Демографічна, епідеміологічна ситуація, вакцинація, споживання медичних послуг в Україні: вплив війни

В одній із попередніх публікацій ми робили огляд, яких збитків, за оцінками Світового банку, завдало повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну сектору охорони здоров’я та скільки часу й коштів знадобиться на відновлення. Безумовно, війна неминуче катастрофічно впливає на показники смертності й народжуваності, вакцинації і виявлення захворювань, доступність медичних послуг тощо. Як же саме змінилися основні показники охорони здоров’я протягом 2022 р. на фоні російського вторгнення?

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

Повномасштабна війна посилює демографічні проблеми, що накопичувалися роками. Протягом останніх десятиліть в Україні прослідковувалася тенденція до зменшення чисельності населення та поширення такого явища, як депопуляція (Ливдар М. і соавт., 2019). Війна, що триває, воче­видь, ще більше посилить демографічний спад через безпрецедентний масштаб еміграції, зниження рівня народжуваності та тисячі жертв війни як серед військових, так і цивільних.

Міграція

Відповідно до даних Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, чисельність вимушених мігрантів з України становить 8,2 млн осіб. Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або аналогічних національних схем захисту в Європі, становить 5 млн.

В Інституті демографії та соціальних досліджень припускають, що станом на 1 січня 2023 р. чисельність населення України може становити близько 28–34 млн осіб. За оцінками Українського центру охорони здоров’я (Ukrainian Healthcare Center — UHC), на кінець 2022 р. чисельність населення України становила 31,5 млн осіб. З них 1,15 млн осіб залишаються на тимчасово окупованих територіях (без урахування непідконтрольної українській владі території до 24 лютого 2022 р.).

Народжуваність

Масова еміграція жіночого населення фертильного віку різко вплинула на показники народжуваності: у 2022 р. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зафіксувала 211 тис. пологів проти майже 262 тис. попереднього року*. Багато майбутніх матерів були змушені народжувати в підвалах лікарень, бомбосховищах з обмеженим доступом до належного догляду. Порушення допологового догляду, догляду за дитиною та післяпологового періоду, включно з кесаревим розтином, могло призвести до підвищення ризику потенційно небезпечних для життя акушерських та неонатальних ускладнень. Проте показники материнської, неонатальної та дитячої смертності залишилися практично на рівні 2021 р.

Планування сім’ї

Війна може впливати на планування сім’ї, дітей як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі, а також мотивацію до укладення сімейного союзу. За даними платформи Opendatabot, кількість нових родин в Україні за підсумками 2022 р. порівняно з попереднім роком зросла на 4%, що є найбільшим приростом та рекордом за останні 3 роки. Пік «весільного буму» припав на початок повномасштабного вторгнення росії (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зареєстрованих в Україні шлюбів за 2021–2022 рр.**

Водночас кількість реєстрацій новонароджених за 11 міс 2022 р., за даними цієї платформи, зменшилася на третину порівняно з аналогічним періодом 2021 р., що може бути пов’язано, зокрема, з тим, що частина дітей народжена за кордоном та їх поява не була посвідчена в українських держустановах (рис. 2). Хлопчиків та дівчаток народжується майже порівну.

Рис. 2. Динаміка реєстрацій новонароджених в Україні за 2021–2022 рр.**

Основні характеристики розвитку народжуваності в нашій країні відповідають тенденціям, притаманним розвиненим європейським країнам. Практика репродуктивного планування швидко поширюється та демонструє усвідомлене і відповідальне ставлення до материнства/батьківства, що насамперед передбачає наявність/створення безпечного простору для дитини/дітей (Аксьонова С., 2022). А це не є можливим ані в умовах війни, ані в зруйнованих поселеннях. Надію вселяє те, що історія налічує чимало прикладів зростання народжуваності після закінчення вій­ни чи інших трагічних подій.

Смертність

За даними платформи Opendatabot, у 2022 р. зареєстровано 541,7 тис. випадків смерті. Однак слід враховувати, що дані на тимчасово окупованих та свіжозвільнених областях наразі зібрати повною мірою неможливо. За наявними даними, спад населення України, тобто різниця між кількістю людей, що народилися, та тими, хто помер, становить близько 335 тис. осіб за рік. Ці показники зіставні зі спадом населення під час гострої хвилі COVID-19 у 2021 р.

СПОЖИВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Споживання медичних послуг у межах Програми медичних гарантій (ПМГ) на різних рівнях очікувано знизилося в перші місяці після вторгнення. Однак спеціалізована амбулаторна та стаціонарна допомога за кількістю взаємодій між пацієнтом і постачальником медичних послуг досить швидко відновилася після падіння в лютому–березні 2022 р. А от первинна ланка досі не повернулася до довоєнних показників*.

Так, згідно з даними НСЗУ, за підсумками 2022 р. кількість взаємодій на первинній ланці порівняно з поперед­нім роком знизилася на 28,8%. При цьому у ІІ півріччі відмічається лише наближення показників до І півріччя 2021 р. Натомість на рівні спеціалізованої амбулаторної допомоги кількість взаємодій до кінця року перевищила довоєнні показники й за підсумками 2022 р. приріст становив 26,5% порівняно з 2021 р. Імовірно, основним фактором переключення поведінки споживачів медичних послуг стало повномасштабне вторгнення. На рівні госпітальної допомоги кількість звернень за підсумками 2022 р. порівняно з попереднім роком збільшилася на 11%.

Бюджет ПМГ у 2022 р. становив 157,3 млрд грн, у 2023 р. закладено 142,7 млрд грн. Виклики війни зробили одним із основних пріоритетів нинішнього року реабілітацію, охорону материнства, психологічну допомогу.

СПОЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

У перші тижні повномасштабного вторгнення серед населення відмічали панічні настрої, люди вишиковувалися в черги до аптек та робили запаси ліків. Як наслідок, у той період ринок демонстрував значні темпи зростання, але в подальшому обсяги продажу почали скорочуватися, і на ринку намітилася від’ємна динаміка. Однак вже з травня цей показник почав підвищуватися, темпи зниження сповільнилися, а на кінець року ринок вийшов на позитивні показники у грошовому вираженні.

КАДРОВА СИТУАЦІЯ

Значні зміни відбулися в кадровому забезпеченні, адже російське вторгнення спричинило хвилю міграції і серед персоналу закладів охорони здоров’я у тому числі. Кількість медичних працівників у 2022 р. порівняно з 2021 р. скоротилася на 13,7%*. В абсолютних значеннях за один рік національна система охорони здоров’я втратила понад 89 тис. працівників, зокрема майже 14 тис. лікарів, 33 тис. медсестер/медбратів та 21 тис. молодшого медичного персоналу (рис. 3). Найбільше скорочення зафіксовано на тимчасово окупованих територіях, регіонах, де точаться активні бойові дії, та у Львівській обл. Загалом майже в усіх областях зафіксовано спад, окрім Полтавської обл.

Рис. 3. Кількість працюючих медичних працівників в Украї­ні у 2021 та 2022 р.*

Що стосується працевлаштування медиків, які виїхали за кордон, дані Міністерства охорони здоров’я Польщі, наприклад, свідчать про те, що станом на кінець лютого 2023 р. заявки на підтвердження професійної кваліфікації подали 3,4 тис. лікарів, з них 2,4 тис. працевлаштувалися. Ще близько 1,6 тис. заявок надійшло від медсестер і акушерок, близько 1 тис. працевлаштувалися.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Пошкодження інфраструктури охорони здоров’я, скорочення чисельності медичного персоналу, переміщення населення за кордон та всередині країни, збої в ланцюгах постачання лікарських засобів вплинули на епідеміологічні показники.

Планова вакцинація

За даними Центру громадського здоров’я України (ЦГЗ), у 2022 р. охоплення плановою вакцинацією дітей знизилося. Найбільш суттєво — проти гепатиту В, БЦЖ (туберкульоз), КПК (кір) і поліомієліту (рис. 4). Варто зазначити, що рівень вакцинації дітей в Україні був одним із найнижчих у Європі і до російського вторгнення. Повномасштабна війна ще більше ускладнює ситуацію з рутинним щепленням через переміщення населення всередині країни, а також обмежений доступ до вакцин у деяких областях. Низький рівень охоплення щепленнями може підвищити ризик потенційних спалахів вакциноконтрольованих захворювань, таких як поліомієліт, кір, дифтерія та інші.

Рис. 4. Виконання обсягів щеплень в Україні (кількість щеп­лень від плану) у 2021 та 2022 р.***

Серцево-судинні захворювання

Кількість інсультів та інфарктів міокарда збільшилася (навіть враховуючи прогалини в даних епіднагляду в регіонах, де точаться бойові дії)*. Абсолютна кількість госпіталізацій через інсульт зросла з 128,8 тис. до 131,1 тис. за 2021–2022 рр. (рис. 5). Якщо врахувати, що чисельність населення зменшилася, ситуація виглядає драматичнішою: число госпіталізацій збільшилося з 344,2 на 100 тис. населення у 2021 р. до 416,7 на 100 тис. населення у 2022 р. Очікується, що фактичний рівень захворюваності і смертності від інсульту значно вищий, ніж повідомляється офіційно. Необхідно взяти до уваги, зокрема, порушення/обмеження доступу до медичної допомоги на тимчасово окупованих територіях і в районах активних бойових дій.

