Споживацькі настрої українців: на ліках усе ще економлять?

Консалтинговою компанією Deloitte опубліковано результати нового огляду «Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення», у якому проаналізовано 11 категорій товарів, серед яких, зокрема, і лікарські засоби. Дослідження споживацької поведінки в Україні компанія проводить 4-й рік поспіль, що дозволяє прослідковувати та актуалізовувати зміну настроїв, вподобань та реакцій на нові виклики. Важливою тенденцією є поступове відновлення деяких показників порівняно з попереднім роком. Це свідчить про готовність українців до більш активного споживання, а також про здатність ритейлу адаптуватися до нових умов. Сподіваємося, настане час, коли компанія аналізуватиме споживацькі настрої після завершення повномасштабної війни, а поки пропонуємо ознайомитися з актуальними тенденціями поведінки споживачів за даними цьогорічного звіту. Дослідження проводилося в листопаді 2023 р.

Лікарські засоби

У довоєнний 2021 р. препарати входили до топ-3 категорій товарів, на яких економили найменше українців. Після 24 лютого 2022 р. більшість осіб намагаються економити під час придбання будь-яких товарів, і у 2023 р. ця тенденція збереглася. Однак лікарські засоби досі входять до категорій, на яких економлять найменше.

У 2023 р. 49% українців стверджують, що не економлять на лікарських засобах, тоді як 51% стараються заощаджувати на цій категорії. Відсоток останніх порівняно з 2022 р. підвищився на 4 відсоткові пункти (в.п.). У довоєнний «ковідний» 2021 р. на препаратах економила ¹/₃ українців (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл респондентів, які економлять та не економлять на лікарських засобах, за даними опитування 2021–2023 рр.*

Найбільше з необхідністю економити на ліках стикаються жителі східних регіонів України. У 2023 р. про це повідомили 65% респондентів, тоді як у 2022 р. цей показник становив 44%, а у 2021 р. — 28%. Водночас в українців, які виїхали за кордон, потреба економити на ліках суттєво зменшилася (до 36%).

Загалом у 2023 р. зберігається тенденція до зниження як частоти здійснення покупок, так і рівня витрат українців за більшістю категорій товарів, однак лікарські засоби піддаються цьому тренду найменше. Частина українців, а саме 22%, відмічає, що у 2023 р. почали витрачати менше на препарати порівняно з попереднім роком. Водночас у ¹/₃ (31%) респондентів рівень витрат на цю категорію товарів навпаки зріс (рис. 2).

Рис. 2. Оцінка респондентів за зміною купівельної активності у 2023 р. у розрізі сегментів товарів порівняно з 2022 р.*

Слід зазначити, що зміна місця проживання значно впливає на частоту придбання ліків. Внутрішньо переміщені особи схильні купувати препарати в аптеках частіше.

Абсолютна більшість респондентів (98%) наголошує, що купує лікарські засоби в аптеках. Середня частота покупки у фізичних торгових точках становила 3,2 раза на місяць. Середній чек на одну покупку в аптеці при замовленні офлайн оцінюється у 590 грн. Послугою онлайн-замовлень користується 57% українців (що все ще нижче довоєнного рівня). У середньому в такий спосіб купують 1,5 раза на міс, а сума 1 чека в середньому становить 669 грн. Результати порівняння з показниками аналогічних досліджень за попередні 2 роки наведено в таблиці.

43% українців усе ще схильні купувати ліки про запас. У 2022 р. їх було трохи більше — 47%. Серед осіб похилого віку передбачувано відсоток тих, хто робить стратегічний запас препаратів наперед, трохи вищий: 46% у 2023 р. та 66% у 2022 р. Причиною може бути як більша впевненість у стабільності логістичних поставок препаратів, так і обмеження купівельної спроможності й зростання цін на товари.

Невід’ємною частиною споживацької поведінки українців залишається громадянська позиція та відмова від купівлі товарів виробників, які залишаються на ринку рф. Як і минулого року, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів, які не залишили ринок країни-агресора. 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим унаслідок воєнних дій (що на 2 в.п. вище порівняно з 2022 р.). Переважна більшість опитаних допомагають час від часу або інколи, а ¹/₃ респондентів — регулярно.

Витрати на сферу охорони здоров’я: порівняння з іншими країнами

Цього року аналітики порівняли споживацькі настрої українців із настроями споживачів в інших країнах.

Результати дослідження свідчать про те, що 66% бюджету українці витрачають на товари та послуги першої необхідності, тоді як в інших європейських країнах — менше половини бюджету. Наприклад, у Німеччині — 40%, Польщі — 36%.

На охорону здоров’я українці витрачають 4% свого бюджету. Такий самий показник характерний для багатьох інших країн. 4% сімейного бюджету витрачають на охорону здоров’я в Німеччині та Канаді, 5% — Польщі та США, тобто в категорії «охорона здоров’я» немає відчутної різниці між респондентами в Україні та інших досліджуваних країнах, а також середнім світовим показником.

Українці віком 58+ років витрачають на охорону здоров’я більше — 11%.

Травматичний досвід та психічне здоров’я

Більш ніж половина (52%) опитаних українців зазнали моральних/психологічних травм від початку повномас­штабного вторгнення. Відсоток таких серед українців, які перебувають за кордоном, становить майже ²/₃.

49% респондентів проявляють обізнаність у питаннях психічного здоров’я. Переважно це особи молодого віку, зокрема жінки. За статистикою, чоловіки частіше отримують травматичний досвід, ніж жінки. Водночас досить високий відсоток чоловіків — 47% — не знають куди і не збираються звертатися по допомогу щодо психічного здоров’я.

Підвищений рівень зацікавленості щодо питань, пов’язаних із психічним здоров’ям, виявляють серед осіб молодого віку (18–27 років) — 65%.

Респонденти, які мають потребу або вже зверталися по допомогу з питань психічного здоров’я, — це здебільшого внутрішньо переміщені особи, які повернулися, або ті, хто виїхав за кордон. Відчутну потребу в допомозі мали респонденти, які перебувають на службі в армії, органах внутрішніх справ тощо, а також ті, хто займається домашнім господарством/перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

За вищезазначеними послугами найбільше звертаються жителі м. Київ та Київської обл., віддаючи перевагу приватним установам та онлайн-сервісам. Водночас жителі західних регіонів частіше обирають державні установи.

Незважаючи на значний вплив повномасштабної війни протягом 2 років на психічне здоров’я українців, більше половини опитаних не зверталися та не планують звертатися за послугами у сфері психічного здоров’я, здебільшого це особи старшого віку (40+).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!