Застуда у стилі all-in-one, або Про те, чи комбіновані протизастудні препарати — оптимальна рекомендація

Поділитися
Комбіновані протизастудні засоби («all-in-one») містять кілька діючих речовин у своєму складі і широко застосовуються для полегшення дискомфорту, спричиненого гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), зокрема застудою (Guo J. et al., 2025). Проте потенційна зручність для пацієнта — не завжди синонім оптимального фармакотерапевтичного рішення. Для вибору такого засобу важливо враховувати не лише кількість симптомів, а й склад препарату, можливі протипоказання та ризик дублювання діючих речовин.

Застуда — доброякісне самообмежувальне захворювання, симптоми якого часто включають підвищення температури тіла, головний біль, біль у м’язах, нежить та кашель. У більшості випадків прояви застуди з часом минають самостійно (Guo J. et al., 2025). Проте для полегшення вираженості проявів хвороби та покращення самопочуття, поки організм бореться з недугою, раціональним рішенням може стати прийом безрецептурних знеболювальних, протикашльових, антигістамінних та жарознижувальних засобів (CDC).

Про комбіновані протизастудні препарати

Комбінована формула протизастудних засобів зазвичай поєднує декілька сполук з різних фармакологічних груп, як-от анальгетики-антипіретики, деконгестанти, антигістамінні препарати, протикашльові або відхаркувальні засоби тощо (De Sutter A.I. et al., 2022). У контексті застуди прийом одного протизастудного комбінованого засобу, що поєднує різні фармакологічні рішення, видається доволі раціональним рішенням. Наскільки ця логіка витримує перевірку клінічними дослідженнями — питання окреме. Адже поряд з потенційною користю комбіновані препарати при застосуванні можуть зумовлювати й певні ризики.

Про те, що показують дослідження

Здається, що чим довший список діючих речовин у складі, тим легше сприйняти препарат як «сильніший». Але кількість компонентів сама по собі не є показником ефективності.

Зокрема, системний доказ ефективності комбінованих формул дає оновлений Кокранівський огляд 30 рандомізованих досліджень за участю понад 6300 пацієнтів, в якому автори оцінили 4 варіанти протизастудних комбінацій: антигістамінні препарати + деконгестанти, антигістамінні препарати + анальгетики, анальгетики + деконгестанти та антигістамінні препарати + анальгетики + деконгестанти. Примітно, що в усіх 4 варіантах зафіксували певний позитивний ефект щодо загального полегшення симптомів застуди в дорослих і дітей віком старше 6 років. Водночас автори прямо зазначають, що ефект на окремі симптоми, ймовірно, надто малий, а доказів ефективності в дітей молодшого віку не отримано взагалі. Побічні ефекти в цьому огляді фіксувалися частіше в групах активного лікування, ніж у групах контролю: сухість у роті та безсоння — частіше для комбінацій із деконгестантом, запаморочення — для комбінацій анальгетик + деконгестант тощо. Тобто комбінований засіб не є «сильнішим» чи, наприклад, «нейтральнішим» за монопрепарат — навпаки, ризик небажаних реакцій накопичується з кожним доданим компонентом.

Примітно, що деякі пероральні представники деконгестантів останніми роками опинилися в центрі серйозної наукової дискусії. У вересні 2023 р. консультативний комітет Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) одноголосно визнав, що один з пероральних деконгестантів у дозах, дозволених для безрецептурного застосування (включно з дозами до 40 мг), не має статистично значущої переваги над плацебо щодо усунення закладеності носа. Причина — виражений пресистемний метаболізм у кишечнику й печінці, через який до системного кровотоку та слизової оболонки носа доходить клінічно незначуща частка речовини. Водночас FDA підкреслило, що йдеться не про питання безпеки, а саме про відсутність доведеної ефективності при пероральному прийомі.

До складу більшості комбінованих протизастудних засобів входить анальгетик-антипіретик. Його одночасний, часто неусвідомлений прийом як монопрепарату разом з комбінованими препаратами, які також його містять, є однією з частих причин ненавмисного перевищення максимальної добової дози з ризиком гострого ураження печінки (Rotundo L. et al., 2020). Проблема комбінованих препаратів полягає не лише в кількості компонентів, а й у тому, що пацієнт може не розпізнати їх за назвою. В одному з досліджень 45,6% учасників у щонайменше одному зі змодельованих сценаріїв були готові одночасно прийняти 2 безрецептурні препарати, що містили однаковий анальгетик-антипіретик, створюючи ризик його ненавмисного передозування (Wolf M.S. et al., 2012).

При цьому важливо не ототожнювати наявність компонента в комбінованому препараті з доведеною необхідністю його застосування при кожній застуді. Наприклад, Національний інститут здоров’я і досконалості допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) зазначає, що доказів користі пероральних деконгестантів та антигістамінних препаратів при окремих симптомах гострої респіраторної інфекції недостатньо, а щодо кашлю наявні дані свідчать про відсутність користі антигістамінних і деконгестантів при одночасному збільшенні вираженості небажаних ефектів. Зокрема, FDA рекомендує враховувати супутні захворювання та можливі лікарські взаємодії. Так, для деконгестантів важливими є серцево-судинні ефекти та обмеження при артеріальній гіпертензії. Водночас антигістамінні препарати I покоління можуть спричиняти сонливість і погіршувати здатність до керування транспортними засобами. FDA зазначає, що алкоголь, седативні та транквілізуючі засоби можуть посилювати сонливість, а деякі антигістамінні препарати можуть впливати на швидкість реакції та концентрацію уваги.

Примітно, що саме дитячі комбіновані засоби стали одним із прикладів того, як реальні випадки шкоди змінюють правила безрецептурного лікування. За даними FDA, у 2004–2005 рр. 1519 дітей віком до 2 років щороку потрапляли до відділень невідкладної допомоги США через небажані явища, пов’язані із комбінованими засобами від кашлю та застуди.

Виходячи з вищенаведених даних, можна дійти висновку, що застосування комбінованих засобів є клінічно обґрунтованим рішенням, коли в дорослого чи дитини віком старше 6 років одночасно і виражено наявні кілька симптомів (підвищена температура тіла, біль, закладеність носа, чхання, ринорея), немає протипоказань до жодного з компонентів і пацієнт не приймає паралельно інших засобів із дублювальним складом. Натомість симптоматична монотерапія (окремо антипіретик, окремо назальний деконгестант, за потреби окремо антигістамінний засіб) є кращим вибором, коли симптомів один чи два, пацієнт належить до груп ризику щодо конкретного компонента або уже приймає інший аналогічний за складом препарат.

Водночас для дітей віком до 6 років безрецептурні ліки від кашлю та застуди не застосовуються. У разі підвищеної температури тіла за рекомендацією лікаря можна застосовувати анальгетик-антипіретик парацетамол або нестероїдний протизапальний препарат ібупрофен, уважно звіряючись із дозуванням (www.cdc.gov).

Незалежно від віку, швидше одужати допоможуть повноцінний відпочинок та рясне пиття. Полегшити дихання та заспокоїти горло також вдасться завдяки чистим зволожувачам повітря, сольовим назальним спреям чи краплям, а також паровій інгаляції над гарячою водою або в розпареній ванній кімнаті. Маленьким дітям зручно очищувати ніс за допомогою гумової груші для відсмоктування слизу. Дорослі можуть розсмоктувати льодяники від кашлю або вживати мед для полегшення симптомів, проте слід пам’ятати про безпеку: пастилки заборонено давати дітям віком до 4 років, а мед категорично не можна давати немовлятам віком до одного року через ризик серйозних ускладнень (www.cdc.gov).

Поширені запитання

  • Чи всім пацієнтам із застудою потрібні комбіновані препарати? — Не у кожного пацієнта виникають симптоми, які потребують усіх компонентів комбінованого засобу. Вибір залежить від конкретних проявів застуди, протипоказань і супутньої фармакотерапії.
  • Чим небезпечне дублювання парацетамолу? — Одночасний прийом парацетамолу як монопрепарату та комбінованого засобу, який також його містить, може призвести до ненавмисного перевищення максимальної добової дози та підвищити ризик гострого ураження печінки.
  • Чи можуть комбіновані засоби спричиняти сонливість? — Зокрема, антигістамінні препарати I покоління можуть спричиняти сонливість і погіршувати концентрацію уваги; алкоголь та інші засоби, що пригнічують центральну нервову систему, можуть посилювати цей ефект.
  • Коли варто обережно застосовувати деконгестанти? — При виборі деконгестантного компонента необхідно враховувати супутні захворювання, зокрема артеріальну гіпертензію, а також можливі лікарські взаємодії.
  • Чи доведена ефективність усіх компонентів комбінованих засобів при застуді? — Дані досліджень свідчать, що хоча деякі комбінації можуть забезпечувати певне загальне полегшення симптомів, ефект щодо окремих симптомів може бути невеликим і не завжди клінічно значущим.

Коротко: головне

  • Комбіновані протизастудні засоби містять кілька діючих речовин для одночасного впливу на різні симптоми застуди.
  • Клінічні дослідження свідчать про певне загальне зменшення вираженості симптомів при застосуванні деяких комбінацій, але ефект щодо окремих симптомів може бути невеликим.
  • Додавання непотрібних компонентів може підвищувати ризик небажаних реакцій та лікарських взаємодій.
  • Особливу увагу слід приділяти можливому дублюванню парацетамолу у складі різних препаратів.
  • При виборі комбінованого засобу необхідно враховувати симптоми пацієнта, протипоказання та всі препарати, які він уже приймає.

Інна Грабова,
за даними www.cdc.gov, www.cochrane.org, www.fda.gov, drlz.info  

Використана література

  1. Guo J., Zhang T., Song S. et al. (2025) Combinations of compound cold medicines should be used with caution: a case series. Front. Med. (Lausanne), Mar 13; 12: 1513019. doi: 10.3389/fmed.2025.1513019. PMID: 40151828; PMCID: PMC11949375.
  2. De Sutter A.I., Eriksson L., van Driel M.L. (2022) Oral antihistamine-decongestant-analgesic combinations for the common cold. Cochrane Database Syst. Rev., Jan 21; 1(1): CD004976. doi: 10.1002/14651858.CD004976.pub4. PMID: 35060618; PMCID: PMC8780136.
  3. Rotundo L., Pyrsopoulos N. (2020) Liver injury induced by paracetamol and challenges associated with intentional and unintentional use. World J. Hepatol., Apr 27; 12(4): 125–136. doi: 10.4254/wjh.v12.i4.125. PMID: 32685105; PMCID: PMC7336293.
  4. Wolf M.S., King J., Jacobson K. et al. (2012) Risk of unintentional overdose with non-prescription acetaminophen products. J. Gen. Intern. Med., Dec; 27(12): 1587–93. doi: 10.1007/s11606-012-2096-3. Epub 2012 May 26. PMID: 22638604; PMCID: PMC3509295.

 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті