Зимові травми: види та принципи надання допомоги

Зима — один з найекстремальніших сезонів. І це не дивно. Саме в цю пору року підвищується ризик травмувань, що зумовлюється низькою температурою повітря, ожеледицею, слизьким взуттям тощо. Особливо вразливими є діти та люди похилого віку. Більшість зимових травм, включаючи переломи, переохолодження та обмороження, мають тяжкі клінічні прояви та навіть можуть призвести до летального кінця.

Зима вміє додати «екстриму»

Взимку набуває актуальності тема травм. Адже потерпілі з переломами, забиттям, розтягненнями, розривами, вивихами, переохолодженням та обмороженням переповнюють приміщення поліклінік та лікарень. Такий стан речей викликає низка травмонебезпечних чинників — незадовільний стан доріг та тротуарів (Hippi M. et al., 2020), знижена температура повітря (Nwanna-Nzewunwa O.C. et al., 2022), недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям (Shokouhi M. et al., 2019) та поспіх (Salminen S. et al., 2017). Одна з найпопулярніших серед населення порад вживати алкоголь «для розігріву» є не допомогою, а ще однією причиною зимових травм. Алкоголь викликає розширення судин, що призводить до збільшення втрати тепла і, відповідно, підвищує ризик отримання таких «зимових» травм, як переохолодження чи відмороження, навіть невеликому зниженні температури повітря (Nagpal B.M. et al., 2004).

Коли уникнути травми не вдалося

Травми — раптові, миттєві дії на організм людини зовнішнього чинника, що спричиняє в органах і тканинах анатомічні чи фізіологічні зміни, які супроводжуються місцевою і загальною реакціями організму (табл. 1). При пошкодженні цілісності шкірних покривів або слизових оболонок травми називають відкритими, без видимих візуальних пошкоджень шкіри — закритими (Гудима А.А. та ін., 2018).

Таблиця 1. Види травм
Класифікація травм
Тип Види

За характером травмуючого чинника

(Гудима А.А. та ін., 2018)

  • Механічні
  • Фізичні
  • Хімічні
  • Психічні

За клінічним перебігом

(Сипливий В.О. та ін., 2020)

  • Неускладнені
  • Ускладнені

За локалізацією пошкодження

(Сипливий В.О. та ін., 2020)

  • Прямі
  • Непрямі

За ступенем тяжкості

(наказ МОЗ України від 04.07.2007 р. № 370)

  • Легкі
  • Тяжкі

Можуть проявлятися, як забиття, стиснення, розтягнення, вивихи, переломи, переохолодження тощо.

Забій — закрита травма м’яких тканин та органів без видимого порушення їх анатомічної цілості, при якій відмічають скарги на біль у місці травмування, що посилюється при рухах, порушення функції, припухлість, почервоніння.

Розтягнення зв’язок — травма, яка може виникати через рухи у невластивий для суглоба напрям і рухи у суглобі, що перевищують його фізіологічний обсяг. При розтягненні характерні різкий місцевий біль, набряк, підшкірна гематома, порушення рухової активності.

Розрив зв’язок суглобів виникає в тих самих ситуаціях, що і розтягнення, але сила при невластивих для суглобів рухах при цьому докладається значно більша. Проявами розриву є дуже сильний біль, порушення рухів, крововилив у м’які тканини, іноді в порожнину суглоба (гемартроз), набряк та припухлість суглобів.

Вивих — повне стійке зміщення суглобових поверхонь кінців кісток за межами свого нормального положення. Ознаками вивиху є біль у кінцівці, деформація ділянки суглоба, відсутність активних і неможливість пасивних рухів у суглобі, фіксація кінцівки у неприродному положенні або зміна довжини кінцівки.

Перелом — пошкодження кістки з порушенням її цілісності. Травматичні переломи розділяють на відкриті (є пошкодження шкіри в зоні перелому) і закриті (шкірний покрив не порушений). При відкритому переломі травма не викликає сумнівів. Закритий перелом не такий очевидний, особливо якщо він неповний, коли порушується частина поперечника кістки, частіше у вигляді тріщини. Ознаками як закритих, так і відкритих переломів є різкий біль при будь-яких рухах і навантаженнях, зміна положення і форми кінцівки, її укорочення, порушення функцій кінцівки (неможливість звичних дій або ненормальна рухливість), набряк і гематома в зоні перелому.

Переохолодження — патологічний стан, розвивається при тривалій дії холоду на весь організм, в результаті чого виникає порушення кровообігу. При переохолодженні визначаються блідість або синюшність шкірних покривів, зниження або відсутність тактильної чутливості, сильний біль при розтиранні та зігріванні, брадикардія, гіпотензія.

Обмороження — це пошкодження тканин у результаті дії низьких температур. При цьому виникає розлад кровообігу, спочатку шкіри, а потім і глибше розташованих тканин, після чого настає їх омертвіння. Переохолодження й обмороження — травми, які частіше виникають у кінцівках.

Окремо визначаються ізольовані (поодинокі) травми (пошкодження в межах одного органа або однієї анатомічної зони) та політравма, що об’єднує множинні, поєднані і комбіновані травми. Множинні травми — декілька однотипних пошкоджень в межах одного органа чи анатомічного сегмента або пошкодження двох і більше органів у межах однієї порожнини. Поєднані травми — пошкодження внутрішніх органів в різних порожнинах (травма легені і печінки, струс головного мозку і травма нирки) або пошкодження внутрішніх органів і опорно-рухового апарату (пошкодження органів грудної порожнини і перелом кісток кінцівок, черепно-мозкова травма, пошкодження тазових кісток та ін.). Комбіновані травми — пошкодження двох і більше органів у різних порожнинах організму або одночасне пошкодження внутрішнього органа й елементів опорно-рухового апарату під дією одного чи декількох травмуючих чинників (Сипливий В.О. та ін., 2020).

Перша допомога при травмах, розтягуваннях зв’язок, вивихах суглобів, переломах кісток

Алгоритм надання домедичної допомоги при зимових видах травм (табл. 2) пацієнтам складається з догоспітального етапу (надання першої допомоги, яка має бути спрямована на збереження життя потерпілого (раціональна обробка ран та іммобілізація травмованих ділянок з метою запобігання ймовірним ускладненням травм), госпітального етапу (усунення травми та її наслідків, відновлення функцій організму, профілактика ускладнень) та періоду реабілітації (відновлення втрачених функцій) (Сипливий В.О. та ін., 2020).

Таблиця 2. Алгоритм надання домедичної допомоги при зимових видах травм

Забій

  • Забезпечити пошкодженій ділянці тіла спокій; накласти на місце травми тугу пов’язку та підняти уражену ділянку тіла;
  • прикласти холод; за наявності рани після травми, провести її обробку дезінфікуючими засобами.

Розтягнення або розрив зв’язок

  • Забезпечити спокій травмованому суглобу; прикласти лід або холод до місця травми протягом першої доби; накласти тугу 8-подібну або черепашачу пов’язку на пошкоджений суглоб; підняти травмовану кінцівку, наприклад, за допомогою валика (вище рівня серця), щоб зменшити приплив крові і, таким чином, зменшити набряк

Вивих

  • Прикласти холод до ділянки вивиху; зафіксувати пошкоджену кінцівку: нижня знерухомлюється за допомогою шин або підручних засобів; верхня — підвішується на косинці.

Переломи

  • Якість надання першої допомоги при переломах визначає швидкість одужання та розвиток ймовірних ускладнень (кровотечі, зміщення відламків, шок). При закритих переломах необхідно забезпечити нерухомість пошкодженої кінцівки (накласти шину), а на ймовірну ділянку перелому поставити холод. Фіксувати потрібно два суглоби — вище і нижче місця перелому. Наприклад, при закритому переломі кінцівки, зокрема гомілки, фіксуються гомілковостопний і колінний суглоби, а при переломі стегна — усі суглоби ноги. Відкритий перелом небезпечніший за закритий, оскільки є можливість інфікування відламків. При незначній кровотечі накладається стискувальна пов’язка, при сильній — джгут (кожні 30 хв джгут необхідно послабляти на 3–5 хв). Шкіру навколо рани необхідно обробити антисептиками та закрити бинтом або бавовняною тканиною. А потім накласти шину, уникаючи місць виступів назовні кісткових уламків.

Холодові травми

  • Усунути дію холоду; зігріти відмороженні ділянки тіла «зсередини» — рясне гаряче пиття, накладання термоізолюючих пов’язок, розтирання з використанням етилового спирту, ванна з теплою водою.

Надання першої медичної допомоги залежить від правильного розпізнавання виду травми (забій, вивих чи переломи тощо). Після надання першої медичної допомоги потерпілого потрібно доправити до лікарні.

  • Невеликі подряпини і порізи промивають водними розчинами антисептиків за допомогою ватного або марлевого тампону або, за їх відсутності, чистою водою з милом, і лише після цього накладається стерильна пов’язка з антисептиком. Розчинами, що містять етанол, обробку проводять навколо рани, по її краях. При глибоких ранах не можна дуже щільно зводити краї рани, оскільки це може викликати розвиток анаеробної інфекції. Після проведеної належним чином первинної обробки рани рекомендоване застосування топічних ранозагоювальних засобів. Для прискорення процесу одужання — протизапальна терапія (нестероїдні протизапальні (НПЗП) та протиревматичні препарати, топічні антитромботичні засоби та ангіопротектори). Для усунення болю і набряку можна застосовувати НПЗП та анальгетики. Якщо наявна кровотеча, її необхідно спинити шляхом накладання пов’язки або джгута. Пов’язки слід робити достатньо тугими, але при цьому не порушуючи циркуляції крові.

Як знизити ризик травм взимку

Згідно з рекомендаціями Національного контакт-центру МОЗ України слід дотримуватися наступних правил безпеки в зимову пору.

Щоб захиститися від ожеледиці, потрібно ходити обережно і без поспіху та не користуватися телефоном під час ходьби, який, як показало дослідження, значно знижує концентрацію уваги (Skowronek J. et al., 2023). Наприклад, поспішаючи, до того ж відволікаючись на використання гаджету, можна втратити пильність і, не помітивши припорошеного снігом льоду, посковзнутися на ньому та отримати травму. Зокрема, в одному з досліджень виявлено, що співробітники, які працювали зі значним поспіхом, частіше зазнавали виробничих травм (Salminen S. et al., 2017). Для вулиці слід обирати зручне взуття з рельєфною підошвою без підборів. Слизька підошва на взутті— значна проблема взимку, що робить небезпечним пересування (Gard G. et al., 2000). Не тримати руки в кишенях (вільні руки допомагають балансувати при падінні) та не носити важкі сумки, які порушують рівновагу. При відчутті втрати рівноваги намагатися присідати: допомагає втриматися на ногах, а у разі падіння — зменшує висоту та тяжкість удару (Robinovitch S.N. et al., 2004). Бути уважним на переходах: гальмівний шлях при ожеледиці збільшується. Триматися осторонь будівель, щоб захистити себе від бурульок.

Взимку для профілактики розвитку холодових травм необхідно тепло вдягатися, максимально закриваючи відкриті ділянки обличчя та кінцівок, уникати намокання під час прогулянки та не одягати вузький стягуючий одяг та тісне взуття, що може перешкоджати нормальному кровообігу. Для захисту від вітру та холоду рекомендовані креми з керамідами для обличчя та рук (Park E.H. et al., 2023).

Отже, якщо є можливість в ожеледицю та непогоду відмовитися від прогулянки — краще залишатися вдома. Якщо ж справи не чекають — доцільно дотримуватися зазначених у статті рекомендацій та залишатися пильним. У разі отримання будь-якої травми головне — не панікувати. Своєчасна та раціонально надана перша медична допомога — крок до швидкого одужання.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті