні кількості госпіталізацій за даними МОЗ та прогнозом на період 6.09–31.10.2021 р. (уточнено 16 вересня)
Та чи не єдине, що можна стверджувати із впевненістю: до свідомості значної частки населення країни вже доходить розуміння складності періоду, який ми переживаємо. Це стосується як вакцинації, так і дотримання протиепідемічних заходів. Тож сподіватимемося, що ці важелі — свідоме ставлення населення до загрози та набутий імунний захист, зрушать ситуацію геть від песимістичного прогнозу.
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим