Антистрес для жінок: терапевтичні рішення, що можуть «приборкати» ПМС

Що таке ПМС?

ПМС — це комплекс фізичних та емоційних змін, що виникають у лютеїнову фазу циклу та можуть суттєво впливати на якість життя. Зазвичай ці симптоми минають самостійно з початком менструації. Спектр проявів ПМС надзвичайно широкий (Gudipally P.R. et al., 2025), зокрема емоційні (тривожність, пригнічений настрій, плаксивість, перепади настрою, дратівливість), поведінкові (зміна апетиту, проблеми із засинанням (наприклад безсоння), соціальна ізоляція, низька концентрація уваги, зміна лібідо) та фізичні (головний біль, втомлюваність, збільшення маси тіла, здуття, чутливість грудей, загострення акне, закреп або діарея, непереносимість алкоголю). Для деяких фізичний біль та емоційний стрес є настільки знач­ними, що вони суттєво погіршують їхнє повсякденне життя¹.

Незалежно від ступеня тяжкості симптомів, їх пік зазвичай припадає на останній тиждень перед менструацією, досягаючи максимуму за 2 дні до її початку (Gudipally P.R. et al., 2025), а зникають вони переважно протягом 4 днів після початку менструації у більшості жінок¹. Статистика свідчить, що до 90% жінок стикаються бодай з одним симптомом ПМС, а у 2,5–3% випадків відмічається тяжка форма стану — передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) — офіційно визнаний медичний діагноз у Діагностичному і статистичному посібнику із психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5^th Edition — DSM-5), що характеризується гострими емоційними реакціями, які суттєво обмежують соціальну та професійну активність (Gudipally P.R. et al., 2025).

ПМС крізь призму нейрозапалення: новий погляд на «звичну» проблему

Хоча етіологія ПМС досі залишається предметом наукових дискусій, сучасна медицина розглядає його як патофізіологічну реакцію організму на циклічні коливання статевих гормонів у жінок із підвищеною нейробіологічною чутливістю до цих змін (van der Leij F. et al., 2010).

Одним із ключових механізмів розвитку розладу є де­стабілізація нейротрансмітерного обміну в лютеїновій фазі циклу, зокрема зниження синтезу серотоніну внаслідок зменшення кількості естрогенів, що зумовлює депресивні стани, когнітивну лабільність та зміну харчової поведінки.

Важливу роль відіграє і модульована чутливість ГАМК-A-рецепторів до алопрегнанолону — нейростероїду, похідного прогестерону: замість очікуваної седативної дії цей метаболіт може спричиняти тривожність та агресію.

Додатковим патогенетичним чинником може бути низькорівневе системне запалення, коли під впливом гормональних змін активуються прозапальні цитокіни, збільшуючи вираженість больового синдрому та соматичного дискомфорту (Hantsoo L. et al., 2020; Granda D. et al., 2021; Mishra S. et al., 2025).

Ці процеси можуть формувати своєрідне «порочне коло», зокрема за участю дефіциту магнію, який вимивається внаслідок стресу, що пов’язано з різними неврологічними та психічними розладами, зокрема депресією та посттравматичним стресовим розладом (Pickering G. et al., 2020).

Ще один аспект, який, на жаль, не так часто в контексті ПМС, — це стан мікрофлори. Виявляється, що близько 90% серотоніну синтезується в кишечнику. І хоча периферичний серотонін не проходить через гематоенцефалічний бар’єр, але він може опосередковано впливати на вісь «кишечник — головний мозок» (Shah P.A. et al., 2021).

Крім того, активність естрогенів частково регулюється так званим естроболом — сукупністю кишкових бактерій, здатних метаболізувати естрогени (Kwa M. et al., 2016; Larnder A.H. et al., 2020). Водночас дисбаланс кишкової мікрофлори (дисбактеріоз) може призводити до повторної реабсорбції «відпрацьованих» естрогенів, збільшення вираженості гормональних коливань, підвищення тривожності та болісності при ПМС (Escorcia Mora P. et al., 2025). З практичної точки зору, це пояснює, чому у жінок із ПМС часто відмічаються здуття, нестабільні випорожнення, тяга до солодкого та інші гастроінтестинальні прояви.

Що може порадити першостільник жінці у випадку ПМС?

Мультифакторність патогенезу ПМС обґрунтовує необхідність комплексного терапевтичного підходу, спрямованого на модуляцію нейротрансмітерного балансу, зниження запальної активності, підтримку мікробіоти та оптимізацію мінерального статусу (InformedHealth.org, 2022). Зокрема, практична реалізація такого підходу у практиці першостільника має включати поетапну та індивідуалізовану безрецептурну корекцію ключових ланок патогенезу: від «перечекати біль» до «керувати біохімією», контролюючи симптоми ПМС та допомагаючи поліпшити загальний адаптаційний потенціал жіночого організму.

Одним із ключових аспектів корекції передменструальних розладів є модуляція нейротрансмітерного балансу, що може включати прийом комбінації магнію (зокрема бажано в біодоступних органічних формах (Pardo M.R. et al., 2021)) та вітаміну B₆ (піридоксину) (Fathizadeh N. et al., 2010).

Зокрема, магній виконує роль «природного транквілізатора»: будучи антагоністом кальцію на рівні NMDA-рецепторів (N-methyl-D-aspartate receptor), він обмежує надмірне збудження нейронів, забезпечує релаксацію гладкої мускулатури та виступає кофактором у понад 300 ферментативних реакціях, що регулюють ГАМК-ергічну передачу (Fiorentini D. et al., 2021). У цій комбінації піридоксин (особ­ливо в його активній формі піридоксаль-5’-фосфат (P5P)), збільшує засвоєння магнію та сприяє його транс­порту через клітинні мембрани в клітини (Pouteau E. et al., 2018) та діє як незамінний кофермент у синтезі серотоніну та дофаміну². Такий комплексний вплив пропонує синергетичний, природний підхід до підтримки психічного та фізичного здоров’я, підвищуючи синтез серотоніну та регулюючи роботу нервової системи. Зокрема, клінічні дані свідчать про те, що комбінація магнію з піридоксином — це можливість стабілізувати настрій, зменшити стрес та затримку рідини, у тому числі пов’язану з ПМС, та усунути м’язові спазми (Noah L. et al., 2021).

Паралельно з мікроелементною підтримкою важливе місце в корекції вираженості симптомів ПМС посідає також фітопідтримка. У цьому контексті варто відзначити потенціал рослинних препаратів та дієтичних добавок, у складі яких є екстракт вітексу священного (Höller M. et al., 2024), дягелю китайського³, маки перуанської (Meissner H.O. et al., 2006), олія вечірньої примули, екстракт клопогону кистеподібного (Jing Z. et al., 2009), меліси лікарської (Mirabi P. et al., 2018), дикого ямсу (Komesaroff P.A. et al., 2001), звіробою, пасифлори (Canning S. et al., 2010; Fahami F. et al., 2010), гінкго білоби (Ozgoli G. et al., 2009), ашваганди (Dongre S. et al., 2015) тощо.

У контексті зменшення вираженості запальних процесів при ПМС варто відзначити омега-3 поліненасичені жирні кислоти, які можуть усувати запалення, пригнічуючи прозапальні цитокіни та інгібуючи шлях NF-κB. Вони інтегруються в клітинні мембрани, покращують функцію імунних клітин та генерують спеціалізовані пророзв’язуючі медіатори (резолвіни, протектини) (Calder P.C., 2010). Зокрема, дослідження свідчать, що прийом омега-3 поліненасичених жирних кислот сприяє зниженню тяжкості проявів ПМС (ефективність підвищувалася зі збільшенням тривалості прийому) (Mohammadi M.M. et al., 2022).

Підтримка кишкової мікрофлори — ще одна обґрунтована рекомендація з огляду на її роль у метаболізмі естрогенів (через так званий естробіом) та вплив на системне запалення. До того ж традиційні методи лікування передменструальних проявів, включно з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) та гормональною терапією, асоційовані з розвитком низки побічних ефектів. Тому першостільник першочергово має звернути увагу жінки зі скаргами на прояви ПМС на її раціон, що має містити достатню кількість клітковини та ферментованих продуктів, а також додатково порадити для підтримки мікрофлори шлунково-кишкового тракту пробіотики із вивченими штамами, які можуть допомогти сприяти стабілізації гормонального гомеостазу та, як виявлено в деяких дослідженнях, мають потенціал для збільшення вираженості больового синдрому та психічного здоров’я, обмежуючи частку застосування традиційних фармакологічних втручань (Zakaria I.A. et al., 2024). Наприклад, показано, що споживання Lactobacillus paragasseri OLL2809 протягом 3 менструальних циклів у здорових жінок може полегшити передменструальне «зниження активності» та «дратівливість», що вказує на потенціал цього пробіотику для підвищення якості життя жінок (Sato A. et al., 2023).

Важливо підкреслити, що зменшення вираженості проявів ПМС не повинно обмежуватися лише симптоматичним впливом. Раціональна фізична активність, нормалізація сну, стрес-менеджмент та когнітивно-поведінкові підходи здатні посилити фармакологічну корекцію та знижувати частоту рецидивів у майбутньому (Gudipally P.R. et al., 2023).

«Червоні прапорці»

Якщо симптоми ПМС мають настільки тяжку форму, що жінка втрачає працездатність (наприклад розвиваються прояви ПМДР), першостільник повинен обов’язково рекомендувати консультацію лікаря. Насторожити фармацевта повинні різкі зміни настрою з агресією або суїцидальними думками, повна втрата працездатності 3–5 днів на місяць, відсутність ефекту від прийому рекомендованих безрецептурних фармакологічних препаратів тощо¹.

Як бачимо, ПМС — це одна із біохімічних загадок жінки, яка, попри свою складність, має низку розгадок. Комплексна стратегія регуляції проявів, що поєднує магнієво-вітамінну підтримку з дофамінергічною силою фітоінструментів та пробіотиків, — можливість для прекрасної половини людства не просто терпіти складні дні, а якісно змінити своє життя. А для першостільника — це шанс проявити свій професіоналізм, запропонувавши рішення, що можуть допомогти жінкам у ці «особливі» дні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!