COVID-19 в Україні. Ситуація та прогнози (оновлено 16.09.2021). Вересень

Найгірші передбачення різних аналітиків не справдилися. Дельта-варіант досить повільно завойовує Україну та Київ, тому що багато людей вже хворіли, та й потроху проводиться вакцинація. Чи зламається ця тенденція у вересні та які несподіванки може принести другий місяць осені? Перша половина вересня внесла корективи у темпи розгортання епідемічного процесу, що викликало необхідність уточнити прогноз (див. нижче — прим. ред. від 20.09.2021 р.).

Збільшення щоденної кількості госпіталізованих (а це показник тяжкого перебігу хвороби) в Украї­ні йде повільнішими темпами, ніж в інших країнах (рис. 1). Втім, станом на 8 вересня усереднене за тижневим вікном значення показника (1056) відповідає десь 16–17 жовтня 2020 р. Отже, маємо випередження минулорічних процесів більш ніж на місяць.

Рис. 1
Кількість щоденних госпіталізацій із COVID-19 в Україні. Уточнені дані з 16.06.2020 р. та тижневі рухомі середні
Кількість щоденних госпіталізацій із COVID-19 в Україні. Уточнені дані з 16.06.2020 р. та тижневі рухомі середні

Області-«репери»

На жаль, низка областей демонструє випередження ще більшою мірою. На рис. 2 представлено, як і раніше, графіки щоденних госпіталізацій у Києві та 4 областях, що репрезентують ситуацію в країні.

Рис. 2
Кількість госпіталізованих за добу в Києві та окремих областях (1.06–7.09.2021 р.)
Кількість госпіталізованих за добу в Києві та окремих областях (1.06–7.09.2021 р.)

Нестабільний тренд

Заповнюваність ліжок у лікарнях, попри волатильність, за рухомим середнім має негативний тренд. Тривалий час по п’ятницях (див. додатні значення на рис. 3) звільнялося більше ліжок, ніж надходило хворих. Але ця тенденція теж знижувалася, доки в останню досліджувану п’ятницю завантаженість системи почала зростати.

Рис. 3
Різниця між кількістю виписаних та госпіталізованих з COVID-19 в Україні із зазначенням розрахункового середнього за 7 днів (РС-7) різниці (18.07–8.09.2021 р.)
Різниця між кількістю виписаних та госпіталізованих з COVID-19 в Україні із зазначенням розрахункового середнього за 7 днів (РС-7) різниці (18.07–8.09.2021 р.)

Провідний показник — кількість госпіталізацій

Аналіз історії процесу показує, що кількість, точніше частка підтверджених випадків від загальної кількості денних тестів може давати підстави для виявлення важливих точок на траєкторії епідеміологічного процесу (рис. 4), хоча має свої вади, про що раніше йшла мова в наших публікаціях.

Рис. 4
Кількість проведених тестів та частка підтверджених випадків в Україні з 1.05.2021 до 9.09.2021 р.
Кількість проведених тестів та частка підтверджених випадків в Україні з 1.05.2021 до 9.09.2021 р.

Саме тому вже пів року наша увага зосереджена на прогнозуванні кількості госпіталізованих. Так, після свят маємо чітке збільшення кількості підтверджених випадків та госпіталізацій у Києві (рис. 5).

Рис. 5
Кількість підтверджених випадків та госпіталізацій у Києві (19.08–8.09.2021 р.)

Точність за 25 днів — 9,3%

Повертаючись до проблем прогнозування процесу поширення COVID-19 в Україні, відмітимо, що місячний прогноз кількості госпіталізацій на серпень, незважаючи на суттєве «збурення» у тривалі святкові та вихідні дні, не піддавався коригуванню і продемонстрував чітку фіксацію тренду.

Точність середньої відсоткової помилки (МРЕ) за 25 днів становила 9,3%, а «збурення» за вихідні та їх наслідки обумовили збільшення помилки місячного прогнозу до 12,7%
(рис. 6).

Рис. 6
Прогнозні сценарії щодо кількості госпіталізацій на серпень із додаванням фактичних даних МОЗ

Якщо ж розглядати весь період прогнозування зазначеного показника (з 19 березня цього року), то уявлення про результати дають показники, представлені на рис. 7.

Рис. 7
Тижневі рухомі середні показники госпіталізації за прогнозом та даними МОЗ (19.03–08.09.2021 р.)
Тижневі рухомі середні показники госпіталізації за прогнозом та даними МОЗ (19.03–08.09.2021 р.)

Стандартне та експериментальне (на 2 міс) прогнозування

У період з 29 серпня по 2 вересня знову розроб­лено три сценарні місячні прогнози: оптимістичний, помірний та песимістичний. Вперше їх оприлюднено на Міжнародній конференції «ФармБюджет–2022», що проходила в Києві 8–9 вересня. За результатами порівняння за перші 8 днів цього місячного прогнозу з даними МОЗ песимістичний варіант стає дедалі виправданішим.

Як з’ясувалося, попри певний ступінь популяційного імунного захисту, якого досягнуто за рахунок вакцинації та природнього імунітету, дельта-варіант у нашій країні має великий потенціал до поширення. Прискорений прояв цього зумовили рання зміна погоди на осінню із перенесенням активності у приміщення та особлива вразливість дитячих колективів, що далася взнаки з початком навчального року.

У зв’язку зі зміною динаміки епідемічного процесу на більш стрімку, після закінчення першої половини вересня внесено корективи у песимістичний сценарій прогнозу у бік збільшення, врахувавши досягнутий на 15 вересня рівень (рис. 8).

Рис. 8
Помірний Песимістичний МОЗ
Прогнозні сценарії щодо щоденної кількості госпіталізацій на вересень (розроблено 4–6 вересня; уточнено 16 вересня) (прим. ред.: щоденні дані МОЗ додаються в оперативному режимі).

І насамкінець: розроблену прогнозну технологію, яка має період упередження до 30 днів і застосовувалася досі для прогнозів місячної тривалості, в якості експерименту було застосовано на 2-місячний період. Відповідно, оптимістичний сценарій більш довготривалого прогнозу тижневих рухомих середніх до 1 листопада, розроблений 4–6 вересня,  залишається «в історії» як нагадування про те, на що можна було б сподіватися у разі більш чіткої дії владних структур різних рівнів і корекції поведінки населення у бік більш суворого дотримання навіть наявних протиепідемічних заходів. У період 14–16 вересня було додано два – помірний (правильніше було б сказати помірно-песимістичний) та песимістичний – сценарії розвитку ситуації до 1 листопада (рис. 9).

Рис. 9
МОЗ Помірний Оптимістичний від 6.09.21 Песимістичний
Тижневі рухомі середні кількості госпіталізацій за даними МОЗ та прогнозом на період 6.09–31.10.2021 р. (уточнено 16 вересня)

Та чи не єдине, що можна стверджувати із впевненістю: до свідомості значної частки населення країни вже доходить розуміння складності періоду, який ми переживаємо. Це стосується як вакцинації, так і дотримання протиепідемічних заходів. Тож сподіватимемося, що ці важелі — свідоме ставлення населення до загрози та набутий імунний захист, зрушать ситуацію геть від песимістичного прогнозу.

Використані джерела: сайти МОЗ України та РНБО України. Інформаційна підтримка – компанія “Моріон”.
Леонід Гуляницький, доктор технічних наук,
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті