Аптечний саміт України 2024: важливі питання розвитку аптек

Фармацевтична послуга як маркер професійної діяльності

Щеплення в аптеці від грипу є поширеною практикою в багатьох країнах Європейського Союзу. Цього року Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України доклало багато зусиль для того, щоб зробити її доступною в нашій державі. Про реалізацію цієї ініціативи у рамках панельної дискусії розповів Олександр Заіка, керівник національної програми імунізації МОЗ України.

Наприкінці жовтня одними з перших вакцинувалися від грипу в аптеці міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та голова офісу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні Ярно Хабіхт. Цьому передувала дуже велика робота, адже впровадження вакцинації в аптечних закладах є комплексним питанням, яке включає багато складових, зокрема навчання фармацевтів, перемовини з бізнесом і регуляції, які дозволяють надавати таку послугу в аптеках.

«Міністерство охорони здоров’я максимально спростило шлях суб’єкта господарювання до отримання ліцензії на медичну практику. Для цього внесено зміни до деяких нормативно-правових документів. Зараз ми очікуємо на проактивне залучення аптечних мереж до отримання таких ліцензій у частині надання послуги з вакцинації. Наступний важливий момент — це навчання фармацевтів. Близько 15 закладів вищої освіти (ЗВО) підтримали ініціативу щодо проведення відповідних навчальних курсів. Фармацевтичні працівники 5 аптечних мереж уже проходять курси тематичного вдосконалення, — зазначив спікер. — Окрім налагодження зворотного зв’язку з боку аптек та ЗВО, планується проведення менторських візитів, зокрема із залученням міжнародних партнерів, з метою вдосконалення навчальних програм».

Фармацевтична послуга на сьогодні є еволюційним маркером розвитку фармацевтичної діяльності, переконаний Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»). Восени в Копенгагені під егідою ВООЗ спільно з Міжнародною федерацією фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP) відбулася політична конференція високого рівня за темою «Фармацевтична послуга і фармацевтична опіка», в якій взяв участь і О. Клімов. «Однією з основних ідей, які просувають подіб­ні заходи, передбачається делегування ширшого спектра функцій у системі охорони здоров’я фармацевтичним працівникам», — зазначив спікер. Такий підхід сприяє формуванню довіри з боку лікарів до фармацевтів, але потребує відповідної професійної підготовки фахівців.

Спікер також підкреслив, що в країнах ЄС держава активно бере учать у формуванні доступної системи охорони здоров’я. Наприклад, обов’язкове медичне страхування дозволяє значно знизити фінансове навантаження на пацієнта, розподіляючи витрати між страховими компаніями, роботодавцями та пацієнтами. Питома вага держави в реалізації ліків у країнах ЄС помітно більша, ніж у нашій державі.

Фармацевтична послуга обслуговування рецептів, що відпускаються за програмою реімбурсації, в ЄС оплачується державою, а відпуск рецептурних препаратів відбувається за змішаною системою оплати фармацевтичної послуги, де частину оплачує страхова компанія, частину — пацієнт, і ще частину — роботодавець.

Підсумовуючи, доповідач наголосив, що фармацевтичну послугу слід розглядати як нову філософію якісного обслуговування. Для цього необхідно розробити системний підхід. Україна може запозичувати найкращі практики, адаптуючи їх до своїх умов. Так, у ГО «ВФП» є домовленість із Європейським регіональним бюро ВООЗ та FIP щодо проведення диджитальної конференції на тему надання фармацевтичних послуг, у межах якої можна буде заслухати, як на практиці працює цей механізм, зокрема вакцинація в аптеці.

Сучасні тренди фармацевтичної освіти

Продовжуючи тему навчання, нові тренди фармацевтичної освіти крізь призму кращих освітніх практик представила Алла Котвіцька, виконувачка обов’язків ректора Національного фармацевтичного університету (НФаУ), докторка фармацевтичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України.

Підготовка фармацевтів в Україні відповідає вимогам Директиви Європейського парламенту і Ради 2005/36/ЄС про визнання професійних кваліфікацій (EU Directive on the recognition of professional qualifications) та гармонізована з Європейськими нормами кваліфікації в частині тривалості підготовки, переліку обов’язкових освітніх компонентів та переліку компетентностей. Спеціальність 226 «Фармація, промислова фармація» є регульованою. Для закладів освіти, які готують фахівців за цією спеціальністю, встановлені єдині підходи щодо регулювання доступу до професійної діяльності. Проте в рамках автономії заклади мають можливість реалізовувати деякі проєкти, стаючи частиною актуальних світових освітніх трендів.

Сталим глобальним трендом є співпраця ЗВО з практичним сектором фармації. Доповідачка навела декілька прикладів такої співпраці, реалізованих НФаУ. Так, у 2023 р. започатковано проєкт «Школа керівника практичної підготовки здобувачів вищої освіти НФаУ» з метою забезпечення кваліфікованого керівництва практичною підготовкою здобувачів освіти, а також поглиблення співпраці між освітянами та практиками. У перший навчальний рік (2023/2024) до нього долучилася 1 аптечна мережа, а в цей навчальний рік (2024/2025) їх кількість зросла до 5.

Також у 2024 р. стартував проєкт PharmacyEducation, спрямований на тих, хто уже є в професії та реалізований у спів­праці з аптечними мережами. Проєкт народився як відповідь на актуальні виклики сьогодення, зокрема помітне зменшення кількості вступників випускних шкіл, що стало наслідком повномасштабної війни.

Важливим здобутком є відкриття в Харкові PharmHub — креативного простору для реалізації неформальних та інформальних (самоорганізованих) освітніх проєктів, проведення майстер-класів, створення бізнес-проєктів та організації спільних заходів.

З 2021 р. реалізується проєкт «Іменні стипендії від роботодавців» з метою підтримки обдарованої молоді, який започатковано до 100-річчя НФаУ. За 4 роки існування проєкту понад 100 здобувачів освіти отримали іменні стипендії від різних стейкхолдерів (аптечних мереж, фармацевтичних компаній та ін.).

А. Котвіцька підкреслила, що у фармації наявні або знаходяться на етапі розроблення всі професійні стандарти. Щодо освітніх стандартів, то вони створені для усіх рівнів фармацевтичної освіти. І це чіткий тренд вітчизняної галузевої освіти.

Доповідачка також звернула увагу, що за результатами засідання виїзної колегії МОЗ України, яка відбулася 18 вересня 2024 р. у Харкові, на базі НФаУ, затверджено «Стратегічні напрями розвитку фармацевтичної освіти в Украї­ні», які передбачають, зокрема, скасування заочної форми здобуття вищої освіти та запровадження дуальної.

Ще одним важливим трендом, який не втрачає актуальності у світі, залишається постійне й безперервне навчання фармацевтичних працівників протягом усього життя. Система безперервного професійного розвитку (БПР) діє й в Україні, однак у цій сфері є певні нерозв’язані питання. У якості методичної допомоги для HR-спеціалістів фармацевтичних організацій НФаУ запроваджує Школу безперервного професійного розвитку.

Стосовно нещодавніх нововведень: 29 жовтня МОЗ України оприлюднено для громадського обговорення проєкт наказу відомства, яким пропонується затвердити Порядок атестації працівників сфери охорони здоров’я та внести зміни до деяких наказів Міністерства. Пропоновані зміни передбачають єдині принципи та порядок проведення післядипломної атестації з підтвердженням професійної кваліфікації для всіх працівників галузі охорони здоров’я.

«Важливо розуміти, що аптека — це заклад охорони здоров’я, а надання фармацевтичної послуги слід розглядати як можливість підвищити доступність і знизити вартість такої послуги в системі охорони здоров’я», — зазначив Костянтин Косяченко, начальник Управління стандартів у сфері охорони здоров’я Державного експертного центру МОЗ України, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Так, щеплення в умовах аптеки може забезпечити підвищення доступності вакцинації для населення, а також сприяти зниженню вартості цієї послуги для платника порівняно з отриманням її в лікарні.

Стосовно освіти можна зафіксувати, що зараз багато затверджено професійних стандартів у сфері фармації, триває розвиток фармацевтичного самоврядування, запровадження європейських норм тощо. Але важливо розуміти, що роботодавець завжди буде диктувати вимоги з огляду на те, яких спеціалістів потребує. Способи навчання можуть бути різні, включно з дуальною формою освіти, але навчати має висококваліфікований фахівець, зокрема з практичним досвідом.

Зміни у фармацевтичній освіті відбуваються на різних рівнях — міжнародному, національному, регіональному, а також на рівні окремих ЗВО та фармацевтичних факультетів. Освітяни мають гнучко відповідати на вимоги часу та адаптуватися. Без впровадження нововведень, що стосуються змісту, засобів навчання, методів, форм організації, які суттєво впливають на якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, розвиток фармацевтичної освіти неможливий, переконана Ганна Зайченко, завідувачка кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

В основі освітніх інновацій лежать міжнародна спів­праця (зокрема з FIP), трансформація освітнього середовища (зокрема наповнення аудиторій якісними наочними стендами), сучасний контент освітніх програм та нові підручники, незалежна оцінка результатів навчання, БПР викладачів (опанування нових освітніх технологій та їх впровадження), а також співпраця зі стейкхолдерами (обговорення компетентностей здобувачів освіти та їх практичних навичок).

Доповідачка навела декілька прикладів такої співпраці, реалізованої в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця. Так, за підтримки компаній Acino і Дарниця обладнано інтерактивними стендами та смартпанелями навчальні класи «Нейрофармакологія» і «Кардіофармакологія». За участі ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» відкрито навчальну аптеку, що відтворює умови реальної фармацевтичної практики. У співпраці з компанією «Біонорика» створено аудиторію «Фітофармакологія».

Як подолати кадровий дефіцит фармацевтів

Фармацевти зараз у дефіциті. Загалом на ринку праці України гострим викликом залишається кадровий голод та нестача працездатного населення. За оцінками Міністерства економіки України, кадровий дефіцит на ринку праці сягає близько 30%, а щоб задовольнити потреби економіки та сприяти її відновленню протягом наступних 10 років країна має залучити близько 5 млн нових працівників. Ситуацію на ринку праці України окреслила Світлана Булаєва, менеджерка по роботі з ключовими клієнтами Work.ua.

Однією з головних тенденцій є зростання конкуренції за кандидатів. Наразі простежуються перевага на боці претендентів на роботу, оскільки пропозицій більше, ніж шукачів, тож вони мають можливість обирати між вакансіями та умовами роботи.

Особливо гостро відчувається нестача кваліфікованих кадрів. Це зумовлено, зокрема, відтоком людей за кордон. На жаль, поки немає передумов для того, щоб українці активно поверталися. На тлі цієї ситуації роботодавці намагаються максимально утримати наявних працівників, оскільки закривати позиції дуже складно. Водночас і працівники не часто наважуються на зміну роботи.

Актуальними трендами є також скасування чоловічих та жіночих професій, ейджизму, а також рух у бік інклюзивного суспільства. На тлі дефіциту кадрів продовжується тенденція до підвищення заробітних плат. Основними рекомендаціями для роботодавців, як діяти в нинішніх умовах, є перегляд підходів до найму та використання всіх доступних інструментів пошуку. Варто звертати увагу на різні категорії претендентів, інвестувати в навчання поточних працівників, а також створювати умови для утримання персоналу, включно з підвищенням оплати праці, професійним розвитком тощо. Важливим фактором залишається репутація (бренд) роботодавця. Також усе більшої актуальності набуває тема впровадження програми для працевлаштування ветеранів.

Розвиток працівників

Приклад впровадження корпоративної програми для розвитку працівників продемонструвала Валентина Йовенко, керівниця відділу корпоративних комунікацій «Аптека 9-1-1».

Проєкт «Upteka: Академія розвитку 9-1-1» стартував у 2023 р. Він виник як відповідь на виклики, які з’явилися на ринку праці через початок повномасштабної війни, а саме нестача кваліфікованих кадрів, відтік персоналу за кордон, зростання конкуренції за професійні кадри, складнощі із залученням молодих фахівців, збільшення термінів закриття вакансій, потреба в утриманні працівників тощо.

Мета проєкту — створення комплексного рішення для залучення та розвитку персоналу, а також популяризації професії фармацевта в суспільстві. «Серцем» програми став навчальний центр з адаптації нових працівників, який існує вже загалом понад 10 років. Складовими проєкту є спів­праця із ЗВО, підвищення кваліфікації працівників та розвиток талантів. Реалізація цієї програми, зокрема, сприяє популяризації бренду роботодавця серед молоді, а також формує чіткий шлях розвитку талантів та створення кадрового резерву керівників для аптечної мережі. Стосовно результатів, на 30% вдалося підвищити рівень знань бренду роботодавця серед студентів ЗВО-партнерів. Програма налічує понад 40 таких ЗВО-партнерів по всій Україні.

Також реалізовано проєкт навчальної аптеки Pharmacy Training Center на базі фармацевтичного факультету Київського медичного університету для проведення практичних занять з вивчення основ фармакології.

Окрім того, в Харкові відкрито PharmHub, що є одночасно і аптекою-музеєм з історичними експонатами, і сучасним освітнім простором.

Секрети ефективного контролю асортименту аптеки

В умовах високої конкуренції в аптечному ритейлі на стратегії розвитку бізнесу впливає низка чинників, включно з фокусом на ціноутворення, управління відносинами з клієнтами (Customer Relationship Management — CRM), омніканальність, персоналізацію обслуговування, розвиток технологій та автоматизацію бізнес-процесів. Стосовно останнього: одним із рішень, які дозволяють втілити це в життя, є мікросервісна архітектура. Її перевагами є гнучкість, можливість масштабування та здатність швидко реагувати на зміни зовнішніх умов. Детальніше про відповідне рішення розповів Артур Ротар, Product owner Proxima Apteka компанії Proxima Research International.

Мікросервісна екосистема Proxima Pharmacy включає низку сервісів, зокрема управління асортиментом, товарними довідниками, персоналом, ціноутворенням, медичною інформаційною системою (МІС), маркетинговою взаємодією, програмним реєстратором розрахункових операцій (РРО), сервісом Business intelligence. Так, сервіс управління асортиментом відповідає за забезпечення оптимальної наявності товару в розрізі кожної торговельної точки. Його функціонал дозволяє ефективно контролювати асортимент залежно від поставленої задачі. Основні принципи його роботи включають прогнозування попиту, модель перерозподілу, аналіз локальних ринків та оцінку бізнес-результатів. Прогнозування попиту здійснюється на основі моделі SARIMAX (сезонна авторегресійна інтегрована ковзного середнього), яка враховує сезонність та зовнішні фактори. Модель перерозподілу попиту дозволяє розрахувати, на які препарати та з яким фінансовим результатом перерозподілиться попит у разі відсутності конкретного товару в аптеці, як зміняться продажі при додаванні нових лікарських засобів, а також яка комбінація препаратів та їх глибина потрібна для виконання поставлених цілей у конкретній аптеці.

Сервіс Business intelligence дозволяє отримувати зведену аналітичну інформацію за основними бізнес-процесами. Цей інструмент, зокрема, надає можливість здійснювати аналіз продажів у розрізі різних показників, залишків та руху товарів у динаміці, а також контроль виконання зобов’язань постачальниками за термінами доставки та повнотою виконання замовлень. До переваг сервісу належать своєчасна обробка великих масивів даних, ідентифікація проблемних зон у процесах, можливість самостійно налаштовувати звіти і вбудовувати ринкові дані.

Використання комплексного підходу до автоматизації та контролю бізнес-процесів (а саме глибокий аналіз основних показників ефективності порівняно з локальним ринком, реалізація найкращих практик в автоматизації процесів, адаптація програмного забезпечення з урахуванням мікросервісної архітектури, безпека за рахунок сloud-сервісів) дозволяє досягнути збільшення обсягу товарообігу до 35%, вивільнення оборотних коштів до 20% та підвищення відсот­ка маржинальності до 15%.

Аптечний саміт України став потужною платформою для обговорення актуальних питань аптечного бізнесу та транслювання стратегічного бачення стейкхолдерів щодо розвитку фармацевтичної опіки та надання фармацевтичних послуг. Як виявлено у фінальному блоку питань, яскравим трендом у ЄС є розширення ролі фармацевтичних працівників у системі охорони здоров’я. Розвиток фармацевтичних послуг є важливим кроком до підвищення доступності медичних послуг для населення та поліпшення досвіду обслуговування. Важливим елементом цього процесу є якісна підготовка фахівців. У цьому аспекті не слід нехтувати співпрацею з роботодавцями, адже саме вони формують запит на компетенції та практичні навички, а також можуть допомогти покращити підготовку майбутніх фармацевтів. З огляду на наявний дефіцит кадрів, особливу увагу слід приділити утриманню й розвитку наявних працівників, а також залученню фахівців і популяризації професії фармацевта серед молоді. Стосовно оптимізації бізнес-процесів роботи аптеки можна відмітити, що автоматизація стає незамінним інструментом, який на практиці демонструє, як складні задачі можна виконувати швидше, простіше та ефективніше.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!