Про небезпеку, яку можуть приховувати ранні ягоди

Користь від харчування, що включає багато ягід, овочів та фруктів, — загальновизнаний та науково підтверджений факт. Доведено, що біологічно активні компоненти, які містяться у складі таких продуктів, окрім насичення організму необхідними поживними речовинами, можуть відігравати вирішальну роль у профілактиці низки захворювань, серед яких серцево-судинні, нейродегенеративні захворювання, онко­патологія тощо (Giampieri F. et al., 2014).

Продовольча та сільськогосподарська організація (Food and Agriculture Organization — FAO) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендують споживати щонайменше 400 г фруктів та овочів на день (Uddin R. et al., 2021). Проте попри загальновизнану користь їх споживання може мати й непередбачувані наслідки.

Їжа як користь чи їжа як отрута?

У багатьох випадках, коли мова йде про ранню городину, актуальності набуває тема харчових отруєнь, спровокувати які можуть бактеріальне інфікування плодів (наприклад при потраплянні патогену всередину при пошкодженні), відсутність термічної обробки (особливо коли йдеться про ранню городину), недостатня гігієна (зокрема нехтування миттям овочів та фруктів або рук) чи наявність у них потенційно шкідливих хімічних речовин.

Зокрема, сьогодні при вирощуванні для пришвидшення дозрівання та зберігання продукції виробники можуть використовувати різні добрива та добавки. Наприклад, пестициди, з одного боку, вважаються корисними, адже ця група хімічних речовин, а іноді й мікроорганізмів (наприклад вірусів), використовується для знищення шкідників чи бур’янів, і обсяги їх використання зростають. Проте збільшення кількості та частоти використання пестицидів у всьому світі, як наслідок, посилило їхній токсичний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини (Leskovac A. et al., 2023). Як повідомляє ВООЗ, близько 3 млн людей, зайнятих у виробництві, зазнають важкого отруєння пестицидами, з яких близько 18 тис. зрештою помирають (Sule R.O. et al., 2022). У дослідженнях доведено зв’язок пестицидів з респіраторними проблемами, розладами пам’яті, шкірними захворюваннями, депресією, вродженими вадами, раком та неврологічними захворюваннями, такими як хвороба Паркінсона та синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) у дітей (McCauley L.A. et al., 2006; Bouchard M.F. et al., 2010).

Що стосується нітратів, то їх використовують як добавки для покращення якості їжі та захисту продуктів від мікробного забруднення та хімічних змін. Але при надмірній наявності цих речовин у продуктах вони теж, як і пестициди, можуть становити небезпеку для здоров’я людини. Зокрема, нітрати можуть брати участь у виробленні токсичних нітрозамінів (Karwowska M. et al., 2020). Окрім того, як свідчать дослідження, вживання продуктів з нітратами може провокувати деякі форми раку та метгемоглобінемію (Uddin R. et al., 2021).

Ще одна токсична речовина, яка може міститися в овочах та фруктах, — дифеніл (E 230). По суті це добавка, яка має анти­бактеріальні властивості, а додавання її до продуктів та обробка нею свіжих овочів та фруктів дозволяє запобігти появі гниття, цвілі і грибів та збільшити термін придатності продуктів. Однак, незважаючи на це, добавка Е 230 не має корисних властивостей для організму і не є продуктом, призначеним для споживання. Високі дози дифенілу можуть отруювати організм, викликати незворотні патологічні зміни в життєво важливих органах, негативно впливати на серцево-судинну систему. Одна з небезпечних властивостей добавки Е 230 полягає у її потенційній канцерогенності. Дослідження на тваринах показали, що високі дози дифенілу можуть призвести до розвитку пухлин та ракових захворювань. Крім того, тривале вживання продуктів, що містять добавку Е 230, може викликати подразнення слизових оболонок, алергічні реакції, респіраторні проблеми, порушення функції щитоподібної залози та гормональні порушення (Li Z. et al., 2016)..

Симптоматика харчової інтоксикації

Симптоми отруєнь виявляються здебільшого раптово після вживання недоброякісної їжі протягом доби. Інтоксикації у дітей мають тяжчий перебіг, а їх прояви можуть відмічати вже через 30 хв після контакту з токсинами.

Немовлята та діти раннього віку особливо чутливі до токсинів у їжі, адже вони споживають більшу кількість забруднювачів відносно своєї маси тіла і відповідно поглинають вищі пропорції шкідливих речовин порівняно з дорослими (Kordas K. et al., 2022). Варто наголосити, що хронічний вплив токсинів може провокувати затримку розвитку, розлади нервової, сечо­видільної та імунної системи, викликати серцево-судинні захворювання (Karr C., 2012; Shrivastav A. et al., 2024).

При харчовому отруєнні людина може скаржитися на нудоту, блювання, біль у животі, бурчання, спазми, підвищене газоутворення, здуття, діарею, запаморочення, загальну слабкість, сонливість, підвищення температури тіла, блідість шкірних покривів, підвищене потовиділення, інколи висип, біль у суглобах (при сальмонельозі).

Алгоритм допомоги при харчовому отруєнні

Симптоми, які потребують термінової госпіталізації хворого, у якого підозрюється отруєння, до лікарні: часте блювання, блювання з прожилками крові, діарея, що триває більше 3 днів, сильний біль чи спазми у животі, підвищення температури тіла вище 38 °C, наявність проявів зневоднення (надмірна спрага, сухість у роті, порушення сечовипускання або його відсутність, сильна слабкість, запаморочення або непритомність, поява неврологічних симптомів (нечіткість зору, м’язова слабкість, поколювання в руках), дитячий вік.

За відсутності загрозливих симптомів лікування першочергово передбачає заходи, спрямовані на евакуацію токсинів з організму (прийом ентеросорбентів — вугілля медичне активоване, гідрогель метилкремнієвої кислоти, діосмектит) та уникнення зневоднення (рясне пиття до 3 л на добу, у тому числі вживання сольових розчинів для пероральної регідратації — натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза).

Симптоматично рекомендовано:

• при діареї — антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики), засоби, що пригнічують перистальтику (лоперамід), рацекадотрил;
• у разі підвищення температури тіла — анальгетики й антипіретики, нестероїдні протизапальні препарати (кислота ацетилсаліцилова, ібупрофен, метамізол натрію, парацетамол);
• для полегшення болю та спазму у животі — спазмолітики (дротаверин).

Варто пам’ятати, що потрібно дотримуватися інтервалу між застосуванням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, а також їжі, оскільки можливе уповільнення та зниження абсорбції лікарських засобів.

Профілактика

Звичайно, будь-яку хворобу краще попередити, ніж страждати від її проявів. Важливо пам’ятати, що ранні ягоди і фрукти в більшості випадків при вирощуванні піддаються обробці різними хімічними речовинами, що стимулюють їх дозрівання, а також забезпечують тривале зберігання. Тому з метою профілактики харчових отруєнь бажано ранні «вітаміни» купувати лише в сезон, ретельно мити їх перед вживанням, мити руки з милом перед їдою, не вживати продукти з ознаками пошкоджень, за можливості відмовитися від вживання сирих продуктів та надавати перевагу їх термообробці.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!