Про «тиху» хворобу з гучними наслідками

Мовчання — золото, але не у випадку, коли це стосується остеопорозу

У нормі кісткова тканина людини знаходиться у стані постійного оновлення. У ній паралельно відбуваються два проти­лежні процеси, під час яких молоді клітини кісткової тканини — остеобласти — забезпечують утворення нової кісткової тканини, а великі багатоядерні остеокласти руйнують стару або пошкоджену кісткову тканину. Від збалансованості цих процесів прямо залежать мінеральна щільність та міцність кістки. Якщо під дією певних негативних факторів баланс зміщується в бік руйнування, щільність тканини знижується, порушується її структура та виникає ризик розвитку остеопорозу.

Остеопороз — це прогресуюче метаболічне захворювання, характерним проявом якого є зниження маси кісткової тканини і порушення її структури з подальшим підвищенням ризику переломів, що можуть виникнути навіть у разі мінімальної травми (наприклад внаслідок падіння з висоти власного зросту, трясіння під час їзди, підняття важкого вантажу чи навіть під час невдалого нахилу).

Зумовлюють розвиток хвороби генетична схильність, вік, стать, недостатня фізична активність, низький індекс маси тіла (менше 20 кг/м²), недостатнє споживання вітаміну D і кальцію, куріння, зловживання алкоголем, часті падіння та травмування, прийом певних лікарських засобів (глюкокортикоїди, фенітоїн, карбамазепін, гепарин, тироксин у високих дозах), наявність супутніх захворювань (ревматоїдний артрит, хронічні запальні захворювання кишечнику, гіперпаратиреоз, гіперкортицизм, цукровий діабет, целіакія та непереносимість лактози, гіпогонадизм, хронічне обструктивне захворювання легень, злоякісні новоутворення, ниркова недостатність), тривала іммобілізація, стан після трансплантації органу тощо.

Залежно від причини появи остеопороз поділяють на первинний і вторинний.

• Первинний остеопороз буває постменопаузальний (виникає у жінок після настання менопаузи як наслідок зміни гормонального фону), ювенільний (рідкісна форма у дітей віком 8–14 років), сенільний (у людей літнього віку) та ідіопатичний (без точної причини).
• Вторинний остеопороз — це ускладнення якогось захворювання чи медикаментозного лікування, яке розвивається незалежно від віку і статі.

Специфічних симптомів, які б вказували саме на остеопороз, не існує. У більшості випадків перебіг безсимптомний або ж симптоми (біль в міжлопатковій ділянці або поперековому відділі хребта, судоми в литкових м’язах) мало виражені, і захворювання виявляється вже переломом. Незважаючи на «таємничість» симптомокомплексу, при своєчасному та адекватному лікуванні можна призупинити руйнування кісток і зниження їх щільності, тим самим знизивши ризик появи остеопорозних ускладнень.

Коли варто починати хвилюватися?

Одна з найбільших помилок у лікуванні будь-якої хвороби, особливо такої «тихої», як остеопороз, сподіватися, що воно якось минеться. Кожна свідома людина, яка турбується про своє здоров’я, при досягненні 50-річного віку, настанні менопаузи чи наявності інших факторів ризику остеопорозу не повинна чекати появи симптомів, і навіть за їх відсутності проходити щорічне діагностичне обстеження для визначення мінеральної щільності кісток (денситометрію). Такий підхід дає можливість своєчасно виявити проблему та розпочати профілактику або лікування, а, отже, й убезпечити себе від небажаних інвалідизуючих ускладнень.

Ще одним методом діагностики остеопорозу є застосування опитувальника FRAX. Цей інструмент розроблений Все­світньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у 2008 р., щоб враховувати клінічні фактори ризику і мінеральну щільність кісткової тканини (за наявності даних денситометрії). Варто зауважити, що при неможливості провести денситометрію саме опитувальник FRAX дає можливість визначити «поріг» лікування — тобто ті значення ризику перелому, які потребують призначення антиостеопорозної терапії. Але при використанні цього опитувальника слід враховувати важливу деталь — результати неоднакові для популяцій різних країн. У жовтні 2016 р. завдяки зусиллям українських науковців на чолі з професором Владиславом Поворознюком була впроваджена українська модель FRAX, і вона сьогодні доступна в режимі онлайн кожному, хто хоче перевірити стан своєї кісткової системи та дізнатися власні ризики розвитку захворювання.

Своєю чергою, фармацевт на своєму робочому місці може запідозрити остеопороз за наявності відповідних скарг та факторів ризику розвитку хвороби (жіноча стать, період менопаузи, похилий вік тощо). Термінового направлення до лікаря для уточнення діагнозу і призначення раціо­нальної терапії потребують такі загрозливі симптоми:

• різке посилення болю в хребті, м’язова слабкість;
• поява різкого болю в боці або грудях, що посилюється під час дихання;
• перелом шийки стегнової кістки, хребців або зап’ястку в анамнезі, часті переломи кісток або переломи кісток після незначної травми;
• зменшення зросту і формування деформації хребта у вигляді «горба».

При підтвердженні діагнозу остеопорозу лікар може призначити лікарські засоби, які попереджують подальшу втрату кісткової маси і сприяють зміцненню кісток.

Відповідно до актуальних узагальнених рекомендацій препаратами першої лінії фармакологічної підтримки кальціє-фосфорного дисбалансу у клінічній практиці є біфосфонати (алендронова, ризедронова, ібандронова кислота), які здатні пригнічувати функціонування остеокластів і зменшувати їх кількість.

При неможливості застосування бісфосфонатів призначають препарати, які містять специфічні антитіла, що вироб­ляються імунними клітинами. Зокрема, деносумаб — людське моноклональне антитіло, яке зменшує функціонування остеокластів і скорочує тривалість їх життя. Ще один з препаратів вибору — стронцію ранелат, який впливає як на резорбцію кісткової тканини, так і на її формування.

Разом з лікарськими засобами при терапії остеопорозу завжди призначаються препарати кальцію і вітаміну D, режим дозування яких визначається лікарем індивідуально. Варто зауважити, що вітамін D₃ (холекальциферол) підвищує засвоєння кальцію в шлунково-кишковому тракті та його зв’язування в кістковій тканині, тому ефективнішим є застосування комбінованих лікарських засобів, до складу яких входить кальцій з вітаміном D₃, порівняно з монопрепаратами. На фоні прийому препаратів кальцію за відсутності протипоказань слід пам’ятати про важливість рясного пиття — 1,5–1,8 л рідини на добу.

Не варто забувати й про рекомендації щодо модифікації способу життя: достатня фізична активність, боротьба з гіподинамією, раціональний режим харчування зі збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів, особливо кальцію та вітаміну D, уникання куріння, алкоголю, наркотиків тощо.

Варто відмітити, що важливе місце у терапії остеопорозу займають лікувальна гімнастика та фізичні тренування, головне завдання яких — зміцнення м’язового каркасу і створення помірних навантажень на кістки.

Краще попередити, ніж лікувати

Як сказано у давній приказці, що посієш, те й пожнеш! Саме так можна говорити про остеопороз, боротися з яким потрібно починати ще в ранньому дитинстві, коли є можливість досягти максимально можливої кісткової маси завдяки достатньому рівню кальцію в харчуванні і фізичній активності. Це дуже важливо, тому що чим більше кісткової маси вдасться досягти до повноліття, тим нижчою є вірогідність мати слабкі і ламкі кістки в зрілому віці.

Основою профілактики остеопорозу та запорукою збереження здоров’я кісток є збалансоване харчування й підтримка достатньої фізичної активності. Регулярна фізична активність допомагає нашому тілу формувати нову кісткову тканину, робить м’язи сильнішими, а вони додатково підтримують скелет людини.

Обов’язково необхідно слідкувати за забезпеченням потреби у кальції (для відновлення кісткової тканини людині необхідно 1000–1300 мг кальцію на добу) та вітаміні D (у середньому 800–1000 МО (міжнародних одиниць) на добу), який сприяє засвоєнню кальцію, отриманого з продуктами харчування.

• Достатню кількість кальцію в раціоні організм повинен отримувати, починаючи з молодого віку, оскільки втрата маси кістки починається вже з 30 років. Раціональне споживання кальцію може допомогти зменшити втрату маси кістки, посилити її і сприяти таким чином зниженню ризику переломів. Багато кальцію міститься в кисломолочних продуктах та молоці, горіхах, продуктах із сої, зелені, овочах.
• Вітамін D відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні остеопорозу, оскільки він стимулює абсорбцію кальцію з кишечнику і його реабсорбцію в нирках, забезпечує мінералізацію остеоїдної тканини в кістках і підтримує нормальне функціонування м’язів. Частково покрити потребу у вітаміні D у дорослої людини можуть щоденне 15-хвилинне перебування на сонці та споживання продуктів, що містять цей мікроелемент (морська риба, печінка, яйця, молочні продукти, фруктові та овочеві соки).
• При недостатньому споживанні кальцію та вітаміну D покрити потреби організму у цих важливих поживних речовинах може додатковий прийом лікарських засобів, що їх містять.

Не варто забувати про контроль здорової маси тіла, а саме індекс маси тіла (ІМТ), який варто підтримувати на рівні — 20–24,9 кг/м² (ІМТ = маса тіла (кг)/(зріст ⋅ зріст)(м²), фізичну активність (навіть щоденна вранішня зарядка може допомогти зміцнити м’язи та підтримати кісткову систему) та профілактику падінь (уважно пересуватися, використовувати зручне взуття тощо).

Лікування остеопорозу — тривалий процес, і для його ефективності слід сумлінно виконувати рекомендації лікаря, вчасно проходити контрольні обстеження і в повному обсязі приймати призначені лікарські засоби. Незважаючи на те що повністю позбавитися від хвороби та відновити втрачену кісткову масу на пізній стадії практично неможливо, комплексний терапевтичний підхід дає змогу уповільнити подальший розвиток захворювання і сприяти уникненню переломів надалі.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!