Рис. 5. Кількість госпіталізацій в Україні пацієнтів з інсультом, інфарктом міокарда та кишковою інфекцією у 2021 та 2022 р.*

Кількість госпіталізацій через інфаркт міокарда збільшилася з 39,3 тис. випадків у 2021 р. до 42,8 тис. у 2022 р. (див. рис. 5), а зростання тягаря захворювання — із 105,2 до 136,2 на 100 тис. населення. У регіонах, які найбільше постраждали від російського вторгнення, у 2022 р. виявлено стрімке скорочення кількості госпіталізованих з інфарктом міокарда, тоді як в інших регіонах зафіксовано збільшення кількості випадків на 20–40% порівняно з 2021 р.

Інфекційні захворювання

У воєнний час значно підвищується ризик розвитку і поширення інфекційних хвороб.

Так, загальна кількість госпіталізацій через кишкові інфекції у 2022 р. зросла на 16,7% порівняно з попереднім роком — з 47,2 тис. до 55,1 тис. (див. рис. 5)*. В основному за рахунок регіонів, які постраждали від бойових дій, ймовірно, у тому числі у зв’язку з мігра­цією населення та труднощами з наданням медичних послуг у прифронтових містах і селищах. Натомість число госпіталізацій пацієнтів з кишковою інфекцією збільшилося в регіо­нах, які активно приймали внутрішньо переміщених осіб (Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Волинській та Хмельницькій областях). У деяких регіонах у 2022 р. повідомлені епідеміологічні показники були вдвічі вищими порівняно з 2021 р. Такі зміни можуть бути зумовлені труднощами в забезпеченні житлом усіх, хто потребує соціального захисту, переповненістю притулків, обмеженим доступом до чистої води та гігієни, пошкодженням цивільної інфраструктури.

ВІЛ і туберкульоз

Сталість надання послуг, пов’язаних з профілактикою, діагностикою, лікуванням ВІЛ та туберкульозу, була суттєво підірвана, особливо на тимчасово окупованих територіях. Показники тестування сповільнилися в більшості регіонів, що загрожує затримкою лікування. Кількість вперше виявлених ВІЛ-позитивних осіб за 2021–2022 рр. зменшилася з 15,3 тис. до 12,1 тис. випадків (рис. 6)*. Також суттєво зменшилася кількість проведених тестувань. Кількість вперше виявлених випадків туберкульозу залишилася відносно незмінною — 18,5 тис. у 2022 р. порівняно з 18,3 тис. у 2021 р. (див. рис. 6). Однак у розрахунку на кількість населення показник демонструє приріст з 48,7 випадку на 100 тис. осіб у 2021 р. до 58,8 випадку на 100 тис. населення у 2022 р.

Рис. 6. Кількість виявлених нових випадків ВІЛ та туберкульозу в Україні у 2021 та 2022 р.*

ПІДСУМКИ

За оцінками UHC, система охорони здоров’я вистояла, зокрема завдяки діям уряду на початку вторгнення, а також фінансовій підтримці міжнародних партнерів.

Через повномасштабну війну Україна стикається із загостренням демографічної кризи, вихід з якої прямо залежить від безпекової ситуації, швидкості відновлення населених пунктів, що постраждали від війни, а також мотивації українців повертатися на батьківщину та творити майбутнє своїх дітей тут.

Серед медичних працівників переважно виїхали за кордон молодший та середній персонал, менше — лікарі.

Рівень охоплення рутинними щепленнями в Україні, на жаль, не досягає показників, що рекомендовані ВООЗ, а повномасштабна війна ще більше ускладнює ситуацію. Питання вакцинації дуже важливе в умовах війни, оскільки значний фокус уваги переміщується на допомогу пораненим і постраждалим від війни.

На епідеміологічні показники впливають, зокрема, такі фактори, як міграція населення, порушення/обмеження доступу до медичної допомоги, пошкодження інфраструктури охорони здоров’я. У 2022 р. значно зріс тягар інфарктів та інсультів порівняно з 2021 р., що може бути пов’язане, зокрема, із підвищенням факторів ризику. Різке збільшення числа госпіталізацій з кишковими інфекціями, зафіксоване в регіонах, які приймали велику кількість переселенців з інших областей, може бути зумовлене обмеженим доступом до чистої води та гігієни, переповненістю притулків тощо.

Катерина Дмитрик,
за матеріалами uhc.org.ua, data.unhcr.org,
nszu.gov.ua, www.phc.org.ua, opendatabot.ua
*Джерело: звіт «Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України», підготовлений у рамках проєкту, який втілюється Лабораторією законодавчих ініціатив та Українським центром охорони здоров’я за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У звіті використано дані НСЗУ та ЦГЗ.
**Джерело: Opendatabot.
***Джерело: ЦГЗ.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті