Вас перевіряють? Порядок допущення до перевірки

….демократия — это система не для эффективного решения проблем, а для распределения на всех ответственности за личный идиотизм каждого.
С. Чичин «Отстойник»

Процеси демократизації суспільства торкнулися не лише економічної складової щодо розвит­ку ринкової економіки, а й питань компетенції органів державної влади, місцевого самоврядування та судової влади. Якщо при авторитарному режимі компетенція органів державної та судової влади допускала розширення повноважень в частині захисту інтересів як громадянина, так і підприємства, то на сьогодні захист своїх прав суб’єктом господарювання і громадянином є його власною справою.

Так, суд при розгляді скарги або позовної заяви не може вийти за межі позовних вимог, навіть якщо будь-яка із сторін програє справу в зв’язку з елементарним незнанням законодавства, а орган державної влади чи місцевого самоврядування при розгляді скарги не повинен виходити за межі конкретно викладених претензій.

Особливо це актуально при захисті суб’єктом господарювання своїх інтересів під час проведення органами влади перевірок. Фактично на сьогодні будь-яка перевірка перетворюється у змагання із знання законодавства.

Ми викладаємо основні ази, якими повин­на володіти посадова особа суб’єкта господарювання.

При проведенні перевірок підпорядкованих суб’єкту господарювання структурних підрозділів підприємства необхідно пам’ятати наступне: органи державної влади та посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у таких сферах (ст. 19 ГК України):

  • збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин — за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;
  • фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин — за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахунковою дисципліною, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;
  • цін і ціноутворення — з питань дотримання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;
  • монополізму та конкуренції — з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;
  • земельних відносин — за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства — за використанням і охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;
  • виробництва і праці — за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійс­нення господарської діяльності;
  • споживання — за якістю, безпекою продукції і послуг;
  • зовнішньоекономічної діяльності — з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

Загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності», та у спеціальних галузевих законах.

Заходи державного нагляду (контролю) — це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів валютного, митного контролю; контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; використанням державного та комунального майна; банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; телекомунікацій, поштового зв’язку, радіочастотного ресурсу України; під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки; державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу; постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планової перевірки в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (наприклад так звані камеральні перевірки, що здійснюються податковими органами без виїзду до суб’єкта господарювання).

Державний нагляд (контроль) може здійс­нюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на проведення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виключно законами встановлюються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (конт­роль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійс­нення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Хоча на сьогодні всім відомо, що окрім вищевказаних відносин, під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності» можуть підпадати відносини, пов’язані з державним контроле­м якості лікарських засобів, у зв’язку з тим, що на сьогодні в першому читанні Верхов­ною Радою України прийнято відповідні зміни.

З чого починається перевірка? Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності). Це не стосується лише органів прокуратури, згідно з відповідним роз’ясненням Генеральної прокуратури України.

Плановий чи позаплановий захід має здійс­нюватися у присутності керівника, або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

Органи державного нагляду (контролю) здійс­нюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше ніж за 10 днів до дня здійс­нення цього заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійс­нюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійс­нення планового заходу.

Перед початком проведення перевірки посадові особи органу державного нагляду (конт­ролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили вищеперелічені документи.

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства (позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення); неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Щодо вищевикладеного можна навести найбільш поширений приклад. Так, останнім часом органи державного контролю якості лікарських засобів здійснюють позапланові перевірки за вимогою органів прокуратури.

При здійсненні такої перевірки суб’єкт господарювання перед допущенням представників органів контролю до перевірки окрім наказу посвідчення про перевірку має право отримати копію вимоги прокуратури та копію згоди центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу. При цьому орган конт­ролю у питаннях перевірки не повинен виходити за межі вимог прокуратури. Причому деякі органи прокуратури у вимозі пишуть про необхідність перевірки щодо дотримання вимог Закону України «Про лікарські засоби». У цьому разі орган контролю має право перевірити лише те, що викладене в цьому законі, а саме реєстрацію ліків та наявність сертифікатів якості на ліки.

Крім того, суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійс­нення державного нагляду (контролю), якщо він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам закону; бути присутнім під час здійс­нення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб’єкта господарювання; одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю); оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Відбір зрізків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом

Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов’язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (конт­ролю), передбаченого законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (конт­ролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менше ніж два екземпляри, один (конт­рольний) з яких залишається у суб’єкта господарювання.

Він здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана пред’явити рішення про відбір зразків продукції та роз’яснити суб’єкту господарювання порядок їх відбору.

Загалом всю сукупність контролюючих органів можна умовно поділити, по-перше, за критерієм обсягу повноважень, та, по-друге, за критерієм спеціальних повноважень.

Так, за критерієм обсягу повноважень всю сукупність контролюючих органів можна умовно поділити на такі групи:

  • загальні, тобто ті органи, до компетенції яких належить здійснення контролю за всіма юридичними особами незалежно від виду та специфіки їх діяльності. Діяльність загальних конт­ролюючих органів стосується всіх суб’єктів господарської діяльності без винятку;
  • спеціальні, тобто ті органи, до компетенції яких належить здійснення контролю щодо діяльності юридичних осіб у зв’язку із провадженням ними специфічної діяльності (наприклад електропостачальні компанії, аптечні заклади, ломбарди).

До загальних контролюючих органів відносяться такі органи влади:

  • Державна податкова служба;
  • Пенсійний фонд України;
  • Прокуратура України;
  • Державний департамент з нагляду за додержанням законодавства про працю;
  • Державний департамент пожежної безпеки МНС України;
  • Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
  • Державна санітарно-епідеміологічна служба;
  • Антимонопольний комітет України;
  • Служба безпеки України;
  • Міністерство внутрішніх справ;
  • Державна служба боротьби з економічною злочинністю.

До спеціальних контролюючих органів належать такі органи влади:

  • Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
  • Державна архітектурно-будівельна інспекція;
  • Державна контрольно-ревізійна служба України;
  • Державна пробірна служба;
  • Національний банк України;
  • Державний департамент інтелектуальної власності;
  • Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики;
  • Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
  • Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
  • Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;
  • Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі;
  • Національна комісія регулювання електроенергії України;
  • Державний комітет України із земельних ресурсів;
  • Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель.

Права та обов’язки правоохоронних органів, що уповноважені здійснювати перевірку суб’єктів господарювання, чітко визначені відповідним законом. Для успішної діяльності правоохоронні органи наділені відповідною компетенцією, рамки якої встановлені наступними законодавчими актами, а саме: Законами України «Про прокуратуру»; «Про службу безпеки України»; «Про міліцію»; «Про оперативно-розшукову діяльність»; «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Аналізуючи зміст цих законів, можна визначити низку правоохоронних органів, працівники яких мають право здійснювати конт­роль за діяльністю суб’єктів господарського права. Це працівники прокуратури, міліції та служби безпеки України.

Працівники оперативних служб Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України мають право ознайомитися з фінансово-господарською діяльністю підприємства лише у рамках оперативно-розшукової діяльності.

Так, ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вимагає, перш за все, наявність вагомих причин для проведення таких заходів, причини яких наведені у ст.6 зазначеного закону. По-друге, для цього необхідна наявність оперативно-розшукової справи (не плутати з кримінальною справою). Причому відкриття такої справи затверджує начальник відповідного органу. Без дотримання цього порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності заборонено. Тобто, у разі перевірки підприємства з боку оперативних служб МВС або СБУ пропонуємо звернутися з відповідним запитом до керівництва зазначених органів. Також з метою встановлення факту заведення оперативно-розшукової справи доцільно користуватися не лише Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», а й законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

Представники зазначених структур, крім випадків проведення контрольної закупівлі товарів з метою виявлення фактів протиправної дії, мають право (п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»): «Проводити за участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню» за наявності письмової вимоги або розпорядження».

При цьому зазначене розпорядження або вимога за реквізитами мають відповідати постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 р. № 1153 (наприклад не допускається підписання документа з прийменником «за» або поставленням косої риски перед найменуванням посади).

Окремого розгляду потребують повноваження Державної податкової адміністрації та прав і обов’язків суб’єктів господарювання платників податків, їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України.

Відповідний коментар чекайте у інших публікаціях.

Віталій Пашков,
віце-президент Всеукраїнської громадської організації
«Фармацевтична Асоціація України»,
доктор юридичних наук

Коментарі

Юрій 11.04.2011 3:50
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше ніж за 10 днів до дня здійснення цього заходу. Як правильно рахувати 10 днів до здійснення планової перевірки. З дати на штемпелі рекомендованого листа чи з дати зазначеної в повідомленні про перевірку. Адже не секрет, що Інспекція свідомо притримує відправлення повідомлення про проведення перевірки і субєкт отримує повідомлення лише за декілька днів (згідно штемпеля). Як бути в такому випадку?
Пашков 11.04.2011 10:07
10 днів рахується з моменту отримання листа. Для цього СГД повинен зареєструвати належним чинном вхідний документ, згідно з Правилами діловодства, разом з конвертом, на якому стоїть штемпель. І у випадку розгляді справи у суді, докази своєчасної відправки повинен буде пред'явити орган держконтролю. При цьому єдиним доказом може бути лише копія опису поштового вкладення, перший екземпляр якого повинен вкладатися в конверт, про це є відповідне роз'яснення ВСУ. Безумовно це не робить жоден орган контролю, немає фінансування, тому они знаходяться в цікавому положенні. І де-юре всі сумніви на користь підконтрольного суб'єкта.
виктор 15.04.2011 12:10
Подскажите пожалуйста.какие методы.не побоюсь этого слова борьбы.применимы к сотрудникам ГСБЭП (гос.служба борьбы с эконом.преступ )когда в направлении на проверку в строке цель проверки указана фраза "проверка фозяйственной деятельности ФОП "И в таких случаях имеют ли должностные лица проверять полнотью деятельность предпринимателя или все таки такие действия не правомочны.И как обезопасить себя от таких.частых.визитов.заранее благодарен

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті