Печінка в режимі «SOS»: як допомогти

Чому печінка потерпає під час та після свят?

The Photo Of Liver On Woman’s Body Against Gray Background, Hepatitis, Concept with Healthcare And Medicine

Святкові застілля — це не лише радісно проведений час у колі близьких людей, а й, зокрема, значний стрес для одного з найбільших органів в організмі — печінки, що зазвичай працює як потужна біохімічна лабораторія та фільтр у режимі 24/7 і якій в ці святкові дні доводиться працювати в рази більше*.

Через ворітну вену до неї потрапляє кров від органів травлення, насичена не лише поживними речовинами, а й алкоголем та побічними продуктами розпаду «важкої» їжі — традиційних «супутників» святкових марафонів. Печінкові клітини виступають у ролі «митного контролю», поглинаючи токсини, розщеплюючи алкоголь та нейтралізуючи шкідливі речовини, перетворюючи їх на потенційно безпечні сполуки або забезпечуючи їхнє повне виведення з організму. Такий процес можливий завдяки жовчі, яка синтезується печінкою щодня та накопичується в жовчному міхурі. Водночас печінка виступає головним регулятором енергії: при надмірному споживанні солодощів чи святкової випічки вона вилучає зайвий цукор із крові та трансформує його у глікоген для зберігання, підтримуючи стабільний рівень глюкози в організмі. Також цей орган-«фільтр» бере активну участь в обміні білків, переробляючи амінокислоти та перетворюючи токсичний аміак на безпечну сечовину, яка згодом виділяється нирками. Окрім очищення, печінка працює як склад: вона накопичує вітаміни та мінерали (залізо, мідь), вивільняючи їх лише тоді, коли організм відчуває потребу в них. Також вона синтезує білки, необхідні для згортання крові, що важливо для загальної безпеки системи кровообігу. Отже, поки людина насолоджується «святковим хаосом», її печінка невтомно працює (InformedHealth.org, 2006).

Проте варто пам’ятати, що навіть такий потужний та великий фільтр, як печінка має межу своїх можливостей і, працюючи понаднормово, може стикнутися з низкою викликів, зокрема, токсичним перевантаженням, наприклад, від спожитих під час застілля міцних напоїв (алкоголь розпадається до ацетальдегіду — сильної отрути, яка може пошкодити мембрани печінкових клітин (гепатоцитів), стеатозом (жировою інфільтрацією) (зазвичай надлишок спожитих «святкових» калорій та цукру трансформується в жири, які накопичуються всередині клітин печінки, з часом викликаючи запальний процес), порушенням відтоку жовчі (значна кількість смаженої та гострої їжі, без якої майже не обходяться святкування, може спровокувати спазми жовчовідвідних шляхів, призводячи до застою жовчі та дискомфорту в правому підребер’ї) тощо (Tuma D.J. et al., 2003; Green C.J. et al., 2014; Huneault H.E. et al., 2023; Macri E.V. et al., 2024).

Що може запропонувати фармацевт?

Алгоритм допомоги відвідувачу зі скаргами на розлади роботи печінки після свят має бути комплексним, залежати від основних скарг та бажано бути поетапним: від негайного очищення до структурного відновлення клітин печінки.

• Одразу після застілля або при перших ознаках дискомфорту варто застосувати сорбенти, які відіграють роль «першого ешелону» захисту в системі детоксикації організму, особливо в період святкового застілля. Їхня основна функція полягає у фізико-хімічному зв’язуванні та виведенні токсинів, алергенів, продуктів розпаду алкоголю та надлишку метаболітів безпосередньо з просвіту шлунково-кишкового тракту. Завдяки високій сорбційній ємності ці препарати запобігають зворотному всмоктуванню шкідливих речовин у системний кровотік через стінки кишечнику. Такий механізм дії суттєво полегшує роботу печінки, адже значна частина токсичного навантаження нейтралізується ще до того, як вона потрапить у ворітну вену. Знижуючи концентрацію отруйних сполук у кишечнику, сорбенти переривають так звану ентерогепатичну циркуляцію токсинів, що дозволяє печінці швидше перейти від режиму екстреного очищення до процесів природного відновлення та регенерації. Окрім детоксикації, сучасні ентеросорбенти допомагають нормалізувати мікрофлору та зменшити явища метеоризму й диспепсії, що є частими супутниками переїдання, забезпечуючи комплексне розвантаження всієї системи травлення (Fatullayeva et al., 2021; Jandosov J. et al., 2022; Marková I. et al., 2022).
• Для посилення ефекту очищення на молекулярному рівні доцільно звернути увагу на бетаїн, що діє як «інтелектуальний регулятор» ліпідного обміну. Наукові дослідження підтверджують, що ця молекула здатна ефективно протидіяти накопиченню жиру в гепатоцитах, спричиненому алкоголем. На мікроскопічному рівні бетаїн демонструє «ефект реставрації»: він запобігає появі жирових крапель та набряку мітохондрій, зберігаючи структуру клітин печінки недоторканою. Його дія спрямована на ключові ланки метаболізму — бетаїн пригнічує надмірну активність ферментів і білків (таких як DGAT, SREBP-1c та FAS), що відповідають за синтез жирних кислот і холестерину, підтримуючи їхній рівень у межах фізіологічної норми. Особлива цінність бетаїну полягає у його здатності активувати захисні механізми організму: перешкоджає зниженню рівня адипонектину — гормону, що регулює обмін жирів та відновлює експресію регуляторних генів (зокрема PGC-1α), які відповідають за енергетичний баланс клітини. Таким чином, бетаїн не просто маскує симптоми, а на молекулярному рівні «переналаштовує» печінку, допомагаючи їй протистояти токсичному впливу етанолу та запобігаючи розвитку жирової дистрофії (Yang W. et al., 2017; Zhe-Nan Ling et al., 2023).
• Якщо головною проблемою є важкість після жирної їжі, незамінним стає екстракт артишоку — перевірений часом натуральний «інструмент», ефективність якого базується на потужній жовчогінній та антидиспептичній дії. Його роль у підтримці травлення під час святкових навантажень стає критично важливою завдяки здатності активно стимулювати секрецію жовчі. Головна цінність артишоку в контексті застілля полягає в тому, що він не просто механічно «проганяє» жовч, а якісно змінює її склад, збільшуючи вміст жовчних кислот без суттєвого впливу на рівень холестерину чи фосфоліпідів. Це сприяє ефективнішому розщепленню важкої та жирної їжі, усуваючи симптоми диспепсії, відчуття важкості та дискомфорту в епігастрії. Таким чином, артишок діє як природний каталізатор травних процесів, допомагаючи печінці та жовчовидільній системі працювати злагоджено та продуктивно (Saénz Rodriguez T. et al., 2002).

Коли гостра фаза навантаження мине, час допомогти відновитися структурі печінки.

• Есенціальні фосфоліпіди відіграють фундаментальну роль у відновленні печінки, оскільки вони формують подвійний шар клітинних мембран та сприяють забезпеченню їхньої біологічної активності. Ефективність есенціальних фосфоліпідів ґрунтується на здатності їхніх молекул інтегруватися безпосередньо в пошкоджені ділянки гепатоцитів, що значно покращує регенерацію органа, нормалізує трансмембранний обмін та посилює антиоксидантний і протизапальний захист. Застосування есенціальних фосфоліпідів рекомендоване для полегшення стану пацієнтів із токсичними чи харчовими ураженнями печінки, спричиненими алкоголем, ліками або незбалансованою дієтою, а також при жировій хворобі печінки та гепатитах. Важливо розуміти, що застосування фосфоліпідів не нівелює шкоди від подальшого вживання алкоголю та не замінює необхідності корекції способу життя, зокрема зменшення надмірної маси тіла. Численні метааналізи та огляди літератури підтверджують, що есенціальні фосфоліпіди прискорюють нормалізацію біохімічних маркерів та покращують гістологічну картину при жирових захворюваннях печінки, сприяючи глобальному відновленню її функцій як ключового органа метаболізму та імунітету*.
• Силімарин — це біоактивний флавоноїдний комплекс, отриманий із розторопші плямистої (Silybum marianum), що є одним із найбільш науково обґрунтованих гепатопротекторів із багатогранним механізмом дії. Його ключовий компонент, силібінін, має потужні антиоксидантні властивості, нейтралізуючи вільні радикали та підвищуючи рівень ендогенного глутатіону, що критично важливо для захисту гепатоцитів від оксидативного стресу. Гепатопротекторний ефект силімарину реалізується через стабілізацію клітинних мембран, пригнічення активації прозапального фактора NF-κB та зниження синтезу цитокінів (фактор некрозу пухлин (ФНП)-α, інтерлейкін (IL)-6), що дозволяє ефективно купірувати запальні процеси та запобігати розвитку фіброзу. Наукові дослідження підтверджують здатність силімарину стимулювати синтез білків, прискорюючи регенерацію пошкоджених тканин печінки та сприяючи нормалізації рівнів ферментів аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ) навіть при неалкогольній жировій хворобі печінки (НАЖХП) без зменшення маси тіла. Клінічно доведено, що тривалий прийом силімарину покращує гістологічну картину печінки, сповільнює прогресування цирозу та зменшує диспептичні прояви, при цьому демонструючи високий профіль безпеки та хорошу переносимість. Завдяки здатності блокувати активацію зірчастих клітин печінки та запобігати апоптозу гепатоцитів, цей комплекс є ефективною додатковою терапією при хронічних гепатитах, алкогольних ураженнях та метаболічних дисфункціях, допомагаючи підтримувати структурну цілісність і функціональну активність печінки (Dhande D. et al., 2024).
• Для завершення процесу відновлення та усунення внутрішніх застійних явищ може бути застосований адеметіонін (S-аденозил-L-метіонін), що є критично важливою фізіологічно активною молекулою, яка в контексті святкових застіль забезпечує подвійний захист печінки через механізми трансметилювання та транссульфування. Його унікальність полягає у здатності регулювати плинність мембран гепатоцитів та стимулювати детоксикаційні процеси, що допомагає органу швидше справлятися з продуктами розпаду алкоголю та насиченої жирами їжі. Завдяки вираженій мембраностабілізувальній дії адеметіонін ефективно усуває явища цитолізу та холестазу, сприяючи нормальному транспорту й секреції жовчі, що часто порушується при харчових перевантаженнях. Клінічні дані підтверджують, що втручання адеметіоніну не лише знижує рівень запальних факторів, а й значно покращує білковосинтезувальну функцію печінки, стабілізуючи стан пацієнтів навіть при жировій дистрофії та вірусних ураженнях. Таким чином, ця молекула виступає потужним протектором, який захищає печінку від пошкоджень, спричинених рефлюксом жовчних кислот та оксидативним стресом, підтримуючи її метаболічну стабільність у періоди високого навантаження, зокрема, і при «післясвятковій астенії» (Qiao J. et al., 2021).

Доповнюючи стратегію відновлення, важливо пам’ятати про загальні застереження та правила безпеки при застосуванні препаратів, що стимулюють жовчоутворення та відтік жовчі. Застосування жовчогінних засобів категорично протипоказане при обтурації (закупорці) жовчовідвідних шляхів, а також у періоди загострення будь-яких захворювань нирок, печінки, жовчного міхура, шлунка чи дванадцятипалої кишки. Для досягнення терапевтичного ефекту необхідно суворо дотримуватися дієти та питного режиму, вживаючи 1,0–1,5 л рідини на добу, переважно в першій половині дня. Самі препарати слід приймати безпосередньо до або під час їди, запиваючи невеликою кількістю води. Стандартний курс лікування зазвичай становить 10–20 діб; будь-яке подовження терміну терапії має бути узгоджене з лікарем. Особливу увагу слід приділити лікарській взаємодії: необхідно уникати одночасного прийому жовчогінних засобів із гепатотоксичними препаратами, такими як певні протимікробні засоби або нестероїдні протизапальні препарати, щоб не створювати додаткового критичного навантаження на печінку. У випадках коли на фоні прийому ліків нудота, важкість у правому підребер’ї чи розлади травлення не зникають або ж загальне самопочуття пацієнта погіршується, слід негайно припинити самолікування та терміново звернутися по професійну медичну допомогу*.

Додаткові Lifestyle-рекомендації

Ефективність будь-якої фармакотерапії суттєво зростає за умови свідомого дотримання базових правил здорового способу життя, які створюють сприятливе підґрунтя для відновлення організму. Важливим аспектом є суворе дотримання водного балансу, оскільки вживання достатньої кількості чистої або лужної мінеральної води без газу значно пришвидшує природне виведення токсинів та полегшує роботу нирок і печінки (Rani J. et al., 2018). Паралельно з цим критично важливо перейти на щадний раціон, що передбачає повну відмову від залишків святкових страв, особливо жирних салатів із майонезом, на користь легкозасвоюваних запечених овочів та нежирних бульйонів. Окрім якості їжі, вирішальне значення має режим її споживання, тому рекомендується впровадити дробове харчування невеликими порціями. Такий підхід може дати змогу уникнути надмірного навантаження на жовчний міхур та забезпечує рівномірне функціонування всієї травної системи, сприяючи швидшому поверненню до нормального фізіологічного стану (Plauth M. et al., 2019; Hajdarevic B. et al., 2020).

«Червоні прапорці»

Попри діапазон терапевтичних можливостей і межі фармацевтичної опіки після святкових застіль, вкрай важливо вчасно розпізнати стани, коли самолікування стає небезпечним та відвідувач аптеки потребує негайної медичної допомоги. Фармацевт має звернути особливу увагу на симптоми, що свідчать про критичне перевантаження печінки або загострення хвороб жовчовидільної системи. Насамперед серйозною перепоною для подальшої терапії вдома є поява жовтяниці (пожовтіння шкіри та склер), що часто супроводжується інтенсивним свербежем шкіри. Якщо на фоні дискомфорту в правому підребер’ї пацієнт відчуває виражену втому, загальну млявість та помічає, що зміна кольору шкіри прогресує, зволікати з візитом до лікаря не можна. Також критичним сигналом є розвиток гострого нападу жовчної кольки з характерним переймоподібним болем, який може розповсюджуватися на всю черевну порожнину та супроводжуватися різкою слабкістю. Окрему увагу слід приділити тривалості та супутнім ознакам дискомфорту: якщо нудота, розлади випорожнення чи неприємні відчуття в боці не минають понад 2 тиж або ж супроводжуються підвищенням температури тіла, це свідчить про запальний процес. Крім того, негайного звернення до фахівця вимагають ситуації, коли симптоми порушення функцій жовчного міхура стрімко посилюються протягом останніх 2–3 діб. У таких випадках професійна порада щодо візиту до лікаря може запобігти розвитку тяжких ускладнень**.

Інна Грабова

_______

*Протоколи фармацевта (Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 5.01.2022 р. № 7).

**За даними www.efsm.online.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!