170 років фармацевтичному факультету Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

До XVII ст. у Галичині не існувало завершеної системи фахової підготовки фармацевтів. Центром підготовки аптекарів були професійні об’єднання, які на початку XVII ст. об’єднуються у свій цех та отримують підтвердження своєї професійної організації. Після входження Галичини до Австрійської імперії відбулося реформування системи регулювання аптечної справи:

• запровадження обов’язкової вищої освіти для володіння аптекою;
• оновлення австрійської фармакопеї;
• введення єдиної такси;
• контроль за діяльністю аптек.

У 1773 р. для осіб, які займалися лікарською, акушерською та аптечною справами, але не були дипломованими, розпочалося читання лекцій з теоретичної медицини. Такі «професійні курси» в подальшому трансформувалися у Collegium Medicum, який проіснував до 1784 р.

Знаковим є відновлення у 1784 р. Львівського університету, до складу якого увійшло 4 факультети: філософський, теологічний, правничий та медичний; з останнім пов’язується підготовка фармацевтів, яка, однак, здійснювалася індивідуально.

8 листопада 1853 р. за розпорядженням імператора Франца Йосифа І відкрито фармацевтичне відділення при філософському факультеті Львівського університету. Це, безумовно, є знаковою та основоположною подією навчання фармацевтів та умовною точкою відліку вищої фармацевтичної освіти у Львові. Перший навчальний рік за тогочасною 2-річною навчальною програмою розпочався у жовтні 1854 р.

У 1920-х рр. на філософському факультеті відбулися організаційні зміни, що призвели до закриття фармацевтичного відділення у 1925 р. Однак завдяки старанням галицької фармацевтичної спільноти у 1930 р. фармацевтичний відділ було відновлено тепер уже при медичному факультеті Львівського університету з 4-річною програмою навчання.

Непересічною подією було будівництво окремого фармацевтичного корпусу — Collegium pharmaceuticum (1932 р.), зведеного на кошти професійних об’єднань фармацевтів Галичини, викладачів і студентів, де на 2 поверхах розташувалися фармацевтичні кафедри, 2 великі лабораторії на 50–60 студентів кожна, а також бібліотека і наукові лабораторії.

У 1939–1940 н.р. медичний факультет реорганізовується у Львівський державний медичний інститут із 2 факультетами — лікувально-профілактичним та фармацевтичним. Після невеликої перерви, у 1944 р. фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту відновив свою діяльність.

Для практичної підготовки студентів у 1991 р. відкрито 1-шу в Україні Навчально-виробничу госпрозрахункову аптеку, яка донині залишається унікальною навчально-практичною базою для студентів-фармацевтів. Неможливо не згадати про ботанічний сад — єдиний в Україні спеціалізований сад лікарських рослин, закладений ще у 1920-х рр. зусиллями професора Тадеуша Вільчинського. Цей сад є пам’яткою природи місцевого значення та входить до складу природно-заповідного фонду України як національне надбання. Сформовано унікальний спеціальний фонд зразків гербарію лікарських, декоративних, харчових та інших видів рослин — герботека, який становить понад 5000 екземплярів та постійно поповнюється.

У 2001 р. на фармацевтичному факультеті розпочинається підготовка клінічних провізорів за новою спеціальністю «Клінічна фармація». Це вимагало організації нової кафедри, де були б гармонізовані та уніфіковані підходи до викладання базових клінічних та професійно-орієнтованих дисциплін для клінічних провізорів — кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації. Досягненням кафедри став вихід у 2008 р. 1-го номера наукового журналу «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація».

Сьогодні до структури фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького входить 9 кафедр:

• біологічної хімії;
• загальної, біонеорганічної, фізколоїдної хімії;
• менеджменту в охороні здоров’я, фармакотерапії і клінічної фармації;
• організації й економіки фармації;
• технології ліків і біофармації;
• токсикологічної і аналітичної хімії;
• фармакогнозії і ботаніки;
• фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії;
• філософії і економіки.

З факультетом асоційовані спеціалізовані підрозділи університету — Навчально-виробнича аптека, ботанічний сад і Центр інновацій в охороні здоров’я та цифрової медицини (трансформований із колишнього Центру фармацевтичної опіки та інновацій в охороні здоров’я), що діють на базі кафедри менеджменту в охороні здоров’я, фармакотерапії і клінічної фармації.

Фармацевтичний факультет очолювали: Я. Парнас (1939–1941 рр.), Т. Вільчинський (1944–1947 рр.), Г. Карпенко (1947–1949 рр.), М. Романов (1949–1951 рр.), В. Крамаренко (1951–1965 рр.), В. Позднякова (1965–1969 рр.), С. Кирилюк (1969–1972 рр.), Б. Зіменковський (1972–1979 рр.), В. Музиченко (1979–1990 рр.), Т. Калинюк (1190–2004 рр.), Р. Лесик (2004–2014 рр.), Б. Громовик (2014–2016 рр.), В. Роговик (2016–2018 рр.). З 2018 р. деканом факультету є Данило Камінський.

Важливе значення в покращанні фармацевтичної освіти, навчально-методичної бази та наукової діяльності мають особистості, які працювали та працюють на факультеті. Серед працівників нашого факультету були такі відомі вчені, як С. Баранов, Б. Бобранський, Т. Вільчинський, О. Гром, Ф. Жогло, В. Крамаренко, Й. Комариця, Л. Ладна-Роговська, С. Міскіджян, А. Минка, В. Немілович, П. Остерн, Я. Парнас, Б. Парновський, Р. Піняжко, В. Позднякова, В. Попова, Б. Радзішевський, О. Скляров, Б. Собчук, М. Тимочко, М. Туркевич, М. Шлемкевич, М. Яворський та багато інших. Сучасний колектив гідно продовжує започатковані ними наукові традиції. Фармацевтичній спільноті відомі праці академіка Національної академії медичних наук (НАМН) України Б. Зіменковського, професорів О. Банаха, С. Білоус, О. Владзімірської, Б. Громовика, Н. Гудзь, І. Драпак, А. Зіменковського, Т. Калинюка, Л. Кобилінської, А. Крищишин-Дилевич, Р. Лесика, В. Музиченка та ін.

Це відображено у визнаних наукових школах, які по праву вважаються візитівкою факультету. Фахівці факультету працюють над різносторонньою тематикою — від створення нових біологічно активних сполук до пост-маркетингових досліджень та фармацевтичної опіки, що охоплюють усі сфери фармації. Результати наукової роботи, зокрема публікації у визнаних і високо цитованих виданнях, забезпечують лідерські позиції факультету в національних та міжнародних рейтингах.

Факультет підтримує євроінтеграційні процеси держави, науково-педагогічні працівники залучені в міжнародні грантові проєкти у співпраці, зокрема з:

• Познанським медичним університетом ім. Карола Марцинковського (Польща);
• Медичним коледжем Університету інформаційних технологій та управління, м. Жешув (Польща);
• Люблінським медичним університетом (Польща);
• Медичним університетом Білостоку (Польща);
• Національним інститутом раку (США);
• Квінслендським університетом (Австралія);
• Гданським медичним університетом (Польща);
• Університетом Уппсали (Швеція);
• Опольським університетом (Польща);
• Словацьким університетом сільського господарства (Словаччина);
• Вроцлавським медичним університетом ім. Пястув Шльонських (Польща);
• Литовським університетом наук про життя (Литва);
• Маастрихським університетом (Нідерланди);
• Національним музеєм природної історії (Франція);
• Школою хімії та хімічної технології Технологічного університету Аньхой (Китай);
• Центром молекулярної медицини Австрійської академії наук (Австрія);
• Інститутом молекулярної та трансляційної медицини Університету Палацького (Чехія) та багатьма іншими.

Партнерські відносини налагоджені з низкою навчальних та наукових інституцій в Україні, серед них:

• Національний фонд досліджень;
• Інститут біології клітини;
• Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок;
• Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна;
• Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона;
• Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка Національної академії наук України;
• Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України та ін.

Факультет є учасником Асоціації регіональної спів­праці з питань здоров’я, науки та технології (RECOOP HST Association), Міжнародного наукового консорціуму «Pharmacy tomorrow», Ради з харчової та екологічної медицини (Council for Nutritional and Environmental Medicine (CONEM)).

Кафедри долучені до університетських проєктів, зокрема створення на базі університету Національного реабілітаційного центру з реконструктивною хірургією в межах спільного українсько-австрійського міжурядового проєкту.

Працівники факультету є авторами «національних» підручників, експертами Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров’я України; спів­авторами Стандарту вищої освіти; науковими консультантами закладів практичної фармації.

Державними відзнаками нагороджені професори факультету:

• Б. Зіменковський — заслужений працівник Вищої школи України;
• А. Зіменковський та Р. Лесик — заслужені діячі науки і техніки України;
• Б. Зіменковський, Р. Лесик — лауреати Державної премії в галузі науки і техніки України.

Факультет здійснює підготовку фахівців 2-го (магістерського) і 3-го (наукового) рівнів вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я». На 2-му рівні (безперервна магістерська програма) підготовка здійснюється за спеціалізацією 226.01 «Фармація».

Під час навчання поєднується теоретична та практична частина. В університеті ефективно використовують технології дистанційного навчання. Так, розроблені та адаптовані віртуальні навчальні середовища MISA (Moodle) та AdFarm, що в сучасних реаліях (пандемія COVID-19, повномасштабна війна) дозволило якісно реалізовувати освітні програми.

Студенти залучені до наукової роботи, що розглядається як елемент «навчання через дослідження». Результати наукових досліджень відображаються у випускній кваліфікаційній (магістерській) роботі та підсумовуються у збірнику «Annals of Pharmaceutical Faculty». З метою гармонізації освітнього процесу з найкращими європейськими практиками захист магістерських робіт є обов’язковим як частина випускної атестації задовго до загальнодержавної вимоги Стандарту вищої освіти з 2023–2024 н.р. Факультет активно співпрацює з європейськими партнерами, особливо в контексті проведення студентських обмінів, практик/стажувань, зокрема в межах програми Erasmus+.

Ефективне навчання неможливе без якісної комунікації з роботодавцями/«стейкхолдерами» на умовах взаємовигідного партнерства. Наразі основними партнерами факультету є АТ «Галичфарм» (освітній проєкт «З досвідом у майбутнє»), Аптека № 1 м. Львова, «Мережа аптек D.S.», «Серв’є Україна». Також з багатьма іншими лідерами фармацевтичного ринку («Подорожник», «АНЦ», «9-1-1», «Аптека 3і», «Юрія-Фарм» та ін.) співпраця ефективно розвивається.

З часу заснування фармацевтичний факультет Львівського національного університету ім. Данила Галицького розвивається та утримує лідерські позиції львівської фармацевтичної школи. Протягом 170 років факультетом підготовлено понад 12 тис фахівців.

«Від традицій до інновацій» — таке кредо фармацевтичного факультету, що вимагає постійного вдосконалення та професійного розвитку. Попереду ще багато планів та завдань!

Список використаної літератури:

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!