Держбюджет–2023: видатки на охорону здоров’я в бюджеті воєнного часу

23 листопада Президент України підписав Закон України № 2710-IX «Про Державний бюджет на 2023 рік», який Верховна Рада ухвалила 3 листопада. Головний кошторис країни сформовано з огляду на вимоги воєнного часу. Близько половини видатків спрямовують на безпеку та оборону, які є головним пріоритетом. Другий важливий напрямок — соціальні програми — пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на освіту та медицину. Одним з основних методів економії стане скорочення видатків на органи державної влади. Є й добрі новини: як очікує Уряд, падіння економіки у 2023 р. зупиниться, а економічна ситуація — стабілізується. Загальний обсяг видатків на охорону здоровʼя порівняно з бюджетом 2022 р. скоротився всього на 10%, проте, зважаючи на зростання курсу валют, у доларовому вираженні цей показник знизиться майже на 40%. За оцінками експертів Українського центру охорони здоров’я (Ukrainian Healthcare Center), незважаючи на це, видатки будуть достатніми для сталої роботи системи охорони здоров’я під час війни, однак існує ряд ризиків, на які слід зважати. Отже, скільки коштів у Держбюджеті–2023 закладено на охорону здоровʼя, яким буде фінансування медичних послуг і забезпечення лікарськими засобами, які є ризики та як їх можна знизити на думку експертів UHC?

Загальні показники

Слід зазначити, що під час доопрацювання проєкту бюджету було враховано близько 60% правок та пропозицій. Так, в ухваленому документі прийнято більш консервативний прогноз реального зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на наступний рік — 3,2% замість 4,6%, враховуючи ризики, пов’язані з продовженням атак рф на об’єкти критичної інфраструктури України. Прогноз інфляції у 2023 р. зменшено з 30% до 28% (у вимірі грудень до грудня попереднього року). Скориговано і припущення щодо обмінного курсу гривні до долара США з огляду на більш оптимістичні очікування щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. Очікується, що на кінець року курс становитиме 45,8 грн за долар (замість 50 грн за долар у попередньому прогнозі).

Видатки у Держбюджеті на 2023 р. удвічі перевищуватимуть доходи. Так, доходи передбачено в сумі 1,3 трлн грн. А видатки становитимуть 2,6 трлн грн, що на 1,1 трлн грн більше, ніж було заплановано в бюджеті 2022 р. на момент його прийняття. Відтак, у наступному році матимемо безпрецедентний дефіцит — на рівні 20,6% ВВП. Головні надії в питанні покриття цього дефіциту покладаються на міжнародних партнерів.

Майже половину витрат у Держбюджеті–2023 (1,1 трлн грн) становлять видатки на безпеку та оборону. На соціальний захист та забезпечення планують спрямувати 447,6 млрд грн.

Видатки на охорону здоров’я

Загальні державні видатки на охорону здоровʼя на 2023 р. становлять 176,9 млрд грн (таблиця), що відповідає 6,8% від усіх коштів. Порівняно з попереднім роком частка витрат на охорону здоров’я в державному бюджеті зменшилася, що пов’язано зі збільшенням загальних видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. У відсотках від ВВП обсяг витрат на охорону здоровʼя скорочується до 2,8%, що відкидає Україну до показників 2019 р. Прикінцевими положеннями закону «Про Державний бюджет на 2023 рік», як і в попередні роки, зупиняється дія абзацу 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо фінансування Програми медичних гарантій на рівні, не нижчому 5% ВВП.

Таблиця. Видатки для Міністерства охорони здоров’я України, передбачені Державним бюджетом України на 2023 р., та порівняння з бюджетом 2022 р. на момент його прийняття

Найменування згідно з відомчою і програмною класифікаціями видатків та кредитування державного бюджету 2023 р., млн грн 2022 р., млн грн Темпи зростання/
зниження, %
Міністерство охорони здоров’я України 174898,7 194395,9 –10,0
Апарат Міністерства охорони здоров’я України 31870,2 36679,1 –13,1
Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я 115,6 142,5 –18,9
Наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров’я 173,1 193,5 –10,5
Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями 3800,5 4339,1 –12,4
Підготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти 7601,3 8076,0 –5,9
Загальнодержавні заклади та заходи у сфері медичної освіти 138,4 170,8 –19,0
Спеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я 2053,8 2081,6 –1,3
Виплати працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з переїздом на нове місце роботи, перекваліфікацією під час формування спроможної мережі госпітальних округів 100,0 –100,0
Спеціалізована медична допомога, що надається закладами охорони здоров’я наукових установ та закладів вищої освіти 2453,7 3022,4 –18,8
Медична допомога, що надається санаторно-курортними закладами 730,7 729,6 0,1
Спеціалізована медична допомога, що надається в амбулаторних умовах закладами охорони здоров’я наукових установ та закладів вищої освіти, а також загальнодержавними закладами охорони здоров’я 318,5 313,1 1,7
Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 2600,0
Створення біокластеру «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій» 45,0 300,0 –85,0
Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи в системі охорони здоров’я 589,0 153,2 284,5
Лікування громадян України за кордоном 495,0 550,0 –10,0
Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру 9928,1 11534,4 –13,9
Функціонування Національної наукової медичної бібліотеки, збереження та популяризація історії медицини 50,0 61,3 –18,4
Реалізація пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів 667,7 939,5 –28,9
Проєкт «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» 2287,7 1372,0 66,7
Відновлення і розвиток стійкої національної моделі медичної галузі України 422,0
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками 99,7 123,1 –19,0
Керівництво та управління у сфері лікарських засобів та контролю за наркотиками 99,7 123,1 –19,0
Національна служба здоров’я України 142928,8 157593,6 –9,3
Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення 180,6 295,4 –38,9
Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення 142748,2 157298,2 –9,2
Міністерство охорони здоров’я України (загальнодержавні видатки та кредитування) 2034,5 2431,2 –16,3
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я 1571,1 2190,4 –28,3
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» 463,3 240,8 92,4
Усього 176933,2 196827,0 –10,1

Порівняно з попереднім роком у національній валюті видатки на охорону здоров’я зменшилися на 10%. Однак у доларовому еквіваленті скорочення помітніше і становить майже 40% (рис. 1). Цей показник більш реально відображає виклики для повноцінного забезпечення надання медичної допомоги наступного року. За оцінками UHC, у розрахунку на душу населення загальні державні видатки на охорону здоров’я у 2023 р. порівняно з попереднім роком зменшаться з 159 до 116 дол. Порівняно із сусідніми країнами, які є членами ЄС, цей показник є  низьким. Так, згідно з даними ВООЗ (за 2019 р.), державні видатки на охорону здоров’я на душу населення в Румунії становлять 592 дол., в Угорщині — 722 дол., у Польщі — 724 дол., у Литві — 892 дол., у Чехії — 1503 дол., у Словаччині — 1057 дол. Слід зауважити, що в цих країнах і частка держави у фінансуванні витрат на охорону здоров’я є вищою, ніж в Україні.

Рис. 1. Загальні державні видатки на охорону здоров’я у національній валюті та доларовому еквіваленті у 2022 та 2023 р.

Найбільшою статтею витрат на охорону здоров’я в Державному бюджеті є Програма медичних гарантій (ПМГ). На її реалізацію у 2023 р. закладено 142,7 млрд грн (бюджет ПМГ–-2022 становив 157,3 млрд грн) (рис. 2).

Рис. 2. Видатки на ПМГ у національній валюті та доларовому еквіваленті у 2022 та 2023 р.

Цими коштами розпоряджатиметься Національна служба здоров’я України (НСЗУ). На керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення в Держбюджеті–2023 передбачено 180 млн грн, що на 39% менше порівняно з бюджетом 2022 р. на момент його прийняття. Слід зазначити, що фінансування інституції скорочується з 2021 р., але зменшення її бюджету у 2023 р. є непропорційно великим порівняно з багатьма іншими програмами (див. таблицю). У наступному році бюджет НСЗУ становитиме всього 0,13% від обсягу ПМГ (рис. 3).

Рис. 3. Видатки на керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (бюджет НСЗУ) із зазначенням їх частки від коштів, виділених на реалізацію цих гарантій (ПМГ) у 2023, 2022 та 2021 р. на момент прийняття бюджету

Також значно скорочено фінансування програми «Створення біокластеру «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій» — більш ніж у 6 разів. У бюджеті на 2022 р. було закладено 2,6 млрд грн на вакцинацію населення проти коронавірусу. У Держбюджеті–2023 такої статті вже немає. Водночас у Державному бюджеті на 2023 р. заплановано 422 млн грн на відновлення і розвиток стійкої національної моделі медичної галузі України.

Які є ризики?

Бюджет на охорону здоров’я на 2023 р. зазнав незначних змін порівняно з бюджетом 2022 р. Скорочення на 10% у цілому співмірно зі скороченням інших програм (крім безпеки і оборони). Видатки на душу населення у гривні навіть дещо зростуть, зважаючи на зменшення фактичної кількості населення в Україні. Однак є ряд проблемних питань, на які звернув увагу Павло Ковтонюк, співзасновник UHC, під час онлайн-трансляції 25 листопада «Що там з медичним бюджетом?».

Значною частиною прямих витрат на охорону здоровʼя є закупівля лікарських засобів та медичних виробів. У зв’язку зі зміною курсової різниці ціни на імпортовані ліки різко зростуть, що може зменшити спроможність до придбання необхідних препаратів як держави, так і родин. За оцінками Світового банку, в Україні очікується значне поширення бідності — від 5% у 2021 р. до 25% до кінця 2022 р. Відтак, вразливість населення до фінансових витрат, повʼязаних з лікуванням, значно підвищиться.

Можливості багатьох лікарень забезпечувати закупівлю звичного обсягу ліків, медичних виробів та витратних матеріалів у наступному році також можуть бути обмеженими. А потік гуманітарної допомоги, імовірно, буде не таким великим, як у нинішньому році. У деяких закладів може виникнути спокуса компенсувати дефіцит свого бюджету, переклавши витрати на препарати та медичні вироби на пацієнтів.

Із цього випливає наступний фактор ризику — суттєве зменшення фінансування НСЗУ, яка є замовником медичних послуг та відповідає за стратегічні їх закупівлі за ПМГ і, відповідно, контролює виконання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення. У 2023 р. інституція отримає найменше фінансування за всю історію існування, що становитиме всього 0,13% від обсягу ПМГ. Це більш ніж у 10 разів менше від європейського стандарту фінансування інституційно-стратегічних закупівельників — 1–2% від загального бюджету на медичні послуги.

Скорочення фінансування відбувається на фоні втрати спроможності в основних функціях через масштабний відтік компетентних кадрів на ключових посадах. Критична функція — управління ПМГ — протягом 2022 р. була обезголовлена по всій вертикалі: звільнилися профільна заступниця голови НСЗУ, в.о. директора профільного департаменту, її ключовий заступник та двоє керівників найбільш критичних відділів. Друга за важливістю функція — моніторингу, втратила директора департаменту, а сам департамент було понижено у структурі до управління.

Якщо певні функції (зокрема, моніторинг) НСЗУ будуть порушені, це може призвести до негативних наслідків. Служба також аналізує та прогнозує потреби населення в медичних послугах.

У 2022 р. споживання послуг ПМГ знизилося через повномасштабне вторгнення, міграцію населення за кордон та зміну поведінки споживачів послуг, які були тимчасово переміщені в межах України. За даними Агентства ООН у справах біженців, переважна більшість біженців, які виїхали з України, — це жінки та діти. Це означає зменшення споживання послуг, повʼязаних із допомогою жінкам репродуктивного віку та дітям. Водночас велика частина людей, які досить інтенсивно споживають медичні послуги (наприклад люди з хронічними або іншими тяжкими хворобами, особи віком 60+), залишаються всередині країни. З іншого боку, у 2023 р. очікуваним може бути відновлення споживання послуг у зв’язку з поверненням громадян додому з-за кордону та пересуванням у межах країни, поверненням до звичного способу життя. Також більш явним може стати відтермінований попит на медичні послуги, повʼязані з війною або її наслідками, у першу чергу — реабілітаційні послуги та послуги з психічного здоровʼя.

Якими є рекомендації UHC?

Надмірне навантаження на бюджети сімей у 2023 р. у зв’язку з потребою купувати ліки може стати додатковим фактором зростання рівня бідності. Щоб запобігти цьому, уряду слід робити все можливе, аби основні лікарські засоби були забезпечені в межах ПМГ, гарантованих послуг у стаціонарах та в рамках програми державних закупівель дороговартісних ліків.

Необхідно вжити заходів, щоб відновити компетенції та кадровий потенціал НСЗУ у її ключових функціях та забезпечити додаткове фінансування, наприклад, за рахунок коштів міжнародної допомоги. Доцільним є встановлення рівня фінансування інституції у відсотках від обсягу ПМГ (принаймні 0,5%).

Раціональне використання ресурсів має стати основою політики в галузі охорони здоровʼя. Для цього необхідно, зокрема, відновити фінансування за моделлю «гроші йдуть за пацієнтом» (окрім медичних закладів, які перебувають у зоні активних бойових дій або на щойно деокупованих територіях). Також варто розпочати активне формування спроможної мережі медичних закладів, консолідацію таких закладів у містах, зокрема через створення територіальних медичних обʼєднань або інших форм обʼєднань медичних закладів. Консолідація медичних закладів може стати засобом економії і вирішення проблем, пов’язаних з обмеженими ресурсами (грошей, ліків, лікарів, генераторів тощо).

Катерина Дмитрик,
за матеріалами www.kmu.gov.ua; uhc.org.ua;
www.who.int; www.worldbank.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті