Захисні застереження у змісті зовнішньоекономічного договору

Зовнішньоекономічний договір, як і кожний офіційний документ, має відповідну структуру та зміст. В наказі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» № 201 від 06.09.2001 р. передбачена послідовність договірних умов, які розроблялись у ході розвитку та вдосконалення національного законодавства й міжнародно-правових актів. В окремих договірних умовах фіксуються права та обов’язки сторін договору, що становлять його зміст. Отже, зміст договору — це зміст його договірних умов. У свою чергу захисні застереження є самостійною договірною умовою.

На сьогодні в Україні ні на практичному, ні на законодавчому рівні не проведено загальної систематизації захисних застережень. Але юристи-господарники (наприклад, В.С. Мілаш, 2003) всі існуючі у світовій комерційній практиці застереження систематизували за змістовними ознаками:

1. За умовою договору, можливість модифікації якої вони передбачають.

1.1. Застереження, що стосуються ціни: валютно-цінові, мультивалютні, товарно-цінові, валютно-товарні (адаптаційно-цінові застереження), а також застереження про більш вигідну купівлю та більш вигідний продаж.

У світовій практиці відомі так звані золоті застереження (різновид валютних застережень). Золоте застереження (gold clause) — договірна умова про платіж у визначеній сумі відповідних золотих монет або умова про оплату у грошових знаках, які будуть існувати в обігу на момент платежу, відповідній ваговій кількості золота або відомому числу відповідних золотих монет.

Пряме валютне застереження — умова зовнішньоекономічного договору, яка сформульована так, що валюта ціни та валюта платежу співпадають, але ставляться в залежність від іншої валюти. При цьому валютою застереження може бути обрано не одну, а кілька стабільних валют.

Непряме валютне застереження — умова зовнішньоекономічного договору, що передбачає фіксацію валюти ціни у більш стабільній валюті, а валюту платежу — у будь-якій, у тому числі більш слабкій валюті. У такому випадку валюта ціни виступає як захисне застереження.

Мультивалютне застереження — умова зовнішньоекономічного договору, що передбачає перерахунок початкової суми платежу у випадку зміни середньоарифметичного курсу декількох визначених валют щодо валюти платежу.

Товарно-цінові застереження, як і валютно-цінові, за своєю правовою природою є умовою про перегляд початкової суми платежу. Найбільш поширеним є застереження про гнучку (плаваючу) ціну, що залежить від ціноутворювальних факторів. Валютно-товарне застереження використовується для перегляду та остаточного встановлення загальної суми платежу при зміні як товарних цін, так і валютних курсів.

Тобто вищезазначений перелік — застереження адаптаційно-цінового характеру — визначається обставинами, які вводять їх у дію, а саме: зміною (коливанням) курсів певних валют (зміною курсу валюти застереження відносно валюти платежу) або зміною цін на товарних ринках.

Гіпотезу адаптаційно-цінових застережень утворюють: вказівки про напрямок можливих змін (зростання або падіння курсу валют, ціни на товар), щодо початку дії захисного застереження; межі первісної суми платежу. Диспозицію утворюють положення про обов’язок сторін переглянути початкову умову договору щодо платежу, положення щодо механізму перегляду загальної суми платежу, визначення дати або певної події, з настанням якої сторони встановлюють остаточну загальну суму платежу. До санкцій належать, як правило, загальні умови відповідальності за невиконання договірних зобов’язань.

Але продавцю часто не вдається переконати покупця в обгрунтованості запропонованої ним ціни (або інших умов). Залежно від обставин продавець може реалізувати товар за ціною, яка є допустимою для покупця, або, разом з тим, передбачити можливість перегляду початкової ціни, якщо протягом відповідного часу вдасться реалізувати такий самий товар іншому покупцеві на більш вигідних умовах. При відмові покупця про перегляд початкової ціни продавець має право на розірвання договору в односторонньому порядку.

Застереження про більш вигідну купівлю аналогічне застереженню про більш вигідний продаж. Тільки право відмови у випадку закупівлі товару на більш вигідних умовах надається покупцеві.

1.2. Застереження, що стосуються відповідальності: про форс-мажор (або обставини непереборної сили), про ускладнюючі обставини, а також про спеціальні ризики.

У чинному законодавстві форс-мажорними вважаються обставини, що відповідають таким кваліфікаційним ознакам: гіпотетичний характер обставин; непередбачуваність; надзвичайний характер; незапобіжність; мимовільний об’єктивний характер; наслідок настання — абсолютна неможливість виконання договірного зобов’язання однією зі сторін договору.

Суттєва зміна обставин у період між укладанням договору та моментом його виконання у повному обсязі є проблемою договірного права. Відомі міжнародні акти рекомендаційного характеру, а саме ст. 6.2.2 Принципів УНІДРУА (UNIDROIT), містять положення щодо ускладнюючих обставин. Ними вважаються випадки, коли виникають події, що значною мірою змінюють рівновагу договірних зобов’язань (наприклад, зростання вартості виконання або зниження цінності виконання). Гіпотезу зазначеного застереження утворюють: приблизний перелік обставин, які сторони будуть вважати такими, що ускладнюють виконання договору; кваліфікаційні ознаки ускладнюючих обставин; домовленість сторін про обов’язковий перегляд умов договору при настанні цих обставин. Диспозицію утворюють: положення про строки та форми повідомлення про настання цих обставин; регламентація процедур приведення договірних умов у відповідність із реальними обставинами. Санкцію застереження становлять положення про наслідки пропуску термінів або недотримання форми повідомлення та наслідків недодержання обов’язку перегляду умов договору у випадку настання ускладнюючих обставин.

У міжнародній комерційній практиці захисні застереження, в яких чітко визначено конкретні обставини, що можуть змінюватися, та ризики їх виникнення отримали назву застережень про спеціальні ризики. Такі застереження можуть надати одній із сторін право розірвати договір із можливістю уникнення відповідальності. Наприклад, щоб уникнути матеріальних збитків, у зовнішньоекономічному договорі, у змісті якого був використаний термін «cost and freight» (вартість за фрахт), можна передбачити, що при перевищенні фрахтовою ставкою певного відсотка порівняно з тією ставкою, яка існувала на момент укладання договору, продавець має право розірвати договір, якщо покупець не погодиться сплатити різницю у фрахті понад зазначеного у договорі відсотка.

1.3. Застереження, що стосуються кількості та якості товару (тобто застереження про можливість відступу від зазначеної в договорі кількості або якості товару). Ризик випадкової втрати або псування частини товару може лежати як на покупцеві, так і на продавцеві залежно від того, з використанням яких термінів був укладений договір: «франко-завод», «франко-перевізник», «вартість і фрахт» тощо. Так, наприклад, «франко-завод» означає, що зобов’язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.). Зокрема, продавець не відповідає за вантаження товарів та надані покупцем транспортні засоби або за очистку товарів від мита на експорт (якщо не домовлено про інше). Покупець несе всі витрати і ризики у зв’язку з перевезенням товарів з підприємств продавця до місця призначення. Отже, це правило передбачає мінімальні зобов’язання для продавця. Його не слід використивувати, якщо покупець не може прямо або опосередковано виконати експортні формальності.

«Франко-перевізник» означає, що зобов’язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого місця або зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність. Якщо згідно з торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо укладання договору з перевізником (наприклад, у випадку використання залізничного або повітряного транспорту), то продавець може діяти на ризик і рахунок покупця.

«Вартість і фрахт» означає, що продавець зобов’язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для поставки товару в погоджений порт призначення, однак ризик загибелі або пошкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, викликаних подіями, що відбулися після поставки товару на борт судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

Стосовно лікарських засобів, на жаль, ситуація ускладнена відсутністю законодавчого механізму контролю за їх якістю як при транспортуванні, так і ввезенні на митну територію України, а також при подальшому зберіганні на митних складах. За таких умов вітчизняний покупець імпортних лікарських засобів або зарубіжний постачальник ліків не завжди можуть встановити відповідальну за псування товару особу. Але при оптовій купівлі–продажу товарів із використанням термінів групи D (прибуття), передбачених Правилами ІНКОТЕРМС, на продавця покладається відповідальність за всі ризики й витрати щодо доставки товару у пункт призначення.

2. За сферою застосування застереження розподіляються на два різновиди.

2.1. Загальні захисні застереження — це застереження, які можуть використовуватися у будь-яких зовнішньоекономічних договорах. Найбільш типовим прикладом є застереження про ускладнюючі обставини, а також арбітражне застереження.

2.2. Спеціальні захисні застереження, особливість яких полягає в тому, що вони можуть міститися лише у певних різновидах договорів, наприклад у договорах торгово-посередницького характеру (агентських, консигнації, франчайзингу тощо).

Найбільш розповсюдженим захисним застереженням, яке використовується при укладанні зовнішньоекономічних договорів торгово-посередницького характеру (агентських договорів, договорів комісії), є застереження делькредере (делькредере — одна з умов договору комісії, порука комісіонера перед комітентом за виконання договору третьою особою). Включення цього застереження відбувається за умови згоди агента. Його використання є найбільш доцільним при наявності сумніву щодо платоспроможності третьої особи, яка закупила товар за сприяння агента. Останній бере на себе делькредере, за яку йому сплачується додаткова винагорода.

3. За формою викладення застереження поділяють на два різновиди.

3.1. Застереження із простою формою викладення, які містять у своїй структурі лише гіпотезу та диспозицію, а санкція взагалі відсутня. Прикладом є валютно-цінові застереження: їх гіпотезу утворює лише одна обставина — можливе коливання курсу валюти платежу, а диспозиція представлена у вигляді домовленості про обов’язковий перегляд суми платежу пропорційно до зміни курсу валюти.

3.2. Застереження з ускладненою формою (тобто які крім гіпотези та диспозиції мають власні санкції). Прикладом є застереження про ускладнюючі обставини. Гіпотезу таких застережень утворює перелік конкретних обставин, які сторони вважають ускладнюючими для виконання договірних зобов’язань. Диспозицію зазначеного застереження становить домовленість про перегляд умов договору при настанні ускладнюючих обставин. Санкції зазначеного застереження — положення про наслідки пропуску термінів або недотримання форми повідомлення, узгоджені сторонами, а також положення щодо наслідків недотримання іншою стороною первісних умов договору у випадку виникнення ускладнюючих обставин.

4. За характером спрямованості на захист комерційних інтересів сторін.

4.1. Однозахисні застереження — спрямовані на захист комерційних інтересів лише однієї сторони в договорі. Наприклад, застереження делькредере про більш вигідні продаж та купівлю тощо.

4.2. Двозахисні застереження передбачають захист комерційних інтересів обох сторін договору. Типовий приклад — застереження для форс-мажору. При настанні обставин, що складають гіпотезу такого застереження, сторона (для якої вони настали) звільняється від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань (незалежно від того, продавець це чи покупець).

Таким чином, передумовами використання захисних застережень є: ризиковий характер зовнішньоекономічної діяльності; необхідність розподілу ризику; тривалий час виконання зовнішньоекономічних договорів; особливість правового регулювання відносин, пов’язаних з укладанням та виконанням зовнішньоекономічних договорів; свобода договору, а також (стосовно лікарських засобів) відсутність правового механізму забезпечення якості лікарських засобів при транспортуванні, ввезенні на митну територію України та зберіганні на митних складах.n


* Див. «Щотижневик АПТЕКА», № 28 (449) від 26 липня 2004 р.

Віталій Пашков

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті