Як «розговітися» і не розхворітися?

Як ми отримуємо енергію з їжі?

Травлення — процес використання поживних речовин, що містяться в їжі, для забезпечення організму енергією, аби допомогти йому рости та виконувати життєво важливі функції. Механічне перетравлення є суто фізичним процесом, який не змінює хімічної природи їжі. Під час хімічного травлення ферменти (ензими) розщеплюють її на речовини, що використовуються організмом для функціонування. Багато ензимів продукує підшлункова залоза: амілазу для розщеплення вуглеводів, протеазу — для перетравлювання білків і ліпазу — жирів. Ще певна частина ферментів синтезується в ротовій порожнині (амілаза для розщеплення полісахаридів), у шлунку (ліпаза — для перетравлювання жирів, пепсин — для розщеплення білків)і тонкому кишечнику (лактаза, сахараза, мальтаза — для перетравлювання вуглеводів, трипсин, хімотрипсин — для розщеп­лення білків). Процес травлення і всмоктування відбувається завдяки нервовим та ендокринним регуляторним механізмам.

Травна система в режимі «SOS»

Для шлунку та підшлункової добре, коли їжа споживається в помірних кількостях. Але у нас свято і стіл ломиться від спокусливих страв — жареного, копченого, смаженого, з хроном і майонезом (куди ж без нього?), і все це з «присмаком» алкоголю! Душа радіє, а шлунок… не витримує. Спочатку він звичайно намагається «бігти» на максимальній швидкості — продукує значну кількість шлункового соку та ферментів, а потім просто «сходить з дистанції». На противагу веселощам розвивається диспепсія — порушення травлення, що характеризується болем і тяжкістю в животі, печією, нудотою, метеоризмом, блюванням, діареєю (Talley N.J. et al., 2005). Серед причин розвитку диспепсії виділяють порушення режиму та характеру харчування, зловживання алкоголем, паління, стрес, прийом нестероїдних протизапальних препаратів, наявність супутніх захворювань травної системи (жовчнокам’яна хвороба, панкреатит тощо).

Наслідки переїдання

Надмірна кількість їжі в шлунку підвищує ризик розвитку відрижки, кислотного рефлюксу, печії та важкості. Коли ж надлишок неперетравлених продуктів потрапляє в кишечник, запускається процес бродіння, що призводить до здуття та розмноження патогенних мікроорганізмів і розвитку інтоксикації (Kaushal A.S., 2023). Слід відзначити, що переїдання протягом тривалого часу призводить до ожиріння та метаболічних порушень. Тривале переїдання значно скорочує шлях до цукрового діабету, бо підшлункова залоза не призначена для роботи в режимі «надзавдань», і може просто припинити виробляти інсулін (Harmon R.C. et al., 2010).

Ранні овочі — шкода чи користь?

Великодній стіл — це розмаїття м’ясних і жирних страв. Проте його варто урізноманітнювати зеленню та овочами. Помідори, огірки, зелена цибуля, редиска, листя салату — кольоровий весняний водограй, що стане яскравою прикрасою застілля і втіхою для шлунка. Зробити це неважко, адже навесні рання городина вже з’являється в продажу. Овочі не лише доповнять святкове меню, а й зроблять його багатим вітамінами й мінералами та сприятимуть кращому засвоєнню м’яса.

Згідно з рекомендаціями МОЗ доросла здорова людина має вживати не менше 300 г овочів на день. Вони не містять великої кількості калорій, але мають високий вміст харчових волокон, вітамінів, мінералів та біофлавоноїдів.

Цілий ряд досліджень вказує на позитивні наслідки вживання овочів. Так, вони:

• допомагають покращити і підтримувати здоровий мікробіом кишечнику, позитивно впливаючи на травлення;
• сприяють зниженню ризику розвитку серцевих захворювань (Hsin-Chia Hung et al., 2004);
• бета-каротин, вітамін С та інші антиоксиданти, що містяться в овочах, захищають шкірні покриви, попереджують їх старіння (Cosgrove M.C. et al., 2007);
• цинк, мідь, вітамін С, E, бета-каротин, лютеїн і зеаксантин, що в достатній кількості містяться в городній зелені, знижують ризик вікового погіршення здоров’я очей на 25%;
• позитивно впливають на стан опорно-рухового апарату, знижують ризик переломів стегна (Sy L. et al., 2016).

Експертами Гарвардської школи охорони здоров’я створено «тарілку здорового харчування», половину якої займають свіжі овочі та фрукти. Тому рання городина має бути не лише прикрасою великодньої трапези, а й зайняти гідне місце на цій «тарілці» в нашому раціоні.

Незважаючи на позитивні сторони вживання овочів і зелені, не обійтися й без «ложки дьогтю». Взимку ми в основному їмо термічно оброблені або ферментовані овочі, що не створюють навантаження на травну систему. Навесні ж перехід на «свіжий» раціон спричиняє підвищення синтезу шлункового соку, що подразнює слизову оболонку стінок шлунково-кишкового тракту і може викликати розвиток диспепсичних розладів. Не забуваймо й про «приховану» небезпеку харчових отруєнь через нітрати і пестициди, якими навесні «щедро» підживлюють рослини. Щоб трапеза не закінчилася проблемами зі шлунково-кишковим трактом — не варто «налягати» на ранні овочі, а краще вживати їх у помірній кількості, попередньо вимочивши у воді.

Що робити, коли переїв?

Незважаючи на всі ризики для травної системи, відміняти свято ніхто не збирається. Щоб допомогти організму в цей непростий час, доцільно застосовувати ферментні препарати і пробіотики.

Наші «партнери» — ферменти

При переїданні природні ензими є дуже важливими, оскільки сприяють швидкому засвоєнню поживних речовин, не порушуючи при цьому роботу організму. Проте їх недостатність призводить до проблем із шлунково-кишковим трактом (Harmon R.C. et al., 2010).

Доречними будуть ферментні препарати — лікарські засоби, що сприяють усуненню ферментативної недостатності підшлункової залози і покращують травлення та обмін речовин в організмі. До них відносять:

• ферменти підшлункової залози;
• лактазу;
• кон’юговані жовчні кислоти;
• ферментні препарати, що застосовуються при целіакії (Ianiro G. et al., 2016).

Слід зазначити, що ферментні препарати в першу чергу використовують при захворюваннях травної системи, лактозній недостатності і целіакії (Ianiro G. et al., 2016).

Проте додатковий прийом ензимів може бути необхідним людям, організм яких регулярно страждає від стресів, порушень режиму дня, шкідливих звичок і, звичайно ж, переїдання. Ферментні препарати сприяють перетравленню їжі, на яку не вистачає «стандартної» порції ензимів організму, і таким чином допомагають уникнути розладів травлення.

Пробіотики і пребіотики — на захисті травної системи

У випадку великодньої трапези додаткове застосування лише ферментів для травної системи може бути недостатнім. Мікрофлора нашого організму представлена трильйонами мік­роорганізмів різних видів. У здорової людини ці «сусіди» мирно співіснують, причому найбільша їх кількість знаходиться в тонкому та товстому кишечнику. Широко представлені наступні штами бактерій Prevotella, Ruminococcus, Bacteroides, Firmicutes, Peptostreptococcus, Bifidobacterium, Lactobacillus і Clostridium.

Корисні штами бактерій витісняють хвороботворні мікроорганізми і сприяють синтезу важливих для організму речовин (вітамінів, амінокислот, ферментів), що допомагають перетравлювати їжу, а ще здатні активувати імунну систему (Cammarota et al., 2009).

Здоровий кишечник — це той, у якому підтримується баланс корисних бактерій. Дисбаланс мікрофлори може погіршити або викликати зміни в роботі органів травлення (Guarner F. et al., 2017).

Стрес, надмірне вживання алкоголю, генетичні порушення, антибіотики, нераціональне харчування, вплив токсинів навколишнього середовища можуть змінити баланс мікробіому кишечнику (Amara A.A. et al., 2015).

Для корекції мікрофлори доцільно додатково вживати пробіотики — добавки, що містять корисну мікрофлору (Ianiro G. et al., 2016).

Іноді люди плутають пробіотиками з пребіотиками, проте й одні й інші є важливими для травлення.

Пробіотики — штами живих мікроорганізмів, які позитивно впливають на організм, нормалізуючи склад та функції мік­рофлори шлунково-кишкового тракту. Натуральні пробіотики — кисломолочні продукти, квашена капуста, вино тощо.

Пребіотики — харчові добавки для стимулювання росту й активності корисної мікрофлори кишечнику, або, простіше кажучи, — «їжа» для корисних бактерій. До пребіотиків належать полі-, оліго- і моносахариди, які входять до складу харчових продуктів (молока, хліба, цибулі, авокадо, бананів, меду, ківі, манго, папаї, ананасів), містяться у висівках і клітковині (Soliman Y., 2023).

Вищеперераховані продукти, що містять корисну флору, доречно буде включити й до великоднього меню. Важливим доповненням стане вживання дієтичних добавок з про- і пребіотиками, які в широкому асортименті представлені на фармацевтичному ринку. Їх доцільно почати використовувати за декілька днів до свята, що сприятиме покращенню роботи травної системи і, відповідно, — знизить «святкове» навантаження на шлунково-кишковий тракт.

Гучні святкування нерідко закінчуються нездужанням, проте цього можна уникнути. «Полегшити» святкове меню можуть ферментовані продукти та свіжі овочі. А подолати «стрес» для травної системи від трапези допоможуть ферменти та дієтичні добавки з пробіотиками і пребіотиками, які доцільно буде продовжувати вживати і після свята.

Святкуйте смачно, але без наслідків!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!